Постанова

від 22.06.2009 по справі 12/330

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/330

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.06.2009                                                                                           № 12/330

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

судового засідання

 за участю представників сторін:

 від позивача:          Луканіна Т.В., представник, довіреність б/н від 05.03.2009;

 від відповідача:     Петров О.Г., представник, довіреність № 10 від 10.01.2009;

експерт Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру:

                                 Павленко О.С., посвідчення УЦА № 023828 від 22.11.2007;

 розглянувши  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-СД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2008

 у справі № 12/330 (суддя  

 за позовом                               Закритого товариства з обмеженою відповідальністю „SONY MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V”;

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток-СД”;

 про                                                   захист суміжних прав та стягнення компенсації у розмірі 350000,00 грн.

постанова прийнята 22.06.2009, оскільки відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи зупинявся.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 у справі № 12/330 позовні вимоги Закритого товариства з обмеженою відповідальністю „SONY BMG MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток-СД” про захист суміжних прав та стягнення компенсації у розмірі 350 000,00 грн. задоволено повністю.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Росток-СД” (далі – ТОВ „Росток-СД”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник посилався на те, що судом безпідставно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання від 23.07.2008, в якому він просив суд поставити додаткові питання експерту, а також відмовлено в задоволенні клопотання від 26.11.2008 про відкладення розгляду справи; суд необґрунтовано дійшов висновку, що різниця в зображеннях СІД-кодів на дисках та зразках не має значення та не впливає на рішення справи по суті; судом неправильно застосовано ст. 1 Закону України „Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” („наявність на диску СІД-коду визначає виробника і забезпечує його правову ідентифікацію”), оскільки на контрафактному диску, який наданий позивачем взагалі відсутній СІД-код відповідача.

          Закрите товариство з обмеженою відповідальністю „SONY MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” (далі – ЗТОВ „SONY MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V”) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Росток-СД” та представник в засіданні суду проти її доводів заперечував та просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Росток-СД” – без задоволення.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2009 здійснено заміну позивача у справі - ЗТОВ „SONY BMG MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” на ЗТОВ „SONY MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” та викликано в засідання суду 22.06.2009 судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Павленко О.С.

          Від представника позивача 22.06.2009 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи за позовом ТОВ „Росток-СД” до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про визнання недійсним висновку експертів від 25.12.2007 № 5-63, яке колегія суддів відхилила з огляду на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2009 № 05-6-6/497 (суддя Ковтун С.А.) в прийнятті зазначеної вище позовної заяви ТОВ „Росток-СД” відмовлено на підставі п. 1 ч. ст. 62 ГПК України.

          Представником відповідача за погодженням представника позивача в засіданні суду 22.06.2009 заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи у більш тривалий термін, ніж встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

          Відповідно ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

          Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

          Представником позивача в засіданні суду 22.06.2009 подано клопотання, в якому він просив суд надати можливість поставити ряд питань судовому експерту, що потребують додаткового роз'яснення щодо експертизи від 05.11.2008 № 5-80, яке колегія суддів задовольнила.

          Крім того, представником відповідача в судовому засіданні 22.06.2009 заявлено усне клопотання про призначення додаткової трасологічної експертизи контрафактного диску „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin Del Silencio”), яке колегія суддів відхилила, оскільки представником не наведено обставин, які б свідчили про те, що висновок комплексної судової трасологічно-фоноскопічної експертизи об'єктів права інтелектуальної власності, яка була проведена Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 у даній справі є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та експерта, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          ЗТОВ „SONY BMG MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” є власником виключних суміжних прав щодо фонограм (звукозаписів) виконань Рікі Мартіна (Ricky Martin), що входять до альбомів під назвою „Almas Del Silencio” („Душа тиші”), а саме: „Jaleo” („Безлад”); „Tal Ve” („Можливо”); „Jamas” („Будь-коли”); „Si Tu Те Vas” („Якщо ти йдеш”); „Nadie Mas Que Tu” („Тільки твій”); „Besos De Fuego” („Поцілунки вогню”); „Asignatura Pendienle” („Невивчений урок”); „Juramento” („Клятва”); „Y Todo Queda En Nada” („I все закінчується нічим”); „Si Ya No Estas Aqui” („Якщо ти вже не тут”); „Raza De Mil Colores” („Раса тисячі кольорів”); „Las Almas Del Silencio” („Душа тиші”); „Jaleo” („Безлад”).

          Зазначені фонограми були відтворені на диску під назвою „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”), який випущений у 2003 році.

          Виключні майнові права на фонограми перейшли до позивача в порядку правонаступництва від компанії-виробника фонограм „SONY MUSIC ENTERTAINMENT (HOLLAND) B.V”, ім'я якої зазначене в позначці „Р”.

          Відповідно до ст. 35 Закону України „Про авторське право та суміжні права” об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є, зокрема, фонограми.

Суб'єктами суміжних прав є виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм (ч. 1 ст. 36 Закону України „Про авторське право та суміжні права”).

Згідно зі ст. 37 Закону України „Про авторське право та суміжні права” первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

          Отже, позивач є суб'єктом суміжних прав стосовно вищеназваних фонограм, які увійшли до диску під назвою „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) і йому належать виключні майнові права на ці фонограми, в тому числі і в Україні.

          ЗТОВ „SONY BMG MUSIC ENTERTAINMENT (NETHERLANDS) B.V” є юридичною особою, зареєстрованою на території Нідерландів.

          Згідно зі ст. 3, ст. 6 та пунктів 6 та 10 Прикінцевих положень Закону України “Про авторське право та суміжні права” суміжні права позивача підлягають захисту відповідно міжнародних договорів і законодавства України, а саме: Міжнародної конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 та Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961.

          Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначив, що у червні 2004 року стало відомо, що в порушення його виключних прав відповідач неправомірно здійснює відтворення фонограм позивача шляхом виготовляння контрафактних дисків під назвою „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”).

          Контрафактний диск придбано 20.08.2003 в Польщі та передано в секретаріат Міжнародної федерації виробників фонограм (IFPI) для проведення експертного дослідження.

          Позивач стверджує, що саме відповідачем виготовлено контрафактний диск під назвою „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) та порушено виключні майнові права позивача, який не надавав відповідачу дозвіл на його виготовлення.

          Відповідно до положень ст. 50 Закону України „Про авторське право та суміжні права” порушенням авторського права і (або) суміжних прав, дає підстави для судового захисту.

          Згідно зі ст.ст. 401, 450, 452, 454 ЦК України саме позивачу належать виключні права на використання фонограм, в тому числі виключне право дозволяти чи забороняти використання таких фонограм шляхом виготовлення одного чи більше примірників фонограм.

          Контрафактним примірником фонограми є примірник фонограми, відтворений з порушенням суміжних прав, а під відтворенням розуміється виготовлення одного або більше примірників фонограми у будь-якій матеріальній формі (ст. 1 Закону України „Про авторське право та суміжні права”).

          Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

          Оскільки для вирішення даного спору по суті необхідно було визначити, чи контрафактний диск виготовлено саме відповідачем, місцевий господарський суд обґрунтовано призначив у справі комплексну судову експертизу (трасологічна, фоноскопічна експертиза – від 15.11.2007 № 5-56 та додаткова судово-трасологічна експертиза від 05.11.2008 № 5-80).

          У висновку додаткової судово-трасологічної експертизи від 05.11.2008 № 5-80 зазначено, що:

          1. Наданий на дослідження контрафактний диск „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) та порівняльні зразки дисків: „А любов сказала “Ні” Найвидатніші Хіти 1997-2004” (HIM “Аnd Love said No The Greatest Hits 1997-2004”), Скорпіонс “Незламний” („Scorpions “Unbreakable”) - “Def Leppard “Х” з СІД-кодом прес-форм “IFPI UAA 03”, реєстраційна картка № 21/1 від 04.08.2003, наданий позивачу згідно листа Держпідприємництва від 10.07.2007 № 5032; „Руслана. Дикі танці” з печаткою „Комп Мюзік”, „Руслана. Дикі танці” з контрольною маркою № К644124 АЖ, „Сафрі Дуо 3.0” („Safri Duo 3.0”) з контрольною маркою № К 618932 АИ мають своєрідні та індивідуальні ознаки, що вказують на те, що ці диски були виготовлені з використанням одного і того ж обладнання.

          2. Порівняльні зразки дисків та контрафактний диск виготовлялись з використанням одного і того ж обладнання.

          3. Контрафактний та порівняльні зразки дисків мають своєрідні однакові ідентифікуючі однаки на дзеркальних та стамперних частниках, а саме:

          - на стамперних частинах „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) та „Руслана. Дикі танці” з печаткою „Комп Мюзік”, „Руслана. Дикі танці” з контрольною маркою № К644124 АЖ, „Сафрі Дуо 3.0” („Safri Duo 3.0”) з контрольною маркою № К 618932 АИ, а також „А любов сказала “Ні” Найвидатніші Хіти 1997-2004” (HIM “Аnd Love said No The Greatest Hits 1997-2004”), Скорпіонс “Незламний” („Scorpions “Unbreakable”) - “Def Leppard “Х” з СІД-кодом прес-форм “IFPI UAA 03”, реєстраційна картка № 21/1 від 04.08.2003);

          - на дзеркальних частинах „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) та порівняльні зразки дисків: „А любов сказала “Ні” Найвидатніші Хіти 1997-2004” (HIM “Аnd Love said No The Greatest Hits 1997-2004”), Скорпіонс “Незламний” („Scorpions “Unbreakable”).

          4. Порівнянням контрафактного диска „Рікі Мартін Душа тиші” („Ricky Martin „Almas Del Silencio”) (його дзеркальної та стамперної частин) з порівняльними зразками дисків („А любов сказала “Ні” Найвидатніші Хіти 1997-2004” (HIM “Аnd Love said No The Greatest Hits 1997-2004”), Скорпіонс “Незламний” („Scorpions “Unbreakable”) - “Def Leppard “Х” з СІД-кодом прес-форм “IFPI UAA 03”, реєстраційна картка № 21/1 від 04.08.2003, „Руслана. Дикі танці” з печаткою „Комп Мюзік”, „Руслана. Дикі танці” з контрольною маркою № К644124 АЖ, „Сафрі Дуо 3.0” („Safri Duo 3.0”) з контрольною маркою № К 618932 АИ )з їх дзеркальними та стамперними частинами), вказує на те, що контрафактний диск було виготовлено з використанням одного і того ж обладнння, що використовувалось для виробництва порівняльних зразків дисків.

          5. Співпадають ознаки, які вказують на те, що контрафактний диск та порівняльні зразки дисків були виготовлені з використанням одного і того ж обладнання.

          6. Порівнянням між собою порівняльних дисків під назвою „Руслана. Дикі танці” з печаткою „Комп Мюзік”, „Руслана. Дикі танці” з контрольною маркою № К644124 АЖ, виявлені ідентифікуючі сліди на дзеркальній та стамперній стороні, які вказують на те, що ці диски були виготовлені з використанням одного і того ж обладнання.

          7. Порівняльний зразок диска “Def Leppard “Х” з Державного депозитарію (реєстраційна картка № 21/1 від 01.08.2003, що має СІД-код прес-форм “IFPI UAA 03”) та диски  під назвою „А любов сказала “Ні” Найвидатніші Хіти 1997-2004” (HIM “Аnd Love said No The Greatest Hits 1997-2004”), Скорпіонс “Незламний” („Scorpions “Unbreakable”) мають на стамперній стороні ідентифікуючі ознаки (сліди), які вказують на те, що ці диски були вироблені з використанням одного і того ж обладнання.

          В ході проведення фоноскопічної судової експертизи, результати якої викладені у висновку експертизи від 15.11.2007 № 5-56 встановлено, що фонограми позивача, які містить диск, надані позивачем, відтворені також на контрафактному диску, в такій же самій послідовності та кількості.

          Зважаючи на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок судової експертизи від 05.11.2008 № 5-80 (п.п. 1-5) належним чином доводить, про виробництво контрафактного диску відбувалось на обладнанні, яке належить відповідачу.

          Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2002 № 925 „Про затвердження порядку надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних систем зчитування” встановлено, що “депозитарій примірників дисків” – це сховище для забезпечення зберігання примірників дисків, а Держкомпідприєництво здійснює реєстрацію кожного примірника диска, присвоює реєстраційній картці номер та проставляє дату, яка є датою реєстрації диска у депозитарії.

          Реєстраційна картка від 04.08.2003 № 21/1, надана Держкомпідприємництвом, що є в матеріалах справи за підписом і печаткою відповідача вказує на те, що зразок диска „Def Leppard „Х” („Деф Леппард Х”), вироблений ПП „Росток-СД”, тобто на обладнанні відповідача, і був переданий (на зберігання) до депозитарію примірників дисків Держкомпідприємництва 04.08.2003 безпосередньо самим Відповідачем.

          Згідно листа Держкомпідприємництва від 10.07.2007 № 5032 примірник диска з назвою „Def Leppard „Х” („Деф Леппард Х”) з реєстраційною карткою від 04.08.2003 № 21/1 було надано з депозитарію відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 у справі № 20/351-352.

          Відповідно до висновку судової експертизи диск “Def Leppard „Х” („Деф Леппард Х”) з депозитарію та диск „Def Leppard „Х” („Деф Леппард Х”), наданий позивачами, який має СІД-код прес-форми „IFPI UAA 03” виготовлялись на одному й тому ж обладнанні, тобто на прес-формі, що має СІД-код UAA 03. При цьому, відповідно до п. 1 „Технічних специфікацій СІД-коду, що присвоюється виробникові дисків та/або матриць в Україні”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 623, останні дві цифри (03) СІД-коду вказують на номер прес-форми, на якій було виготовлено цей диск.

          Згідно „Копії витягу журналу обліку основних вузлів спеціального обладнання для виробництва дисків”, наданої відповідачем, що є в матеріалах даної справи, обладнання (прес-форма) з СІД-кодом UAA 03 дійсно з 16.07.2002 і до цього часу належить відповідачу.

          У своєму висновку судової експертизи від 05.11.2008 № 5-80 (стор. 5 експертизи) судовий експерт зазначив, що проведене ним дослідження виявило такий стійкий та суттєвий збіг загальних та окремих ознак, який є достатнім для категоричного висновку про те, що контрафактний диск та диск з депозитарію „Def Leppard “Х” („Деф Леппард Х”) були виготовлені на одному обладнанні.

          В засіданні суду 22.06.2009 судовий експерт Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Павленко О.С. підтримав в повному обсязі висновки, викладені в експертних висновках від 15.11.2007 № 5-56 від 05.11.2008 № 5-80.

          Суд першої інстанції мотивовано дійшов висновку, що з положення ст. 1 Закону України „Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 623 вбачається, що саме СІД-код (спеціальний ідентифікаційний код) визначає виробника диска і забезпечує його правову ідентифікацію, а тому, наявність на диску СІД-коду відповідача прямо вказує на його виробника.

          Крім того, посилання відповідача на відсутність оформлення господарської операції, що підтверджує придбання дисків-зразків, є помилковим, оскільки акти про закупівлю дисків-зразків на ринку „Петрівка”, які були оформлені працівниками представництва IFPI є належними доказами, так як відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” від 12.04.96 № 5 “в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило збігається з його виконанням, на нього... не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків”.

          Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обладнання, на якому був вироблений контрафактний диск належить саме відповідачу.

          Відповідно до ст. 452 ЦК України та ст. 40 Закону України „Про авторське право та суміжні права” до майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав належить: право на використання своїх фонограм; виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам, зокрема: відтворення (пряме (або) опосередковане) фонограм у будь-якій формі і будь-яким способом.

          З матеріалів справи не вбачається, що позивач, як власник виключних майнових прав на фонограми, які містить контрафактний диск, надавав відповідачу дозвіл на їх відтворення шляхом виробництва дисків, а, отже виробництво контрафактних дисків здійснюється відповідачем без отримання належних прав від позивача і тому є незаконним та таким, що порушує права позивача.

          Згідно зі ст. 50 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

          Відповідно до п. „г” ч. 1 ст. 52 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, при порушеннях будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

          Посилання скаржника, що судом безпідставно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання від 23.07.2008, в якому він просив суд поставити додаткові питання експерту, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки на час подання відповідачем даного клопотання, провадження у справі було зупинене, а, отже, суд був позбавлений права здійснювати будь-які процесуальні дії.

          Також, судом не береться до уваги посилання скаржника, що йому безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання від 23.12.2008 про відкладення розгляду справи, оскільки неможливість представника бути присутнім в засіданні суду через сімейні обставини (підстава, зазначена представником відповідача в клопотанні (а.с. 94 т. 4), не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України, оскільки у даному випадку відповідач має можливість скористатись правилами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

          Крім того, твердження апелянта, що судом неправильно застосовано ст. 1 Закону України „Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” є безпідставними, оскільки спростовуються висновками, наведеними в рішенні суду першої інстанції, які знайшли своє підтвердження на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          В результаті розгляду апеляційної скарги ТОВ „Росток-СД” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою, в повному обсязі та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 у справі №12/330.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 у справі №12/330 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток-СД” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 12/330 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 24.06.09 (відправлено)