Рішення

від 03.06.2014 по справі 911/2101/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа № 911/2101/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Компаньйон», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яросвіт-Агро», смт.Гвардійське, АРК Крим

Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська группа», с.Кашперівка

про стягнення 114487,77 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Коломієць М.О.

Від відповідачів: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Компаньйон» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яросвіт-Агро» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська группа» (далі - відповідач-2) про стягнення 114487,77 грн.

Провадження у справі №911/2101/13 порушено відповідно до ухвали суду від 03.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 18.06.2013 року.

03.07.2013 року через канцелярію суду, позивачем було подано клопотання про включення до судових витрат витрати позивача на послуги адвоката у сумі 5100 грн.

01.07.2013 року до суду від відповідача 2 - ТОВ «Всеукраїнська колекторська група» надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 13.08.2013 року у справі № 911/2101/13 призначено судову експертизу, провадження зупинено.

Ухвалою суду від 28.11.2013 року у справі №911/2101/13 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу виконаних позивачем робіт на об'єкті «Фруктосховище» вул. Теплична, 4 в смт. Гвардійське, Сімферопольського району АР Крим, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 95001, м. Сімферополь, вул.Чехова, 55а. Провадження у справі № 911/2101/13 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

03.12.2013 року матеріали справи №911/2101/13 скеровано до Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз для повторного проведення зазначеної експертизи.

25.04.2014 року до Господарського суду Київської області повернулися матеріали справи №911/2101/13 без висновку експертної установи. Згідно листа Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз №01-26/865 від 28.03.2014 року інститут не має можливості виконати судову будівельно-технічну експертизу у з'язку із зміною регіону обслуговування.

Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, тому провадження у справі №911/2101/13 було поновлене ухвалою від 25.04.2014 року та призначено розгляд справи на 08.05.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.05.2014 року позовні вимоги підтримав. Представники відповідачів в судове засідання 08.05.2014 року не з'явились, про причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладався до 03.06.2014 року.

В судове засідання, призначене на 03.06.2014 року, з'явився представник позивача та підтримав заяву про збільшення позовних вимог. Зазначена вище заява була подана через канцелярію суду 21.01.2014 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач перерахував розмір штрафних санкцій на дату подання позовної заяви, а отже позовні вимоги підлягають частковому збільшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 03.06.2014 року, представник відповідача 1 та відповідача 2 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений Договір підряду №28-09/11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни, виконує власними силами певні підрядні роботи на об'єкті «Фруктосховище» в смт. Гвардійське, Сімферопольського району АР Крим. Перша черга. Частина споруд в осях 1-16, зокрема:

- бетонування підлоги холодильних камер в осях 7-16, А-Г;

- бетонування підлоги «Сортувального цеху» в осях 1-6, А-Г.

Відповідно до статті 2 Договору, вартість виконання робіт за договором складає 375 688,96 грн. Специфікація робіт та супутніх матеріалів на вказану суму міститься в додатку №1 до Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату на проведення робіт у розмірі 100% від вартості матеріалів та 50% від вартості робіт, що загалом складає 243 443,85 грн. не пізніше як за два тижні до початку робіт.

14.10.2011 року замовником за Договором була проведена попередня оплата на суму 100 000,00 грн.

Пункт 5.1 Договору визначає, що строк виконання робіт за договором становить 14 (чотирнадцять) днів з моменту виконання замовником вимог, визначених в п.п. 4.1, 4.2 та 4.3 - залежно від того, яка подія настане останньою.

Відповідно до п.4.1 Договору замовник зобов'язаний до початку виконання робіт забезпечити наявність необхідної дозвільної документації відповідно до діючого законодавства. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що замовник має здійснити оплату за договором відповідно до статей 2 та 6 Договору, а п. 4.3 Договору передбачено обов'язок підготувати та передати підряднику «фронт робіт», необхідний для виконання робіт, а також передати підряднику необхідну проектну документацію.

Однак, за твердженням позивача, взяті на себе замовником зобов'язання за договором були виконані не в повному обсязі, а отже момент початку виконання робіт за договором для позивача на момент звернення з позовом до суду ще не настав та перебіг строку їх виконання ще не настав для підрядника.

Проте, підрядник на власний ризик та із залученням власного фінансування частково виконав роботи за договором. Вказані роботи позивачем були виконанні належним чином.

29.01.2012 року відповідності до статті 10 Договору, підрядник направив на адресу замовника лист №211 від 28.01.2012 року із двома оригінальними примірниками, підписаними з боку позивача, акт приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2012 року та довідку про вартість виконаних робіт на суму 208 647,59 грн. Вказаний лист замовником було отримано 05.01.2013 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 10.2 Договору, підрядник передає замовнику підписані акти приймання-передачі виконаних робіт. Замовник має підписати передані акти приймання-передачі виконаних робіт або надати письмову мотивовану відмову від їх підписання. Якщо протягом п'яти робочих днів замовник не надав мотивовану письмову відмову від підписання наданих актів, то такі акти приймання-передачі вважаються підписаними обома сторонами договору.

Враховуючи той факт, що замовником два оригінальні примірники актів приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 208 647,59 грн. були отримані 05.01.2013 року, строк для їх підписання чи надання мотивованої відмови від їх підписання сплинув 14.01.2013 року.

Як стверджує позивач, та не спростовує відповідач 1, станом на 13.05.2013 року, замовником не було надано жодної мотивованої письмової відмови від підписання актів приймання-передачі, тому такі акти вважаються підписаними без зауважень.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що оплата робіт проводиться не пізніше ніж протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач-1 в ході розгляду спору позовні вимоги заперечував, зазначив, що жодних робіт в грудні 2012 року позивачем за Договором підряду №28-09/11 від 28.09.2011 року не виконувалось.

Відповідач-1 зазначив, що роботи за Договором підряду №28-09/11 від 28.09.2011 року позивачем виконувались в жовтні-листопаді 2011 року, однак Акти виконаних робіт не складались і такі роботи були виконані не належним чином, про що складені дефектні акти та було проведено експертизу якості виконаного облаштування підлоги (експертиза проводилась Національною академією природоохоронного та курортного будівництва 19.11.2012 року), за наслідками якої складено відповідний Технічний висновок.

Однак, доданий відповідачем-1 до відзиву Технічний висновок не прирівнюється до висновку судової експертизи, тому, з метою забезпечення доказування викладених у відзиві обставин відповідачу-1 було надано можливість доведення своєї позиції шляхом проведення експертних досліджень.

Призначена у справі № 911/2101/13 судова будівельно-технічна експертиза виконаних позивачем робіт на об'єкті «Фруктосховище» вул. Теплична, 4 в смт. Гвардійське, Сімферопольського району АР Крим не була проведена.

Таким чином, відповідачем-1 не доведено факту неналежного виконання позивачем робіт за спірними актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки, Акти приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2012 року надсилались відповідачу-1 і були отримані останнім 05.01.2013 року, відповідач-1 в разі незгоди з ними, мав у встановлений Договором строк надати заперечення як щодо факту виконання робіт, так і щодо їх якості.

Однак, відповідач-1 не дотримався визначеного Договором та ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України порядку прийняття робіт, у зв'язку з чим, позбавляється права посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Вимоги про визнання ндійсним Акту виконаних робіт відповідачем-1 не заявлено.

Суд наголошує, що Договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені Договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт по договору субпідряду.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, 25.04.2013 року між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки. У відповідності до п.1.1 Договору, відповідач-2 поручився перед підрядником щодо виконання замовником зобов'язань за Договором.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що відповідач-2 несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями відповідача-1 за Договором підряду №28-09/11, у тому числі і щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів боргу за Договором підряду №28-09/11 на виконання робіт в сумі 108 647,59 грн. є обґрунтованими.

Факт наявності боргу за Договором в сумі 108 647,59 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 108 647,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 814,77 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено Договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Нарахована та заявлена до стягнення позивачем сума пені є необґрутованою, такою що не відповідає вимогам законодавства, а тому суд вважає за необхідне здійснити перерахунок суми пені.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню пеня, нарахована на заборгованість в сумі 108647,59 грн. в межах заявленого позивачем періоду за шість місяців з моменту прострченя, що складає 8030,99 грн.

Крім того, позивач із урахування поданої ним заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 3187,99 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3187,99 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 108 647,59 грн. основного боргу, 8030,99 грн. пені та 3187,99 грн 3% річних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Також, позивач просить відшкодувати йому витрати на послуги адвоката в сумі 5 100 грн. Вказана сума підтверджується копією договору про надання послуг адвоката від 01.02.2013 року №1ІБК/13-ап.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, витрат по сплаті судового збору та витрати на послуги адвоката згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3400 грн., однак збільшена сума позовних вимог підлягає оплаті судовим збором в сумі 2533 грн. Таким чином, позивачем зайво сплачено 867 грн.

Оскільки судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відшкодуванню підлягає судовий збір в сумі 2397,32 грн. та адвокатські витрат в сумі 4826,82 грн., всього 7224,14 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яросвіт-Агро» (97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, смт. Гвардійське, вул. Карла Маркса, 47, код ЄДРПОУ 34398442) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська група» (09812, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Кашперівка, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ 38050409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Компаньйон» (01054, м. Київ, вул. Гончара, 33, оф.1, код ЄДРПОУ 36798525) борг за Договором підряду №28-09/11 на виконання робіт в сумі 108 647,59 грн., пеню в сумі 8030,99 грн., 3% річних в сумі 3187,99 грн. та 7224,14 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кошик А.Ю.