Рішення

від 10.06.2009 по справі 9/145-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/145-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.09р.

Справа № 9/145-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Грунттекс", м.Київ 

до                  Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Катріна", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 17181 грн. 02 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача –  Аниськова Н.О. - представник, довіреність № 241108/1 від 24.11.08р.

  Від відповідача –  Іванчик П.В. - представник, довіреність № 37 від 07.06.09р. 

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Грунттекс" звернулося у квітні 2009 року із позовом до ПП "Виробниче об'єднання "Катріна", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 17181,02 грн. заборгованості, у тому числі: 9638,03 грн. основного боргу за поставлений товар, 7421,28 грн. неустойки, 121,71 грн. три проценти річних. Обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки б/н від 09.07.08р. та видатковими накладними за період з 11.07.08р. по 10.10.08р.

Відповідач позов не визнає. У своєму відзиві на позов вказує на те, що поставки тканини за видатковими накладними № РНс-003133, № РНс-003184, РНс-003309, РНс-003310, РНс-003446, РНс-003789, РНс-004046, РНс-004088, РНс-004501, РНс-004615 є позадоговірними поставками, оскільки вказані видаткові накладні та рахунки-фактури, які виставлялися позивачем відповідачу, не містять посилання на договір від 09.07.08р. Отже,  враховуючи позадоговірний характер даних поставок, розмір неустойки та строки оплати за поставлений товар визначені не були. Окрім того, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи доказів пред'явлення вимог по оплаті поставленого товару, оскільки позивачем не надано доказів відправлення претензій відповідачу, описів вкладень до відправлень, та доказів отримання їх відповідачем. З огляду на цю обставину, відповідач вказує на відсутність на даний час прострочки з оплати поставленого товару, а здійснені відповідачем сплати за даний товар вважає достроковими, оскільки вони виконані до пред'явлення постачальником вимог щодо здійснення платежів.

В судовому засіданні 10.06.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

Між Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Грунттекс" (продавець) та Відповідачем  –Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Катріна" (покупець) було укладено договір поставки б/н від 09.07.08р. зі строком дії до 31.12.08р., у відповідності із умовами якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець –прийняти і належним чином оплатити товар на умовах, зазначених в договорі.

Згідно п. 2.2 вказаного договору, датою поставки є дата оформлення накладної.

Протягом періоду з  11.07.08р. по 10.10.08р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 34034 грн. 28 коп., що підтверджується видатковими накладними: №РНс-003133 р. від 11.07.08р., №РНс-003184 від 15.07.08р., №РНс-003309 від 22.07.08р., №РНс-003310 від 22.07.08р., №РНс-003446 від 30.07.08р., №РНс-003789 від 21.08.08р., №РНс-004046 від 09.09.08р., №РНс-004088 від 10.09.08р., №РНс-004501 від 03.10.08р., №РНс-004615 від 10.10.08р., які є в матеріалах справи.

Згідно з пп. 3.1., 3.3. вищевказаного Договору Відповідач зобов'язався переказувати на розрахунковий рахунок Позивача кошти за поставлений товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару згідно виставлених Позивачем рахунків здійснив частково у сумі 24396,25 грн., що підтверджується виписками з банку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9638,03 грн. основного боргу станом на 03.04.09р.

В порядку досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу 28.01.2009р. Претензію № 28109/1, яка була залишена останнім без задоволення.

За затримку оплати поставленого товару, згідно умов п. 4.1 вказаного договору поставки, Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу неустойку (пеню) у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки, розмір якої становить за первісним розрахунком  Позивача становить 7421,28 грн. за період з 01.11.08р. по 03.04.09р.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 121,71 грн. три проценти річних за період з 01.11.08р. по 03.04.09р.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать встановлені обставини, умовами вказаного договору поставки (пункти 3.2 та 3.3) була передбачена можливість оплати Покупцем товару як по факту його отримання так і на умовах відстрочки на протязі десяти банківських днів, тому Позивач, на виконання умов саме цього договору здійснив відпуск Відповідачу товару по зазначених накладних за відсутності зі сторони останнього повної оплати в момент отримання товару. При цьому відсутність в зазначених накладних посилань на укладений між сторонами договір поставки не може підтверджувати факт бездоговірної поставки товару, оскільки сторонами не надано будь-яких інших доказів, щодо підстав для передачі цього товару, як от: укладення низки усних договорів купівлі-продажу або обмін листами тощо, а безоплатний відпуск товару або відпуск товару без встановлення між сторонами певних строків його оплати є нерозумним.

Отже, слід визнати, що відпуск Позивачем та отримання Відповідачем товару за вказаними видатковими накладними відбувалось на виконання умов договору поставки б/н від 09.07.08р.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. ст. 610-611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема обов'язок сплатити неустойку.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України також встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені майново-господарські зобов'язання перед Позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 9638,03 грн. основного боргу та 121,71 грн. трьох процентів річних –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми 7421,28 грн. пені, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу виконання договору поставки, який укладений між суб'єктами підприємницької діяльності, які не віднесені до державного сектора економіки, а зазначена поставка товару не пов'язана з державним замовленням, тому розмір неустойки у цих правовідносинах не визначається актами цивільного законодавства, а встановлюється безпосередньо сторонами в умовах договору.

Водночас, згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, посилання Позивача на право сторін збільшити розмір неустойки порівняно із вказаним вище Законом, є некоректним, оскільки зі змісту вищенаведених положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" видно, що він не встановлює розмір неустойки, яку сторони визначають на власний розсуд, а лише обмежує її розмір.

Таким чином, здійснений Позивачем без врахування вищевказаних обставин первісний розрахунок пені не може бути визнаний як обґрунтований, у зв'язку із чим з Відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 973,28 грн. за період з 01.11.2008р. по 03.04.2009р., виходячи із подвійного розміру облікової ставки НБУ 12% згідно уточненого розрахунку, а в решті позовних вимог на суму 6448,00 грн. пені слід відмовити.

Доводи Відповідача відхиляються судом з вищенаведених підстав.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробниче об'єднання "Катріна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грунттекс" суму 9638 грн. 03 коп. основного боргу, 973 грн. 28 коп. пені, 121 грн. 71 коп. три проценти річних, 107 грн. 33 коп. витрат на держмито, 73 грн. 71 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог на суму 6448,00 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення підписано- 15.06.09р.