Ухвала

від 16.06.2014 по справі 9/2-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/9991/14864/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Лосєва А.М.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі № 9/2-НА (59311/09/9104)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено частково. Визнано нечинним і скасовано частково податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 21.08.2007 № 0003951742/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7482, 17 грн. В решті позову відмовлено.

Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 13 , 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 , п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР , абз. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період: з 01.01.2005 по 30.06.2006, за результатами якої складено акт від 14.12.2006 № 1131722113523222.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем складено оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення:

- від 27.12.2006 № 0003941742/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 118754, 50 грн., в тому числі: 79523 грн. основного платежу та 39231, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР;

- від 27.12.2006 № 0003951742/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходу фізичних осіб у сумі 13281 грн. за порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92, абз. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV;

- від 27.12.2006 № 0003961742/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 31151 грн. за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Відповідач в касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в частині скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 7482,17 грн.

Визначаючи позивачеві податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, податковий орган виходив з того, що позивач, формуючи валовий дохід і валові витрати відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , як передбачено вказаним Декретом, неправомірно включав до витрат, пов'язаних з отриманням доходу, витрати на придбання природного газу, оскільки ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Отже, для цілей визначення оподатковуваного доходу фізичної особи від зайняття підприємницькою діяльністю законодавством передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, понесені позивачем витрати щодо операцій з придбання та реалізації природного газу пов'язані з веденням господарської діяльності.

З метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи, судом першої інстанцій призначена судово-економічна експертиза, висновком якої не підтвердилися висновки податкового органу про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 29622, 86 грн., а підтвердження донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 5798, 89 грн. є неможливим у зв'язку з неподанням відповідних документів.

Зважаючи на викладене, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені в ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді А.М. Лосєв

Ю.І. Цвіркун