Ухвала

від 19.06.2014 по справі 826/2267/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2267/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Комплекс Інженерінг», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комплекс Інженерінг» (код ЄДРПОУ 32854643) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 261/26-57-22-01-07/32854643 від 25 жовтня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.27, 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 644 166, 00 грн., п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 566 667, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0001862201 від 12 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 663 853, 50 грн., в т.ч. за основним платежем - 644 166, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 687, 50 грн.;

- № 0001872201 від 12 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 708 333, 25 грн., в т.ч. за основним платежем - 566 667, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 141 666, 25 грн.

Не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Комплекс Інженерінг» оскаржило їх в адміністративному порядку.

Проте, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві № 7908/10/26-15-10-04-01 від 23 грудня 2013 року скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін .

А тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Комплекс Інженерінг» здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська».

Так, між ТОВ «Комплекс Інженерінг» (Підрядник) та ТОВ «Полістер» (Субпідрядник) укладено три договори субпідряду, які є ідентичними за змістом, а саме:

- Договір субпідряду № 071101 від 07 листопада 2012 року на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції № 22-05, розташованій за адресою: Херсонська обл., смт Антонівка, вул. Леніна, 12;

- Договір субпідряду № 071102 від 07 листопада 2012 року на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції № 22-04, розташованій за адресою: Херсонська обл., смт Антонівка, вул. Леніна, 12;

- Договір субпідряду № 071106 від 07 листопада 2012 року на виконання будівельно-ремонтних робіт на автозаправній станції № 16-18, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 30.

На підтвердження виконання зазначених договорів субпідряду позивач надав до матеріалів справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Загальну умови №668), які визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів та є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). (пункти 1, 2 Загальних умов №668).

Пунктами 47, 48, 49 Загальних умов встановлено, що забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання

повністю або частково можуть покладатися на підрядника.

Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.

Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.

Між тим, ТОВ «Комплекс Інженерінг» не надано суду доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом зазначених Договорів підряду, укладених з ТОВ «Полістер» було отримано проектну документацію та доказів того, що така проектна документація була надана субпідряднику, як того вимагає законодавство України.

Крім того, відповідно до п. 69 Загальних умов - будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Доказів дотримання позивачем зазначених вимог п. 69 Загальних умов при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Полістер» також не надано.

Відповідно до п. п. 83, 84 Загальних умов - фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Однак, передбачених наведеними положеннями Загальних умов планів фінансування робіт позивач суду також не надав.

Відповідно до п. 2.2.2 Договорів субпідряду, укладених позивачем з ТОВ «Полістер» передбачено, що оплата вартості робіт проводиться Підрядником поетапно протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3 з урахуванням здійснених раніше авансових платежів.

На момент здійснення позивачем спірних господарських операцій діяв наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04 грудня 2009 року «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві», яким затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Проте, копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3, наданих позивачем, вони не відповідають Примірним формам, а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт.

Крім того, з наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг, вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані Субпідрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві Об'єкта, на виконання умов Договорів субпідряду.

А тому, відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів. Характеристики, види, кількість матеріалів мають вплив на вартість будівництва.

З наданих позивачем копій довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми та актів прийому-передачі виконаних робіт вбачається, що загальна вартість робіт за Договорами субпідряду № 071101 від 07 листопада 2012 року, № 071102 від 07 листопада 2012 року, № 071106 від 07 листопада 2012 року склала 1 734 111, 23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Полістер» видав позивачу податкові накладні на загальну суму 450 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 75 000, 00 грн, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 75 000, 00 грн.

Крім того, на підставі первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Полістер» позивач включив до складу валових витрат суму витрат у розмірі 375 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ТОВ «Полістер» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 1 734 111, 23 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення.

Представник ТОВ «Комплекс Інженерінг» посилався на те, що вищезазначені договори субпідряду були укладені з ТОВ «Полістер» з метою забезпечення виконання договорів підряду, укладених з ПзІІ «Лукойл-Україна», де останній був замовником будівельних робіт на автозаправних станціях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав копії первинних документів, згідно яких ТОВ «Комплекс Інженерінг» виконав для ПзІІ «Лукойл-Україна» роботи з реконструкції та будівельно-монтажні роботи на автозаправних станціях ПзІІ «Лукойл-Україна», а саме: Договорів підряду № 12/1538 від 27 вересня 2013 року, № 12/1844 від 06 листопада 2012 року, № 1839 від 06 листопада 2012 року, додатків до вказаних договорів, довідок про вартість проектних будівельно-монтажних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, розкодувань до довідки КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт.

З аналізу вказаних копій первинних документів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що будівельні роботи, наведені у первинній документації по взаємовідносинам позивача з ПзІІ «Лукойл-Україна» відрізняються від будівельних робіт, які наведені у первинній документації по взаємовідносин позивача з ТОВ «Полістер».

Крім того, позивач не навів обґрунтувань необхідності залучення субпідрядника для виконання договорів підряду, укладених з ПзІІ «Лукойл-Україна» та неможливості виконати такі будівельні роботи власними силами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що факт виконання будівельних робіт ТОВ «Поліестер» з проведення будівельно-ремонтних робіт на автозаправних станціях, на виконання Договорів субпідряду № 071101 від 07 листопада 2012 року, № 071102 від 07 листопада 2012 року, № 071106 від 07 листопада 2012 року позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, гідно акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 132/22-08/37913247 від 16 серпня 2013 року про результати невиїзної перевірки ТОВ «Полістер» у даного товариства відсутні основні фонди, складські приміщення, земельні ділянки, обладнання, транспорт. Також за податковою адресою товариство не знаходиться та має стан « 3» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)..

А згідно протоколу допиту свідка від 26 лютого 2013 року, директор ТОВ «Полістер» Зарудний Ю.В. пояснив, що на його підприємстві працює дві людини - він та бухгалтер. Щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Комплекс Інженерінг» зазначив, що

фактично за договорами роботи його компанією не виконувались, а тільки була використана будівельна ліцензія ТОВ «Полістер». Зазначив, що роботи виконувало ТОВ «Комплекс Інженерінг» самостійно..

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «БК «Перша Чорноморська», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Між ТОВ «Комплекс Інженерінг» (Замовник) та ТОВ «БК «Перша Чорноморська» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 171001 від 17 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе виконання послуг на тему: «Маркетингове можливості розміщення автозаправних комплексів на 76 земельних ділянках у місті Києві», згідно Технічного завдання (Додаток №2 до договору), а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги..

Вартість послуг згідно пункту 2.1 зазначеного Договору визначена у розмірі 2 950 000, 00 грн.

У додатку № 2 до Договору про надання послуг № 171001 від 17 жовтня 2011 року наведено Технічне завдання з надання послуг на тему: «Маркетингове можливості розміщення автозаправних комплексів на 76 земельних ділянках у місті Києві», згідно якого результат виконаного завдання має містити:

- перелік основних показників та вимог;

- пояснювальна записка;

- вихідні положення, у яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність нового будівництва;

- обґрунтування проектної потужності об'єкта;

- обґрунтування розміщення об'єкту і вибір майданчиків для будівництва;

- основні рішення з інженерної підготовки території;

- основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення;

- можливі строки будівництва;

- основні рішення з вибухо-пожежної безпеки виробництва;

- техніко-економічні показники;

- висновки та пропозиції;

- графічна частина, згідно Типового проекту АЗС;

- завдання на проектування, згідно Типового проекту АЗС.

Позивач надав до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09 листопада 2011 року на загальну суму 2 950 000, 00 грн. та податкової накладної № 1 від 09 листопада 2011 року на суму 2 950 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 491 666, 67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ТОВ «БК «Перша Чорноморська» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 3 100 000, 00 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи копію маркетингових досліджень можливості розміщення автозаправних комплексів.

Відповідно до маркетингових досліджень, кожне з таких досліджень вміщує від 3 до 8 аркушів, які містять наступну інформацію: пояснювальна записка, у якій також наведено висновки та пропозиції; карту розташування ділянки АЗС; схему обмежень, у деяких маркетингових дослідженнях міститься генеральний план, у якому наведена експлікація будинків та споруд, схема операторної з магазином, навісу над ПРК.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає, що вони не відповідають Технічному завданню, наведеному у додатку № 2 до Договору про надання послуг № 171001 від 17 жовтня 2011 року, а саме: не містять переліку основних показників та вимог, аналізу технічної можливості та економічної доцільності нового будівництва; обґрунтувань проектної потужності об'єкта; обґрунтування розміщення об'єкту і вибір майданчиків для будівництва; основних рішень з інженерної підготовки території; можливих строків будівництва; основних рішень з вибухо-пожежної безпеки виробництва; техніко-економічних показників.

А тому, вказане свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочину, адже без зазначення такої інформації фактично послуги є наданими не у повному обсязі та неякісно. Крім того, здійснення маркетингових досліджень не належить до видів діяльності ТОВ «Комплекс Інженерінг».

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем документально не підтверджено право на включення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Полістер» та ТОВ «БК «Перша Чорноморська».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інженерінг»- залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 24 червня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.