Постанова

від 25.06.2014 по справі 14/5007/845-б/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 14/5007/845-Б/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на ухвалувід 05.12.2013 господарського суду Житомирської області та постановувід 18.02.2014 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 14/5007/845-Б/12 господарського суду Житомирської області про банкрутствопублічного акціонерного товариства "Житомирремхарчомаш", м. Житомир ліквідаторМельник В.О. м. Житомир представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.07.2012 порушено провадження у справі №14/5007/845-Б/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Житомирремхарчомаш" (далі - боржник).

Постановою господарського суду Житомирської області від 24.01.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Протягом травня, серпня, вересня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (далі - УПФУ в м. Житомирі, кредитор) звернулось до суду з трьома заявами про збільшення кредиторських вимог до боржника на загальну суму 36 330,21 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2013 (суддя Костриця О.О.) зокрема, заяви УПФУ в м. Житомирі про збільшення кредиторських вимог до боржника задоволено частково. Визнано кредиторські вимоги у сумі 17 989,85 грн. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги. У визнанні решти вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 (судді: Тимошенко О.М. - головуючий, Демидюк О.О., Бригинець Л.М.) зазначену ухвалу залишено без змін у цілому.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні заяв про збільшення кредиторських вимог та прийняти нове рішення, яким заяви кредитора задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм зокрема, ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство), ст .ст. 2-5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На думку кредитора, заявлені ним поточні грошові вимоги є зобов'язаннями боржника, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тому ці вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги УПФУ в м. Житомирі до боржника у загальній сумі 36 330,21 грн. становлять заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень 2012 року - серпень 2013 року.

При цьому нарахування скаржником спірних кредиторських вимог у загальній сумі 18 340,36 грн., у визнанні яких у якості поточних йому було відмовлено, здійснено в період після визнання боржника банкрутом, тобто після січня 2013 року.

Необхідно зазначити, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник знаходиться в особливому правовому режимі і Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних зі справами про банкрутство суб'єктів підприємницької діяльності, окрім випадків, передбачених цим Законом ( ч. 2 ст. 2 Закону про банкрутство).

Так, положеннями ст. 38 Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури .

Отже, Законом про банкрутство, який має пріоритет перед іншим законодавством України у регулюванні правовідносин банкрутства, прямо визначено, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань , у тому числі зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 23, 38 Закону про банкрутство.

У зв'язку з чим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанції про необхідність відмови у визнанні грошових вимог скаржника в сумі 18 340,36 грн. є законними та обгрунтованими.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження в даному випадку була ухвала суду першої інстанцій виключно в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора, а решта вимог, визнаних судом першої інстанції, кредитором не оскаржувалась.

Враховуючи вищевикладене, а також особливості розгляду справ про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України) з метою приведення у відповідність із вимогами чинного законодавства постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні шляхом вказівки в її резолютивній частині про залишення без змін ухвали суду першої інстанції виключно в частині відмови кредитору у визнанні грошових вимог на суму 18 340,36 грн.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 4 1 , 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 у справі № 14/5007/845-Б/12 змінити, виклавши пункт 2 її резолютивної частини у наступній редакції: "2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.12.2013 у справі № 14/5007/845-Б/12 у частині відмови у задоволенні заяв Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про збільшення грошових вимог до боржника на загальну суму 18 340, 36 грн. залишити без змін."

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич