ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2014 року Справа № 21/162-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач, розглянув касаційні скарги 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти"; 2.Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Бенк" ("Baltic International Bank") на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. та рішеннягосподарського суду Київської області від 13.01.2014р. у справі№ 21/162-12 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанію "Центр факторингових послуг"; 2.Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Бенк" ("Baltic International Bank") провизнання права власності, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013р.
за участю представників
- позивача: Максименка К.М., дов.№02-06/14 від 02.06.2014р.
- відповідача: Глівої С.В., дов. б/н від14.04.2014р.
- третіх осіб 1. не з'явились
2. Качмара О.Й., дов.б/н від 27.03.2014р., Колоса Ю.В., дов.б/н від 27.03.2014р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти", з урахуванням наданих суду уточнень, про звернення стягнення на заставлене майно, а саме про визнання права власності на предмети іпотеки за іпотечними договорами від 15.07.2010р., від 31.03.2011р. та предмети застави за договором застави від 15.07.2010р. з урахуванням договору №1 від 22.07.2011р. про внесення змін та доповнень, для задоволення вимог позивача за кредитним договором №10К-Н від 15.07.2010р.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.01.2013р. у справі №21/162-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013р. позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" право власності на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" майно: автозаправну станцію з будівлями та спорудами, загальною площею 312,60м 2 , що знаходиться за адресою: Київська обл., м.Ірпінь, стм. Гостомель, вул. Калова, 31 А; комплекс, літера "А" - 90,8м 2 та споруди, загальною площею 90,8м 2 , який знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул.Білоцерківська, 2; земельну ділянку площею 0,20га, кадастровий номер 3223755100:08:004:0010, що розташована за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2; автозаправну станцію, загальною площею 44,4м 2 , яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе б/н; земельну ділянку площею 0,50га, кадастровий номер 7120910100:01:002:0305, що розташована за адресою: Жашківська міська рада; автозаправну станцію, загальною площею 77,7м 2 , яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна, 15А; сідловий тягач - Е "MAN NUTZFAHRZEUGE", шасі №WMAHO5ZZZ1M316776, реєстраційний номер АІ 8526 АЕ; напівпричип-рефрижератор - Е "SCHMITZ SKO 24", шасі №WSMS7480000418671, реєстраційний номер АІ 3528 ХХ; вантажний сідловий тягач - Е "MAN 18413 FLS", шасі №WMAH05ZZZ3M357195, реєстраційний номер AI 5424 AI; напівпричіп-рефрижератор - "MIROFRET TRS 3", шасі №VS9SA3NS5XA013307, реєстраційний номер AI 3498 XX; вантажний сідловий тягач - "MAN 18413 FLS", шасі №WMAH05ZZZ2M334466, реєстраційний номер AI 2508 AK; напівпричіп-рефрижератор - "LATRE DESOT", шасі №YE730PF38WH200256, реєстраційний номер AI 5927 XX; напівпричіп-рефрижератор - "BURG BPO 12-27TCZ", шасі №XLK301227X0027219, реєстраційний номер AI 5928 XX; сідловий тягач - Е "MAN 18413 FLS", шасі №WMAH05ZZZ1M316863, реєстраційний номер AI 2945AC; сідловий тягач - Е "MAN 18413 FLS", шасі №WMAH05ZZZ1M316845, реєстраційний номер AI 2947AC; напівпричіп-платформа - Е "RENDERS NS4G31", шасі №WRA3SS434YCML1227, реєстраційний номер AI 2521XX. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" 64380грн. судового збору.
У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про перегляд зазначеного вище рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013р. за нововиявленими обставинами та просило скасувати його.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2014р. у справі №21/162-12 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Корсакової Г.В., Тарасенко К.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013 р. за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013 р. у справі № 21/162-12 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Київської області від 13.01.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013р.
Акціонерне товариство "Балтік Інтернешнл Бенк" ("Baltic International Bank") також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. та рішення господарського суду Київської області від 13.01.2014р. та просить їх скасувати, а справу №21/162-12 передати до суду першої інстанції на новий розгляд. В обгрунтування зазначених вимог заявник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Бенк" - задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в основу рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013 р., яке в подальшому було залишене без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій, було покладено наступні договори: - договір №7/2012 від 13.12.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про передачу (відступлення) 14018268,50 грн.; - договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим № 2053 за іпотечним договором від 15.07.2010 р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №1533, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2058; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012р. за реєстровим №2057 за іпотечним договором від 15.07.2010 р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1529, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2060; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012р. за реєстровим № 2056 за іпотечним договором від 15.07.2010 р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1527, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2061; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим №2055 за іпотечним договором від 15.07.2010 р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1524, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2062; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим №2054 за іпотечним договором від 15.07.2010 р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1043, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2063; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012р. за реєстровим № 2052 за договором застави від 15.07.2010р., посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №1535, який посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером №2059; - договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" про відступлення права вимоги за договором поруки б/н від 13.12.2012 р.
Проте судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що зазначені вище договори відступлення права вимоги, які були підставою позову про визнання права власності та покладені в основу рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013 р., визнані недійсними рішенням господарського суду Київської області від 13.03.2013р. у справі №19/102-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р., що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" до господарського суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення у справі №21/162-12 за нововиявленими обставинами.
Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Особливості розгляду справ у судах першої та апеляційної інстанцій визначено розділами ХІ та ХІІ Господарського процесуального кодексу України відповідно.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З аналізу положень чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зазначеною вище нормою встановлено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі, причиною якого є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Проте судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" щодо касаційного перегляду судових актів у справі №19/102-12 в яких встановлено обставини, що стали підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №21/162-12.
Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтопродукти" у судовому засіданні підтверджено, що постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014р. у справі №19/102-12 скасовано рішення господарського суду Київської області від 13.03.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р., а справу №19/102-12 передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Відтак, судам слід перевірити наявність та/або відсутність нововиявлених обставин у справі №21/162-12, на які посилається відповідач у своїй заяві №1163/Ю від 14.10.2013р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 15.01.2013р.
Водночас, залучивши Акціонерне товариство "Балтік Інтернешнл Бенк" у якості третьої особи, суд апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не надав належної правової оцінки, у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, доводам, викладеним в його заяві щодо наявності його порушених прав стосовно спірного майна.
Крім того, положеннями ст.27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Таким чином, обґрунтованими є доводи заявника касаційної скарги - Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Бенк" стосовно того, що переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не з'ясував чи належить спірне майно відповідачу та чи не обтяжено його право власності на таке майно.
Положеннями чинного в Україні законодавства визначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають, оскільки суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Метою касаційного перегляду справи є перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.
Згідно ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" задовольнити частково.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Бенк" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. та рішення господарського суду Київської області від 13.01.2014р. у справі №21/162-12 скасувати, справу №21/162-12 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2014 |
Оприлюднено | 23.06.2014 |
Номер документу | 39313958 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Владимиренко C.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні