cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2014 року м. Київ К/9991/72008/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011
у справі № 2а-2470/157/11
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці
до Приватного підприємства „Бріг і К"
про застосування санкцій
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Чернівці (правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Чернівці Державної податкової служби) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства „Бріг і К" про застосування санкцій.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснено перевірку з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме кафе „Сорбонна" за адресою м. Чернівці, вул. Університетська, 21а де здійснює господарську діяльність ПП „Бріг і К" та складено акт №0931/24/00/23/35529294 від 17.11.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст. 2 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні".
18.11.2010 слідчим СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області складено протокол огляду місця подій, з якого вбачається, що в приміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Університетська, 21а, знаходилось 9 гральних столів які обслуговують 9 круп'є, адміністратор, касир.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2009 відповідач розірвав договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2007 №1/2 який був укладений на термін з 01.11.2007 по 01.11.2009 за взаємною згодою сторін та припинив діяльність у сфері грального бізнесу.
Також, відповідачем було повідомлено позивача про припинення діяльності з організації азартних ігор та 05.11.2009 внесено зміни в Довідку ЄДРРПОУ виключив заборонений вид діяльності з переліку.
17.11.2010 заступником прокурора Чернівецької області порушено кримінальну справу по факту зайняття невстановленими особами в приміщенні розважального комплексу „Сорбона" розташованому у м. Чернівці по вул. Університетській, 21а, забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України.
Частиною 1 статті 3 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні" встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платнику визначено відповідні грошові зобов'язання.
Водночас судам при розв'язанні відповідних спорів варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.
Судами попередніх інстанцій встановлено встановлено, що гральне обладнання у кількості 4 ігрових столів відповідно до договорів від 03.11.2009 відповідач передав Чернівецькій обласній громадській організації „Асоціація гравців в покер" в безоплатне користування та зберігання.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту організації та проведення відповідачем азартних ігор.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 у справі № 2а-2470/157/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 у справі № 2а-2470/157/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2014 |
Оприлюднено | 22.07.2014 |
Номер документу | 39833998 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Федоров М.О.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Ватаманюк Руслан Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Ватаманюк Руслан Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Ватаманюк Руслан Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Ватаманюк Руслан Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Ватаманюк Руслан Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні