Постанова

від 30.09.2014 по справі 826/7131/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7131/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представників позивача - Бєлкіна Л.М., Тимошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у задоволені позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КУА «Магістр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 09.12.2013р. № 757-26-53-22-02/34730685, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимог пп.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.153.5 ст. 153, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 234 402,0 грн., у тому числі по періодах: - за IV квартал 2010 року в сумі 14 100,00 грн.; - за І квартал 2011 року в сумі 13 475,00 грн.; - за II квартал 2011 року в сумі 897,00 грн.; - за III квартал 2011 року в сумі 6 647,00 грн.; - за IV квартал 2011 року в сумі 897,00 грн.; - за І квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за II квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за III квартал 2012 року в сумі 819,00 грн.; - за IV квартал 2012 року в сумі 1 195 929,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ «КУА «Магістр» занижено скоригований валовий дохід на загальну суму 7 800,00 грн. та 27 300,00 грн. в результаті невключення до валового доходу безоплатно одержаних послуги з оренди приміщення.

Окрім того, позивачем не віднесено до складу доходів суму відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселем на загальну суму 5 691 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1 195 110,00 грн.

Також, позивачем віднесено до валових витрат суми по взаємовідносинам з контрагентами без наявності їх фактичного підтвердження, що призвело до завищення витрат на 127 500,00 грн.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 234 402,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 303 123,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202 винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «КУА «Магістр» (наймач) та «Ксерінол ентерпрайзес ЛТД» (наймодавець) укладено договір найму (оренди) приміщення від 12.10.2009р. Предметом договору є оплатне користування нежилим приміщенням за адресою: м. Київ вул. Червоноармійська, 5, розташоване на 6 поверсі блок «д», загальною площею 70 кв.м.

Термін дії договору з 12.10.2009р. по 12.10.2011р. Пунктом 4.2 договору зазначено, що по закінченні його дії та при відсутності письмового повідомлення однієї з сторін про припинення або зміну умов договору, договір пролонгується на тих же умовах і на той же строк.

Відповідно до п. 5.2 договору розмір орендної плати становить 1 300,00 грн. на місяць, згідно з п. 5.3 договору наймач вносить плату не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунків наймодавця, шляхом перерахування (внесення) коштів на рахунок наймодавця або його наказу.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем, ТОВ «КУА «Магістр» не сплачувало орендну плату на підставі договору від 12.10.2009р.

По рахунку бухгалтерського обліку №631 та №685 у ТОВ «КУА «Магістр» відсутня кредиторська заборгованість по платі за оренду приміщення.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані роботи, послуги - це роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно з абз. 3 п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між і пітником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до пп. 14.1.13. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги - це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Згідно з пп. 14.1.185. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товар робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платник податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Як вбачається з матерів справи та не заперечується позивачем, наймодавець не надавав рахунки про сплату орендної плати, а ТОВ «КУА «Магістр» не сплачувало орендну плату, передбачену договором.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з тим, що ТОВ «КУА «Магістр» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. безоплатно одержало від «Ксерінол ентерпрайзес ЛТД» послуги з оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 5, розташованого на 6 поверсі блок «д».

Крім того, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «КУА «Магістр» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір № 01/10 від 01.10.2009р. на виконання робіт по обслуговуванню програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7».

Відповідно до предмету договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи із підтримки бухгалтерського обліку та щомісячного обслуговування програмного продукту « 1C. Підприємство 7.7», що належить Замовникові на праві власності в строки й порядку, передбаченими даним договором.

Згідно з п.2.3 договору, Виконавець зобов'язаний прибути до замовника не пізніше ніж протягом одного робочого дня з моменту надходження заявки в офіс Виконавця.

Відповідно до умов договору, а саме розділу 4 «Облік робочого часу й виконаних робіт», облік робочого часу й виконаних робіт ведеться Сторонами шляхом складання табелів обліку робочого часу. Табелі обліку робочого часу складаються й підписуються вповноваженими представниками Сторін у день виконання робіт і містять наступні відомості: дату складання; прізвище фахівця (виконавця), що виконали роботу; перелік виконаних робіт (проведених настроювань); кількість витраченого робочого часу.

Зазначені табелі робочого часу, з одного боку, є документами, що підтверджують приймання виконаних робіт (проведених настроювань), а з іншого боку - визначають обсяг робочого часу, який підлягає оплаті.

По закінченні місяця, або по завершенні будь-якого етапу робіт Сторони складають акт приймання-здачі робіт, у якому на підставі табелів обліку робочого часу відбивають всі виконані роботи, кількість витраченого робочого часу, й вартість виконаних робіт в порядку, зафіксованому в розділі V даного договору.

Розділом V «Вартість робіт, порядок і строки розрахунків» даного договору визначено, що вартість робіт визначається на підставі табелів обліку, що підписуються сторонами, робочого часу з розрахунку вартості однієї години робочого часу фахівця Виконавця, що становить 200,0 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «КУА «Магістр» під час проведення перевірки не надано акти приймання виконаних робіт, табелі робочого часу, які є документами, що підтверджують приймання виконаних робіт (проведених настроювань) та визначають обсяг робочого часу, який підлягає оплаті та рахунки фактури.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в 1 кварталі 2011 року ТОВ «КУА «Магістр» сплатило кошти в сумі 50 000,00 грн. за юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД».

Так, ТОВ «КУА «Магістр» під час проведення перевірки надано договір від 01.12.2010р. №01/10/10 про надання послуг, на підставі якого компанії надавались юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД».

Відповідно до п.5.4 даного договору визначено, що умови цього договору можуть бути розкриті тільки за вимогою органів державної влади, якщо законодавство, що застосовується до цього договору, зобов'язує розкрити інформацію такому компетентному органу. Умови цього договору можуть бути також розкриті, якщо таке розкриття вимагається Стороною для захисту та реалізації прав і зобов'язань згідно з цим договором.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, позивач під час проведення перевірки не надав пояснень які саме юридичні послуги надавалися йому відповідно до договору.

При цьому, на підтвердження здійснення господарської операції з надання юридичних послуг ТОВ «Амонд Сміт ЛТД», позивачем надано акти прийому-передачі послуг та платіжні документи.

Проте, надані акти прийому-передачі не містять інформації про зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що свідчить про те, що акти складені з порушенням вимог законодавства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в III кварталі 2011 року ТОВ «КУА «Магістр» на підставі договору від 01.06.2011р. № 1/06/11 про надання послуг сплатило за юридичні послуги ТОВ «Амонд Сміт ЛТД» кошти в сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.4 даного договору визначено, що умови цього договору можуть бути розкриті тільки за вимогою органів державної влади, якщо законодавство, що застосовується до цього договору, зобов'язує розкрити інформацію такому компетентному органу. Умови цього договору можуть бути також розкриті, якщо таке розкриття вимагається Стороною для захисту або реалізації прав і зобов'язань згідно з цим договором.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, позивач під час проведення перевірки також не надав пояснень які саме юридичні послуги надавалися йому відповідно до договору.

На підтвердження здійснення господарської операції з надання юридичних послуг ТОВ «Амонд Сміт ЛТД», позивачем надано акт прийому-передачі послуг та платіжні документи, які підтверджують факт перерахування коштів.

Проте, акт прийому-передачі не містить інформації про те, які саме юридичні та консультаційні послуги надавались TОВ «Амонд Сміт ЛТД».

Крім того, позивачем не доведено зв'язок отриманих юридичних послуг від TОВ «Амонд Сміт ЛТД» з його господарською діяльністю.

Таким чином, вказані первинні документи свідчать про формальне документальне оформлення господарської операції без фактичного виконання.

Так, згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В зв'язку з вищевикладеним, перевіривши реальність договорів, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_4 та TОВ «Амонд Сміт ЛТД», колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності підстав для включення до складу валових витрат сум сплачених за цими угодами.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КУА «Магістр» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД19122012-27 від 19.12.2012 року з ПАТ «Банк «Січ».

Предметом договору виступав простий вексель серії АА 2526003 номінальною вартістю 5 691 000,00 грн., емітент - ТОВ «ФК «Магістр-Інвест» (код за ЄДРПОУ 35142355).

Грошові кошти за продаж векселя надійшли від ПАТ «Банк «Січ» на поточний рахунок ТОВ «КУА «Магістр».

Позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в якій у рядку 3.1 «Додатку ЦП» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства відображено дохід в сумі 5 691 000,00 грн., відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідач в Акті перевірки не заперечував реальність самої господарської операції з купівлі-продажу векселя, розрахунків по операції та відповідність самого векселя встановленим законодавчим вимогам.

Натомість вказав на те, що з моменту вступу в силу змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» вексель перестав бути об'єктом інвестиційної діяльності, а тому він не є цінним папером і не повинен оподатковуватись згідно ПК України за правилами, встановленими для оподаткування цінних паперів.

Купівля-продаж векселів трактується податковим органом як операція з відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» «вексель» - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником, та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів як боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Обіг векселів як цінних паперів в Україні регулюється положеннями Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, Конвенцією від 07.06.1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (дата набрання чинності в Україні 06.01.2000).

Пунктом 153.8 ст. 153 ПК України в редакції, що діяла на момент здійснення операцій «Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами», для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Зокрема, прибуток відображається в складі доходів, а збитки переносяться на зменшення фінансових результатів по цим операціям в наступних періодах. Фінансовий результат від операцій з векселями відображається в рядку 3 ОСОБА_3

В пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України міститься визначення «відступлення права вимоги» - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги встановлений п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що будь-які посилання на те, що дані норми стосуються порядку оподаткування операцій з цінним папером-векселем, в п. 153.5 ст. 153 ПК України відсутні.

Таким чином, облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України є цінними паперами, повинні здійснюватися за правилами п. 153.8 ст. 153 ПК України, а не п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу. При цьому, виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу в силу законодавства.

Відтак, ТОВ «КУА «Магістр» достовірно відобразило в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та податковій звітності операції з векселями відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №111926552202 від 27.12.2013р. в частині суми 1 493 887 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача та рішенням суду першої інстанції про те, що операція з реалізації векселя емітентом якого є ТОВ «ФК «Магістр-Інвест» на суму 5 691 000,0 грн., не є операцією з продажу цінних паперів, а отже підлягає включенню до складу доходів ТОВ «КУА «Магістр», як доходи з інших джерел.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення ТОВ «КУА «Магістр» вимог п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 153.5. ст. 153 Податкового кодексу України, в частині невіднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселем на загальну суму 5 691 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 1 195 110,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанова суду першої інстанції - скасувати в частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013р. №111926552202 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 195 110 грн. за основним платежем та 298 777 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Магістр» в цій частині.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

Постанову в повному тексті виготовлено 06.10.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.