Рішення

від 18.06.2009 по справі 28/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/47

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/47                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства “Донагроімпекс”, м.Донецьк,

ЄДРПОУ 25333903

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м.Волноваха, ЄДРПОУ 35815172

Про стягнення 94070 грн. 57 коп.

Представники:  

Від позивача: Нікішин Д.В.

Від відповідача: Верба С.В.

СУТЬ СПОРУ:

          Закрите акціонерне товариство “Донагроімпекс”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м. Волноваха, про стягнення 94070 грн. 57 коп., у тому числі: заборгованість за поставлений товар в сумі 78238 грн. 40 коп. та пеня в розмірі 15832 грн. 17 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №47-КП від 25.11.2008р., рахунок-фактуру № СФ-0000108 від 29.11.2008р., претензійний лист № 75 від 02.02.2009р.,  накладні – вимоги на відпуск матеріалів, товарно-транспортні накладні, акти звірки розрахунків за період з 01.11.2008р. по 01.04.2009р. та з 01.11.2008р. по 01.04.2009р., податкову накладну, угоду про проведення заліку зустрічних однорідних вимог б/н від 15.12.2008р., видаткову накладну № РН-0000111 від 29.11.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПД № 963390 від 25.11.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/47 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.

 В позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позову, винести ухвалу щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.  

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

13.05.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшли уточнення та доповнення до позовної заяви № 334 від 06.05.2009р., в яких позивач повідомив суд про те, що згідно до платіжного доручення № 66 від 27.03.2009р. відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 5000 грн. 00 коп. та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м.Волноваха суму основного боргу в розмірі 73238 грн. 40 коп., пеню в розмірі 9231 грн. 98 коп., інфляційні витрати в розмірі 8075 грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 1154 грн. 74 коп. Докази направлення уточнення та доповнення до позовної заяви наявні в матеріалах справи. Суд приймає до уваги   документ  та розглядає справу по суті.

        Відповідач згідно з відзивом б/н від 21.05.2009р. погодився з позовними вимогами частково, а саме в розмірі боргу 73238 грн. 40 коп.

21.05.2005р. сторонами було заявлено клопотання про продовження строків розгляду справи №28/47 на 1 місяць. Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. вказане клопотання було задоволене, строк розгляду справи №28/47 продовжено до 23.06.2009р.

10.06.2009р. до канцелярії суду надійшли уточнення та доповнення до позовної заяви № 412 від 09.06.2009р., відповідно з якими Закрите акціонерне товариство “Донагроімпекс”, м.Донецьк просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м.Волноваха суму боргу за поставлений товар в розмірі 73238 грн. 40 коп., пеню в розмірі 11124 грн. 05 коп., інфляційні витрати в розмірі 5222 грн. 64 коп., 3% річних в розмірі 1371 грн. 86 коп. Докази направлення уточнення та доповнення до позовної заяви наявні в матеріалах справи.  Суд приймає до уваги дані уточнення та доповнення до позовної заяви та розглядає справу по суті.

Відповідно до заяви б/н від 18.06.2009р. позивача, останній повідомив суд, про те що 27.03.2009р. відповідач сплатив суму боргу у розмірі 5000 грн. 00 коп.  Таким чином, в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог позивач просить суд провадження по справі в цій частині відповідно до  п. 1.1 ст. 80 ГПК України припинити.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

25.11.2008р. між позивачем, Закритим акціонерним товариством “Донагроімпекс”, м.Донецьк та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м. Волноваха укладено договір купівлі-продажу № 47-КП (договір), відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується відвантажити  та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити - Шрот соняшниковий (товар), в кількості 1000 (тисяча) тонн +/- 10%. ( п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.5 договору вартість 1000 тонн товару складає – 320000грн.00коп., у т.ч. ПДВ 20% - 53333 грн. 33 коп. Разом підлягає до сплати за даним договором з врахуванням ПДВ: 320000 грн. 00 коп. (п. 1.6 договору).

Відповідно п.5.1 договору чинний договір діє з моменту підписання його сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

        Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

         Відповідно до видаткової накладної № РН-0000111 від 29.11.2008р. Закрите акціонерне товариство “Донагроімпекс”, м.Донецьк, поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м. Волноваха, товар на загальну суму 253046грн.40коп. Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 253046грн.40коп. підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м. Волноваха, на  видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПД № 963390 від 25.11.2008р. Як встановлено судом,   видаткова накладна  виписана на підставі договору купівлі-продажу №47-КП від 25.11.2008р.

       Пункт 3.2 договору зазначає, що умови оплати: по факту поставки товару відповідно виставлених рахунків протягом п'ятнадцяти календарних днів.

        В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № СФ-0000108 від 29.11.2008р. на суму 253046грн.40коп. Докази направлення відповідного рахунка-фактури відповідачу відсутні, але в платіжних дорученнях, відповідно до яких відповідач частково сплачував заборгованість, є    посилання на цій рахунок, на підставі викладеного судом встановлено, що рахунок-фактура № СФ-0000108 від 29.11.2008р. був переданий відповідачу разом з товаром.

        Таким чином, граничний строк оплати заборгованості  - 14.12.2008р.   

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач не оплатив вартість отриманого товару в повному обсязі, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 78238грн.40коп.

 Судом встановлено, що згідно з виписками з банку, які містяться в матеріалах справи, відповідачем було перераховано на рахунок позивача  за отриманий товар грошові кошти розмірі 139000 грн. 00 коп. Крім того,  відповідно до угоди про проведення заліку зустрічних однорідних вимог б/н від 15.12.2008р., між сторонами був проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму  35808 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача був надісланий претензійний лист № 75 від 02.02.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості в сумі  127238 грн. 40 коп.

Як встановлено судом, після подачі позовної заяви та порушення провадження по справі відповідач відповідно до платіжного доручення № 66 від 27.03.2009р. частково сплатив позивачу суму боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп.   

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5000 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Крім того, в актах звірки розрахунків за період з 01.11.2008р. по 01.04.2009р. відповідач підтвердив факт заборгованості перед позивачем в розмірі 73238 грн. 40 коп.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 73238 грн. 40 коп.

Відповідач у  відзиві б/н від 21.05.2009р. визнав позовні вимоги щодо суми основного боргу в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Закритого  акціонерного товариства “Донагроімпекс”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в розмірі 73238 грн. 40 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до заяви про уточнення та доповнення до  позовної заяви № 412 від 09.06.2009р.,  позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11124 грн. 05 коп. за період з 15.12.2008р. по 09.06.2009р. з урахуванням часткової сплати боргу.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець при порушенні строків оплати, виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу, що діє на період прострочення, за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про  задоволення вимог щодо стягнення пені в сумі 11124 грн. 05 коп. за період з 15.12.2008р. по 09.06.2009р.  частково, а саме в розмірі 10534 грн. 49 коп.

Крім того, відповідно до заяви про уточнення та доповнення до  позовної заяви № 412 від 09.06.2009р., позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1371 грн. 86 коп. за період з 15.12.2008р. по 09.06.2009р. та інфляційних витрат в розмірі 5222 грн. 64 коп. за період з січня 2009р. по червень 2009р.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про задоволення вимог, щодо стягнення з відповідача 3% річних частково, а саме в сумі 1316 грн. 80 коп. за період з 15.12.2008р. по 09.06.2009р.

Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що належна до стягнення сума інфляційних витрат в розмірі 5222 грн. 64 коп. за період з січня 2009р. по травень 2009р. підлягає задоволенню в повному обсязі.

 В позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позову, винести ухвалу щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.  

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

       Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану вимогу, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Що стосується  накладення арешту на майно відповідача, заява задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що позовні вимоги по цій справі пов'язані зі стягненням коштів, на підставі чого, суд не бачить підстав для накладення арешту на майно відповідача. Крім того, позивачем не доведено наявність майна у відповідача.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 94070 грн. 57 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 465 від 18.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 940 грн. 70 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 00 грн. 01 коп.  

Також при розгляді справи судом встановлено, що позивачем з урахуванням заяви про уточнення та доповнення позовної заяви № 334 від 06.05.2009р. було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 91700 грн. 61 коп., у тому числі: заборгованість в розмірі 73238 грн. 40 коп., пеня в сумі 9231 грн. 98 коп., 3 % річних в сумі 1154 грн. 74 коп., індекс інфляції  в сумі 8075 грн. 49 коп., тобто, вимоги майнового характеру. Державне мито позивач при збільшенні позовних вимог не доплатив.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито, з урахуванням частково сплаченої відповідачем суми боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп.,  в сумі 967 грн. 01 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач недоплатив державне мито в розмірі 26 грн. 32 коп.

Таким чином, з позивача на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі підлягає стягненню  державне мито в сумі  26 грн. 32 коп.  

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 47, 49, 75, 78, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Припинити провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства “Донагроімпекс”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м.Волноваха про стягнення заборгованості в сумі 5000 грн. 00 коп.

Позов Закритого акціонерного товариства “Донагроімпекс”, м.Донецьк до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд”, м.Волноваха задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віттрейд” (за адресою: 85700, м. Волноваха, вул. Леніна, 14, р/р 2600313450 у  ДОД ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”  в м. Донецьку, МФО 335076, код ЄДРПОУ 35815172) на користь Закритого акціонерного товариства “Донагроімпекс” (за адресою: 83050, м.Донецьк, бул. Шевченко, 4, р/р 26002000712000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 25333903) суму основного боргу в розмірі 73238 грн. 40 коп., пені в розмірі 10534 грн. 49 коп., інфляційні витрати в розмірі 5222 грн. 64 коп., 3% річних в розмірі 1316 грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 953 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 31 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донагроімпекс” (за адресою: 83050, м.Донецьк, бул. Шевченко, 4, р/р 26002000712000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 25333903) на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 26 грн. 32 коп.  

  Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 18.06.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 18.06.2009р.

               Суддя