Постанова

від 26.06.2014 по справі 826/7131/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2014 року 14:00 № 826/7131/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» (надалі - ТОВ «КУА «Магістр», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 234 402,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 303 123,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «КУА «Магістр», обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не прийнято до уваги, що оренда приміщення, відповідно до договорів, є оплатною, а тому позивач не отримував безоплатно послуги. Той факт, що позивачем не сплачені орендні платежі не може вважатися безоплатним отриманням послуг, з боку позивача не було порушень податкового законодавства щодо невключення сум, не сплачених за оренду, до складу валового доходу.

Окрім того, позивач стверджує, що податковий орган дійшов до помилкового висновку, що векселі не можуть розглядатися як об'єкти інвестиційної діяльності і що в даному випадку мали місце угоди про відступлення прав грошової вимоги, а не угоди з купівлі-продажу цінних паперів. Позивач, в свою чергу, відобразив в бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності операції з векселем відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, позивач зазначає, що ним надано до перевірки всі необхідні бухгалтерські документи, отримані від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та ТОВ «Амонд Сміт ЛТД», які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, а отже зазначені суми правомірно включені позивачем до валових витрат.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «КУА «Магістр» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.12.2006р., номер запису - № 1 070 102 0000 024292, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №799751. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 34730685.

ТОВ «КУА «Магістр» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.12.2006р. за № 43182, та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі направлень від 22.10.2013р. №864/26-55-22-02, №863/26-55-22-02, №763/26-55-22-03, №137/26-55-17-02, згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КУА «Магістр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2013р. № 757-26-53-22-02/34730685 про результати документальної планової виїзної перевірки (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено, зокрема, порушення ТОВ «КУА «Магістр»:

п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР та вимоги пп.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.153.5 ст. 153, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 234 402,0 грн., у тому числі по періодах: - за IV квартал 2010 року в сумі 14100,00 грн.; - за І квартал 2011 року в сумі 13475,00 грн.; - за II квартал 2011 року в сумі 897,00 грн.; - за III квартал 2011 року в сумі 6647,00 грн.; - за IV квартал 2011 року в сумі 897,00 грн.; - за І квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за II квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за III квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за IV квартал 2012 року в сумі 1 195 929,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ «КУА «Магістр» занижено скоригований валовий дохід на загальну суму 7 800,00 грн. та 27 300,00 грн. в результаті невключення до валового доходу безоплатно одержаних послуги з оренди приміщення.

Окрім того, позивачем не віднесено до складу доходів суму відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселем на загальну суму 5 691 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1 195 110,00 грн.

Окрім того, позивачем віднесено до валових витрат суми по взаємовідносинам з контрагентами без наявності їх фактичного підтвердження, що призвело до завищення витрат на 127 500,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 17.12.2013р. подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва заперечення до акту.

Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати розгляду заперечення № 28151/10/26-55-22-02-10 від 24.12.2013р. висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 234 402,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 303 123,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач 17.01.2014р. подав до Головного управління Міндоходів у м. Києві первинну скаргу.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 17.03.2014р. вих. №2448/10/26-15-10-06-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202, а первинну скаргу - без задоволення.

Позивач 26.03.2014р. подав до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 12.05.2014р. №8288/6/99-99100115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «КУА «Магістр» (наймач) та «Ксерінол ентерпрайзес ЛТД» (наймодавець) укладено договір найму (оренди) приміщення від 12.10.2009р. Предметом договору є оплатне користування нежилим приміщенням за адресою: м. Київ вул. Червоноармійська, 5, розташоване на 6 поверсі блок «д», загальною площею 70 кв.м.

Термін дії договору з 12.10.2009р. по 12.10.2011р. Пунктом 4.2 договору зазначено, що по закінченні його дії та при відсутності письмового повідомлення однієї з сторін про припинення або зміну умов договору, договір пролонгується на тих же умовах і на той же строк.

Відповідно до п. 5.2 договору розмір орендної плати становить 1 300,00 грн. на місяць, згідно з п. 5.3 договору наймач вносить плату не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунків наймодавця, шляхом перерахування (внесення) коштів на рахунок наймодавця або його наказу.

В той же час, як встановлено судом та не заперечувалось позивачем, ТОВ «КУА «Магістр» не сплачувало орендну плату на підставі договору від 12.10.2009р.

По рахунку бухгалтерського обліку №631 та №685 у ТОВ «КУА «Магістр» відсутня кредиторська заборгованість по платі за оренду приміщення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані роботи, послуги - це роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно з абз. 3 п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між і пітником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до пп. 14.1.13. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги - це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Відповідно до пп. 14.1.185. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товар робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платник податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Так, судом встановлено, що наймодавець не надавав рахунки про сплату орендної плати, ТОВ «КУА «Магістр» не сплачувало орендну плату, передбачену договором, та відображало кредиторську заборгованість, товариство одержало безоплатно наданих послуг загальну суму 35 100,0 грн.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що ТОВ «КУА «Магістр» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. безоплатно одержало від «Ксерінол ентерпрайзес ЛТД» послуги з оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 5, розташованого на 6 поверсі блок «д».

У зв'язку з викладеним ТОВ «КУА «Магістр» на порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, занизило скоригований валовий дохід та дохід що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 35 100,00 грн. у тому числі по періодам: IV квартал 2010 року - 3 900,0 грн.; І квартал 2011 року - 3 900,0 грн.; ІІ квартал 2011 року - 3 900,0 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 3 900,0 грн.; IV квартал 2011 року - 3 900,0 грн.; І квартал 2012 року - 3 900,0 грн.; ІІ квартал 2012 року - 3 900,0грн.; ІІІ квартал 2012 року - 3 900,0 грн.; IV квартал 2012 року - 3 900,0 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КУА «Магістр» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД19122012-27 від 19.12.2012 року з ПАТ «Банк «Січ».

Предметом договору виступав простий вексель серії АА 2526003 номінальною вартістю 5 691 000,00 грн., емітент - ТОВ «ФК «Магістр-Інвест» (код за ЄДРПОУ 35142355).

Грошові кошти за продаж векселя надійшли від ПАТ «Банк «Січ» на поточний рахунок ТОВ «КУА «Магістр».

Позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в якій у рядку 3.1 «Додатку ЦП» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображено дохід в сумі 5 691 000,00 грн., відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів.

В рядку 3.2 «Додатку ЦП» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображено витрати в сумі 5 691 467,00 грн., згідно Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу цінних паперів (дилерський договір) від 23.03.2012 року. Збиток від операцій з векселями в сумі 467,00 грн. відображено в рядку 3 Додатку ЦП» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Законом України від 22.12.2011р. №4218-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закон №4218-VІ) внесено зміни до переліку об'єктів, згідно з яким об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів) , цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Тобто, з моменту набрання чинності вказаним Законом № 4218-VI (з 15 січня 2012 року) векселі не можуть розглядатись як об'єкти інвестиційної діяльності як для резидентів, так і для нерезидентів.

Відповідно до пп.2 п. 5 ст. 3 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р. № 2374-ІІІ за своєю класифікацією вексель відноситься до боргових цінних паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

Видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

Згідно з нормою ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Закон України «Про обіг векселів в Україні» визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції (далі - Уніфікований закон), та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року прогербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Згідно з розділом II ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Так, відповідно до частини першої статті 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що фінансова операція з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, згідно з абзацом одинадцятим статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.

Пунктом 153.5. ст. 153 Податкового кодексу України встановлено порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги. Відповідно до пп. 14.1.255 Податкового кодексу України це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Так, платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Враховуючи вимоги Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» оподаткування операцій з продажу векселів резидентам у 2012 році повинно здійснюватись, платниками податку відповідно до вимог п.п. 153.5. Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Таким чином, цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, розглядається як товар. Тому продаж векселів є продажем товару.

Таким чином, операція з реалізації векселя емітентом якого є ТОВ «ФК «Магістр-Інвест» на суму 5 691 000,0 грн., не є операцією з продажу цінних паперів, а отже підлягає включенню до складу доходів ТОВ «КУА «Магістр», як доходи з інших джерел.

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продажем (реалізацією) товарів вважаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених пунктом 135.4 статті 135 та пунктом 137.1 статті 137 Кодексу.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу, що ТОВ «КУА «Магістр» порушено, вимоги п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 153.5. ст. 153 Податкового кодексу України, в частині невіднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселем на загальну суму 5 691 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 1 195 110,00 грн.

Окрім того, судом встановлено, що між ТОВ «КУА «Магістр» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 01/10 від 01.10.2009р. на виконання робіт по обслуговуванню програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7».

Відповідно до предмету договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи із підтримки бухгалтерського обліку та щомісячного обслуговування програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7», що належить Замовникові на праві власності в строки й порядку, передбаченими даним договором.

Відповідно до п.2.3 договору, Виконавець зобов'язаний прибути до замовника не пізніше ніж протягом одного робочого дня з моменту надходження заявки в офіс Виконавця.

Відповідно до умов договору, а саме розділу 4 «Облік робочого часу й виконаних робіт», облік робочого часу й виконаних робіт ведеться Сторонами шляхом складання табелів обліку робочого часу. Табелі обліку робочого часу складаються й підписуються вповноваженими представниками Сторін у день виконання робіт і містять наступні відомості: дату складання; прізвище фахівця (виконавця), що виконали роботу; перелік виконаних робіт (проведених настроювань); кількість витраченого робочого часу.

Зазначені табелі робочого часу, з одного боку, є документами, що підтверджують приймання виконаних робіт (проведених настроювань), а з іншого боку - визначають обсяг робочого часу, який підлягає оплаті.

По закінченні місяця, або по завершенні будь-якого етапу робіт Сторони складають акт приймання-здачі робіт, у якому на підставі табелів обліку робочого часу відбивають всі виконані роботи, кількість витраченого робочого часу, й вартість виконаних робіт в порядку, зафіксованому в розділі V даного договору.

Розділом V «Вартість робіт, порядок і строки розрахунків» даного договору визначено, що вартість робіт визначається на підставі табелів обліку, що підписуються сторонами, робочого часу з розрахунку вартості однієї години робочого часу фахівця Виконавця, що становить 200,0 грн.

ТОВ «КУА «Магістр» під час проведення перевірки не надано акти приймання виконаних робіт, табелі робочого часу, які є документами, що підтверджують приймання виконаних робіт (проведених настроювань) та визначають обсяг робочого часу, який підлягає оплаті та рахунки фактури.

В той же час, позивачем не доведено суду поважності причин, з яких вказані документи, зокрема, табелі робочого часу та акти приймання-здачі робіт, не були надані податковому органу під час проведення перевірки.

Також в ході перевірки встановлено, що в 1 кварталі 2011 року ТОВ «КУА «Магістр» сплатило кошти в сумі 50 000,00 грн. за юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» (код за ЄДРПОУ 36017286), про що свідчить банківська виписка від 13.01.2011р. на суму 25 000,00 грн. та від 14.03.2011р. на суму 25 000,00 грн., з призначенням платежу - «за юридичні послуги».

ТОВ «КУА «Магістр» під час проведення перевірки надано договір від 01.12.2010р. №01/10/10 про надання послуг, на підставі якого компанії надавались юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД».

Відповідно до п.5.4 даного договору визначено, що умови цього договору можуть бути розкриті тільки за вимогою органів державної влади, якщо законодавство, що застосовується до цього договору, зобов'язує розкрити інформацію такому компетентному органу. Умови цього договору можуть бути також розкриті, якщо таке розкриття вимагається Стороною для захисту та реалізації прав і зобов'язань згідно з цим договором.

В той же час, посадові особи ТОВ «КУА «Магістр» відмовились під час проведення перевірки надати інформацію, яка міститься в даному договорі.

Зокрема, позивач не пояснив перевіряючим, які саме юридичні послуги надавалися позивачу відповідно до договору.

ТОВ «КУА «Магістр» до перевірки надано акти прийому-передачі послуг від 13.01.2011р. та від 14.03.2011р., платіжні документи, які підтверджують факт перерахування коштів в сумі 50 000,00 грн. грн. (банківські виписки з призначенням платежу: «Сплата за юридичні послуги»).

В актах прийому-передачі від 13.01.2011р., від 14.03.2011р. зазначено, що ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» надало юридичні та консультаційні послуги, вартість виконаних робіт складає 50 000,00 грн.

В той же час, акти прийому-передачі не містять інформації про зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що свідчить про те, що акти складені з порушенням вимог законодавства.

В актах не наведено інформацію про те, які саме юридичні та консультаційні послуги надавались TОВ «Амонд Сміт ЛТД», у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити зв'язок зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності позивача.

Не доведено позивачем зв'язок отриманих юридичних послуг з господарською діяльністю і в судовому засіданні.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в III кварталі 2011 року ТОВ «КУА «Магістр» на підставі договору від 01.06.2011р. № 1/06/11 про надання послуг сплатило за юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» кошти в сумі 25 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 09.08.2011р. на суму 25 000,00 грн., з призначенням платежу - «за юридичні послуги».

ТОВ «КУА «Магістр» до перевірки надано договір, на підставі якого позивачу надавались юридичні та консультаційні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» .

Відповідно до п. 5.4 даного договору визначено, що умови цього договору можуть бути розкриті тільки за вимогою органів державної влади, якщо законодавство, що застосовується до цього договору, зобов'язує розкрити інформацію такому компетентному органу. Умови цього договору можуть бути також розкриті, якщо таке розкриття вимагається Стороною для захисту або реалізації прав і зобов'язань згідно з цим договором.

Проте, посадові особи ТОВ «КУА «Магістр» відмовились розкрити податковому органу під час перевірки інформацію, яка міститься в договорі, а саме: які юридичні та консультаційні послуги надавались відповідно до Договору.

Товариством «КУА «Магістр» під час перевірки надано акт прийому-передачі послуг від 04.08.2011р., платіжні документи, які підтверджують факт перерахування коштів в сумі 25 000,00 грн.

В акті прийому-передачі від 04.08.2011р. зазначено, що ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» надало консультації з питань застосування діючого законодавства України, присутність на зустрічах і участь у нарадах разом з замовником, вартість виконаних робіт складає 25 000,00 грн.

В актах не наведено інформацію про те, які саме юридичні та консультаційні послуги надавались TОВ «Амонд Сміт ЛТД», у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити зв'язок зазначених послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності.

Не доведено позивачем зв'язок отриманих юридичних послуг з господарською діяльністю і в судовому засіданні.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту п.п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» волові витрати виробництва то обігу (далі - волові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Ведення податкового обліку регламентується «Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства» затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003р.

Згідно вимог п. 1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства» дані, наведені в декларації з податку на прибуток підприємства повинні бути підтверджені первинними документами обліку та відповідати даним податкового обліку (звітності).

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища ї підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

ТОВ «КУА «Магістр» під час проведення перевірки не надані первинні документи, які підтверджували факт отримання послуг та належність отриманих послуг до власної господарської діяльності.

В той же час, позивач не довів суду поважність причин, з яких належним чином оформлені первинні документи не були надані податковому органу під час проведення перевірки.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми містяться також і в п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Згідно обігово-сальдової відомості по рахунку ВР «Валові витрати» за 4 квартал 2010 року встановлено, що ТОВ «КУА «Магістр» віднесено до складу валових витрат та відображено в декларації з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року суму у розмірі 52 500,00 грн., як витрати по обслуговуванню програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7».

Згідно обігово-сальдової відомості по рахунку ВР «Валові витрати» за І квартал 2011 року встановлено, що ТОВ «КУА «Магістр» віднесено до складу валових витрат та відображено в декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року суму у розмірі 50 000,00 грн., як витрати за юридичні та консультаційні послуги.

Таким чином, товариством неправомірно віднесено до валових витрат за 4 квартал 2010 року витрати на суму 52 500,00 грн. по обслуговуванню програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7» без наявності їх фактичного підтвердження та неправомірно віднесено до валових витрат за І квартал 2011 року, витрати на суму 50 000,00 грн. по отриманню юридичних та консультаційних послуг.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком податкового органу, що ТОВ «КУА «Магістр» в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на загальну суму 102 500,00 грн.

Також, згідно обігово-сальдової відомості по рахунку ВР «Валові витрати» за III квартал 2011 року встановлено, що ТОВ «КУА «Магістр» віднесено до складу валових витрат та відображено в декларації з податку на прибуток підприємств за III квартал 2011 року суму у розмірі 25 000,00 грн., як витрати за юридичні та консультаційні послуги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «КУА «Магістр» в порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України неправомірно віднесено до валових витрат за III квартал 2011 року витрати на суму 25 000,00 грн. по отриманню юридичних та консультаційних послуг, без наявності їх фактичного підтвердження.

Враховуючи зазначене, суд погоджується, що ТОВ «КУА «Магістр» занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1 234 402,00 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 234 402,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 303 123,00 грн., здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202 винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко