Рішення

від 02.07.2014 по справі 925/1045/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 925/1045/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Лут Л.К. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" про розірвання договорів

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання укладених між сторонами договору вирощування насіння гібриду соняшника від 03.04.2013р. №П 0304/2013, договору вирощування сировини насіння гібриду кукурудзи від 03.04.2013р. №П 0305/2013 та договору вирощування насіння гібриду сої від 10.04.2013р. №П0306/2013 з мотивів наявності істотних порушень відповідачем своїх зобов'язань за цими договорами, які полягають у нездійсненні у повному обсязі попередньої оплати та незабезпечення позивача засобами захисту рослин, що в свою чергу унеможливлює виконання позивачем своєї частини зобов'язань за договорами та в кінцевому рахунку позбавляє отримання врожаю сільськогосподарських культур.

Рішенням від 04.09.2013 року позовні вимоги було задоволено повністю та розірвано укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" і сільськогосподарським товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" договір вирощування сировини насіння гібриду соняшника від 03.04.2013р. №П 0304/2013, договір вирощування сировини насіння гібриду кукурудзи від 03.04.2013р. №П 0305/2013 та договір вирощування насіння гібриду сої від 10.04.2013р. №П0306/2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою ВГСУ від 31.03.2014 року рішення господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року скасовані через неповноту дослідження обставин справи.

Справу на новий розгляд автоматичним розподілом передано у провадження судді Спаських Н.М.

Як недолік судових рішень першої та апеляційної інстанції, у постанові 31.03.2014 року Вищим господарським судом України вказано на те, що суди не врахували, що крім встановлення істотності порушення умов договору слід встановити також і наявність шкоди, яка завдається стороні договору цим порушенням. Також не було з'ясовано необхідну кількість літрів засобів захисту рослин, які слід було передати відповідачу для виконання позивачем своєї частини договірних зобов'язань, чи була достатньою кількість частково переданих відповідачем позивачу гербіцидів "Арамо 45" та "Діален супер", не було визначено розмір шкоди, завданої позивачу і не було встановлено, чи є істотною різниця між тим, на що сторона розраховувала та тим, що вона реально вона могла б отримати за результатом виконання договорів.

В ході нового розгляду справи позивач свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову при новому розгляді справи суду не надав.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Представником позивача за наявними у справі документами підтверджено, що між сторонами склалися договірні стосунки щодо вирощування позивачем на орендованих ним полях за замовленням відповідача зернових культур соняшника, кукурудзи та сої.

Так, 3 квітня 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", як замовник, і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива", як виконавець, уклали договір вирощування сировини насіння гібриду соняшника №П 0304/2013 (далі - договір №П 0304/2013) і договір вирощування сировини насіння гібриду кукурудзи №П 0305/2013 (далі - договір №П 0305/2013).

10 квітня 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", як замовник, і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива", як виконавець, уклали договір вирощування гібриду сої №П 0306/2013 (далі - договір №П 0306/2013).

За своїм змістом дані договори є однотипними.

За договором №П 0304/2013 виконавець зобов'язався виконати комплекс технологічних робіт із вирощування насіння гібриду соняшника на полях №7 та №7А площею 101 га, розташованих в адміністративних межах Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області, із батьківських ліній замовника, а замовник зобов'язався оплатити вирощену сировину насіння соняшника.

За договором №П 0305/2013 виконавець зобов'язався виконати комплекс технологічних робіт із вирощування насіння гібриду кукурудзи на полях №8, 10, 11 площею 117 га, розташованих в адміністративних межах Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області із батьківських ліній замовника, а замовник зобов'язався оплатити вирощену сировину насіння кукурудзи.

За договором №П 0306/2013) виконавець зобов'язався виконати комплекс технологічних робіт із вирощування насіння гібриду сої на полі №1 площею 50 га, розташованому в адміністративних межах Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області із батьківських ліній замовника, а замовник зобов'язався оплатити вирощене насіння гібриду сої.

У п. 2.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 їх сторони встановили, що вирощування гібридного насіння здійснюється в строгій відповідності з технологічними картами, які розробляються замовником, погоджуються з виконавцем і є невід'ємною частиною договору.

Такі технологічні карти вирощування насіння соняшника, кукурудзи і сої були узгоджені сторонами 15.05.2013р. (а.с. 18-22). Цими ж картами передбачено і внесення добрив та засобів захисту рослин в залежності від виду вирощуваної культури.

Пункти 4.1.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 і №П 0306/2013 передбачають зобов'язання замовника забезпечити виконавця за рахунок власних коштів посівним матеріалом і засобами захисту рослин, а за договорами №П 0304/2013 і №П 0305/2013 і інші зобов'язання замовника, зокрема: проведення біологічного опилення ділянок гібридизації, проведення ручної прополки сходів кожної з батьківських ліній, проведення видових і фертильних прополок сходів материнської лінії забезпечення видалення батьківської лінії.

У п. 4.1.6 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 їх сторони передбачили зобов'язання замовника оплатити вирощене насіння соняшника, кукурудзи, сої, виходячи із кількості вирощеного чистого насіння протягом 35 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної в еквіваленті відповідно 2, 1,03 і 0,57 долара США за один кілограм насіння.

Відповідно до п. 6.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 строк їх дії починається з моменту підписання і закінчується після здійснення остаточного розрахунку але не пізніше 31.12.2013р.

Згідно з п. 7.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 замовник зобов'язався здійснити попередню оплату виконавцю двома частинами: першу частину в розмірі не менше 1640 грн. за один гектар площі протягом 10 банківських днів після підписання договору, і другу частину, в розмірі 500 грн. за один гектар площі до 30.05.2013р.

Таким чином, відповідно до п. 7.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" мало здійснити попередню оплату товариству з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" за договором №П 0304/2013 в сумі 165640 грн. (1640 грн. х 101 га) до 18.04.2013р. і у сумі 50500 грн. (500 грн. їх 101 га) до 30.05.2013р., за договором №П 0305/2013 в сумі 191880 грн. (1640 грн. х 117 га) до 18.04.2013р. і у сумі 58500 грн. (500 грн. їх 117 га) до 30.05.2013р., за договором від №П 0306/2013 в сумі 82000 грн. (1640 грн. х 50 га) до 25.04.2013р. і у сумі 25000 грн. (500 грн. х 50 га) до 30.05.2013р.

Фактично товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" здійснило часткову попередню оплату товариству з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" за договором №П 0304/2013 у сумі 50000 грн. за платіжним дорученням від 24.05.2013р. №864 та у сумі 20000 грн. за платіжним дорученням від 04.06.2013р. №888 і за договором №П 0305/2013 у сумі 50000 грн. за платіжним дорученням від 17.04.2013р. №757, у сумі 50000 грн. за платіжним дорученням від 18.04.2013р. №759 і 50000 грн. за платіжним дорученням від 23.04.2013р. №779.

Решти передбаченої п. 7.1 договорів №П 0304/2013, №П 0305/2013 та №П 0306/2013 попередньої оплати товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" не здійснило. Заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" по попередній оплаті становить за договором №П 0304/2013 - 146140 грн., за договором №П 0305/2013 - 100380 грн. і за договором №П 0306/2013 - 107000грн.

Цих доводів позивача відповідач не спростував і не надав доказів того, що розрахунок за договорами ним на користь позивача було проведено у більшій сумі чи повністю виконано зобов'язання.

Також товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" за актом від 30.05.2013р. передало сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" на зберігання такі засоби захисту рослин: грамініцин "Арамо 45" у кількості 60 літрів і страховий гербіцид "Діален супер" у кількості 40 літрів.

Рештою передбачених технологічними картами вирощування насіння соняшника, кукурудзи і сої були від 15.05.2013р. засобів захисту рослин товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" не забезпечило.

В частині обов'язків відповідача по передачі засобів захисту рослин судом встановлено, що препарат "Діален супер" взагалі не передбачений до використання згідно затверджених сторонами технологічних карт для жодного виду зернових, а кількість препарату "Арамо" не визначена сторонами для внесення у посіви соняшника ( див. а.с. 21 оборот).

Тому слід вважати, що технологічні карти, узгоджені сторонами щодо обробітку посівів соняшника, кукурудзи і сої не дають суду змоги однозначно встановити, яку кількість всіх засобів захисту рослин слід було передати відповідачем позивачу для внесення їх при обробітку посівів, оскільки, наприклад, кількість хімікатів для таких засобів як Харнес, Гезагард визначена у точній кількості літрів на 1 га ( а.с. 21), а щодо Зелек супер, Фюзилад, Форте, Арамо таких визначень немає ( а.с. 21 оборот).

При цьому має місце факт, що відповідач взагалі не надавав позивачу визначених технологічними картами препаратів для захисту рослин, крім "Арамо 45" та "Діален супер", тобто істотно порушував умови договорів між сторонами.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що невиконання відповідачем своїх обов'язків за договорами по наданню позивачу засобів захисту рослин унеможливлює виконання позивачем його обов'язків по вирощуванню насіннєвих культур за цими ж договорами і виключає з цих підстав можливість існування будь-яких претензій з боку відповідача до позивача щодо неналежного виконання позивачем його обов'язків за договорами.

Суть свого порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду із позовом про розірвання трьох договорів, представник позивача пояснив необхідністю упередження в майбутньому пред'явлення відповідачем до позивача буд-яких претензій щодо невиконання договорів, які складають предмет спору у даній справі.

У відповідності до ст. 1 ГПК України із позовом до господарського суду зацікавлені особи звертаються з метою захисту свого порушеного права і це порушене право повинно існувати як на час звернення із позовом до суду, так і на час вирішення спору.

Суд вважає, що за змістом всіх договорів між сторонами їх предметом є вирощування позивачем насіння соняшника, кукурудзи та сої лише у 2013 році, оскільки як вказано у п. 6.1. всіх договорів, строк дії договору починається з моменту його підписання і закінчується після проведення остаточного розрахунку, але не пізніше 31.12.2013 року.

Жодним із договорів не передбачено, що у позивача існує обов'язок повторити цикл вирощування насіння соняшника, кукурудзи та сої у 2014 році і для цього сторонами не вчинено жодних повторних дій - не використовувалася та ж сама земельна ділянка, відповідачем не сплачувалися позивачу кошти за обробіток землі і не передавалися засоби захисту рослин.

Таким чином, договірні стосунки між сторонами фактично припинилися у 2013 році, хоча сторони і не досягли того результату, на який вони розраховували за всіма договорами.

Ст. 651 ЦК України дозволяє розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Обраний позивачем спосіб захисту повинен безпосередньо привести до захисту чи відновлення його порушеного права.

В даному випадку такий наслідок заявленим позовом для позивача досягнуто бути не може внаслідок зміни обставин на час нового розгляду справи.

Позов про розірвання договорів було заявлено позивачем у липні 2013 року в ході їх виконання, що для захисту порушеного права було обґрунтованим і виправданим, оскільки за результатами задоволення такого позову позивач міг зняти із себе (припинити на майбутнє) зобов'язання по подальшому виконанню ще діючих договорів, бо відповідач не виконує свою частину договірних зобов'язань і не нести збитки внаслідок виконання робіт за договорами, які відповідачем ніколи не були б оплачені, а врожай, на який також сподівався позивач - не вирощеним.

Після проходження справи апеляційної та касаційної інстанцій, новий розгляд справи здійснюється судом у липні 2014 року , коли договірні стосунки між сторонами за трьома договорами вже припинилися у 2013 році, а позивач не здійснює ніяких робіт по вирощуванню зернових культур у 2014 році і не зобов'язаний це робити за умовами договорів, які були розраховані лише на 1 цикл виробництва у 2013 році.

Тому, якщо договірні зобов'язання припинилися між сторонами у 2013 році і за позивачем не залишилося чинного зобов'язання перед відповідачем у періоді 2014 року за змістом всіх договорів, то слід вважати, що відсутнім є предмет розірвання договорів станом на час нового розгляду справи.

Крім того, як вказано вище, за рішенням суду розірвання договору може бути реалізованим лише після набрання судовим рішенням законної сили, що могло б відбутися лише у липні 2014 року. Тому не зрозуміло, якого позитивного результату для себе може досягнути позивач за таких умов, якщо позов буде повторно задоволеним у 2014 році за умови повної відсутності чинних договірних зобов'язань позивача перед відповідачем станом на цей період.

Для з'ясування розміру завданої позивачу шкоди (збитків) позивач для порівняння розрахунку вартості затрачених ним зусиль, коштів і засобів для виконання договору (а.с. 120 том 1) не вказує вартість того, на що він розраховував, якби договірні зобов'язання між сторонами були виконані належним чином.

За умовами п. 4.1.6. кожного договору, відповідач повинен оплатити позивачу вартість вирощеного насіння зернових культур з розрахунку 0,57 - 1,03 - 2 долари США за 1 кг відповідної культури. Однак позивач не надав розрахунку суми коштів, які він розраховував отримати за результатом повного виконання всіх договорів обома сторонами.

Також позивач не надав доказів і розрахунків про те, чи дійсно є істотною різниця між тим, на що розраховував позивач і тим, що він фактично отримав через невиконання відповідачем своєї частини обов'язків за договорами, оскільки частину врожаю все ж таки було зібрано, як вказує позивач.

Таким чином позивач не довів істотність порушення відповідачем умов договорів між сторонами, що могло б стати підставою для їх розірвання згідно ст. 651 ЦК України.

Позивач лише вказує, що невиконання відповідачем своєї частини зобов'язань за трьома договорами унеможливило вирощування врожаю зернових та отримання частини врожаю в якості розрахунку. Позивач навіть вклав власні кошти у продовження вирощування зерна та обробіток ґрунтів без забезпечення цих робіт за кошти відповідача та ненадання ним засобів захисту рослин за договорами між сторонами. На підставі цього позивач вважає, що він фактично отримав збитки від виконання договорів та не отримав розрахунку за виконані ним роботи.

Однак вчинення таких дій позивачем не підтверджує правомірність заявленого позову станом на час нового розгляду справи, бо розірвання договорів у 2014 році за таких обставин не захищає порушені права позивача та не відновлює їх.

Розірвання договору за своїм змістом спрямовується на зупинення негативних наслідків через неналежне виконання договору другою стороною та недопущення виникнення їх в майбутньому.

Якщо за спірними договорами для позивача після 31.12.2013 року вже є припиненими всі зобов'язання, то у розірванні цих договорів у 2014 році, що буде реалізовано лише з моменту прийняття відповідного судового рішення, немає ніякого сенсу для захисту його прав.

Недоведеність позовних вимог в частині наявності істотних підстав та завданої шкоди для розірвання договорів та обрання способу захисту, який на час вирішення спору вже не призводить до захисту порушеного права позивача чи його відновлення, є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 07 липня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських