Постанова

від 07.07.2014 по справі 62/159-38/378-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа№ 62/159-38/378-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Буравльова С.І.

за участю представників:

від позивача - Цвера І.С., довіреність № б/н від 11.06.2012; Барабаш М.Ю., довіреність № б/н від 03.12.2013;

від відповідача - Кухар О.В., довіреність 59/12-Н від 24.02.2012; Федорова Т.В., представник за довіреністю № 222/13-н від 14.03.2013; Верхацький І.В., представник за довіреністю № 221/13-н від 28.02.2013;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі № 62/159-38/378-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Бондарчук В.В.) за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" про стягнення 111 444 840 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року у справі №62/159, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 61 859 320 грн. 00 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року зазначені вище рішення та постанову скасовано, а справу №62/159 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду господарським судом міста Києва 18.12.2012 року прийнято рішення у справі №62/159-38/378-2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 55 523 061 грн. 00 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі №62/159-38/378-2012 залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012, позивачу видано наказ від 13.03.2013.

Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012 на шість місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі №62/159-38/378-2012 заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012 задоволено; відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012 на шість місяців.

Ухвала суду мотивована наявністю обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі №62/159-38/378-2012 скасувати та відмовити публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідачем не доведено наявності обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення господарського суду, а отже апелянт вважає, що у суду відсутні підстави для надання відповідачу відстрочки виконання рішення.

Від позивача до суду надійшли клопотання про витребування доказів від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про продовження строку розгляду справи та відповідно про відкладення слухання по справі.

Так, клопотання про витребування доказів мотивоване тим, що відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення посилався на Постанову НБУ, проте зазначений документ відсутній в матеріалах справи.

Враховуючи необхідність часу для витребування зазначеного документу, позивачем також подані клопотання про продовження строку розгляду справи та відповідно відкладення слухання по справі.

Колегія суддів розглянувши зазначені клопотання дійшла висновку про їх відхилення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено принципи належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Так, слід зазначити, що вказаний у клопотанні документ не може вплинути на результат дослідження судом обставини, яку намагається спростувати заявник клопотання, оскільки відповідач обґрунтовував заяву про відстрочення іншими обставинами.

Оскаржувана ухвала суду також не містить вказаних обставин, як мотивів відстрочення.

За наведених обставин, клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, клопотання про продовження строку розгляду справи та відповідно про відкладення слухання по справі також відхиляються колегією суддів.

В судовому засіданні 07.07.2014 року представники апелянта - позивача у справі, підтримали вимоги за апеляційною скаргою та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача надали пояснення, якими просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Треті особи не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від третіх осіб не надійшло.

Крім того, явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012, позивачу видано наказ від 13.03.2013.

Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012 на шість місяців.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, а саме: за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Відповідно до пункту 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 22.01.2013 по справі № 61/212, якою було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у заяві про відстрочку виконання рішення зазначив конкретні обставини, які ускладнюють його виконання.

Так, судом апеляційної інстанції враховується те, що складна геополітична ситуація в Україні на початку року відобразилася на економічній, фінансовій і банківській сферах та вимагає зосередження ресурсів всіх суб'єктів цих ринків на виконання першочергових завдань держави.

Внаслідок цієї ситуації припинено діяльність Кримської Республіканської Дирекції Банку, а в результаті девальваційних процесів в державі, зокрема, значного підвищення курсу долару США до гривні, результати діяльності Банку за перший квартал 2014 року є негативними, зокрема це збиток 943 млн. грн., що суттєво ускладнює виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012.

Так, враховуючи значну суму заборгованості (55 523 061 грн. 00 коп.) негайна її виплата в повному обсязі є ускладненою.

Разом з тим, рішення суду може бути виконане з відстроченням.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності конкретних обставин з якими процесуальний закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду та керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України правомірно дійшов висновку, що відстрочка сприятиме виконанню рішення та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, на підставі чого обґрунтовано задовольнив заяву відповідача та відстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №62/159-38/378-2012 на шість місяців.

Таким чином, доводи апелянта про те, що відповідачем не доведено наявності обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення господарського суду, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі №62/159-38/378-2012- без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

С.І. Буравльов