Ухвала

від 26.06.2014 по справі 815/403/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2014 р. м. Київ К/800/11936/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Горбатюка С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року

у справі № 815/403/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн» (далі - ТОВ «Сатурн») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій щодо визнання ТОВ «Сатурн» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 102 060,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2012 №216 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 позов задоволено частково. Скасовано постанову від 26.12.2012 №216 про накладення штрафу на ТОВ «Сатурн» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про відмову у позові.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Сатурн» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що ТОВ «Сатурн» до суду першої інстанції не було надано інших доказів, крім долучених до позовної заяви. У той же час, про прийняття в установленому порядку в експлуатацію спірної будівлі свідчить розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 18.02.1999 №53/99, яким затверджено акт державної технічної комісії про здачу в експлуатацію будівлі з улаштуванням лінії по виробництву макаронних виробів (долучене до касаційної скарги).

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Сатурн» у період 1998 - 1999 років були виконані будівельні роботі за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 28.

Згідно з копією акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації та інших документів, які стосуються виконання будівельних робіт та проектування об'єктів будівництва датованих 1998-1999 роками, в експлуатацію було прийнято реконструйовану будівлю, загальною площею 264 кв.м. разом із лінією з виробництва макаронних виробів. Відповідно до наданої позивачем копії технічного паспорту від 25.04.2008 за вказаною адресою, крім самовільно збудованої адміністративної будівлі літ «А», загальною площею 272,1 кв.м., ще знаходяться самовільно збудовані об'єкти: склад літ «Б», навіс «б», гараж «В», оглядова яма «в», прохідна «Г», будівля літ. «Д» з прибудовою літ. «д», туалет - душова літ. «Є», склад літ. «Ж», вольєр літ. «і», які до експлуатації не приймались.

05.12.2012 начальником відділу Південного округу територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів в Одеській області Галицьким С.П. стосовно позивача складений припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з вказаним приписом за результатами позапланової перевірки ТОВ «Сатурн» встановлено експлуатацію нежитлових приміщень без їх вводу в експлуатацію, що є порушенням пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Цим приписом висунута вимога позивачу про усунення порушень містобудівного законодавства у термін до 05.01.2013.

20.12.2012 начальником відділу Південного округу територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів в Одеській області Галицьким С.П. складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з яким за результатами позапланової перевірки ТОВ «Сатурн» за вказаною вище адресою було виявлено порушення пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію).

26.12.2012 на підставі розгляду зазначеного вище протоколу відповідачем винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою ТОВ «Сатурн» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на позивача штраф у сумі 102 060,00 грн.

Судом першої інстанції установлено, що копію протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2012 директор ТОВ «Сатурн» отримав 27.12.2012, тобто наступного дня після винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 26.12.2012.

Позивачем до суду надані копії документів, що підтверджують введення в експлуатацію будівель та споруд, розташованих за адресою: с. Салгани, вул. Шабська, 28, Білгород-Дністровського району, Одеської області, а саме: копія дозволу на виконання будівельних робіт від 26.10.1998 № 18, копія висновку державної санітрно-гігієнічної експертизи від 13.11.1998 № 615, копія висновку про можливість введення в експлуатацію від 01.02.1999 № 1, копія акта державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкта до експлуатації, виданий в січні 1999 року, копія технічного паспорту від 25.04.2008.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що згідно з протоколами обшуків від 03.04.2008, 06.10.2009 у них взагалі не зазначено та не вказано про вилучення слідчим органом оригіналів акта введення до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 28 та будь - яких інших дозвільно - правових документів щодо виконання будівельних робіт та прийняття закінчених будівництвом об'єктів до експлуатації.

При цьому, в протоколах обшуку від 03.04.2008, 06.10.2009 не міститься будь-яких заяв та зауважень щодо дій осіб, які проводили обшук, зокрема щодо вилучення вказаної документації без конкретного її зазначення в протоколах обшуку. В матеріалах відсутні будь - які скарги на дії осіб, які проводили обшуки та процесуальні рішення прокурора та суду, прийняті за результатами розгляду з цього приводу скарг.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення - постанови № 216 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Сатурн» не доведено введення в експлуатацію збудованого (реконструйованого) у 1998-1999 роках об'єкта будівництва. Крім того, за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 28 без введення в експлуатацію позивач експлуатує ще й інші будівлі та споруди, крім будівлі «А», загальною площею 264 кв.м. разом із лінією з виробництва макаронних виробів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення судів попередніх інстанцій названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно дослідити розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 18.02.1999 №53/99 та надати належну правову оцінку цьому документу.

Крім того, для правильного вирішення цього спору необхідно установити, чи інші будівлі та споруди, крім літ. «А» загальною площею 264 кв.м. разом із лінією з виробництва макаронних виробів., які експлуатуються ТОВ «Сатурн» без належного введення їх в експлуатацію належать до ІІІ категорії складності, за що законодавством передбачено накладення штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року в цій справі скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 1 КАС України.