Постанова

від 17.06.2009 по справі 16/248(5/728)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/248(5/728)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2009  року                                                                      Справа № 16/248(5/728)

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Іноземцевої Л.В.

суддів                               Бойченка К.І.

                                        Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.06.2009

при секретарі                    

судового засідання                    Михайличенка Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача                              Слюсар В.Л., паспорт серії ЕН № 600887 виданий

                                        Алчевським МВ УМВС України в Луганській

                                        області 31.08.2007, директор;           Пономарьов В.О.,

                                        дов. № 10/1  від 09.01.2009,  юрисконсульт;          

від І-го відповідача                    Саунін М.М., дов. № 1/05 від 12.05.2009,

                                        представник по довіреності;

від ІІ-го відповідача          Саунін М.М., паспорт серії ЕМ № 297165 виданий

                                        Алчевським МВ УМВС України в Луганській

                                        області 19.08.1999, голова правління;

від 3-ї особи                              не прибув;

від Державної інспекції

з енергозбереження           не прибув;

У судовому засіданні відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву з 15.06.2009 по 17.06.2009

Розглянув

апеляційну скаргу                    Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого

акціонерного товариства „Луганськбудтранс”,                    м.Перевальськ Луганської області

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         12.03.2009

у справі                               № 16/248(5/728) (суддя –Шеліхіна Р.М.)

за позовом                               Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого

акціонерного товариства „Луганськбудтранс”,                    м.Перевальськ Луганської області

до І-го відповідача                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Будівельна інвестиційно-технічна компанія”,

м.Перевальськ Луганської області           

Суддя-доповідач

Іноземцева Л.В.

до ІІ-го відповідача           Відкритого акціонерного товариства

                                        Перевальське шахтобудівельне управління,

м.Перевальськ Луганської області

третя особа без

самостійних вимог на

предмет спору на

стороні ІІ-го відповідача           Відкрите акціонерне товариство

                                        „Укренерговугілля”, м.Вишгород Київської області

                                        в особі Луганської філії, м.Луганськ

          про                                        стягнення 21712 грн. 80 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2009 у справі № 16/248(5/728) (суддя Шеліхіна Р.М.) відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого акціонерного товариства „Луганськбудтранс”, м.Перевальськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна інвестиційно-технічна компанія”, м.Перевальськ Луганської області та Відкритого акціонерного товариства Перевальське Шахтобудівельне управління, м.Перевальськ Луганської області, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні ІІ-го відповідача –Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля”, м.Вишгород Київської області в особі Луганської філії про стягнення з:

- Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна інвестиційно-технічна компанія” збитків у сумі 13128 грн. 48 коп. за період з 16.04.2007 по 30.04.2007, з яких: 2906 грн. 95 коп. - реальні збитки, 10221 грн. 53 коп. –неотриманий доход   та збитки у сумі 4705 грн. 73 коп. за період з 01.05.2007 по 08.05.2007, з яких: 988 грн. 81 коп. –реальні збитки, 3716 грн. 92 коп. –не отриманий доход;

- Відкритого акціонерного товариства Перевальське шахтобудівельне управління збитків у сумі 1180 грн. 91 коп. за 08.02.2007.

Рішення суду з посиланням на статті 224 –225 Господарського кодексу України (далі по тексту –ГК України), Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі по тексту –Правила користування електроенергією) мотивоване недоведеністю матеріалами справи факту правопорушення та вини відповідачів, відсутністю доказів виконання сторонами укладених договорів (в тому числі і договорів на спільне використання технологічного обладнання та технологічних мереж). Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що подані позивачем докази, зокрема, листування сторін у справі, звернення позивача до енергопостачаючих та контролюючих організацій, акт від 16.04.2007 про незаконне відключення електроенергії та акт від 08.05.2007 про включення електроенергії від 08.05.2007 не стосуються спірного періоду та складені без участі представників відповідачів, та є неналежними доказами складу правопорушення та вини відповідачів.

Дочірнє підприємство „Автоприцеп” Закритого акціонерного товариства „Луганськбудтранс” (ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс”) - позивач у справі не погодився з прийнятим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв”язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права  і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Акт про незаконне відключення електроенергії від 16.04.2007 та акт про включення електроенергії від 08.05.2007 складені у відповідності з вимогами пункту 6.45 Правил користування електроенергією, тому суд безпідставно відхилив ці докази, вказавши, що вони складені без присутності представників відповідачів.

Згідно частини 3 статті 277 ГК України абоненти мають право відпускати електроенергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам), в цьому випадку субабоненти укладають договори енергопостачання і мають права і несуть обов”язки абонента, а абонент має права і несе обов”язки енергопостачальника, а не виконавця, як це стверджує відповідач.

Розірвання договору від 06.06.2006 відповідачами з позивачем на підставі листа № 136 від 21.12.2006 Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля” в особі Луганської філії про розірвання договору № 307 від 01.02.2006 на електропостачання з 01.01.2007 суперечить пункту 5.15 Правил та статті 188 ГК України.

В порушення пункту 10.2 договору б/н від 06.06.2006 на спільне використання технологічних мереж та Правил користування електроенергією відповідачі не повідомили позивача про строки проведення ремонту в електромережах, під час яких електроустановки користувача –позивача у справі, будуть відключені від електропостачання, не довели до відома усіх зацікавлених осіб письмовим повідомленням і узгодженим з постачальником електроенергії - Відкритим акціонерним товариством „Укренерговугілля” в особі Луганської філії. Таким чином, договірні відносини між позивачем та ІІ-м відповідачем, власником трансформаторної підстанції,  існували до травня 2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна інвестиційно-технічна компанія” (ТОВ „Будівельна інвестиційно-технічна компанія”) – І-й відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відкрите акціонерне товариство „Перевальське Шахтобудівне Управління” (ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління) – ІІ-й відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля” в особі Луганської філії (ЛФ ВАТ „Укренерговугілля”) - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні ІІ-го відповідача у справі вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві на позовну заяву просить справу розглянути без участі свого представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

01.06.2006 ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” - позивач у справі, за договором користувач, та ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління - ІІ-й відповідач у справі, за договором власник, уклали договір № 13, терміном дії до 01.06.2007, за умовами якого власник надає користувачу можливість підключити належну йому трансформаторну підстанцію ТП 6/0,4 кВт до трансформаторної підстанції власника 6/6-0,4 кВт, розташованої за адресою: м.Перевальськ, вул.Слав”янська, б.1 для забезпечення електропостачання виробничих приміщень користувача (а. с. 15 - 16, т. 1).

Згідно п. 2.1 договору користувач отримує в експлуатацію ячейку та необхідне кабельно-провідникове майно, яке знаходиться в трансформаторній підстанції (ТП) власника. В спеціально відведеному місці користувач встановлює власний пристрій обліку спожитої електроенергії та укладає прямий договір на використання електроенергії з енергопостачаючою організацією.

Згідно пункту 3.1 договору користувач  щомісяця здійснює оплату за надану послугу в розмірі 50 грн. У судовому засіданні  апеляційної інстанції позивач та ІІ-й відповідач повідомили, що платежі здійснювались протягом 2006 –січня 2007 років.

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що власник зобов"язується надати можливість  використання майна наданого користувачу та не здійснювати дій, які б перешкоджали користувачу користуватися майном на умовах договору.

За умовами пункту 9.5 договору уразі відсутності заяви однієї з сторін про припинення дії або заміну договору протягом місяця після закінчення строку його дії договір вважається пролонгованим на тих же самих умовах і той же самий строк.

28.11.2006 ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління вручило ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс”  лист про розірвання з 01.01.2007 договору від 01.06.2006 та запропонувало, з метою врегулювання питання електропостачання, звернутися до нового власника трансформаторної підстанції –ТОВ „Будівельна інвестиційно - технічна компанія” - І-го відповідача у справі  (а. с. 85, т. 1).

06.06.2006 ці ж сторони уклали договір про спільне використання технологічних мереж б/н, за умовами якого ІІ-й відповідач, за договором власник мереж, зобов”язується забезпечити передачу позивачу, за договором користувачу, електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії (а. с. 17 –18, т. 1).

Договір укладений на строк до 31.12.2006 і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь –якої із сторін у порядку визначеному законодавством.

Доказів відмови будь-якої сторони від цього договору або про його перегляд суду не подано, у спірний період (2006 –квітень 2007 роки) договір був чинним, що визнається сторонами у справі.

02.01.2007 між позивачем та І-м відповідачем був укладений договір № 1, терміном дії до 31.12.2007, за умовами якого І-й відповідач як власник трансформаторної підстанції 6/6-0,4 кВ надає можливість позивачу, за плату в розмірі  500 грн. в місяць підключитися до трансформаторної підстанції власника для забезпечення постачання  електроенергії на виробничі площі позивача (а. с. 143, т. 3).

Пунктом 9.4 договору передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку без згоди іншої сторони за умови повідомлення про розірвання договору за  один місяць.

05.03.2007 ТОВ „Будівельна інвестиційно-технічна компанія” вручило ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” лист  від 05.03.2007 № 23 про розірвання договору № 1 від 02.01.2007 з 06.04.2007 на підставі пункту 9.4 договору, у зв'язку з відмовою  останнього здійснювати оплату (а. с. 146, т. 3). Рахунки, що виставлялись І-м відповідачем на підставі договору від 02.01.2007 позивачем  повернуті  без оплати. На лист І-го відповідача  від 05.03.2007 № 23 позивач повідомив, що договір від 02.01.2007 дійсно  не має юридичної сили, оскільки І-й відповідач не  є власником трансформаторної підстанції „ПШСУ” 6/6-0,4 кВт і на дату укладення спірного договору не був абонентом ВАТ „Укренерговугілля”, а тому не мав права укладати спірний договір і вимагати оплату за підключення трансформаторної підстанції, яка  йому не належить (а. с. 145, т. 3).

16.04.2007 позивачем за участю представника Луганської філії ВАТ „Укренерговугілля” - постачальника електроенергії складений акт, за змістом якого засновником І-го відповідача Сауніним М.М. 16.04.2007 здійснено незаконне відключення лінії 6 кВт, по якій здійснюється подача електричної енергії для позивача –ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” (а. с. 19, 81, т. 1).

08.05.2007 позивачем за участю представника Стахановського відділення Держенергонагляду складений акт, за змістом якого 08.05.2007 здійснено підключення лінії 6 кВт до трансформаторній підстанції „ПШСУ” 6/6-04 кВт і поновлено постачання електроенергії позивачу (а. с. 28, т. 1).

ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” подало позов  у господарський суд Луганської області до ТОВ „Будівельна інвестиційно - технічна компанія" та ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління  про стягнення збитків у зв'язку з неправомірним відключенням  підприємства від електропостачання в сумі 19015 грн. 12 коп., у тому з:

-  ТОВ „Будівельна інвестиційно-технічна компанія” - І-го відповідача у справі збитки за період з 16.04.2007 по 30.04.2007 в сумі 13128 грн. 48 коп., з яких 2906 грн. 95 коп.  –реальні збитки, 10221 грн. 53 коп. –неотриманий доход;  збитки за період з 01.05.2007 по 08.05.2007 в сумі 4705 грн. 73 коп., з яких: 988 грн. 81 коп. – реальні збитки, 3716 грн. 92 коп. - неотриманий доход;

- ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління - ІІ-го відповідача у справі збитки за 08.02.2007 в сумі 1180 грн. 91 коп., з яких 251 грн. 68 коп. - реальні збитки, 929 грн. 23 коп. - неотриманий доход (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 26.12.2008) (а. с. 91 - 93, т. 3).

Рішенням господарського суду від 12.03.2009 у задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище (а. с. 60 - 61, т. 4).

При з'ясуванні фактичних обставин справи апеляційною інстанцією додатково встановлено:

- постачальником електроенергії для сторін у даній справі –позивача, І-го та ІІ-го відповідачів є Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля” в особі Луганської філії, яке залучено до участі у справі у якості 3-ї особи.

Постачання електроенергії здійснюється через трансформаторну підстанцію „Новий ствол”, яка належить ВАТ „Укренерговугілля” з осередку 19 на трансформаторну підстанцію „ПШСУ” 6/6-0,4 кВт.

Трансформаторна підстанція „ПШСУ” 6/6-04кВ знаходиться на праві власності у ВАТ „Шахтобудіндустрія”, з 06.10.2005 по 01.05.2007 була передана в оренду ІІ-му відповідачу на підставі договору оренди від 06.10.2005 (а. с. 43, 122 т. 1).

З 03.05.2007 орендатором трансформаторної підстанції „ПШСУ” 6/6-04кВ є позивач на підставі договору оренди (а. с. 110 –111, т. 1).

Передача майна (трансформаторної підстанції) в оренду позивачу відбулася на підставі акту прийому - передачі від 04.05.2007.

ВАТ „Укренерговугілля” постачання електроенергії у спірний період здійснювалось на підставі наступних договорів:

- ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” –позивачу у справі на підставі договору № 344 від 25.07.2006 на постачання електроенергії та договору про спільне використання технологічних мереж від 06.06.2006, що укладений позивачем з ВАТ „Перевальське Шахтобудівне Управління” –ІІ-м відповідачем у справі (а. с. 9 –18, т. 4);

- ТОВ „Будівельна інвестиційно-технічна компанія” –І-му відповідачу у справі на підставі договору № 390 від 01.03.2007 на постачання електроенергії та договору № 10а від 03.05.2007 про спільне використання технологічних мереж, що укладений І-м відповідачем з ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” –позивачем у справі (а. с. 19 –32, т. 4);

- ВАТ Перевальське шахтобудівельне управління –ІІ-му відповідачу у справі на підставі договору № 307 від 01.02.2006 на постачання електроенергії та договору оренди від 06.10.2005, що укладений ІІ-м відповідачем з ВАТ  „Шахтобудіндустрія” (а. с. 33 –39, т. 4). Листом від 27.02.2007 ІІ-й відповідач повідомив ВАТ „Укренерговугілля” про розірвання договору № 307 на постачання електричної енергії з 01.03.2007 (а. с. 42, т. 4);

- на виконання постанови від 13.10.2008 Вищого господарського суду України у даній справі були, відповідно до статті 38 ГПК України, апеляційною інстанцією викликані у судове засідання спеціалісти Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області.

При цьому апеляційною інстанцією встановлено факт відключення позивача від постачання електроенергії:

- 08.02.2007 з 8-35 год. до 15-35 год. по заявці ІІ-го відповідача постачальником електроенергії - ВАТ „Укренерговугілля” було  припинено постачання електроенергії з підстанції 6/0,4 кВ „Новий ствол” на КЛ-6кВ для ремонту  кабелю (а. с. 77, 102, т. 1, а. с. 4 - 5, т. 3).  Докази повідомлення  позивача про тимчасове відключення від енергопостачання відповідно до пунктів 1.5, 7.5 Правил користування  електроенергією ІІ-м відповідачем суду не подані;

- з 16.04.2007 І-м відповідачем роз'єднувальним пристроєм відключена лінія 6кВ, по якій здійснюється передача електроенергії позивачу через трансформаторну підстанцію ТП „ПШСУ” 6/6-0,4 кВт. Підключення до електроенергії відбулося 08.05.2007, при цьому постачання електричної енергії у зазначений період  постачальником електроенергії ВАТ „Укренерговугілля” для позивача на підставі договору № 344 від 25.07.2006 не припинялось. Повідомлень  про відключення позивача 16.04.2007 від подачі електроенергії до енергопостачальної організації від  відповідачів не надходило.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування  місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з  неповним з'ясуванням обставин, що  мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи з огляду на наступне.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв'язку з відключенням позивача від  постачання електроенергії внаслідок чого він зазнав збитків у зв”язку із простоєм підприємства.

Матеріалами справи  підтверджується і визнається відповідачами факт відключення  позивача 08.02.2007 і з 16.04.2007 по 08.05.2007 від електроенергії.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначені Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР  „Про електроенергетику” (далі по тексту Закон - про електроенергетику), який регулює відносини, пов'язані  з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів.

Відповідно до статті 26 Закону  про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі  договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та  правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за  режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 1.3 Правил користування електроенергією постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про    купівлю-продаж    електричної    енергії,    що    укладається    між    власником    цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пункт 1.4 Правил користування електроенергією передбачає, що електрична енергія продається в точці продажу, розташування якої зазначається у відповідному договорі. Точка продажу встановлюється на межі балансової належності електроустановок споживача.

Постачальник електричної енергії покриває усі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу, яка визначається постачальником електричної енергії на межах балансової належності електричних мереж, витрати на утримання яких, а також витрати на відшкодування іншим власникам електромереж передбачені тарифом на електричну енергію для споживачів.

У разі придбання субспоживачем електричної енергії в точці продажу, яка не збігається з межею балансової належності його електроустановок, доставка належної субспоживачу електричної енергії до межі балансової належності його електроустановок оплачується цим субспоживачем відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж з відповідним власником електричних мереж.

Як встановлено апеляційною інстанцією і свідчать матеріали справи постачання електроенергії для позивача здійснювалось ВАТ „Укренерговугілля” - на підставі договору № 344 від 25.07.2006.

ВАТ „Укренерговугілля” відповідно до схеми електроустановки та точки

розрахункового обліку і точки розподілу мереж є власником трансформаторної підстанції „Новий ствол”, поставляє електричну енергію з ячейки 19 на трансформаторну підстанцію ТП „ПШСУ”. Власником трансформаторної підстанції ТП „ПШСУ” і кабельної лінії 6кВ є ВАТ „Шахтобудіндустрія”. У  спірний період ця трансформаторна підстанція перебувала в оренді у ІІ-го відповідача, з яким позивачем був укладений договір від 06.06.2006 на спільне використання технологічних мереж. Відключення позивача 16.04.2007 від електроенергії відбулося  під час дії зазначеного договору, всупереч його умовам і без попередження  постачальника електроенергії, що підтверджено у судовому засіданні апеляційної інстанції спеціалістом Державної інспекції з  енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області.

І-й відповідач без оформлення договірних стосунків з власником  трансформаторної підстанції ТП „ПШСУ”, при відсутності правових підстав,  взагалі не мав права використовуватися і розпоряджатися майном (ТП „ПШСУ”), яке йому не належить і вимагати оплати за користування ним. А тому не приймаються заперечення І-го відповідача про відключення позивача 16.04.2007 від енергопостачання у зв'язку  з неоплатою виставлених рахунків.

Матеріалами справи також підтверджується, що і відключення  позивача від електропостачання 08.02.2007 ІІ-м відповідачем було проведено з порушенням умов договору про спільне використання технологічних мереж і пунктів 7.1, 7.5 Правил користування електроенергією, а саме без  попередження позивача про необхідність ремонту кабелю.

Матеріалами справи підтверджується неправомірність дій  відповідачів при відключенні позивача від електропостачання.

Відповідно до пункту 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем до стягнення заявлені понесені ним витрати (реальні збитки), у вигляді виплаченої своїм працівникам заробітної плати, з розрахунку встановленого мінімального розміру, за дні вимушеного простою та нарахованих на неї і сплачених до відповідних фондів обов'язкових платежів за 08.02.2007 в сумі 251 грн. 68 коп., за 11 днів квітня, з 16.04.2007 по 30.04.2007, в сумі 2906 грн. 95 коп., за 4 дня травня, з 03.05.2007 по 08.05.2008, в сумі 988 грн. 81 коп. та неотриманий прибуток в сумі 14867 грн. 68 коп., який розрахований  з суми 58542 грн., яка є сумою задекларованого доходу  - виручки від реалізації продукції за І квартал 2007 року (а. с. 64, т. 2, а. с. 5, т. 4).

Заявлені до стягнення збитки з огляду на наведені норми чинного законодавства підлягають задоволенню частково в сумі фактично понесених витрат, а саме, виплаченої працівникам заробітної плати за час простою за 08.02.2007 з вини ІІ-го відповідача і за період з 16.04.2007 по 30.04.2007 з вини І-го відповідача.

Заявлена до стягнення сума виплаченої заробітної плати за травень 2007 року стягненню не підлягає, оскільки, як зазначалось вище, з 03.05.2007 орендарем трансформаторної підстанції ТП „ПШСУ” був вже позивач, майно підстанції було передано в оренду згідно акту від 04.05.2007.

Таким чином, саме позивачем повинні були вживатися заходи щодо своєчасного підключення до електропостачання.

Стосовно вимоги про стягнення неодержаного доходу апеляційна інстанція зазначає, що за правилами статті 225 ГК України до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода).

При обрахуванні розміру втраченої вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги братися не повинні. Розмір упущеної вигоди повинен  визначатися не тільки з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача,  а і розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором.

У даному випадку втрачена вигода  прирівняна позивачем до суми виручки від реалізації продукції, яку він одержав у попередній період, такий розрахунок не відповідає правовій суті втраченої вигоди, у зв'язку з чим заявлена сума не підлягає до стягнення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ДП „Автоприцеп” ЗАТ „Луганськбудтранс” на рішення господарського суду від 12.03.2009 підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги про стягнення збитків підлягають задоволенню частково, з І-го відповідача стягується збитки в сумі 251 грн. 68 коп., з ІІ-го відповідача в сумі 2906 грн. 95 коп., у задоволені решти вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати позивача за позовом та апеляційною скаргою пропорційно  розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідачів:

- з І-го відповідача стягується державне мито в сумі 29 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 19 грн. 23 коп., державне мито за апеляційною скаргою в сумі 15 грн. 49 коп.;

- з ІІ-го відповідача стягується державне мито в сумі 2 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 25 грн. 13 коп., державне мито за апеляційною скаргою в сумі 20 грн. 24 коп.

Судові витрати І-го та ІІ-го відповідачів покладаються на них, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Результатами апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.

Керуючись статтями 46, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого акціонерного товариства „Луганськбудтранс”  на рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2009 у справі №16/248(5/728) задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2009 у справі №16/248(5/728)  скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна інвестиційно-технічна компанія”, ідентифікаційний код 33377416, яке знаходиться за адресою: вул.Слов”янська, буд. 1, м.Перевальськ Луганської області на користь Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого акціонерного товариства „Луганськбудтранс”, ідентифікаційний код 13371293, яке знаходиться за адресою: вул.Слов”янська, буд. 19, м.Перевальськ Луганської області збитки в сумі 2906 грн. 95 коп., судові витрати за позовом в сумі 48 грн. 29 коп., у тому числі: державне мито в сумі 29 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 19 грн. 23 коп., судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 15 грн. 49 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Перевальське шахтобудівельне управління, ідентифікаційний код 0018007, яке знаходиться за адресою: вул.Слов”янська, буд. 1,  м.Перевальськ Луганської області на користь Дочірнього підприємства „Автоприцеп” Закритого акціонерного товариства „Луганськбудтранс”, ідентифікаційний код 13371293, яке знаходиться за адресою: вул.Слов”янська, буд. 19, м.Перевальськ Луганської області збитки в сумі 251 грн. 68 коп., судові витрати за позовом в сумі 25 грн. 13 коп., у тому числі: державне мито в сумі 2 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 25 грн. 13 коп.,  судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 20 грн. 24 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

6. У решті позовних вимог відмовити.

7. Судові витрати по справі І-го відповідача покладаються на І-го відповідача.

8. Судові витрати по справі ІІ-го відповідача покладаються на ІІ-го відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов