Рішення

від 24.10.2007 по справі 2-2241/2007

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-2241 /2007 рік

Справа №2-2241 /2007 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007

року       Куп'янський міськрайонний суд

Харківської області у складі:

головуючого -

судді Скородєлової В.В.

при секретарі

Бутковій В.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Куп'янську,  Харківської області цивільну справу за

позовом Житлово-комунального підприємства №2 до ОСОБА_1 про стягнення з

власника приватизованої квартири заборгованості за послуги з утримування

будинку та прибудинкової території,  ціна

позову 412, 37 грн.,  -

встановив:

Житлово-комунальне

підприємство №2 звернулося до суду з даним позовом,  вказавши, 

що воно є комунальним підприємством Куп'янської міської ради,  утвореним на підставі рішення V сесії

Куп'янської міської ради XXIV скликання від 01.11.2002 року. Цим же рішенням житловий

фонд с Ківшарівка,  Куп'янського

району,  Харківської області,  за рішенням виконавчого комітету Куп'янської

міської ради №94 від 28.03.2003 року і житловий фонд та прилеглі до нього

території смт.  Куп'янськ -

Вузлового,  Куп'янського району,  Харківської області,  передано на баланс ЖКП №2,  який забезпечує управління цим фондом і несе

відповідальність за його експлуатацію, 

відповідно до Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та

договору з територіальною громадою м. 

Куп'янська,  Харківської області

про видачу майна у повне господарське відання від 19 квітня 2006 року. Рішенням

XVII сесії Куп'янської міської ради IV скликання

від 24.11.2004 року «Про визначення виконавців послуг у сфері житлово -

комунального господарства»,  ЖКП-2

визначено виконавцем житлово - комунальних послуг в с Ківшарівка та

смт.  Куп'янськ - Вузловому,  Куп'янського району,  Харківської області.

Відповідно

до п. 2  ст.  10 Закону України «Про приватизацію

державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових

будинків і при будинковими територіями, 

затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992

року №572 власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є

співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання

і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання

будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Згідно з п. 17 цих Правил власники квартир багатоквартирних будинків

зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за

обслуговування і ремонт будинку. Ці платежі власниками квартир вносяться

щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця,  якщо договором не встановлено інші строки.

Відповідач

по справі є власником приватизованої квартири, 

що підтверджується довідкою про приватизацію квартири і відповідно

співвласником будинку,  який перебуває на

балансі ЖКП №2. З відповідачем по справі, 

як із співвласником допоміжних приміщень будинку,  технічного обладнання,  елементів зовнішнього благоустрою,  укладено договір про участь у витратах на

утримання будинку та прибудинкової території від 20.11.2006 року. Пунктом 2.2.4

договору співвласник зобов'язаний вносити плату на рахунок власника будинку за

санітарне та технічне обслуговування елементів будинку та прибудинкової

території,  допоміжних приміщень будинку

та використану електроенергію не пізніше останнього дня поточного місяця.

Відповідач,  проживаючий за адресою:

АДРЕСА_1,  отримував зазначені послуги в

повному обсязі. Зазначений факт підтверджується тим,  що від відповідача не надходило письмових

повідомлень про недоліки обслуговування, 

що передбачено п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків

і прибудинковими територіями, 

затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року

№572 та п. 2.2.2 Договору про участь у витратах на утримання будинку та

прибудинкової території. Таким чином, 

обставину надання йому послуг ЖКП №2 відповідач визнав,  тому вони не підлягають доказуванню позивачем

відповідно до  ст.  61 ЦПК України. Однак відповідач свої

зобов'язання своєчасно оплачувати отримані послуги не виконав. В результаті

невиконання свого обов'язку щодо своєчасного внесення плати за послуги ЖКП №2 з

утримання будинку і прибудинкової території, 

заборгованість відповідача склала 412, 37 грн. станом на 01.09.2007

року,  що підтверджується розрахунком

заборгованості та даними Єдиного розрахункового центру. Для такого роду

зобов'язань  ст.  257 ЦК

України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5  ст.  261 ЦК

України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної

давності починається зі спливом строку виконання. За період утворення

заборгованості відповідач зробив наступні виплати: у квітні 2005 року - 275, 66

грн.,  у вересні 2005 року - 40

грн.,  у вересні 2005 року - 40 грн..

Таким

чином,  відповідач вчинив дії,  що свідчать про визнання ним свого боргу та

обов'язку проводити оплату відповідно до ч.2 

ст.  205 ЦК України,  чим перервав перебіг строку позовної давності

згідно зі  ст.  264 ЦК

України. Тобто,  позовна давність

почалася заново з моменту останньої оплати.

Склад

сім'ї,  проживаючих за даною адресою

складає 1 чоловік,  згідно довідки ЖКП

№2.

Оскільки

відповідач у добровільному порядку не сплачує послуги на утримання будинку та

прибудинкової території,  позивач

звернувся до суду з позовом,  в якому

просить стягнути утворену заборгованість у розмірі 412, 37 грн..

В

судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному

обсязі,  які просить суд задовольнити.

Відповідач

в судове засідання не з'явився,  про час

і місце судового засідання повідомлявся належним чином,  про причини неявки суду не повідомив. Зі

згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,  що відповідає положенням  ст. . 224 ЦПК України.

З'ясувавши

думку представника позивача,  дослідивши

письмові докази,  судом встановлено,  що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1,  користувався послугами житлово-комунального

підприємства №2,  однак систематично не

здійснював оплату,  у зв'язку з чим

виникла заборгованість в сумі 412 грн. 37 коп., 

що підтверджується розрахунком (а.с. 

7).

Таким

чином,  оскільки відповідач своєчасно не

сплачує послуги з утримування будинку та прибудинкової території,  суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і

такими,  що підлягають задоволенню.

Оскільки

позов обґрунтований,  судові витрати в

порядку  ст. . 88 ЦПК України підлягають стягненню

з відповідача.

Керуючись  ст.   ст.  10, 

11,  15,  57, 

61,  81,  88, 

209,  214,  215, 

224,  226,  294, 

296 ЦПК України,   ст.   ст. 

205,  257,  261, 

264,  509,  526, 

530 ЦК України,   ст. 

ст.  153,  154 ЖК України,  п. 2 

ст.  10 Законом України «Про

приватизацію державного житлового фонду», 

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими

територіями,  затверджених Постановою

Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572,  суд-

ВИРІШИВ:

Позов

Житлово-комунального підприємства №2 до ОСОБА_1 про стягнення з власника

приватизованої квартири заборгованості за послуги з утримування будинку та

прибудинкової території,  ціна позову

412, 37 грн. - задовольнити.

Стягнути

з ОСОБА_1 на користь Житлово-комунального підприємства №2 заборгованість по

оплаті за послуги з утримування будинку та прибудинкової території в сумі 412

грн. 37 коп. на р/р 26004030705001 в філії АКБ «Надра» МФО

351834,  код 32319699 і витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та на

користь держави судовий збір у розмірі 51 грн..

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської

області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в

10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом,  що

його ухвалив,  за письмовою заявою

відповідача,  поданою протягом 10 днів з

дня отримання його копії.