Рішення

від 10.08.2007 по справі 2-1346/2007

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа №2-1346/2007

Справа №2-1346/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10

серпня 2007 р.                                                                                              м.  Макіївка

Кіровський

районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючої

судді                                                                                               Запорожець

Т. А.

при

секретарі                                                                                                     Гафуровій

Т.І.

розглянувши

у попередньому відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в

м.  Макіївці цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Макіївської міської

ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

26 липня

2007 р. ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Макіїв­ської міської ради про визнання

права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,  мотивуючи свої вимоги тим,  що в межах земельної ділянки біля свого

будинку вони без за­твердженого проекту, 

самочинно збудували господарські побудови.

У

судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3,  який дії на підставі дові­реностей,  підтримав заявлені позовні вимоги,  на обґрунтування яких послався на те,  що на підставі договору купівлі-продажу та

свідоцтва про право на спадщину за заповітом позива­чам належить житловий

будинок АДРЕСА_1. Позивачами в межах земельної ділянки без відповідного дозволу

та без належно затвердженого проекту була зроблена прибудова до будинку,  а саме: прибудова,  мансарда, 

сені,  тамбур та сарай. На

теперішній час у них виникла необхідність продати бу­динок,  у зв'язку з від'їздом у інше місто,  але нотаріально посвідчити угоду та

зареєструвати її не мають можливості. Просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2

право власно­сті на самочинно збудоване нерухоме майно.

Представник

відповідача - Дорощук В.В.,  що діє за

довіреністю,  позовні вимоги ви­знав

повністю і пояснив,  що побудована

позивачами прибудова,  мансарда,  сені, 

тамбур та сарай відповідають технічним нормам,  при цьому вони не порушили права і законні інтереси

юридичних і фізичних осіб,  тому є

підстави для визнання за ним права власності на зазначені вище будівлі.

Заслухавши

пояснення представника позивачів, 

перевіривши матеріали справи,  суд

в межах заявлених позовних вимог ( ст. 

11 ЦПК України),  установив

наступне.

Згідно

договору купівлі-продажу,  посвідченого23

грудня 1992 року державним нота­ріусом Третьої Макіївської нотаріальної

контори,  ОСОБА_2 є власником 2/5 частини

жит­лового будинку АДРЕСА_1.

На

підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  посвідченим 7 грудня 2004 року державним

нотаріусом Третьої Макіївської державної нотаріальної контори,  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками по 3/10

частині житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно

до  ст. 

376 Цивільного кодексу України, 

житловий будинок,  будівля,  спо­руда, 

інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на

земельній ділянці,  що не була відведена

для цієї мети,  або без належного до­зволу

чи належно затвердженого проекту. Право власності на самочинно збудоване

нерухоме

майно може бути

за рішенням суду визнане за особою,  яка

здійснила самочинне будівницт­во.

Як

вбачається з технічного паспорту від 21 травня 2007 року на земельній ділянці

до будинку АДРЕСА_1 збудовані господарські по­будови: прибудова (літ.

„А"-1"),  мансарда (літ.

„Ам"),  сені (літ. „al,  a5,  alV"),  тамбур (літ. „аб"),  сарай (літ. „3-1"),  в зв'язку з чим змінилася загальна площа та

складає 257, 3 кв. м. ,  в тому числі

житловою площею 70, 9 кв. м.

Як

передбачено ч. 5  ст.  376 ЦК

України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати

за ним право власності на нерухоме майно, 

яке самочинно збудо­ване на ній, 

якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно

висновків технічного дослідження від 29 травня 2007 року проведеного кому­нальним

підприємством „Градобудівництва, 

архітектури та проектування", 

яке має ліцензію АБ № 104413,  на

земельній ділянці до будинку АДРЕСА_1, 

прибудовані: прибудова (літ. „А"-1"),  мансарда (літ. „Ам"),  сені (літ. „аі,  а5,  alV"),  тамбур (літ. „а6"), 

сарай (літ. „3-1"),  мають

задовільний технічний стан,  допущено до

експлуатації.

Перевіривши

матеріали справи,  оцінивши представлені

сторонами в силу  ст. 60 ЦПК України

докази в їхні сукупності,  суд вважає,  що визнання відповідачем позову не супере­чить

закону та не порушує права,  свободи чи

інтереси інших осіб. Суд приходить висновку, 

що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтований,  а тому підлягає повному задоволен­ню.

На

підставі вищевикладеного,  керуючись

статтями 11,  60,  212, 

213,  214,  215 ЦПК України,   ст. 

ст.  316, 376 Цивільного кодексу

України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати

за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно:

прибудова (літ. „А"-1"), 

мансарда (літ. „Ам"),  сені

(літ. „al,  a5,  alV"),  тамбур (літ. „аб"),  сарай (літ. „3-1"),  розташовані на земе­льній ділянці за адресою:

АДРЕСА_1.

Заява

про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Доне­цької

області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня

про­голошення рішення.

Апеляційна

скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через

Кіровський районний суд м.  Макіївки

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або

протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попере­днього подання заяви

на апеляційне оскарження.