Рішення

від 18.06.2009 по справі 12/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/77-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 червня 2009 р.           Справа 12/77-09

за позовом: приватного підприємства "Олеандр" (99007 м.Севастополь, вул.Куликове поле, 3, ідент. код 32265811)   

до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Урожай" (24110 Вінницька обл., Чернівецький район, с.Біляни, вул.Леніна, 25, ідент. код 03731391)

та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (65026 м.Одеса, вул.Канатна, 41/16, ідент. код 35019916)  

про стягнення солідарно 37035,34 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Подух Л.В. - діє за довіреністю №6/17 від 20.05.2009 року;

представники відповідачів в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Олеандр" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Урожай" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" про солідарне стягнення з боржників 37035,34 грн. заборгованості, у тому рахунку 26866 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання СТОВ "Урожай" умов укладеного з позивачем договору поставки №Ол-02-0027 від 17.04.2005 року, забезпеченого договором поруки від 09.09.2008 року, згідно якого поручителем є ТОВ "Інагро-Гайсин"; а також 2455,48 грн. пені; 4029,9 грн. 15% штрафу; 1534,68 грн. 15% річних та 2149,28 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 15.04.2009 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.05.2009 року.

В зв'язку з неявкою 12.05.2009 року до суду представників відповідачів слухання справи відкладено на 18.06.2009 року.

Під час судового засідання представник позивача подав заяву №06-09/04-П від 18.06.2009 року про уточнення позовних вимог, якою просить суд поставити рішення про солідарне стягнення з СТОВ "Урожай" та ТОВ "Інагро-Гайсин" 26866 грн. основного боргу; 4029,9 грн. 15% штрафу; нарахованих з 02.12.2008 р. 1925,52 грн. пені;  1203,45 грн. 15% річних та 1746,29 грн. інфляційних втрат; а також зі СТОВ "Урожай" нарахованих з 02.11.2008 р. по 01.12.2008 р. 529,96 грн. пені; 331,23 - 15% річних та 402,99 грн. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, штрафні санкції до ТОВ "Інагро-Гайсин" підлягають застосуванню з 02.12.2008 року.

Відповідачі правом участі в розгляді справи не скористались, про місце, день і час розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 12.05.2009 р., копії якої надіслані їм рекомендованими листами.

Відсутність представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив, що 17 квітня 2008 року року між приватним підприємством "Олеандр" (продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю  "Урожай" (покупець) укладено договір поставки №Ол-02-0027, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити засоби захисту рослин.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що покупець повинен повністю розрахуватись за отриманий ним товар не пізніше 15 серпня 2008 року.

На виконання договору №Ол-02-0027 від 17.04.2008 року позивач поставив СТОВ "Урожай" товар на загальну суму 26866,00 грн.

Даний факт підтверджується:

- договором №Ол-02-0027 від 17.04.2008 року (а.с.13);

- видатковою накладною на поставку товару №Ол-02-0013 від 24.04.2008 року (а.с.14);

- довіреністю на отримання товару серії НБЛ№127068 від 24.04.2008 року (а.с.14);

- іншими матеріалами справи.

09.09.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язання згідно договору №Ол-02-0027 від 17.04.2008 року між ТОВ "Інагро-Гайсин", ПП "Олеандр" та СТОВ "Урожай" укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель (ТОВ "Інагро-Гайсин") зобов'язався відповідати перед позивачем у повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, як і боржник за основним договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним договором (п.3.1 договору поруки).

Відповідно до п.2.2. договору поруки боржнику був наданий термін для проведення остаточного розрахунку з позивачем за основним договором до 01 листопада 2008 року.

Оскільки СТОВ "Урожай" розрахунки у встановлений договором поруки строк не здійснив, позивач відповідно до п.3.2. договору поруки звернувся до поручителя з письмовою вимогою №12-06/118-Г від 07.11.2008 року про виконання ним обов'язку щодо сплати боргу. Даний лист отриманий поручителем 21.11.2008 року, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії відповідних документів (а.с. 17, 18).

Згідно з п. 3.3. Договору поруки, поручитель зобов'язаний сплатити суму боргу у 10-ти денний строк з дня отримання письмової вимоги, тобто до 01 грудня 2008 року.

У випадку невиконання або неналежного виконання поручителем свого зобов"язання перед кредитором, передбаченого п. 3.3 цього договору, кредитор має право пред"явити до поручителя позов із нарахуванням всіх штрафних санкцій, передбачених основним договором, тобто договором поставки № Ол-02-0027 (п. 3.5 договору поруки).

Проте, станом на час розгляду справи відсутні докази сплати боржником та поручителем основної заборгованості в сумі 26866,00 грн.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між ПП "Олеандр" та СТОВ "Урожай" виникли правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору поставки №Ол-02-0027 від 17.04.2008 року сторони визначили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане (п. 5.3 договору).

Ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає викоанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідно до п.2.2 підписаного між трьома сторонами договору поруки від 09.09.2008 року боржник мав оплатити одержаний ним товар не пізніше 01.11.2008 року, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за період з 02.11.2008 року здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства. Разом з тим, позивачем допущено помилки при визначені розміру пені, яку він просить стягнути зі СТОВ "Урожай".

Також сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п.2.1 договору більше ніж 30 днів відповідач додатково сплачує позивачеві штраф у розмірі 15% від ціни договору (п.5.4. договору), що узгоджується з ч.4 ст.231 ГК України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем правомірно нараховано  4029,9 грн. штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 15%.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач обгрунтовано нарахував інфляційні та 15% річних. Разом з тим, ним допущено  помилки при визначені розміру річних, що він просить стягнути зі СТОВ "Урожай".

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 5.2 договору поруки від 09.09.2008 року сторони передбачили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язання за договором, зазначеному в п.2.2, не висуне письмові вимоги про сплату до поручителя.

Згідно п. 3.3. Договору поруки, поручитель зобов'язаний сплатити суму боргу у 10-ти денний строк з дня отримання письмової вимоги.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.5 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов"язань боржником у повному обсязі, як і боржник за основним договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним договором.

Наведений у заяві № 06-09/04-П від 18.06.2009 р. розрахунок пені, штрафу, річних та інфляційних з розподілом нарахованих сум між відповідачами не суперечить чинному законодавству та умовам договорів поставки та поруки. Разом з тим, позивачем допущено помилки при нарахуванні сум пені та 15% річних,  які він просить стягнути зі СТОВ "Урожай".

З урахуванням наведеного, підтримані позивачем позовні вимоги (заява № 06-09/04-П від 18.06.2009 р.) підлягають частковому задоволенню.  

При цьому заперечення відповідача проти позову не приймаються, оскільки нарахування штрафу та пені за неналежне виконання зобов'язань за договором не суперечить чинному законодавству України, і позивачем здійснено розподіл відповідальності боржника та поручителя, відповідно, за період з 02.11.2008 р. та з 02.12.2008 р. Крім того, договором поруки передбачена солідарна відповідальність поручителя у повному обсязі.

Згідно положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-  

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Урожай" (24110 Вінницька обл., Чернівецький район, с.Біляни, вул.Леніна, 25, ідент. код 03731391, п/р 260043019921 у ФВ "Промінвестбанк" м.Вінниця, МФО 302571) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (65026 м.Одеса, вул.Канатна, 41/16, ідент.код 35019916, п/р 26007134498900 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Одеса, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Олеандр" (99007 м.Севастополь, вул. Куликове поле, 3, ідент. код 32265811, р/р 26007212 у ЗАТ "ПУМБ", м. Севастопіль, МФО 308092) - 26866,00 грн. основного боргу; 1925,52 грн. пені; 4029,9 грн. 15% штрафу; 1203,45 грн. 15% річних; 1746,29 грн. інфляційних втрат; 357,71 грн. витрат на держмито та 113,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Урожай" (24110 Вінницька обл., Чернівецький район, с.Біляни, вул.Леніна, 25, ідент. код 03731391, п/р 260043019921 у ФВ "Промінвестбанк" м.Вінниця, МФО 302571) на користь Приватного підприємства "Олеандр" (99007 м.Севастополь, вул. Куликове поле, 3, ідент. код 32265811, р/р 26007212 у ЗАТ "ПУМБ", м. Севастопіль, МФО 308092) - 510,89 грн. пені; 319,31 грн. 15% річних; 402,99 грн. інфляційних втрат; 12,33 грн. витрат на держмито та 3,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.  

В позові щодо решти позовних вимог відмовити.

Повернути приватному підприємству "Олеандр" (99007 м.Севастополь, вул. Куликове поле, 3, ідент. код 32265811) з державного бюджету України (через відповідний теріторіальний орган державного казначейства України) 64,2 грн. державного мита, зайво сплаченого згідно платіжної вимоги №262 від 26.03.2009 року (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи №12/77-09).

Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя                                             Кожухар М.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  23 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3,4 - відповідачам