Постанова

від 15.06.2009 по справі 11/77-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/77-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2009                                                                                                     Справа№  11/77-09

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.

за участю представників сторін:

від відповідача: Шаврова Н.М., довіреність №б/н  від 01.09.08,  представник;

представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Таврія”, с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04. 2009р. у справі №11/77-09;

за позовом приватного підприємства “Хімагромаркетинг”, м. Київ

до приватного підприємства “Таврія”, с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 381 713, 75 грн,

                                                         ВСТАНОВИВ:

         18.02.2009р. приватне підприємство “Хімагромаркетинг” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до приватного підприємства “Таврія” з позовом про стягнення боргу у сумі 268 561, 71 грн, інфляційних збитків у сумі 20 535,82 грн, 15% річних у сумі 14 965,78 грн, пені у сумі 23 945,24 грн, штрафу у сумі 53 705,20 грн і судових витрат. Судові витрати обґрунтовувалися невиконанням відповідачем зобов”язань по оплаті поставлених засобів захисту рослин за договором поставки №Х2-04-003 від 17.01.2008р, а також додаткових угод від 22.04.2008р, 07.05.2008р, 19.05.2008р, 20.05.2008р, 23.06.2008р. (а. с. 2-7)

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009р. (суддя Мельниченко І.Ф.) з приватного підприємства “Таврія” на користь приватного підприємства “Хімагромаркетинг” стягнуто пеню у сумі 23 945, 24 грн, річні у сумі 14 965,78 грн, інфляційні збитки у сумі 20 535,82 грн, штраф у сумі 53 705, 20 грн. і судові витрати. В частині стягнення боргу у сумі 268 561,71 грн. провадження припинено в зв”язку з сплатою відповідачем боргу. Суд виходив з того, що відповідач не оплатив у встановлений договором і додатковими угодами строк отриманий товар, в зв”язку з чим повинен сплатити передбачені договором санкції, річні і інфляційні втрати. (а. с. 70-72)

         15.05.2009р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою приватного підприємства “Таврія” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009р. Скарга мотивується неповним з”ясуванням судом всіх обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, зокрема: вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не прийняв до уваги ступінь виконання зобов”язання, поважність причин неналежного виконання відповідачем зобов”язання, незначності прострочення, вжиття відповідачем заходів до виконання зобов”язання, економічну кризу. (а. с. 75-78)          

Враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а представництво інтересів сторони необмежене будь-яким колом осіб, судом додаткові докази у сторін не витребовувались, в заяві також не міститься доводів щодо відкладення справи з мотивів надання додаткових доказів, судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи, відмовивши позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.  

         Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

         17.01.2008р між приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" та приватним підприємством “Таврія” було укладено договір №Х2-04-0003  поставки засобів захисту рослин, а саме: “М-Еффект” в кількості 62 кг, “Фітолікарь” в кількості 750 літрів, “Новел” в кількості 700 літрів, “Оперкот” в кількості 780 кг, “Тотал” в кількості 2340 літрів, “Кратос” в кількості 2 220 літрів, “2,4-D-Актив” в кількості 170 літрів на суму 402 759,70 грн.

         Крім того, додатковою угодою №Х2-04-0003ДС2 від 22.04.08р. до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: “М-Еффект” у кількості 9 кг на  суму 6363 грн;

- додатковою  угодою №Х2-04-0003ДС3 від 07.05.2008р до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: “Оптимум” у кількості 50 літрів на суму 4888,50 грн;

- додатковою  угодою №Х2-04-0003ДС4 від 19.05.2008р до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: “2,4-D-Актив” у кількості 80 літрів, “Мікродин” в кількості 90 літрів на суму 5838,16 грн;

- додатковою  угодою №Х2-04-0003ДС5 від 20.05.2008р до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: “Фортран” у кількості 150 літрів, “Мікродин”  на суму 4969,20 грн;

- додатковою угодою № Х2-04-0003ДС6 від 23.06.2008р. до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: “2,4-D-Актив” у кількості 10 літрів  на суму 313,10 грн.

Таким чином, на виконання умов договору та додаткових угод, позивачем було поставлено на адресу відповідача товар за видатковими накладними

№Х2-04-0029 від 03.04.08р;

№Х2-04-0055 від 09.04.08р;

№Х2-04-0085 від 17.04.08р;

№Х2-04-0105 від 23.04.08р;

№Х2-04-0121 від 02.05.08р;

№Х2-04-0134 від 15.05.08р;

№Х2-04-0145 від 20.05.08р;

№Х2-04-0148 від 21.05.08р;

№Х2-04-0151 від 22.05.08р;

№Х2-04-0225 від 26.06.08р. на загальну суму  358 034,66 грн.

         Оплата товару відповідно до умов договору та додаткових угод  повинна була здійснюватися у наступні строки:

·          на суму 84 579,54 грн. повинна бути здійснена не пізніше 20.02.2008р;

·          на суму 1 272,60 грн. - не пізніше 25.04.2008р;

·          на суму 5 090,40 грн. - не пізніше 01.10.2008р;

·          на суму 977,70 грн. - не пізніше 15.05.2008р;

·          на суму 2 161,47 грн. - не пізніше 25.05.2008р;

·          на суму 288 342,95грн. - не пізніше 10.10.2008р.          

        Як встановлено судовою колегією, 08.04.2009р. відповідач повністю розрахувався з боргом, що підтверджується платіжним дорученням №223. (а.с. 59)

        Відповідно до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стягуючи з відповідача на користь позивача штраф за прострочку оплати у сумі 53 705, 20 грн, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо правомірності цих вимог.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Статтею 1 цього Закону, який є спеціальною нормою в цих правовідносинах, передбачено для платників грошових коштів за прострочку платежу єдиний вид відповідальності –пеню.

Згідно з вищевикладеним, застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді штрафу та пені суперечить статті 231 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим суд не погоджується з висновками суду першої інстанції у даній частині і знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 53 705, 20 грн. суперечить приписам наведених норм та підлягає скасуванню у цій частині.    

         Згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

         Судова колегія, проаналізувавши  всі обставини, не вбачає підстав для зменшення розміру суми нарахованої пені.

         Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу приватного підприємства “Таврія” частково задовольнити.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009р. в частині стягнення штрафу у сумі 53 705,20 грн  скасувати і в цій частині в позові відмовити, в частині стягнення судових витрат змінити і викласти в слідуючій редакції:

         “Стягнути з приватного підприємства “Таврія” на користь  приватного підприємства " Хімагромаркетинг "  витрати на сплату державного мита у сумі

3 280,08 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101,48 грн.”

         Стягнути з приватного підприємства " Хімагромаркетинг "  на користь приватного підприємства “Таврія”  витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 141, 77 грн і на корить державного бюджету у сумі 116,76 грн.

         В іншій частині рішення залишити без змін.

         Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                      Л.В. Чоха

      Судді:                                                                           І.В. Тищик

                                                                                                    Л.О. Чимбар

               Постанова складена і підписана 19.06.2009р.