Рішення

від 02.07.2014 по справі 927/538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 677-501, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

1 липня 2014 року Справа № 927/538/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

адреса для листування: вул. Саксаганського, 1, ГТЕФ ПАТ "ДПЗКУ",

м. Київ, 01601

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, вул. 30р. Перемоги, 3, с. Нові Боровичі, Чернігівська область, Щорський район, 15214

про стягнення 2751324,52 грн.

Суддя В.І.Шестак

Представники сторін:

Позивача: Шейко Ю.М. довіреність № 188 від 28.04.2014 юрисконсульт

Відповідача: Лещинський О.Й. довіреність № б/н від 14.05.2014 представник

Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 01.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1326220,97 грн. коштів по договору поставки зерна майбутнього врожаю № К027CHR-F від 18.04.2013 року, 431200 грн. договірної санкції, 700000 грн. штрафу, 293903,55 грн. - 24 % річних за весь час користування грошовими коштами.

В судовому засіданні 15.05.2014, 03.06.2014, 26.06.2014 оголошувалась перерва.

Ухвалою від 03.06.2014 продовжено строк вирішення спору до 01 липня 2014 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідач в письмовому відзиві на позов погоджується з наявністю боргу, але вважає нараховані штрафні санкції завеликі. Крім того, зазначає що основною причиною невиконання зобов'язань по договору стала епідемія дротянки та несприятливі погодні умови, що спричинило втрату врожаю кукурудзи.

В додатковому відзиві на позов відповідач визнає борг в сумі 1326220,97 грн. та 70000 грн. штрафу та заперечує проти нарахування решти штрафних санкцій, посилаючись на те, що вимогу про повернення коштів не отримав, а обов'язок постачальника поставити товар не є грошовим зобов'язанням.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

18.04.2013 р. між сторонами укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № К027CHR-F.

Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) у визначений сторонами строк поставляє покупцю (позивач) сільськогосподарську продукцію - зерно кукурудзи 3 класу, одиниця виміру - метрична тонна, кількість товару - 2000, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2 договору термін поставки до 01.11.2013 року.

Відповідно до п. 1.2.1 поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару на умовах поставки.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони домовились, що однією з істотних умов договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у передбаченому законодавством порядку, при цьому усі витрати, що пов'язані із укладенням та нотаріальним посвідченням такого договору несе постачальник. Предметом застави буде товар, визначений у п. 1.1 договору, який стане власністю постачальника (заставодавця) після укладення договору застави майбутнього врожаю. Постачальник усвідомлює та погоджується, що в разі невиконання ним своїх зобов'язань перед покупцем, які передбачені п. 1.1 договору та полягають в тому, що постачальник поставляє покупцю товар в термін (строк), передбачений п. 1.2 договору, покупець має право задовольнити свої вимоги у спосіб, який обере на власний розсуд та в повному обсязі, що визначатиметься на момент фактичного задоволення таких вимог, включаючи розмір договірних санкцій, процентів, неустойки, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, витрат пов'язаних із зверненням стягнення на товар та його реалізацію (нотаріальні послуги, виконавчий збір, тощо).

Відповідно до п. 3.1 договору попередня оплата товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 700 грн. за одиницю виміру товару, в т.ч. ПДВ - 116,67 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору сума попередньої оплати за товар становить 1400000 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна одиниці виміру товару з ПДВ (відповідної партії товару) за якою здійснюються остаточні розрахунки (п. 4.2 договору), визначається як середньозважена ціна рівноваги (фіксінгу) на одиницю виміру товару, що склалася протягом останніх торгових сесій на Аграрній біржі на найближчий робочий день, що передує дню, у який поставки відповідної партії товару вважається здійсненою (п. 1.2.1 договору), за вирахуванням знижки у розмірі 100 грн. за кожну одиницю виміру товару, яка надається постачальником покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені п. 3.1.1 договору на поточний рахунок постачальника (на підставі рахунку-фактури останнього), за вирахуванням грошової суми передбаченої у п. 4.1.1 договору.

Відповідно до п. 4.1.1 договору постачальник доручає покупцю сплатити грошову суму, яку покупець утримує із коштів, які належні до виплати постачальнику у відповідності до п. 4.1 договору у розмірі визначеному в Договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, що є невід'ємною частиною цього договору, як страховий платіж. Грошові кошти визначені в п. 4.1.1 договору, вважаються сплаченими покупцем на користь постачальника з моменту сплати покупцем за постачальника страхового платежу за договором комплексного страхування.

Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за товар, що визначена п. 3.1.1 договору) за поставлений покупцю товар ( у кількості яка не може бути більшою ніж це визначено п. 1.1 договору), здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання покупцем усіх документів.

Відповідно до п. 5.5 договору постачальник зобов'язаний укласти зі страховою компанією, яка погоджена покупцем, договір комплексного страхування, умовами якого буде передбачено, що у випадку настання страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, розмір всієї страхової виплати перераховується страховою компанією покупцю, а також передбачити, що вигодо набувачем за цим договором є покупець. Покупець сплачує за постачальника страховий платіж за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування), у розмірі передбаченому згідно п. 4.1.1 договору.

На виконання умов п. 2.2 договору між сторонами укладено договір застави майбутнього врожаю № 258 від 18.04.2013 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

На виконання умов п. 5.5 договору між Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Ватутіна та Товариством з додатковою відповідальністю «Домінанта» 18.04.2013 року укладено договір № МН/АК-13№0214КВ комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур.

Позивач на виконання умов п.п. 4.1, 4.1.1 договору перерахував на користь відповідача 1400000грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 453 від 26.04.2013 на суму 1295000 грн., 454 від 26.04.2013 на суму 21000 грн. з призначенням «страхування майбутнього врожаю», 888 від 09.07.2013 на суму 84000грн. з призначенням «страхування майбутнього врожаю», які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач своїх зобов'язань по поставці зерна в повному обсязі не виконав, поставивши 73,645 метричних тон кукурудзи 3-го класу (30тон - 31.10.2013 року та 43,645 тон -07.11.2013 року), а всього на суму 73779,03 грн.

Позивачем 03.03.2014 направлено відповідачу лист-вимогу № 99-01/03 про перерахування залишку отриманих коштів в сумі 1326220,97 грн., 341600грн. договірної санкції та 700000 грн. штрафу. Дана вимога направлена відповідачу 05.03.2014 цінним листом, що підтверджується копіями квитанції та поштового опису.

Відповідачем зазначену вимогу не отримано.

Приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 1326220,97 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору у разі невиконання постачальником своїх зобов'язань покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому постачальник зобов'язаний повернути покупцю всі кошти перераховані на користь постачальника на виконання умов договору (у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п. 4.1.1 договору) протягом 3 банківських днів з моменту отримання листа-вимоги покупця. Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням є лист-вимога покупця. У випадку порушення постачальником грошових зобов'язань останній зобов'язаний сплатити покупцю проценти у розмірі 24 % річних за весь час користування грошовими коштами.

Позивачем на підставі п. 5.4 договору нараховано 24 % річних за весь час користування грошовими коштами в сумі 293903,55 грн. за період з 09.05.2013 по 03.04.2014 р.

Така позиція позивача щодо існування грошових зобов'язань відповідача з 09.05.2013 по 03.04.2014 р. на суму 1326220,97 грн. є неправомірною з огляду на існування у відповідача до 31.10.2013 року не грошових зобов'язань по поставці зерна кукурудзи за умовами п.1.2. договору та виникнення у відповідача грошових зобов'язань з 11.03.2014 року з урахуванням п.5.4. договору та направлення відповідачу листа-вимоги року та 3-ьох банківських днів на оплату.

За таких обставин, правомірно нарахованими позивачем річними є з 11.03.2014 року по 04.04.2014 року на суму 21800,89 грн., в іншій частині на суму 272102,66 грн. є необґрунтованими й стягненню не підлягають.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2 % від суми, що визначена п. 3.1.1 договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник окрім договірної санкції сплачує також штраф у розмірі 50 % від суми, що визначена п. 3.1.1 договору.

За умовами п.6.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення договірну санкцію за період з 02.11.2013 р. по 04.04.2014 р. в сумі 431200 грн. та штраф в сумі 700000 грн.

Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі, та доказів сплати грошових коштів відповідачем суду не надано.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

При цьому суд зауважує, що та обставина, що за порушення зобов'язання відповідачем по поставці товару постачальник сплачує покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2 % від суми сплаченої позивачем (1400000 грн.) за кожен день прострочення товару, не перетворює цю договірну санкцію в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові ВСУ від 03.12.2013 року.

Окрім того, встановлений за умовами п.6.3. договору штраф є договірною господарською санкцію за порушення строків поставки зерна більше ніж на 15 днів.

Таким чином, п.6.3. договору сторони домовились про застосування господарських санкцій за два порушення відповідача: не поставку зерна та порушення строків поставки на 15 днів.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 ГК України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Враховуючи, що розмір штрафу в сумі 700000 грн. є надмірно великим, не є спів розмірним зі збитками позивача, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає зменшити заявлений до стягнення штраф до суми 70000 грн. , в решті суми штрафу 630000 грн. відмовити.

Заявлена до стягнення договірна санкція в розмірі 431200 грн. підлягає частковому задоволенню з врахуванням часткової поставки кукурудзи 30.10.2013 року та 07.11.2013 року, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 408913,30 грн., в решті суми договірної санкції 22286,70 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати суми 1326220,97 грн. або поставки зерна суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по поставці товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 1326220,97 грн. боргу, 408913,30 грн. договірної санкції, 70000 грн. штрафу, 21800,89 грн. відсотків річних, в решті вимог слід відмовити з мотивів описаних вище.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (15214, Чернігівська область, Щорський район, с. Нові Боровичі, вул.30 Років Перемоги, буд.3 р/р 26004147309 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805 код 30865936) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 1 р/р 26005040053310 у АТ «Укрексімбанк» МФО 322313 код 37243279) 1326220,97грн. боргу, 408913,30 грн. договірної санкції, 70000 грн. штрафу, 21800,89 грн. відсотків річних, 36538,70 грн. судового збору, відмовивши в решті позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2014 року.

Суддя В.І. Шестак