Ухвала

від 02.07.2014 по справі 2а-596/10/2470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/33756/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011 по справі №2а-596/10/2470 (№35969/10/9104) за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернівці до Приватного підприємства «Поліс» про припинення юридичної особи.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2010, залишеною без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у місті Чернівці до Приватного підприємства «Поліс» про припинення юридичної особи відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач самостійно не визначив суму податкового зобов'язання платника податків за неподання звітних документів, податкових декларацій, бухгалтерських документів, не зупинив рух коштів по рахунках відповідача, рух коштів не перевірив, перевірку підприємства не організував та не провів, штрафних фінансові санкції не застосував, не вжив заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а також встановлення фактичного місце знаходження-проживання посадових осіб та засновників, до адміністративної відповідальності не притягнув, а тому позивач не довів правомірності своїх дій щодо припинення юридичної особи.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Чернівці 03.06.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у місті Чернівці посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статей 4, 6 та 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Поліс» зареєстроване Заліщицькою районною державною адміністрацією 30 січня 2006 року за №16491020000000138, про що видано Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як на підставу своїх вимог Державна податкова інспекція у місті Чернівці посилається на те, що Приватне підприємство «Поліс» з 24.08.2008 не подає до органу податкової служби податкових декларацій.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не подає податкові декларації, документи фінансової звітності, або здійснює діяльність, безпосередньо спрямовану на ухилення від оподаткування, тощо позивачем надано не було.

Таким чином, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011 по справі №2а-596/10/2470 (№35969/10/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

О.В. Вербицька