cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/46882/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Приходько І. В. секретаря судового засідання Волошина В.М.,
представник позивача Лазарєв М. О.
представник відповідача Бондаренко Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Макрохім" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Макрохім" (далі - ПАТ "Макрохім") звернулось до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - Окружна ДПС) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року позов ПАТ "Макрохім" задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року апеляційну скаргу Окружної ДПС залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Макрохім" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Окружною ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Макрохім" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Інвестиційна компанія "Декаролайн" за січень, травень 2011 року та ТОВ "Компанія "Благотранс" за березень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №410/40-30/24720905 від 14 травня 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Макрохім" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6067034, 00 грн.
На підставі акта перевірки Окружною ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000214030 від 01 червня 2012 року, яким ПАТ "Макрохім" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9100551, 00 грн., у т.ч. за основним платежем 6067034, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3033517, 00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Макрохім" та ПП "Інвестиційна компанія "Декаролайн", ТОВ "Компанія "Благотранс" укладено договори купівлі-продажу. Реальне виконання договорів підтверджено видатковими та податковими накладними. Розрахунки за договорами здійснювались у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками та платіжними дорученнями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що реальний характер господарських операцій за угодами також підтверджено доказами достатньої кількості співробітників та наявності спецтехніки, дозволами територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на право експлуатувати технологічні транспортні засоби, видатковими накладними на придбання спецтехніки у ТОВ "Юнгхайнріх Ліфт Трак" податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2011 рік. Зберігання товару здійснювалось у складському приміщенні, яке ПАТ "Макрохім" орендувало у ТОВ "Хімлогістика" на підставі договору оренди №5 від 01 січня 2011 року. Придбаний товар ПАТ "Макрохім" реалізувало контрагентам-покупцям, що підтверджено видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що органи державної податкової служби за наявності ознак нікчемності правочину мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, і законодавством не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ПАТ "Макрохім" не було допущено порушень податкового законодавства і правомірно сформовано податковий кредит за операціями з ПП "Інвестиційна компанія "Декаролайн" та ТОВ "Компанія "Благотранс", а тому податкове повідомлення-рішення Окружної ДПС є протиправним.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Макрохім".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко І. В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2014 |
Оприлюднено | 14.07.2014 |
Номер документу | 39721105 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні