Постанова

від 21.07.2014 по справі 62/159-38/378-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р. Справа№ 62/159-38/378-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Буравльова С.І.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Цвера І.С., довіреність № б/н від 11.06.2012; Барабаш М.Ю., довіреність № б/н від 03.12.2013;

від відповідача - Кухар О.В., довіреність 59/12-Н від 24.02.2012; Федорова Т.В., довіреність № 222/13-н від 14.03.2013; Верхацький І.В., довіреність № 221/13-н від 28.02.2013;

від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" - представник не прибув;

від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 18.12.2012 у справі № 62/159-38/378-2012 (головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Бондарчук В.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" про стягнення 111 444 840, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року у справі №62/159, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 61 859 320 грн. 00 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року зазначені вище рішення та постанову скасовано, а справу №62/159 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду господарським судом міста Києва 18.12.2012 року прийнято рішення у справі №62/159-38/378-2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 55 523 061 грн. 00 коп.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року у справі №62/159-38/378-2012 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилався на те, що листами № 3565/8-3/3-13 від 28.05.2013 та № 3564/8-3/3-13 від 28.05.2013 Державна інспекція сільського господарства України повідомила відповідачу, що за період з початку 2009 року і по травень 2013 року сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки TOB "Юкреін Бізнес Солюшнз" не видавались, а відповідно до ст.ст. 1, 11 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" надання послуг зі зберігання зерна передбачає наявність у суб'єкта господарювання статусу зернового складу та сертифіката відповідності на право надання послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки.

Вказані обставини, на думку відповідача є нововиявленими та підтверджують, що позивач не мав права надавати послуги із зберігання зерна та видавати складські документи, а отже і відповідно не мав права на законних підставах отримувати дохід від надання послуг із зберігання зерна, що в свою чергу виключає також і можливість спричинення позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі №62/159-38/378-2012 відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012; рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 залишено без змін.

При прийнятті даної ухвали, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, а листи Державної інспекції сільського господарства України № 3565/8-3/3-13 від 28.05.2013 та № 3564/8-3/3-13 від 28.05.2013, є лише новими доказами.

Не погодившись з прийнятою ухвалою публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі №62/159-38/378-2012 скасувати та заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 задовольнити; рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом при прийнятті рішення від 18.12.2012 надавалась оцінка наявності сертифікатів у зерносховищ, проте обставини наявності чи відсутності саме у юридичної особи позивача сертифіката відповідності на право надання послуг із зберігання зерна судом не досліджувались.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року у справі № 62/159-38/378-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 62/159-38/378-2012 заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову задоволено; зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року у справі № 62/159-38/378-2012.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Бізнес Солюшнз" до суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке мотивоване тим, що у зв'язку з наданням відповідачу ухвалою суду від 02.06.2014 відстрочки виконання рішення, підстави для забезпечення позову відпали, оскільки виконавче провадження і так підлягає обов'язковому зупиненню.

Колегія суддів розглянувши подане клопотання дійшла висновку про його відхилення, оскільки господарсько-процесуальним законодавством не передбачено скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з наданням боржнику відстрочки виконання рішення суду.

З наведених обставин, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Представники апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 21.07.2014 підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Представники позивача у справі в судовому засіданні 21.07.2014 надали пояснення, якими проти апеляційної скарги заперечили.

Треті особи не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від третіх осіб не надійшло.

Крім того, явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню, заява публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

За доводами товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" воно у вересні 2009 року придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс" об'єкти нерухомості, а саме: нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу, що розташовані за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Проектна, 7, загальною площею 8209 кв. м., комплекс, розташований за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, село Новогригорівка, вулиця. Садова, буд.1-Б (один "Б"), загальною площею 7191,60 кв.м., 9091/10000 частин нежитловою об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостакове, вулиця Елеваторна, будинок 1, загальною площею 5391,10 кв.м., комплекс, перевалка зернових культур, що розташований за адресою Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Кірова, 89, загальною площею 61,5 кв., а також 24/25 частин розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд. 57-А, загальною площею 11063,50 кв. м.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дубль А" 10.09.2009р. укладено договір № 10з-09/09 складського зберігання зерна, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А" передавало або зобов'язувалось передати, а товариство з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" приймало або зобов'язувалося прийняти на оплатне зберігання плоди зернових культур за якістю не більше обмежувальних показників якості діючої нормативної документації на відповідний вид зерна, та визначених у цьому договорі показників, забезпечити його переоформлення або відвантаження на умовах Договору № 10з-09/09.

Відповідно до п. 1.2. договору товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А" зобов'язалось передати зерно пшениці на зберігання за фізичною вагою в кількості 117 000 тонн.

Згідно п.1.4 договору зерно зберігається в складських приміщеннях за адресами у наступних об'ємах: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1 - 24 000 тон.; Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 7 - 52 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, 57а - 25 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., м. Вознесенськ, вул. Кірова, 89 - 1 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, 16 - 15 000 тон.

На виконання умов Договору №10з-09/09, товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А" 11.09.2009 р., 11.12.2009 р., 11.03.2010 р. та 11.06.2010 направляло позивачу листи-повідомлення щодо прийняття на складське зберігання зерно пшениці за заліковою вагою 117 000 тонн на строк 3 місяці з гарантуванням оплати послуг у розмірі 13267800,00 грн.

Крім цього, між товариством з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дубль А" 10.09.2010 р. укладено також договір № 10з-09/10 складського зберігання зерна, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А" передавало або зобов'язувалось передати, а товариство з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" приймало або зобов'язувалося прийняти на оплатне зберігання плоди зернових культур за якістю не більше обмежувальних показників якості діючої нормативної документації на відповідний вид зерна, та визначених у цьому договорі показників, забезпечити його переоформлення або відвантаження на умовах Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору № 10з-09/10 товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А" зобов'язалось передати зерно на зберігання по фізичній вазі в кількості 117000 тонн зерна пшениці.

Згідно з п.1.4 цього договору зерно зберігається в складських приміщеннях за адресами в наступних об'ємах: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1 - 24 000 тон.; Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 7 - 52 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, 57а - 25 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., м. Вознесенськ, вул. Кірова, 89 - 1 000 тон.; Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, 16 - 15 000 тон.

На виконання умов Договору №10з-09/10 товариство з обмеженою відповідальністю "Дубль А"11.09.2010 р., 11.12.2010 р., 11.03.2011 р. та 11.06.2011 р. направляло позивачу листи-повідомлення щодо прийняття на складське зберігання зерно пшениці за заліковою вагою 117 000 тон на строк 3 місяці з гарантуванням оплати послуг у розмірі 14593410,00 грн.

Крім того, раніше - 07.11.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" та публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було укладено договір про надання охоронних послуг, за умовами якого публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" прийняло під охорону об'єкти, зазначені у дислокації (додатку №1) та зобов'язалось забезпечувати охорону об'єктів публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", прийнятих під охорону, від розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на ці об'єкти; здійснювати на об'єктах перепускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єктів, що охороняються та письмовим дозволом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; приймати під охорону опечатані (опломбовані) об'єкти, приміщення, зазначені у дислокації, за умови наявності на них запобіжних коробок з контрольними замками.

Згідно з додатком №1 до договору дислокація об'єктів публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", які передані товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" під охорону включала наступні об'єкти: елеватор за адресою Миколаївський район, с. Шостаково, елеватор за адресою м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, елеватор за адресою м. Вознесенськ, вул. Кірова та комбікормовий завод за адресою Вознесенський район, с. Новогригорівка.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, що виникли внаслідок протиправних дій останнього у вигляді створення перешкод у доступі до належних на праві власності позивачу зазначених вище об'єктів нерухомого майна, що призвело до неможливості виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" зобов'язань за договорами №10з-09/09 від 10.09.2009 р. та №10з-09/10 від 10.09.2010 р.

Суд першої інстанції, задовольняючи зазначені позовні вимоги дійшов до висновку (з яким погодились також суди апеляційної та касаційної інстанцій) про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача зі встановлення охорони майна та не допуску позивача, як власника цього майна до володіння, користування та розпорядження цим майном, позивач не міг надати товариству з обмеженою відповідальністю "Дубль А" обумовлені договорами послуги зі зберігання зерна, у зв'язку з чим позивачем не було отримано доходи у розмірі 55 523 061, 00 грн.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктами 1 - 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" та статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, відповідачем на підтвердження обставини відсутності у позивача права на надання послуг зі зберігання зерна надано листи Державної інспекції сільського господарства України № 3565/8-3/3-13 від 28.05.2013 та № 3564/8-3/3-13 від 28.05.2013, згідно яких за період з початку 2009 року і по травень 2013 року сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки TOB "Юкреін Бізнес Солюшнз" не видавались.

Вказані відомості не були відомі на час розгляду справи по суті, адже заявник дізнався про них з листів, що датовані після ухвалення рішення.

Разом з тим, наведені обставини існували на час розгляду справи, про що свідчить наведене в листах.

Також, слід зазначити, що вказані обставини є істотними для повного та всебічного розгляду справи по суті. Врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, про що докладніше буде наведено нижче у даній постанові.

Отже, зазначені фактичні дані за усіма наведеними ознаками є нововиявленими обставинами.

При цьому, слід також зазначити, що при розгляді спору по суті не встановлювалися обставини наявності чи відсутності у юридичної особи позивача сертифікату відповідності на право надання послуг зі зберігання зерна.

Досліджувалося лише питання сертифікації об'єктів нерухомого майна - зерносховищ.

Різниця в наведених питаннях та мотивація необхідності наявності у юридичної особи позивача сертифікату відповідності на право надання послуг зі зберігання зерна буде наведено нижче.

Виходячи з наведеного висновок суду першої інстанції про недоведеність наявності обставин, які за своєю правовою природою є нововиявленими є неправильним.

Тому, ухвала суду від 28.04.2014 у даній справі підлягає скасуванню.

При цьому, виходячи з наявності нововиявлених обставин та перегляду рішення від 18.12.2012, воно підлягає скасуванню з наступних підстав.

Наведені вище нововиявлені обставини, за доводами відповідача підтверджують, що позивач не мав права надавати послуги із зберігання зерна та видавати складські документи, а отже і відповідно не мав права на законних підставах отримувати дохід від надання послуг із зберігання зерна, що в свою чергу виключає також і можливість спричинення позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з наведеним висновком відповідача, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Порядок надання послуг зі зберігання зерна регламентується Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", п. 1 ст. 11 якого передбачено, що послуги зі зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації.

Згідно положень зазначеного закону (ст. 5) суб'єктами ринку зерна є, зокрема, суб'єкти зберігання зерна.

До суб'єктів зберігання зерна віднесено також й зернові склади (ст. 7 Закону).

За визначенням даного Закону зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності.

Отже, виходячи з положень зазначеного Закону обов'язковою умовою надання особою послуг зі зберігання зерна є наявність у такої особи дозволу на здійснення відповідної діяльності, тобто сертифікату відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки.

При цьому, сертифікації на відповідність послуг зі зберігання зерна підлягає саме юридична особа, як суб'єкт, що здійснює такі послуги, а не об'єкт нерухомості - зерносховище.

Наведене також слідує і з п. 4 Порядку видачі сертифікату відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1294.

Позивачу за період з початку 2009 року і по травень 2013 року сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки не видавались, що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства України № 3565/8-3/3-13 від 28.05.2013

Отже, на момент укладення договорів зі зберігання зерна сертифікат відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки у позивача був відсутній.

З огляду на викладене, TOB "Юкреін Бізнес Солюшнз" не мало права надавати послуги зі зберігання зерна та видавати відповідно складські свідоцтва, а отже відповідно не мало права на законних підставах отримувати дохід від надання таких послуг.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Якщо позивач пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності та розміру таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність пошкоджень, знищення майна, неодержаного прибутку тощо).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б нею одержані, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Крім того, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті особою для їх одержання.

Таким чином, у вигляді втраченої вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 23.04.2013 по справі № 15/5007/38/13.

Отже, особа, яка заявляє позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди повинна довести своє законне право на отримання таких доходів від здійснення своєї господарської діяльності.

Враховуючи те, що позивач через відсутність сертифікату відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки не мав права на законних підставах отримувати дохід від надання послуг зі зберігання зерна, зазначена обставина в свою чергу виключає також і можливість спричинення позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

Крім того, наявність правових підстав для стягнення збитків, як упущеної вигоди виключають і наступні обставини.

Не доведено факт наявності зерна (як взагалі, так і у необхідній, передбаченій договором, кількості) у ТОВ "Дубль А", яке за договорами зберігання підлягало передачі позивачу.

Вказана обставина є важливою для встановлення вірогідності виконання договору зберігання позивачем та ТОВ "Дубль А" без впливу на це дій з боку відповідача.

В даному ж контексті слід зазначити і про недоведеність фінансової можливості сплати ТОВ "Дубль А" коштів за послуги зберігання на користь позивача.

Недоведеність вказаних обставин виключає правову можливість встановлення наявності упущеної вигоди, адже упущеною вигодою є ті втрати, яких зазнала особа внаслідок порушення її права, тобто ті доходи, які особа, що зазнала посягання могла б отримати у разі відсутності порушення її права чи протиправного посягання.

Отже, недоведена однозначна можливість виконання договору зберігання та отримання позивачем доходу незалежно від доводів щодо перешкод з боку відповідача.

Крім того, слід відзначити, що Акти про не допуск до складів представників позивача та ТОВ "Дубль А" працівниками ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" не є належними доказами чинення перешкод з боку відповідача, з наступних підстав.

Вказані акти складено без участі представників ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс".

При цьому, відповідно до довідки ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" від 08.11.2010 до них ніхто не звертався за допуском на об'єкти нерухомості.

Слід також зазначити, що при новому розгляді спору судом першої інстанції було встановлено та відображено в рішенні від 18.12.2012, що позивач набув право власності на спірні об'єкти нерухомості у вересні 2009 року, тобто до укладення договорів складського зберігання між TOB "Юкреін Бізнес Солюшнз" та ТОВ "Дубль А".

При цьому, є важливим те, що договір про надання охоронних послуг був укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" 07.11.2007, тобто до набуття позивачем права власності на зерносховища.

Вказаний договір про надання охоронних послуг був чинний під час подій, якими мотивовано позов.

ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" мало виконувати свої зобов'язання за вказаним договором протягом періоду його дії.

Позивачем не доведено належними засобами доказування своєчасне повідомлення ним ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" про набуття права власності та не надано правовстановлюючих документів до подій, які мали місце за доводами позивача щодо недопущення його представників працівниками ТОВ "Юридична компанія "Євросервіс" до зерносховищ.

Отже, не доведено наявність вини та протиправної поведінки з боку відповідача, а також вжиття позивачем достатніх заходів для одержання доходу.

Таким чином, не доведено наявність всього складу цивільного правопорушення за умови чого можливе стягнення шкоди.

Неврахування зазначеного судом першої інстанції призвело до невірних висновків в частині відмови відповідачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 та відповідно залишення його без змін.

Таким чином, з огляду на викладене вище колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню, заява публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі №62/159-38/378-2012 в сумі 34 410 грн. 00 коп., а також за апеляційною скаргою в сумі 609 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 18.12.2012 у справі № 62/159-38/378-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" про стягнення 111 444 840, 00 грн. задовольнити повністю.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.04.2014 у справі № 62/159-38/378-2012 скасувати.

3. Заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі № 62/159-38/378-2012 задовольнити.

4. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у справі № 62/159-38/378-2012 скасувати.

5. Прийняти нове рішення у справі № 62/159-38/378-2012, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" про стягнення 111 444 840, 00 грн. відмовити повністю.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" (м. Київ, провулок Новопечерський, б. 5А, код за ЄДРПОУ 36424065) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б.9, код за ЄДРПОУ 14305909) судовий збір за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва в сумі 34 410 грн. 00 коп.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреін Бізнес Солюшнз" (м. Київ, провулок Новопечерський, б. 5А, код за ЄДРПОУ 36424065) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б.9, код за ЄДРПОУ 14305909) судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 609 грн. 00 коп.

8. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

9. Матеріали справи № 62/159-38/378-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.І. Буравльов

М.А. Руденко