Рішення

від 29.05.2014 по справі 308/18499/13-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18499/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючої судді - Лемак О.В.

при секретарі - Сухан Н.В.,

з участю представника позивача - Гординського Р.К.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за Публічного акціонерного товариства «Закарпаття-АВТО» до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Закарпаття-АВТО» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2013 року, позов Публічного акціонерного товариства «Закарпаття-Авто» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Закарпаття-Авто» 11 453,26 грн. майнової шкоди

Судом встановлено, що ухвалюючи в порядку цивільного судочинства про задоволення позову ПАТ «Закарпаття-Авто», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що матеріальну шкоду заподіяно з вини відповідача в зв'язку з недобросовісним виконанням ним службових обов'язків, передбачених п.п.6,13 посадових обов'язків старшого фахівця з питань гарантії та технології ремонту, згідно з якими відповідач зобов'язаний оформляти вимоги-заявки та інші звітні документи відповідно до вимог Гарантійної політики та своєчасно представляти їх у відділ гарантії дистриб'юторської компанії для відшкодування витрат по виконаним гарантійним ремонтам автомобілів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 31 липня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було частково задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2013 року скасовано, та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_2 суд позов не визнали, просили відмовити в його задоволені.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу ПАТ «Закарпаття-АВТо» від 27 квітня 2010 року по особовому складу №61-к ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду старшого фахівця з питань гарантії та технології ремонту з трохмісячним випробувальним терміном з повною матеріальною відповідальністю та стажування протягом 15 робочих днів. Відповідальним за стажування призначено начальника сервісу та гарантії ОСОБА_5

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 27.04.2010 року ОСОБА_3 взяв на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених йому підприємством ВАТ «Закарпаття-АВТО» матеріальних цінностей.

Згідно з одноразовою перепусткою №ЗН-0002269 від 30.03.2013 року о 13.47 год. на підприємство «Закарпаття-АВТО» заїхав автомобіль марки «КІА» модель «ПІКАНТО» державний номер НОМЕР_1 власник автомобіля ОСОБА_6, для проведення робіт - мийка загальна.

Зазначений транспортний засіб покинув територію підприємства 30 квітня 2010 року о 17.10 год., власник якого оплатила вартість замовлених робіт на суму 38 грн. 60 коп. згідно з актом виконаних робіт №ЗА-00022 від 30 квітня 2010 року.

Встановлено, що в період з 30 березня 2010 року по 30 квітня 2010 року на зазначеному автомобілі були проведені роботи по заміні колонки рульової на загальну суму 10 621,06 грн. і це підтвердила власник автомобіля ОСОБА_7 та працівник товариства ОСОБА_8

Проведення ремонтних робіт по заміні колонки рульової загальною вартістю 10 621,06 грн. у квітні 2010 року було документально оформлено ОСОБА_3

30 вересня 2010 року згідно із замовленням-нарядом №ЗН-0002973 та актом виконаних робіт №ЗА-0007050 від 02.11.2010 року та надано на оплату ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО» як за проведений гарантійний ремонт.

ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО», офіційний представник торгової марки «КІА» на території України, відмовило в оплаті витрат на гарантійний ремонт вказаного вище автомобіля з підстав порушення ОСОБА_3 процедури проведення такого ремонту.

Також судом встановлено, що згідно одноразової перепустки для проведення технічного обслуговування за №ЗН-0004646 від 15 липня 2010 року о 13 год. 55 хв. на підприємство заїхав автомобіль марки «Шевроле», модель «Каптіва», власник автомобіля ОСОБА_9 для проведення робіт - заміна акумулятора стартерного згідно зі наряд-замовлення №ЗН-0004646 від 15.07.2011 року.

Вказаний транспортний засіб покинув територію підприємства о 15 год. 20 хв. 15 липня 2011 року по перепустці за №ЗН-0004646, де виїзд дозволено працівником ОСОБА_3

ОСОБА_3 оформив і організував проведення заміни акумулятора на автомобілі марки «Шевроле», модель «Каптіва» під виглядом гарантійного ремонту, який мало оплатити ТОВ «УкравтоЗАЗ» ( станом на день подання позову, у зв'язку із перейменуванням ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП») - офіційний представник торгової марки «Шевроле» в Україні, однак було відмовлено в оплаті витрат на гарантійний ремонт цього автомобіля.

31.05.2011 року відповідача ОСОБА_3 було звільнено з роботи в ПАТ «Закапаття-авто» за власним бажанням, у позивача ніяких претензій матеріального характеру до відповідача не було.

Відповідно до наказу №82-к «По особовому складу» від 31.05.2011 року, вказано, що відповідачу необхідно здати матеріальні цінності та справи згідно акту приймання-передачі матеріальних цінностей, вартість товаро-матеріальних цінностей в розмірі 11 453,06грн.

В силу ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу не передавались матеріальні цінності на суму 11 453,06 грн. Крім того, у позивача відсутній акт прийому-передачі матеріальних цінностей на вказану суму.

Враховуючи встановлені обставини справи, та зважаючи на те, що на час звільнення відповідача з роботи у позивача претензій до нього не було, тому суд вважає, що підстави для задоволення позову ПАТ «Закапаття-авто» до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, - відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 134.135 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,213, 215, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

В задоволенні позові Публічного акціонерного товариства «Закарпаття-АВТО» до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя Лемак О.В.