Постанова

від 17.06.2009 по справі 14/30-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/30-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.09                                                                                       Справа №14/30-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Савченко Ю.В.,

за участю представників:

позивача: Сотниченко В.В. – довіреність № 440 від 13.05.2009 року;

відповідач: Князь І.І. – довіреність б/н від 14.01.2009 року;

прокуратури: не з'явився  

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09

за позовом: Прокурора Суворовського району м. Херсона (73000, м. Херсон, вул. 9 Січня, 50) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37)

до відповідача: Акціонерної «Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» підрозділу БМУ «Житлобуд-7» (73000, м. Херсон, вул. Кірова, 24; 73003, м. Херсон, вул. Патона, 4а)

про стягнення 90538,55 грн.

Заступник прокурора Суворовського району м. Херсона звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Акціонерної «Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» підрозділу БМУ «Житлобуд-7» на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 84824,35 грн.  та 5714,20 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі                    № 14/30-09 (суддя Гридасов Ю.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що дія договору, на який посилаються прокурор та позивач в обґрунтування позову, припинилась з 23.03.2008 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а отже у відповідача припинився і обов'язок щодо сплати орендної плати, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заступник прокурора Суворовського району м. Херсона не погодився з рішенням господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09 та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09 та постановити нове рішення, яким задовольнити позов заступника прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до Акціонерної «Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» підрозділу БМУ «Житлобуд-7» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 90 538, 55 грн. Вважає, що судом не було з'ясовано всіх обставин справи, не було досліджено всіх доводів та не надано належної оцінки обставинам справи, а тому рішення є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки твердженням Херсонської міської ради, що згідно поданої заяви Акціонерної «Проектно-будівельної фірма «Херсонбуд» про продовження договору оренди на три роки, за умови відсутності заперечень з боку орендодавця, в силу п. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дає підстави вважати договір поновленим на строк, запропонований орендарем. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що відповідач фактично користувався орендованими приміщеннями та виконував свої зобов'язання за договором оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору (сплачена орендна плата за квітень 2008 року), що дає підстави вважати договір оренди від 23.03.1998 року продовженим за домовленістю сторін. Вказує, що порозуміння між сторонами за договором було досягнуто без ніяких побічних умов. Зазначає, що в мотивувальній частині рішення від 07.04.2009 року суд першої інстанції посилається на ч. 3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 19.02.2009 року, проте, на день закінчення спірного договору оренди редакція частини 3 ст. 17 згаданого закону, була такою: «Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін».Посилається на те, що орендар виконував свої зобов'язання за договором оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору. Звертає увагу на те, що орендна плата після закінчення терміну дії договору оренди від 23.03.1998 року № 138 та заява орендаря про відчуження шляхом викупу спірного нежилого приміщення є доказом того, що орендар визнає існування договірних відносин.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року у справі № 14/30-09 прийнято апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09 до розгляду та призначено в засіданні на 17.06.2009 року.

15.06.2009 року до Запорізького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційне подання, в якому відповідач у справі просить залишити рішення господарського суду Херсонської області № 14/30-09 від 07.04.2009 року без змін, а апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона без задоволення. Вважає, що рішення суду відповідає фактичними обставинами справи, є  обґрунтованим, та таким що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що рішення господарського суду ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; виявленні у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; правильній правовій кваліфікацій відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи. Вказує, що угоди про продовження строку дії договору оренди не існує, а тому відповідач вважає, що договір оренди державного майна на приміщення, що знаходяться у двоповерховому будинку № 4 по вул. Патона у м. Херсоні, загальною площею 352,3 кв. м. припинив свою дію з 23.03.2008 року і на новий строк не укладений, і нарахування суми боргу та пені за прострочення орендної плати є необґрунтованим і сплаті не підлягає. Зауважує, що сплата орендної плати за квітень 2008 р. це факт сплати за користування майном, але не конклюдентні дії, спрямовані на продовження правовідносин. Зазначає, що заперечень з боку орендодавця, щодо користуванням майном орендарем без підстав та звільнення майна не надходило, тому орендар продовжує користуватися даним майном. Вважає, що позивачем неправильно вибрано форму захисту, так як цивільні права і обов'язки сторін не можна вважати такими, що виникли на підставі договору оренди № 138 від 23.03.1998 року і стягнення суми боргу не може бути ним обґрунтовано, оскільки останній не існує з 23.03.2008 року з правової точки зору.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1272 від 17.06.2009 року справу № 14/30-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Хуторной В.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 17.06.2009 року представники позивача та відповідача підтримали свої доводи та заперечення.

Представник від прокуратури в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України сторони були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження колегія суддів визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності  представника прокурора.

За заявою присутніх представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу          

          По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

23.03.1998 року між Управлінням комунальної власності міського виконавчого комітету Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Херсонбуд», на підставі розпорядження виконкому Херсонської міської ради від 17.02.1998 року № 155, було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади  № 138.

Відповідно до умов вказаного договору, у платне користування відповідача передано нежилі приміщення, що знаходяться у двоповерховому будинку № 4 по вул. Патона у м. Херсоні, загальною площею 352,3 кв. м. для розміщення підрозділу БМУ «Житлобуд-7» фірми «Херсонбуд», строком на 10 років  – до 23 березня 2008 року.

          Згідно п. 3.2. розділу 3 договору (згідно додаткової угоди від 01.01.2001 р.) оренда плата становить 160,90 грн. з січня 2001 року і відповідно до рішення XV сесії Херсонської міської ради XXIII скликання № 232 перераховується орендарем до управління комунальної власності не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Стягнення з Акціонерної «Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» підрозділу БМУ «Житлобуд-7» на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 84824,35 грн. та 5714,20 грн. пені було предметом судового позову по цій справі.

Колегія суддів вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, на підставі наступного:

Згідно ст.121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. №1789-XII передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також  вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Управління комунальної власності Херсонської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання  господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено колегією суддів, відповідно до п. 10. 1 договору, строк дії договору 10 років - до 23 березня 2008 року.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку, з 01.05.2008 року орендна плата відповідачем не сплачується, станом на 21.01.2009 року  заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди комунального майна міської територіальної громади №138 від 23.03.1998 року становить 84 824,35 грн. На підставі п. 3.4 договору, відповідачу також  нарахована пеня у розмірі 5714,20 грн.

Однак, згідно п. 10.7 договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 138 від 23.03.1998 року, дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.1 договір діє з 23.03.1998 року по 23.03.2008 року.

Враховуючи, що дія договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 138 від 23.03.1998 року припинилася 23.03.2008 року, а вимоги позивача щодо стягнення орендної плати та пені за період з 01.05.2008 року по 21.01.2009 року обґрунтовані умовами цього договору, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним:

Згідно п. 10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Так, після закінчення строку дії договору, позивач направив на адресу відповідача лист від 31.03.08 № 205 з проханням, в разі бажання останнього, продовжити термін користування об'єктом оренди та письмово висловити своє волевиявлення в строк до 23.04.2008 року.

Відповідач листом вих. № 171 від 16.04.2008 року повідомив позивача що має намір продовжити строк оренди комунального майна на три роки, змінюючи при цьому визначену у ст.284 Господарського кодексу України істотну умову договору - строк оренди.

Отже,  сторони вирішили змінити істотну умову  договору – строк оренди, що є підставою для укладання (переукладання) договору оренди на новий термін, про що  вказано у рішенні Херсонської міської ради № 894 від 21.08.2208 року «Про переукладення договорів оренди комунального майна міської територіальної громади».

Враховуючи вищевикладене, посилання прокурора та позивача на продовження строку дії договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 138 від 23.03.1998 року безпідставні.

Враховуючи припинення договору оренди, у відповідача припинився обов'язок щодо сплати орендної плати і виникло зобов'язання щодо повернення орендованого ним майна з 23.03.2008 року.

Слід також зазначити, що позивач не позбавлений права звернення до суду про стягнення неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також погоджується із висновками господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

          На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

          Апеляційне подання заступника прокурора Суворовського району м. Херсона, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

            Апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона,                   м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 07.04.2009 року у справі № 14/30-09 - без змін.

          Постанову оформлено у повному обсязі та підписано 22.06.2009 року.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Хуторной В.М.  Яценко О.М.