Ухвала

від 12.06.2014 по справі 2а-4071/10/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 червня 2014 року м. Київ В/800/2559/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Блажівська Н. Є. Борисенко І. В. Кошіль В. В. Моторний О. А. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області ухвали відВищого адміністративного суду України 04.03.2014 року у справі№ 2а-4071/10/0970 (К/9991/35932/12) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд-ІФ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 року № 2а-4071/10/0970 (К/9991/35932/12), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі № 2а-4071/10/0970 залишити без змін.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 2а-4071/10/0970 (К/9991/35932/12), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову, оскільки було встановлено, що до скасування державної реєстрації контрагентів позивача між останніми та ТОВ «Конкорд-ІФ» укладено договори про переуступлення права вимоги. Отже, твердження відповідача про припинення господарського зобов'язання позивача перед постачальниками в розмірі 1 140 018,00 грн. внаслідок ліквідації перших кредиторів та обов'язок позивача збільшити валові доходи на вказану суму є помилковим. Також встановлено, що правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ «Модульмонтажгрупп» підтверджується відповідними первинними документами.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (К/9991/28864/11), стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України у справі у справі № 2а-4419/10/2670 (К/9991/28864/11) вбачається, що суд касаційної інстанції залишив в силі постанову суду першої інстанції про відмову в позові, оскільки встановлено, що подані товариством первинні документи на обґрунтування права на податковий кредит та на формування валових витрат не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, позивачем не було надано доказів транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання розглядуваних поставок.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-4071/10/0970 (К/9991/35932/12) Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Н. Є. Бажівська

І. В. Борисенко

В. В. Кошіль

О. А. Моторний