Рішення

від 22.06.2009 по справі 34/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/268

22.06.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Сатіс»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»

простягнення 10 440,03 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Сушко Б.В. (довіреність № 14/08 від 23.12.2008);

від відповідача –Осадчук Т.А. (довіреність № 22 від 04.06.2009).

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Сатіс»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»(далі –відповідач) заборгованості та відшкодування шкоди в розмірі 10 440,03 грн. за Договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та рецесії № 1/12/07 від 17.12.2007р. (надалі –Договір про співробітництво).

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що на підставі Договору про співробітництво між позивачем та відповідачем був укладений договір перестрахування № 245818/КТ, відповідно до якого відповідач прийняв на умовах перестрахування ризик пошкодження або знищення автомобіля HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА. Зазначений автомобіль 17.07.2008 було пошкоджено внаслідок ДТП, що обумовило виплату позивачем страхового відшкодування власнику автомобіля. Проте, відповідач як перестраховик за Договором про співробітництво безпідставно не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати частини суми страхового відшкодування в розмірі 30%.  

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що він має бути припинений за відсутністю предмету спору; крім того, відповідач вважає, що є всі підстави відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з наявністю таких обставин як ненадання перестрахувальником повного пакету документів, який є підставою для виплати частини страхового відшкодування; порушення перестрахувальником строків оповіщення перестраховика про страховий випадок; наявність недоліків, які вплинули на достовірність висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 17.04.2009 було порушено провадження у справі № 34/268.

Розгляд справи відкладався. У судовому засіданні призначеному на 10.06.2009 оголошувалась перерва до 22.06.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2007 між позивачем та відповідачем укладено Договір про співробітництво, відповідно до якого відповідач є перестраховиком та несе повну відповідальність перед перестрахувальником, яким є позивач, по прийнятій у перестрахування частині ризику, при цьому розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті перестраховиком по конкретних договорах перестрахування визначається пропорційно його частці в загальній сумі страхового відшкодування.

22.01.2008 між позивачем та Бойко Віктором Валерійовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 224-005818 (надалі –Договір страхування), відповідно до якого позивач зобов'язався надати Бойко Віктору Валерійовичу страховий захист від ризиків, пов'язаних із зберіганням та експлуатацією транспортного засобу HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА, 2007 року випуску, номер кузова SHHFK27607U053505, об'єм двигуна 1799 куб. см., колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ААС 223165.

22.01.2008 між позивачем та відповідачем у відповідності з Договором про співробітництво укладено КОВЕР-НОТА № 245818/КТ (надалі –Договір перестрахування), відповідно до якого відповідач прийняв у перестрахування ризик пошкодження або знищення автомобіля HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА, 2007 року випуску, номер кузова SHHFK27607U053505, об'єм двигуна 1799 куб. см., колір сірий, внаслідок ДТП, протиправних дій третіх осіб, стихійних лих та інших форс-мажорних обставин, незаконного заволодіння ТЗ. Перестрахувальна премія відповідача склала 1751,34 грн., щодо факту отримання якої відповідач не заперечував.

17.07.2008 сталося ДТП за участю автомобіля HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА, про що позивач був письмово повідомлений Бойко Віктором Валерійовичем 19.07.2008 у формі заяви (КАСКО) про факт пошкодження транспортного засобу, відповідно до якої транспортним засобом на час ДТП 17.07.2008 керував особисто Бойко Віктор Валерійович.  

Факт пошкодження внаслідок ДПТ застрахованого транспортного засобу підтверджено Довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 17.07.2008, про що 24.07.2008 Постановою Печерського районного суду м. Києва Бойко Віктор Валерійович, 05.12.1983р. народження був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.   

18.07.2008 позивач відправив відповідачу повідомлення вих. № 192 про страховий випадок щодо автомобіля HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА., що стався 17.07.2008., а також повідомлення № 194 про огляд автомобіля по страховому випадку, призначений на 19.07.2008. Факт прийняття до відправлення зазначених листів підтверджується Реєстром відправлених листів від 18.07.2008.

28.07.2008 був складений Висновок № 1843 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що був проведений експертом Дзекуновим О.П. ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза-Стандарт”. За надання послуг щодо складання експертного висновку позивач перерахував на рахунок ТОВ „Експертна компанія „Укравтоекспертиза-Стандарт” 380,00 грн. Зазначений експертний висновок було рецензовано рецензентом Варуха Олександром Валерійовичем, про що 31.01.2009 була складена Рецензія. Відповідно до підсумкових висновків рецензента щодо відповідності Висновку № 1843 вимогам  нормативно-правових актів з оцінки, звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів  з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватись з метою визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

05.08.2008 вх. № 187 позивачем було отримано заяву Бойко Віктора Валерійовича на авансову виплату страхового відшкодування. Страхова виплата у розмірі 15000,00 грн. була виплачена з каси позивача Бойко В.В. на підставі страхового акту № 2245818/02-м від 05.08.2008, про що свідчить видатковий касовий ордер № 234 від 05.08.2008.

На підстав заяви Бойко Віктора Валерійовича від 14.10.2008 та попереднього страхового акту № 2245818/03-М від 14.10.2008 з каси позивача Бойко В.В. було виплачено 14.10.2008 страхове відшкодування в розмірі 11494,98 грн., 30.10.2008 - 1057,96 грн., про що свідчать видаткові касові ордери № 284 від 14.10.2008 та № 299 від 30.10.2008 відповідно. Загальна сума страхового відшкодування, що була виплачена Бойко В.В. позивачем складає 27552,94 грн.

Відповідно до Листа № 280 від 03.11.2008 позивач 04.11.2008 направив на адресу відповідача пакет документів, які, відповідно до умов Договору про співробітництво, є підставою для виплати страхового відшкодування перестраховиком. Зазначені документи були отримані перестраховиком 06.11.2008.

Лист позивача вих. № 301 від 20.11.2008 адресований відповідачу свідчить, про те, що відповідач повідомлявся позивачем по телефону про дату огляду застрахованого транспортного засобу, що був призначений на 19.07.2008, проте відмовився взяти у ньому участь у зв'язку з вихідним днем.

Листом вих. № 1197-12/08 від 12.12.2008 відповідач просив позивача надати посвідчення водія та талон до посвідчення, а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Дзекунова О.П., сертифікат суб'єкта оціночної діяльності та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів.

Листом вих. № 348 від 19.12.2008 позивач повідомив відповідача про те, що Дзекунов О.П. є судовим експертом та має відповідне посвідчення, копія якого була додано до зазначеного листа, разом з копією талона до посвідчення водія Бойка Віктора Валерійовича серії КІА № 835996.

17.02.2009 листом з вих. № 61 позивач пред'явив претензію відповідачу про виплату відповідачем частки страхового відшкодування в розмірі 30%, що еквівалентне 8379,88грн. від фактичних затрат на врегулювання страхового випадку в розмірі 27932,94 грн., що складалися з 27552,94 грн. –страхове відшкодування та 380,00 грн. –витрати за складання експертного висновку.

          Крім того, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено факт існування між позивачем та ВАТ Комерційний банк „Хрещатик” генеральної угоди № 01/ДЮГ/2008 про розміщення коштів юридичних осіб на депозит банку, відповідно до якої позивач передає, а банк приймає грошові кошти в сумі та на строки, обумовлені договорами, укладеними в рамках цієї генеральної угоди, які є її невід'ємними частинами. Між банком та позивачем було укладено Договір № 01 в рамках генеральної угоди № 01/ДЮГ/2008 від 24.11.2008, відповідно до якого позивач розмістив, а банк прийняв суму в розмірі 10 000,00 грн. з 24.11.2008 до 24.11.2009 з нарахуванням процентів за ставкою 18%.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 527 боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України „Про страхування” перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до п. 2.7. Договору про співробітництво, відповідач як перестраховик однозначно і беззаперечно погодився з тим, що всі умови, викладені в Договорі страхування вважаються такими, що повністю задовольнили перестраховика, і були для нього цілком достатніми для визначення ступеня ризику по Договору страхування, а умови, що не викладені в підписаному Договорі страхування, повністю відповідають умовам договору страхування та Правилам страхування страховика, що уклав договір страхування.   

Відповідно до п. 4.2. Договору про співробітництво відповідальність перестраховика (відповідача) по  Договору страхування, якщо він згоден прийняти запропонований ризик, починається з дня його підписання, якщо іншого не передбачено в Договорі страхування. При цьому, відповідно до п. 4.1. Договору про співробітництво під відповідальністю перестраховика розуміється обов'язок перестраховика при настанні страхового випадку по договору страхування здійснити страхову виплату в частині та на умовах, викладених Договором страхування.   

Враховуючи те, що Договір перестрахування був підписаний сторонами без зауважень з боку перестраховика, відповідач прийняв визначені у ньому умови перестрахування транспортного засобу HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА та несе відповідальність за виплату страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку в розмірі 30 % від страхової суми з 22.01.2008 по 22.01.2009.

Відповідно до п. 5.3.2. Договору страхування, у випадку настання страхового випадку після подання заяви страхувальником й одержання усіх необхідних та складених належним чином документів впродовж 10-ти робочих днів, страховик (позивач) зобов'язаний прийняти рішення про виплату (або про відмову у виплаті) страхового відшкодування. Відповідно до п. 5.3.3. після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, страховик впродовж 5-ти робочих днів зобов'язаний скласти страховий акт. Страхове відшкодування страхувальнику сплачується протягом 10-ти робочих днів з дня підписання страхового акту.

Судом встановлено, що позивачем з дотримання зазначених строків була проведена виплата страхового відшкодування Бойко В.В. При цьому, відповідач не оспорив рішення позивача про виплату страхового відшкодування Бойко В.В.

Відповідно до п. 7.1. Договору про співробітництво, при настанні страхового випадку перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці відповідальності по Договору страхування протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника такого комплекту документів: а) копії страхового акту; б) копії офіційного висновку з описанням всіх обставин випадку, який видається установою, до компетенції якої належить розгляд даного випадку; в) копії експертного висновку з дефектною відомістю або копії рахунку (кошторису) на відновлювальні роботи; г) розрахунку частини страхової виплати, що підлягає оплаті перестраховиком; д) копії документів, що свідчать про виплату перестрахувальником суми страхового відшкодування; е) інших документів, які пов'язані із врегулюванням по страховій виплаті.       

Відповідно до листа № 280 від 03.11.2008 позивач 04.11.2008 направив відповідачу всі, визначені за переліком п. 7.1. Договору про співробітництво, документи необхідні для прийняття відповідачем як перестраховиком рішення про виплату чи невиплату страхового відшкодування відповідно до своєї частики відповідальності. Проте, відповідач, у визначений п. 7.1. Договору про співробітництво, строк, а також пізніше рішення про виплату чи невиплату страхового відшкодування у розмірі перестрахування не прийняв, що було підставою для невиконання з боку відповідача грошового зобов'язання за Договором про співробітництво, порушення з боку відповідача п.3.3.1. Договору про співробітництво, статті 193 ГК України, статті 526, 527, 530 ЦК України.

Таким чином, позивачем доведено, відповідачем не спростовано, а судом встановлено, що загальна сума страхового відшкодування, понесена позивачем склала 27 932,94 грн., з яких 27552,94 –страхове відшкодування, 380,00 грн. –вартість послуг за проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до умов Договору про співробітництво, відповідач мав сплатити суму в розмірі 30% страхового відшкодування, що складає 8 379,88 грн.

Заперечення представника відповідача щодо наявності у відповідача підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування у межах розміру перестрахування, у зв'язку з несвоєчасним письмовим оповіщенням відповідача  про настання страхового випадку, спростовується наступним. Відповідно до п. 3.1.6. Договору про співробітництво, позивач зобов'язаний письмово сповістити відповідача про настання випадку, що може бути визнаний страховим по перестрахованому ризику, протягом трьох робочих днів із моменту одержання інформації про такий випадок. Відповідно до листа  вих. № 192 позивач 18.07.2008 відправив відповідачу повідомлення про страховий випадок щодо автомобіля HONDA CIVIC д.р.н. АА4300ЕА., що стався 17.07.2008. Факт прийняття до відправлення зазначених листів підтверджується Реєстром відправлених листів від 18.07.2008. Факт отримання відповідачем зазначеного повідомлення, що підтверджено відзивом на позовну заяву, свідчить про підтвердження факту виконання позивачем свого обов'язку щодо письмового сповіщення відповідача про настання випадку, що може бути визнаний страховим по перестрахованому ризику, шляхом направлення листа у визначений строк.    

Заперечення представника відповідача щодо наявності у відповідача підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування у межах розміру перестрахування, у зв'язку з неможливістю представників відповідача прийняти участь у проведені огляду застрахованого транспортного засобу у повідомлені позивачем строки, також не може братися до увагу, з огляду на наступне. Відповідно до п. 3.4.7. Договору про співробітництво, перестраховик, яким є відповідач, має право направляти експертів для участі у визначені розміру збитку, а також брати участь у заходах щодо запобігання і ліквідації збитків, приймати участь у розслідуванні причин і обставин страхового випадку по договору страхування. При цьому письмове повідомлення про участь у справі представників перестраховика у визначені розміру збитку, розслідуванні та врегулюванні страхового випадку може бути направлено перестрахувальнику протягом всього періоду ведення справи по врегулюванню збитку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів власного визначення розміру збитку, що був завданий власнику застрахованого транспортного засобу, внаслідок настання страхового випадку, а також доказів щодо створення позивачем перешкод у  огляді представниками та експертами відповідача застрахованого транспортного засобу.

З цих же підстав, суд не може вважати обґрунтованими заперечення відповідача щодо неналежності експертного висновку, що був зроблений судовим  експертом Дзекуновим О.П. Крім того, рецензія на Висновок № 1843 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, була складена за ініціативи відповідача тільки 31.01.2009, в той час як обов'язок щодо прийняття рішення про виплату чи невиплату страхового відшкодування  відповідно до своєї частики відповідальності, відповідач мав прийняти протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника відповідного  комплекту документів, що був висланий позивачем відповідачу 04.11.2008.

Крім того, у п. 7.2. Договору про співробітництво передбачено, що  перестраховик вправі провести власне розслідування щодо визначення розміру збитку, мотивована вимога про проведення якого має бути заявлена письмово протягом 5 робочих днів із дня надання перестрахувальником документів, визначених в п.7.1. Договору про співробітництво. Доказів, які б свідчили про бажання відповідача провести власне розслідування щодо страхового випадку, суду надано не було.  

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам України підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.   

Відповідно до зазначеного, посилання представника відповідача щодо необхідності закриття провадження по справі у зв'язку з відсутності спору про право, суд визнає необґрунтованим.

Досліджені матеріали та встановлені обставини справи, свідчать також про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у межах його відповідальності. Так, відповідно до статті 33 ГПК України, відповідач не надав суду відповідних доказів, які б свідчили про те, що:

- позивач приховав від перестраховика умови договору страхування, зміни термінів і обсягів відповідальності;

- позивач приховав від перестраховика наявність відомих йому обставин, що безпосередньо та беззаперечно впливають на ступінь страхового ризику по Договору страхування та по Договору про співробітництво;

- не виконав чи неналежним чином виконав свої зобов'язання за Договором про співробітництво та Договором про страхування, в тому числі щодо термінів сплати перестрахувальної премії;

- відмовив або перешкоджав участі представника перестраховика в розслідуванні причин і обставин страхового випадку по договору страхування, якщо бажання такої участі було викладено в письмовій формі.       

Відповідно до п. 7.3. Договору про співробітництво у випадках відмови перестраховика в оплаті своєї частини страхового відшкодування по Договору страхування або її зменшення, перестраховик зобов'язаний письмово повідомити про це перестрахувальника протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня надання перестрахувальником документів, вказаних в пункті 7.1 Договору про співробітництво.

Матеріалами справи встановлено, що документи для прийняття рішення щодо виплати чи невиплати страхового відшкодування у розмірі визначеної відповідальності були направлені позивачем відповідачу 04.11.2008, які відповідач отримав 06.11.2008. Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у розмірі визначеної відповідальності з 25.11.2008, оскільки відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 12.2. Договору про співробітництво, сторона, яка допустила порушення термінів розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення цих термінів, за кожен день прострочення.

Таким чином, відповідно до п. 12.2. Договору про співробітництво, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 732,29 грн. за період з 25.11.2008 по 06.04.2009 (включно).

Відповідно до ч. 2 статті 625 УК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок 3% річних, а також розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства,  в відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 91,54 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми,   нарахованої за період з 25.11.2008 по 06.04.2009 (включно) та  позовна вимога про стягнення з відповідача 690,20 грн. нарахованого на суму заборгованості  індексу інфляції визнаються судом законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статі 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

          Оцінивши всі докази у сукупності, суд вважає, що позивач не довів факту наявності упущеної вигоди в розмірі 546,12 грн., оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між сумою в розмірі 10000,00 грн., які визначені в  Договорі № 01 в рамках генеральної угоди № 01/ДЮГ/2008 від 24.11.2008 та сумою в розмірі 8 379,88 грн., які позивач мав отримати від відповідача. Також позивачем не доведено факту припинення дії даної угоди у зв'язку з невиконанням обов'язку позивача щодо передачі грошових коштів на зберігання за зазначеним депозитним договором.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача частки страхового відшкодування в розмірі 30% в розмірі 8379,88 грн., нарахованого на суму заборгованості індексу інфляції в розмірі 690,20 грн., суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення цих термінів, за кожен день прострочення в розмірі 732,29 грн. та 3 % річних в розмірі 91,54 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Позовна вимога, щодо відшкодування упущеної вигоди в розмірі 546,12 грн., визнається судом необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, а також вищезазначеними нормами законодавства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»(ідентифікаційний код 32828854, м. Київ, вул. Воздвиженська, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на корить Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Сатіс»(ідентифікаційний код 22963118, м. Київ, пров. Лабораторний, 1) 8 379 (вісім тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 88 коп. страхового відшкодування, 690 (шістсот дев'яность) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 732 (сімсот тридцять дві) грн. 29 коп. пені та 91 (дев'яносто одну) грн. 54 коп. 3% річних, а також 98 (дев'яносто вісім) грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.