Ухвала

від 23.06.2009 по справі 11/135/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/135/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"23" червня 2009 р.Справа №  11/135/09

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнєфть-Укрнєфтєпродукт”

(04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова,9, р/р2600833193901 в ЗАТ “Банк Петрокоммерц-

Украйна”, МФО 300120, код ЄДРПОУ 33060700)

до  відповідача: Приватного підприємства фірми “Ікруст”

(54001, м.Миколаїв, пр.Карла Лібкнехта, 12/39, р/р26002901026404 в філії Першого Міжнародного Банку, МФО 326123, код ЄДРПОУ 20918987)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Москаленко Л.Л., дов.№7 від 26.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  визнання боржником

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що права та обов'язки сторін виникли з договору поставки №26/2 від 12.09.2008р., а не в результаті заволодіння майном без достатніх правових підстав, оскільки підставою для передачі майна та набуття на нього права власності був зазначений договір поставки, який судом недійсним не визнавався та діяв під час прийому-передачі майна.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 30.04.2009р. порушено провадження у справі за позовом ТОВ “Татнєфть-Укрнєфтєпродукт” до приватного підприємства фірми “Інкруст” про визнання боржником.

21.05.2009р. позивач заявою №638/01 уточнив позовні вимоги та просить суд визнати за ТОВ “Татнєфть-Укрнєфтєпродукт” право власності на нафтопродукти, які на даний час знаходяться у приватного підприємства фірми “Інкруст” в кількості 760,412 т, а саме: дизельне паливо (Євро) марки С –87,243т., бензин А-92 –77,354т., бензин А-95 –162,469т., бензин EURO PLUS 95 –48,592т., дизельне паливо Л-02-62 –384,754т., та зобов'язати відповідача відновити становище ТОВ “Татнєфть-Укрнєфтєпродукт”, яке існувало до 29.11.2008р., тобто до порушення прав останнього, шляхом повернення нафтопродуктів у кількості 760,412т.

Ухвалою суду від 26.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 23.06.2009р., зобов'язано позивача надати суду докази отримання відповідачем претензії від 23.01.2009р. №060/01 про сплату заборгованості за поставлені нафтопродукти, докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законодавством розмірі, докази направлення відповідачу заяви про уточнення до позовної заяви від 21.05.2009р. №638/01.

При цьому суд попередив позивача, що у разі ненадання без поважної причини витребуваних документів позов буде залишено без розгляду на підставі ч.5 ст.81 ГПК України.

В судове засідання 23.06.2009р. представник позивача зазначені документи не надав, причин невиконання вимог ухвали суду від 26.05.2009р. не пояснив.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази повинні подаватись сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів наявності поважних причин, по яких ним не надано витребувані матеріали.

Через відсутність витребуваних судом доказів, витребуваних згідно ухвали суду від 26.05.2009 року суд не в змозі прийняти обґрунтоване та правильне рішення, яке ґрунтувалось би на повному і всебічному з'ясуванні обставин справи, що не призвело б до порушення прав та інтересів відповідача.

Позивачем було заявлено вимогу про визнання права власності на нафтопродукти вартістю 4333077,29 грн.

У відповідності до Закону України “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про державне мито” №1657-ІІІ від 20.04.2000р., ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивач виходячи з приписів вказаних нормативних актів повинен був сплатити  держмито в розмірі 25500,0 грн., а не 85,0 грн.

Вимоги суду щодо надання доказів сплати держмита у повному обсязі позивачем залишилась невиконаною, що в даному випадку є також порушенням інтересів держави.

За таких обставин, позов слід залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права знову звернутись з ним до господарського  суду у загальному порядку після  усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Керуючись  п.5 ст.81, ст.86 ГПК України,  суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя К.Л.Василяка