Ухвала

від 09.07.2014 по справі 813/367/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 876/4145/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., ОнишкевичаТ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Довгань Олени Богданівни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,

встановив:

17.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Довгань О.Б., третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, в якому просив відмінити реєстрацію припинення Головного управління економіки та промислової політики Львівської обласної державної адміністрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що з метою оформлення пенсії, як колишній працівник ліквідованого Головного управління економіки та промислової політики Львівської обласної державної адміністрації, звернувся до Державного архіву Львівської області за видачею довідки про його заробітну плату, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що документи про заробітну плату працівників Головного управління економіки та промислової політики Львівської обласної державної адміністрації до архіву не надходили. Зазначає позивач, що у зв'язку з такою відмовою дізнався про порушення своїх прав через порушення відповідачем процедури реєстрації припинення юридичної особи. При ліквідації управління всі документи про заробітну плату повинні передаватись до державного архіву, а архів видає довідку про отримання таких документів, яка поряд з іншими документами подається державному реєстратору для реєстрації припинення юридичної особи і тільки за її наявності державний реєстратор здійснює реєстраційну дію. У зв'язку з неможливістю отримання у державному архіві Львівської області довідки про свою заробітну плату у Головному управлінні через порушення відповідачем процедури реєстрації припинення головного управління вважає порушеними свої права як колишнього працівника ліквідованої установи.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року у задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відмовлено і позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду, як така, що подана з пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом не було враховано, що про порушення своїх прав і про порушення процедури реєстрації він дізнався не тоді, коли отримав інформацію про реєстрацію припинення Головного управління, а коли отримав лист Державного архіву Львівської області про відсутність переданих з ліквідованої установи документів про заробітну плату.

Сторони в судове засідання на апеляційний розгляд скарги не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, а тому відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України суд ухвалив провести апеляційний розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 104 КАС України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, а причини пропуску такого строку є неповажні.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з цим висновком суду першої інстанції і вважає, що позивач строк звернення до суду не пропустив, а Львівський окружний суд, вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду допустив порушення норм процесуального права і неправильно оцінив обставини, зазначені позивачем в адміністративному позові.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач оскаржує процедуру реєстрації припинення юридичної особи. Однак, судом не взято до уваги, що підставою позову є порушене право позивача на отримання довідки з Державного архіву Львівської області про заробітну плату у ліквідованому Головному управлінні економіки та промислової політики Львівської обласної державної адміністрації, яке, на думку позивача, може бути поновлене саме таким чином.

Про порушення свого права у зв'язку з недотриманням державним реєстратором процедури реєстрації припинення юридичної особи позивач дізнався із відповіді-листа Державного архіву Львівської області від 10.09.2013 року, який отримав у жовтні 2013 року.

Таким чином, про порушення його права позивачу стало відомо за три місяці до звернення до суду з даним позовом, а твердження суду про сплив строку звернення станом на 17 січня 2014 року базується на хибно встановлених обставинах.

Судом першої інстанції не враховано, що процедуру реєстрації припинення юридичної особи позивач не вважав порушеною і такою, що впливає на його право на отримання пенсії, до того часу, поки не отримав відповіді про відсутність документів у Державному архіві.

Згідно із ч. 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення про залишення позову без розгляду є безпідставним.

При цьому, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання строків розгляду справи, передбачених статтею 122 КАС України. Ухвала суду про відкриття провадження винесена 20 січня 2014 року, призначене на 04.02.2014 року попереднє судове засідання, в якому оголошувалась перерва, воно відкладалось і лише 02.04.2014 року винесено судом оскаржувану ухвалу, хоч клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду подане разом із адміністративним позовом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду може скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позбавлено позивача права на захист його порушеного права в адміністративному суді, гарантованого ст.6 КАС України, що є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 813/367/14 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя Іщук Л.П.

Судді Дякович В.П.

Онишкевич Т.В.