Рішення

від 19.05.2009 по справі 33/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/240

19.05.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Проекспо»

до                    відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

про                   зобов'язання перерахувати кошти у розмірі 412 701,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Гурський М.Р. - представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року;

                             Заккерони Лучано –директор;

від відповідача: Коваленко О.Д. - представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проекспо»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про зобов'язання перерахувати кошти у розмірі 412 701,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 20.05.2004 року було укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Згідно з п. 1.1. договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.05.2004 року банк відкриває клієнту (позивачеві) наступні поточні рахунки (надалі по тексту –рахунок) № 26000002511001 в українських гривнях, № 26005002511501 в доларах США та № 26005002511501 в ЄВРО відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17.12.2003 року № 492 «Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»та здійснює розрахунково-касове обслуговування. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком від клієнта повідомлення з відміткою про взяття на облік податковим органом.

Відповідно до п. 2.3.2. договору банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України від 05.04.2001 року № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції НБУ від 21.01.2004 року № 22. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання з відміткою про причини повернення.

Позивач, відповідно до п.п. 4.2.-4.4. договору, надав в операційний час до банку платіжні доручення на перерахування коштів на розрахункових рахунок № 26008010041906 у відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк», МФО 322313, а саме:

-          платіжне доручення № 2236 від 22.01.2009 року на суму 160 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 2255 від 26.01.2009 року на суму 34 562,30 грн.;

- платіжне доручення № 2257 від 28.01.2009 року на суму 10 049,00 грн.;

- платіжне доручення № 2271 від 05.02.2009 року на суму 8 000,00 грн.

Разом надано платіжних доручень на суму 212 611,30 грн.

Відповідно до наданих банківських виписок списання коштів відбулося відповідно  22.01.2009 року, 26.01.2009 року, 28.01.2009 року та 05.02.2009 року. Станом на 02.02.2009 року кошти на рахунок у відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк»не надійшли. Зважаючи на обставини, викладені вище, 02.02.2009 року позивач направив відповідачу претензію № 02/02-09 з прохання повідомити про причини невиконання банком своїх зобов'язань та виконати зобов'язання. Претензію повивач отримав 02.02.2009 року за вх. № 211, але претензія, станом на день подання позовної заяви, залишилась без відповіді.

Позивач, відповідно до п.п. 4.2.-4.4. договору, надав в операційний час до банку платіжне доручення від 12.02.2009 року на перерахування коштів ТОВ «Арманд-ЛТД». В той же день позивачем було з'ясовано, що кошти перераховані помилково, про що був повідомлений відповідач. Позивач просив відповідача повернути помилково перераховані кошти. 12.02.2009 року позивач повторно звернувся до відповідача з телеграмою повідомленням, у якій просив  повернути кошти позивача у сумі 412 611,30 грн. не пізніше 17.02.2009 року.

Вищеназвані платіжні доручення на час подання позову до суду не виконані. Станом на день подання позову відповідачем не перераховані кошти позивача у сумі  412 611,30 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.05.2009 року.

19.05.2009 року представники позивача в судове засідання з'явилися та чатсково виконали вимоги ухвали суду про порушення провадженння у справі № 33/240 від 23.03.2009 року, надали пояснення по справі та  просили зобов'язати відповідача перерахувати кошти у розмірі 412 701,81 грн., стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 4 126,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву з доданими документами, надав пояснення по справі відповідно до яких позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Проекспо»та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»20.05.2004 року було укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України  договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з п. 1.1. договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.05.2004 року банк відкриває клієнту (позивачеві) наступні поточні рахунки (надалі по тексту –рахунок) № 26000002511001 в українських гривнях, № 26005002511501 в доларах США та № 26005002511501 в ЄВРО відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17.12.2003 року № 492 «Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»та здійснює розрахунково-касове обслуговування. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком від клієнта повідомлення з відміткою про взяття на облік податковим органом.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 2.3.2. договору банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України від 05.04.2001 року № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції НБУ від 21.01.2004 року № 22. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання з відміткою про причини повернення.

Позивач, відповідно до п.п. 4.2.-4.4. договору, надав в операційний час до банку платіжні доручення на перерахування коштів на розрахункових рахунок № 26008010041906 у відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк», МФО 322313, а саме:

-          платіжне доручення № 2236 від 22.01.2009 року на суму 160 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 2255 від 26.01.2009 року на суму 34 562,30 грн.;

- платіжне доручення № 2257 від 28.01.2009 року на суму 10 049,00 грн.;

- платіжне доручення № 2271 від 05.02.2009 року на суму 8 000,00 грн.

Разом надано платіжних доручень на суму 212 611,30 грн.

Відповідно до п. 2.2.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.  

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до наданих банківських виписок списання коштів відбулося відповідно  22.01.2009 року, 26.01.2009 року, 28.01.2009 року та 05.02.2009 року. Станом на 02.02.2009 року кошти на рахунок у відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк»не надійшли. Зважаючи на обставини, викладені вище, 02.02.2009 року позивач направив відповідачу претензію № 02/02-09 з прохання повідомити про причини невиконання банком своїх зобов'язань та виконати зобов'язання. Претензію повивач отримав 02.02.2009 року за вх. № 211, але претензія, станом на день подання позовної заяви, залишилась без відповіді.

Відповідно до відзиву на позовну заяву представник відповідача повідомив, що списані грошові кошти були повернуті на рахунок позивача, що підтверджується службовою запискою від 10.02.2009 року та меморіальними ордерами № 2236, 2255, 2271, 2257  від 10.02.2009 року з відміткою в графі призначення платежу «повернення не проведеної суми», які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач, відповідно до п.п. 4.2.-4.4. договору, надав в операційний час до банку платіжне доручення від 12.02.2009 року на перерахування коштів ТОВ «Арманд-ЛТД». В той же день позивачем було з'ясовано, що кошти перераховані помилково, про що був повідомлений відповідач. Позивач просив відповідача повернути помилково перераховані кошти. Відповідно до банківської виписки від 12.02.2009 року помилково перераховані кошти повернуті на рахунок позивача і  станом на 12.02.2009 року на рахунку позивача знаходяться кошти в розмірі 412 701,81 грн.

12.02.2009 року позивач повторно звернувся до відповідача з телеграмою повідомленням, у якій просив  повернути кошти позивача  не пізніше 17.02.2009 року.

Таким чином, суд встановив, що Відповідач умови договору не виконав.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 20.05.2004 року, тому позовні вимоги в частині зобов'язання перерахування коштів у розмірі 412 701,81 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача перерахувати кошти позивача у сумах зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Оскільки вимога позивача про зобов'язання вчинити певні дії є немайновою вимогою то відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати кошти з розрахункового рахунку  № 26000002511001 відкритого в відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»на розрахунковий рахунок № 26008010041906 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, товариства з обмеженою відповідальністю «Проекспо»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, оф. 32; фактична адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 172, оф. 1318; р/р 26008010041906 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 31199001) кошти у сумі  412 701 (чотириста дванадцять тисяч сімсот одна) грн. 81 коп.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проекспо»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, оф. 32; фактична адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 172, оф. 1318; р/р 26008010041906 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 31199001) витрати  по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                               С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 15.06.2009 року.