Вирок

від 28.07.2014 по справі 360/536/13-к

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/536/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

з участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

потерпілого - ОСОБА_11 ,

представника потерпілого - ОСОБА_12 ,

обвинуваченого - ОСОБА_13 ,

захисника - адвоката ОСОБА_14 ,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100040000039 від 23 листопада 2012 року, про обвинувачення ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ірпінь Київської області, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді директора ТОВ ВП "Прогрес", проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

24 березня 1992 року рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів № 191/11 зареєстровано Виробниче підприємство "Прогрес" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13716697), директором та одним із засновників якого виступив ОСОБА_16 .

Влітку 2003 року (точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_16 запропонував ОСОБА_11 спільно зайнятися підприємницькою діяльністю на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2.

07 липня 2003 року Деснянською районною у м.Києві державною адміністрацією зареєстрований суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_11 з видом діяльності - оптова торгівля та посередництво в торгівлі (пиломатеріали) на замовлення.

24 жовтня 2003 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, на підставі протоколу № 1 зборів засновників ТОВ ВП "Прогрес" від 17 жовтня 2003 року, зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ ВП "Прогрес", де учасниками товариства виступили ОСОБА_16 та ОСОБА_11

03 лютого 2004 року суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_11 придбав у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_17 дві сушильні камери типу СК-20 загальною вартістю 84 000 гривень, які в подальшому встановив на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2.Для здійснення господарської діяльності по обробці та сушці деревини СПД " ОСОБА_11 " 01 березня 2004 року вніс зміни до свідоцтва про сплату єдиного податку від 12 січня 2004 року (доповнення до п.3 "Вид або види діяльності" - обробка деревини та виробництво виробів з деревини за адресою: АДРЕСА_2 ), після чого розпочав експлуатацію сушильних камер СК-20 та здійснював діяльність по обробці та сушці деревини.

01 грудня 2004 року наказом №8, на підставі протоколу зборів засновників ТОВ ВП "Прогрес" від 13 листопада 2004 року, ОСОБА_11 призначено на посаду директора ТОВ ВП "Прогрес" з одночасним переведенням ОСОБА_16 на посаду заступника директора по виробництву.

В кінці 2004 року (точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_16 з ОСОБА_11 запропонували ОСОБА_13 спільно зайнятися підприємницькою діяльністю на території ТОВ ВП "Прогрес" за адресою: смт Коцюбинське Київської області, вул. Залізнична, 2.

10 грудня 2004 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, на підставі протоколу №3 від 01 грудня 2004 року зборів учасників ТОВ ВП "Прогрес", зареєстровано нову реакцію статуту ТОВ ВП "Прогрес", де учасниками Товариства виступили ОСОБА_16 (частка 35% Статутного фонду), ОСОБА_13 (частка 25% Статутного фонду) та ОСОБА_11 (частка 40% Статутного фонду).

31 січня 2006 року наказом №2, на підставі протоколу №6 зборів засновників ТОВ ВП "Прогрес", ОСОБА_11 звільнено з посади директора ТОВ ВП "Прогрес" з одночасним переведенням на дану посаду заступника директора по постачанню ОСОБА_13 .

Відповідно до п. 9.22 Статуту підприємства, затвердженого зборами учасників ТОВ ВП "Прогрес" від 27 грудня 2005 року (протокол №4) та зареєстрованого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 30 грудня 2005 року, на директора ТОВ ВП "Прогрес" - ОСОБА_13 покладено виконання наступних обов`язків: виконання всіх дій від імені Товариства без довіреності; представництво інтересів Товариства в інших підприємствах, організаціях та державних органах; укладення та підписання господарських договорів та контрактів; здійснення наймання і звільнення персоналу Товариства, а також інші дії з оперативного керівництва адмінперсоналом Товариства, його підрозділів; представництво Товариства за межами України; затвердження штатного розкладу; винесення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Товариства; відкриття поточних рахунків у банківських установах; забезпечення необхідного рівня комерційної та конфіденційної таємниці в діяльності Товариства.

Таким чином ОСОБА_13 є службовою особою, оскільки він виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, як директор ТОВ ВП "Прогрес".

01 квітня 2006 року між ТОВ ВП "Прогрес" в особі директора ОСОБА_13 та СПД "Олійником В.В." укладено договір оренди земельної ділянки площею 50 квадратних метрів для розміщення двох сушильних камер для просушки деревини, які були установлені там СПД " ОСОБА_11 " в 2004 році.

В 2007 році (точна дата слідством не встановлена) ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді директора ТОВ ВП "Прогрес", будучи службовою особою, за попередньою змовою з іншим співзасновником даного Товариства ОСОБА_16 , вирішили заволодіти належними ОСОБА_11 сушильними камерами СК-20, які були розміщенні на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт. Коцюбинське Київської області по вул. Залізничній, 2.

В подальшому, ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_16 , з метою реалізації свого злочинного наміру, зловживаючи своїм службовим становищем, не ставлячи до відома третього співзасновника ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_11 , придбали у приватного підприємця ОСОБА_17 дві бувші у використанні сушильні камери СК-20, наявність яких в натурі слідством не встановлено, перерахувавши за рахунком-фактурою №1 від 15 листопада 2007 року з розрахункового рахунку ТОВ ВП "Прогрес", на розрахунковий рахунок СПД " ОСОБА_17 " по платіжному дорученню №134 від 16 листопада 2007 року грошові кошти на суму 10 000 гривень.

Після цього директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 за попередньою змовою з заступником директора ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 , зловживаючи своїм службовим становищем, на підставі видаткової накладної № 6 від 20 листопада 2007 року, виписаної СПД " ОСОБА_17 " про отримання ТОВ ВП "Прогрес" двох бувших у використанні сушильних камер СК-20, поставили належні приватному підприємцю ОСОБА_11 та установлені на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт. Коцюбинське Київської області по вул. Залізничній, 2 дві сушильні камери СК-20 на баланс Товариства, не повідомивши про це ОСОБА_11 , таким чином заволодівши двома сушильними камерами СК-20 загальною вартістю 84 000 гривень, завдавши ОСОБА_11 матеріальної шкоди на зазначену суму, що на момент вчинення злочину є великим розміром.

Дії ОСОБА_13 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.191 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Крім того, 25 січня 2008 року директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 , будучи службовою особою, маючи умисел на привласнення чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, привласнив 32 (тридцять два) кубічних метра сирої соснової дошки, на загальну суму 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, яка зберігалася на території ТОВ ВП "Прогрес" по вул. Залізничній, 2 в смт. Коцюбинське Київської області, і була придбана 28 грудня 2007 року у СПД ОСОБА_18 , згідно товарного чеку №171 та накладної №188 від 28 грудня 2007 року та належала на праві приватної власності учаснику вказаного товариства - ОСОБА_11 . 24 січня 2008 року соснова дошка в кількості 32 кубічних метра за вказівкою ОСОБА_19 була вивезена з території підприємства.

Вищевказаним майном директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень.

Дії ОСОБА_13 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.191 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Крім того, 29 лютого 2008 року на загальних зборах засновників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_16 прийняли рішення про виключення ОСОБА_11 зі складу засновників ТОВ ВП "Прогрес" з одночасним розподілом його частки в статутному фонді між собою, а саме ОСОБА_13 отримав 55 %, а ОСОБА_16 - 45 %, про що був складений протокол загальних зборів учасників №10 від 29 лютого 2008 року, який підписали всі учасники ТОВ ВП "Прогрес". В цей же день складено нову редакцію Статуту ТОВ ВП "Прогрес", яку своїми підписами посвідчили ОСОБА_13 та ОСОБА_16

03 березня 2008 року нова редакція Статуту ТОВ ВП "Прогрес" посвідчена нотаріусом.

04 листопада 2008 року учасник ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 загинув під час дорожньо-транспортної пригоди.

17 листопада 2008 року директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 , маючи умисел на підроблення офіційного документу з метою його використання, завідомо знаючи про факт смерті ОСОБА_16 , вніс до офіційного документу, який надає відповідні права та обов`язки, та складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити, а саме реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Форми 3 завідомо неправдиві відомості щодо учасника ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 для подальшої подачі даної реєстраційної картки державному реєстратору Ірпінської міської ради з метою реєстрації нової редакції Статуту ТОВ ВП "Прогрес".

Дії ОСОБА_13 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документу з метою використання його підроблювачем.

Крім того, 17 листопада 2008 року директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 , маючи умисел на використання завідомо підробленого офіційного документу, який надає відповідні права та обов`язки, складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити, а саме реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Форми 3, з внесеними в неї недостовірними відомостями щодо діючого учасника ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою реєстрації нової редакції статуту ТОВ ВП "Прогрес", подав дану реєстраційну картку Форми 3 до відділу державної реєстрації Ірпінської міської ради Київської області, розташованої по вул.Шевченка, 2-а в м.Ірпінь.

Дії ОСОБА_13 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім того, 29 лютого 2008 року на зборах засновників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_16 виключили ОСОБА_11 зі складу засновників ТОВ ВП "Прогрес" з одночасним розподілом його частки в статутному фонді між собою, а саме ОСОБА_13 отримав 55 %, а ОСОБА_16 - 45 %.

04 листопада 2008 року учасник ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 загинув під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 8.4 Статуту підприємства, затвердженого зборами учасників ТОВ ВП "Прогрес" 27 грудня 2005 року, при виході учасника з товариства йому виплачується його частка в статутному фонді, а також вартість частини майна товариства пропорційно його внеску до статутного фонду. Виплату проводять після затвердження звіту за квартал, в якому він вийшов з товариства, протягом 12 місяців з дня виходу.

Протягом 12 місяців з дня виключення ОСОБА_11 зі складу учасників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 не виплатив ОСОБА_11 його частку в статутному фонді, в зв`язку з чим незаконно заволодів майном та правами на майно ОСОБА_11 у вигляді частки останнього у статутному фонді ТОВ ВП "Прогрес" у розмірі 33,33 %, чим завдав останньому матеріальної шкоди на суму 85 786 гривень.

Згідно з висновком експерта № 7672/12-42 судової експертизи з оцінки майна ТОВ ВП "Прогрес від 21 серпня 2012 року ринкова вартість нерухомого майна за адресою: смт.Коцюбинське Київської області, вул.Залізнична,2, яка належить ТОВ ВП "Прогрес", станом на 29 лютого 2008 року складала 7 063 740 (сім мільйонів шістдесят три тисячі сімсот сорок) гривень.

ОСОБА_13 , привласнивши належну ОСОБА_11 частку у майні ТОВ ВП "Прогрес" у розмірі 33,33 %, завдав останньому матеріальної шкоди на суму 2352225 (два мільйони триста п`ятдесят дві тисячі двісті двадцять п`ять) гривень 42 копійки.

Таким чином, ОСОБА_13 , повторно, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій як директор ТОВ ВП "Прогрес", привласнив належні ОСОБА_11 частки у статутному фонді та у майні ТОВ ВП "Прогрес, завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2 438 011 (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч одинадцять) гривень 42 копійки, що станом на 29 лютого 2008 року є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_13 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, вчинене в особливо великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_13 в судовому засіданні винуватим себе не визнав повністю, проте від давання показань відмовився.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні засвідчив, що влітку 2003 року ОСОБА_16 запропонував йому здійснювати спільний бізнес по виготовленню дверей та вікон на території ТОВ ВП "Прогрес", співвласником якого ОСОБА_16 був, і вже восени 2003 року він став вкладати кошти в облаштування території підприємства. 11 вересня 2003 року він ( ОСОБА_11 ) надав завдаток у сумі 75000 грн. керівнику ТОВ "Гефест" ОСОБА_20 на виготовлення двох сушильних камер СК-20 протягом 60 днів, а 15 вересня 2003 року він придбав у спільного українсько-чеського підприємства "Ройек-Львів" енергокомплекс ЕК-180. В цей же час у 2003 році на території колишнього сміттєзвалища він побудував котельню, яка мала обігрівати сушильні камери. 24 жовтня 2003 року він увійшов до складу засновників ТОВ ВП "Прогрес".

На початку лютого 2004 року були запущені дві сушильні камери СК-20. Транспортування даних камер на територію ВП "Прогрес" було здійснено керівником ТОВ "Гефест" ОСОБА_20 , він же підключив сушильні камери до котельні та згідно з договором обслуговував їх функціонування протягом тривалого часу. Запуск енергетичного комплексу на початку 2004 року здійснили представники спільного українсько-чеського підприємства "Ройек-Львів". Протягом 2004 року він реалізовував готову продукцію як ВП "Прогрес", так і іншим клієнтам.

01 грудня 2004 року він обійняв посаду директора ВП "Прогрес". 10 грудня 2004 року до складу засновників ВП "Прогрес" із часткою 25% у статутному фонді увійшов ОСОБА_13 при умові, що він разом з іншими учасниками буде вкладати кошти у розширення виробництва, а саме у будівництво ангарів. Поміж засновниками ВП "Прогрес" була досягнута домовленість про те, що кожен з них по черзі протягом року буде виконувати обов`язки директора, а тому в лютому 2006 року на посаду керівника підприємства був призначений ОСОБА_13 .

26 грудня 2005 року ОСОБА_13 власноруч від імені директора ( ОСОБА_11 ) надав заяву до Коцюбинської селищної ради з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної та правової документації на нерухоме майно, що розташоване на території підприємства, згідно з договором купівлі-продажу основних засобів від 07 квітня 1992 року, підробивши його підпис, а наступного дня виконком Коцюбинської селищної ради надав дозвіл на виготовлення технічної та правової документації з переліком об`єктів нерухомого майна, у якому літерами "К" і "З" зазначені 2 сушильні камери СК-20 з такими самими розмірами, як і його камери, придбані та встановленні на території ТОВ ВП "Прогрес" у січні 2004 року, хоча ці камери не значаться в переліку об`єктів основних засобів згідно договору купівлі-продажу від 07 квітня 1992 року та на балансі підприємства не перебували.

В подальшому ці дві сушильні камери СК-20 були вписані у свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ ВП "Прогрес" від 16 лютого 2006 року.

01 квітня 2006 року був укладений договір оренди між ним ( ОСОБА_11 ), як СПД, та ТОВ ВП "Прогрес" на земельну ділянку, на якій з лютого 2004 року ним були встановленні і діяли дві сушильні камери СК-20.

У 2007 році було завершено будівництво всіх об`єктів. Директор ОСОБА_13 відмовився передати свою посаду черговому кандидату, оскільки прийняв рішення заволодіти всім підприємством.

У листопаді 2007 року ОСОБА_13 спільно із, на той час, заступником директора ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 , не ставлячи його ( ОСОБА_11 ) до відома, придбав у приватного підприємця ОСОБА_17 дві бувші у використанні сушильні камери СК-20 за 10 000 грн., але на територію ТОВ ВП "Прогрес" ці камери не завозились і фактично на баланс підприємства були поставленні камери, які належали йому та знаходились на території ТОВ ВП "Прогрес".

26 січня 2008 року ОСОБА_13 з ОСОБА_16 в присутності депутата Коцюбинської селищної ради вручили йому повідомлення про виключення його зі складу засновників підприємства. В січні 2008 року директор ОСОБА_13 ці камери надав в оренду своїй дружині СПД ОСОБА_21 , хоча на той час в сушильних камерах просушувалась належна йому ( ОСОБА_11 ) соснова дошка у кількості 32 куб. метра на загальну суму 52 000 грн., яка була викрадена. 28 січня 2008 року він виявив зникнення з однієї сушильної камери готової продукції, яку мав реалізувати. Зі слів робітника підприємства ОСОБА_22 , 24 січня 2008 року ОСОБА_13 перевіз цю суху дошку вантажівкою на свою територію в АДРЕСА_3 , а через декілька днів було викрадено решту дошки.

29 лютого 2008 року протоколом №10 загальних зборів учасників товариства його було виключено зі складу засновників ТОВ ВП "Прогрес" за деструктивні дії, а саме за безпідставні заяви у правоохоронні органи та намагання шахрайським чином привласнити майно підприємства у вигляді двох сушильних камер СК-20.

Відповідно до цього рішення засновників ТОВ ВП "Прогрес" та рішення Ірпінського міського суду від 23 червня 2008 року ОСОБА_16 мав сплатити йому, як виключеному засновнику, 45% від його статутної частки.

04 листопада 2008 року ОСОБА_16 загинув, не виконавши зобов`язань по сплаті частки.

17 листопада 2008 року ОСОБА_13 записав у новостворений статут покійного ОСОБА_16 і розподілив його ( ОСОБА_11 ) частку між собою та ОСОБА_16 у співвідношенні 55% на 45%, вказавши в реєстраційній картці внесок до статутного капіталу ОСОБА_16 115 тис. 812 грн., а ОСОБА_13 141 тис. 546 гривень.

Його ( ОСОБА_11 ) частка у статутному фонді ТОВ ВП "Прогрес" складала 33,33% або 85 тис.786 грн., а його частина в майні підприємства згідно з висновком експертної оцінки складала 2 млн. 354 тис. 345 гривень. Він просив ОСОБА_13 розрахуватись з ним, але той брутально відмовляв і до останнього часу нічого не сплатив.

Крім того під час судового розгляду судом були досліджені наступні докази.

За епізодом обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події 28 вересня 2009 року ОСОБА_11 на території ТОВ "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній, 2 показав на дві сушильні камери, які були придбані особисто ним в 2004 році, що підтверджується відповідним протоколом слідчої дії. (т.6, а.с.1-5)

Допитаний як свідок ОСОБА_17 засвідчив суду, що в лютому 2004 року він уклав договір з ОСОБА_11 про продаж йому двох сушильних камер СК-10 по 10 тис. грн. кожна, а в травні 2004 року виготовив ці камери і передав ОСОБА_11 . Взимку 2005-2006 року він продав ТОВ "Прогрес", яке представляли Олійник, Назарук і Синявський, дві сушильні камери СК-20, а відповідні документи оформив пізніше. Приблизно, у 2008 році він на прохання ОСОБА_11 виготовив і передав йому документи про продаж йому в лютому 2004 року двох камер СК-20 за 84 тис. грн., хоча це не відповідало дійсності. ОСОБА_11 , якого він знав як співвласника ТОВ "Прогрес", пояснював, що ці документи необхідні лише для внутрішньої бухгалтерії, а тому він (свідок) не придав цьому значення.

Свідок ОСОБА_20 засвідчив суду, що в 2004 році ОСОБА_11 придбав у ОСОБА_17 дві сушильні камери СК-10, а в подальшому ОСОБА_17 продав дві бувші у використанні сушильні камери СК-20 ТОВ "Прогрес". ОСОБА_11 звертався до нього з проханням оформити документи про продаж або модернізацію сушильних камер, але він (свідок) відмовився це зробити, а ОСОБА_17 виписав ОСОБА_11 якісь документи. Заперечував факт, що ТОВ "Гефест", в якому він працює, продало у вересні 2003 року ОСОБА_11 дві сушильні камери СК-20.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні засвідчив, що вперше він був на території ТОВ ВП "Прогрес" в 2005 році, але тоді сушильних камер він не бачив.

Свідок ОСОБА_24 засвідчив суду, що у зв`язку з роботою був на території ТОВ "Прогрес" восени 2005 року і навесні 2006 року. Вперше побачив там сушильні камери у 2006 році, а раніше їх там не було.

Свідок ОСОБА_25 засвідчила в судовому засіданні, що в 2003 році ОСОБА_11 був включений до складу засновників ТОВ "Прогрес" за умови придбання ним сушильних камер, як свого внеску то статутного фонду. В подальшому ОСОБА_11 придбав сушильні камери, але документацію на них не передав і на баланс товариства їх не поставив.

Свідок ОСОБА_26 засвідчив суду, що після приходу в ТОВ "Прогрес" ОСОБА_11 на території товариства з`явилися дві сушильні камери і котел, які, на його думку, побудував ОСОБА_11 власним коштом.

Свідок ОСОБА_27 засвідчив суду, що з 2004 року на території ТОВ "Прогрес" працювали дві сушильні камери, які завіз ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_28 засвідчив, що з 2004 року він купував у ОСОБА_11 дошку і бачив на території ТОВ "Прогрес" дві сушильні камери.

При відтворенні обстановки і обставин події 28 вересня 2009 року ОСОБА_28 на місці вказав на дві сушильні камери. (т.6, а.с.16-17)

Свідок ОСОБА_29 засвідчив, що, приблизно, з 2004-2005 років він купував на території ТОВ "Прогрес" у СПД "Олійник" дошку, бачив там дві сушильні камери.

Свідок ОСОБА_18 засвідчила, що з травня 2004 року вона займалась підприємницькою діяльність на території ТОВ "Прогрес" і бачила там дві сушильні камери, в яких просушувала свою сировину, і також продавала дошку ОСОБА_11 і ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_22 засвідчив суду, що він з жовтня 2004 року до 2007 року працював неофіційно помічником теслі в ТОВ "Прогрес" і бачив на території товариства дві сушильні камери, про які ОСОБА_11 говорив, що то його.

Свідок ОСОБА_30 засвідчив, що з 2004 року працював в ТОВ "Прогрес", де були дві сушки, які ставив ОСОБА_31 , і він же займався їх експлуатацією.

Аналогічні, в основному, показання дав суду свідок ОСОБА_32 .

При відтворенні обстановки і обставин події 28 вересня 2009 року свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_30 і ОСОБА_22 підтвердили викладені обставини. (т.6, а.с.6-8, 9-12, 13-15)

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_33 засвідчила, що, як їй відомо, в 2003- 2004 роках на території ТОВ "Прогрес" з`явилися дві сушильні камери.

При відтворенні обстановки і обставин події 28 вересня 2009 року свідок ОСОБА_33 на місці вказала на дві сушильні камери. (т.6, а.с.18-20)

Свідок ОСОБА_34 засвідчив суду, що він був присутній при проведенні впізнання сушильних камер, які на момент проведення слідчої дії були іржаві. (т.6, а.с.21-22)

Допитана як свідок ОСОБА_35 , яка працювала бухгалтером в ТОВ "Прогрес", засвідчила суду, що в 2007 році товариство придбало у підприємця ОСОБА_36 дві сушильні камери, за які було перераховано 10 тис. грн.; камери були поставлені на баланс товариства, про що ОСОБА_11 було відомо.

Свідок ОСОБА_37 засвідчив, що у 2004-2005 роках він бачив на території пилорами, де працювали ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , дві сушильні камери, але які саме - не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_38 засвідчила, що вона також бачила на території ТОВ "Прогрес" дві сушильні камери.

Допитаний як свідок ОСОБА_39 засвідчив, що протягом 2004-2006 років неодноразово бував на території ТОВ "Прогрес", куди поставляв дошку, і бачив там дві сушильні камери; стосунки підтримував з ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_40 суду засвідчила, що в 2006 році товариство "Прогрес" зверталося в Ірпінське БТІ з приводу реєстрації і технічної інвентаризації нерухомості на підставі рішення Коцюбинської селищної ради.

Аналогічні, в основному, показання дали суду свідки ОСОБА_41 і ОСОБА_42 , які працювали в Ірпінському БТІ.

Відповідно до копій довідки № 59 ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ ВП "Прогрес" зареєстровано 24 березня 1992 року. (т.6, а.с.235-236)

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, ОСОБА_43 зареєстрований 09 липня 2003 року як СПД. (т.4, а.с.14)

Як убачається з копії статуту ВП "Прогрес", затвердженого зборами учасників 17 жовтня 2003 року, учасниками товариства є ОСОБА_11 і ОСОБА_16 . Розмір статутного фонду становив 101 тис. 668 гривень. (т.20, а.с.27-40)

Згідно з копією статуту ТОВ ВП "Прогрес", затвердженого зборами учасників 01 грудня 2004 року, учасниками товариства є ОСОБА_11 з часткою 40% статутного фонду, ОСОБА_16 з часткою 35 % і ОСОБА_13 з часткою 25 %. Розмір статутного фонду становив 145 тис. 240 гривень. (т.4, а.с.20-33)

Відповідно до копії наказу № 8 від 01 грудня 2004 року, ОСОБА_11 зарахований на посаду директора ТОВ ВП "Прогрес" на підставі протоколу зборів засновників від 13 листопада 2004 року. (т.9, а.с.88)

Згідно з копією статуту ТОВ ВП "Прогрес", затвердженого зборами учасників 27 грудня 2005 року, учасниками товариства є ОСОБА_11 з часткою 33,33% статутного фонду, ОСОБА_16 з часткою 33,33% і ОСОБА_13 з часткою 33,33%. Розмір статутного фонду становив 257 тис. 358 гривень. (т.6, а.с.237-250)

Згідно з копією протоколу № 5 від 29 грудня 2005 року зборів засновників ТОВ ВП "Прогрес": ОСОБА_11 , ОСОБА_16 і ОСОБА_13 , які мали по 33,33 % голосів, було вирішено, що після виконання нульового варіанту, відповідно до якого ОСОБА_11 і ОСОБА_13 вилучають з прибутку підприємства кошти, вкладені ними у розвиток виробництва, - суму, еквівалентну 54 тис. доларів США кожний, а ОСОБА_16 15 тис. доларів США, сторони дають згоду на рівномірне розподілення прибутків, пропорційно їх часткам, і ОСОБА_16 надалі не буде приймати участі у розподілі прибутків, вилучених від діяльності сушильних камер. (т.3, а.с.114)

Згідно з копією наказу № 2 від 31 січня 2006 року, ОСОБА_11 звільнений з посади директора ТОВ ВП "Прогрес", а ОСОБА_13 переведений з посади заступника директора на посаду директора товариства на підставі протоколу зборів засновників від 27 січня 2006 року. (т.5, а.с.150)

Як убачається з копії протоколу № 8 від 07 листопада 2007 року зборів засновників ТОВ ВП "Прогрес", було вирішено зобов`язати ОСОБА_11 в термін до 01 грудня 2007 року внести в фонд закупівлі необрізних пиломатеріалів 6 тис. доларів США, а в разі невиконання рішення зборів ОСОБА_11 не буде приймати участь у розподілі прибутку, отриманого від роботи сушильних камер. (т.3, а.с.115)

Відповідно до договору № 2 від 20 лютого 2004 року і накладної № 2 від 20 травня 2004 року, СПД ОСОБА_17 продав СПД ОСОБА_11 дві сушильні камери об`ємом завантаження по 10 куб. метрів загальною вартістю 20 тис. гривень. (т.5, а.с.106, 107, т.26, а.с.1)

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 432-ВКД від 17 липня 2012 року, підписи від імені ОСОБА_11 у договорі № 2 від 20 лютого 2004 року і у накладній № 2 від 20 травня 2004 року виконані ОСОБА_11 (т.17, а.с.163-167)

Відповідно до копій звітів ОСОБА_17 , як суб`єкта малого підприємництва, за перший і другий квартали 2004 року, загальний обсяг виручки ОСОБА_17 від реалізації товарів (робіт, послуг) за цей період склав 23 тис.766 гривень. (т.13, а.с.8,9)

Як убачається з двох примірників накладної № 2 від 03 лютого 2004 року, СПД ОСОБА_17 відпустив СПД ОСОБА_11 дві сушильні камери СК-20 загальною вартістю 84 тис. гривень. (т.5, а.с.182, т.26, а.с.2,3)

Згідно з актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року, СПД ОСОБА_17 здійснив підключення і налаштування двох сушильних камер СК-20 для СПД ОСОБА_11 (т.5, а.с.183, т.26, а.с.4, 5)

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 430 ВКД від 02 серпня 2012 року, відтиск печатки " ОСОБА_17 " у накладних № 2 від 03 лютого 2004 року, в акті здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року нанесені не в той період часу, яким датовані документи, а пізніше з квітня 2006 року по 2007 рік. Відтиски печатки " ОСОБА_17 " у накладній № 2 від 20 травня 2004 року та у договорі № 2 від 20 лютого 2004 року, в акті здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року були нанесені у період з лютого 2004 року по квітень 2006 року. (т.17, а.с.227-242)

Згідно з висновком судово-технічної експертизи № 6833/12-34 від 22 жовтня 2012 року, встановити абсолютний час виконання рукописних записів та підписів у примірниках накладної № 2 від 03 лютого 2004 року та акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року не видається можливим із причин теплової обробки цих документів із боку виконання їх записів та підписів. Підписи у графі "Прийняв" у примірниках накладної № 2 від 03 лютого 2004 року найвірогідніше було виконано пізніше 04 липня 2004 року. Підпис, виконаний напроти друкованого запису " ОСОБА_17 " у примірнику договору № 2 від 20 лютого 2004 року та рукописні записи у примірнику накладної № 2 від 20 травня 2004 року виконані пастою однієї рецептури і могли бути виконані у період з 2004 року по 2005 рік. (т.25 а.с.109-116)

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 4707/14-33 від 19 травня 2014 року, в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року відтиски печатки СПД-фізична особа ОСОБА_11 нанесені не в той час, яким датовані ці документи, а у період жовтня-грудня 2007 року. У накладних № 2 від 03 лютого 2004 року та в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року відтиски печатки СПД ОСОБА_17 нанесені не в той час, яким датовані ці документи, а в один період із часом, коли були нанесені відповідні відтиски в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 20 листопада 2007 року та відтиски у документах-зразках, датованих листопадом 2007 року січнем-березнем 2008 року. Відтиски печатки СПД-фізична особа ОСОБА_11 в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року і відтиски печатки СПД ОСОБА_17 у накладних № 2 від 03 лютого 2004 року, в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року і в актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 20 листопада 2007 року нанесені в один період часу: жовтень-грудень 2007 року - січень-березень 2008 року. (т.27, а.с.7-19)

Відповідно до копії рішення № 130 від 27 грудня 2005 року Коцюбинської селищної ради Київської області, надано дозвіл на оформлення правової та технічної документації для ТОВ ВП "Прогрес", зокрема, на дві сушки розмірами 3,55х7м і 3,45х6,5 метра. (т.11, а.с.43-44)

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно і свідоцтва про право власності на нерухоме майно, 16 лютого 2006 року зареєстровано право власності ТОВ ВП "Прогрес" на будівлі і споруди, в тому числі на дві сушки, в АДРЕСА_2 , на підставі рішення селищної ради від 27 грудня 2005 року. (т.10, а.с.60, 61)

Допитані в судовому засіданні як свідки працівники Коцюбинської селищної ради ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 і ОСОБА_47 підтвердили дотримання встановлених законом процедур при прийнятті зазначеного рішення та подальшої видачі на його підставі свідоцтва про право власності.

Як убачається з державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 липня 2006 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 лютого 2006 року, ТОВ ВП "Прогрес" належить земельна ділянка площею 0,5123 га в АДРЕСА_2 для обслуговування виробничої бази. (т.17, а.с.47, 59)

Згідно з копією договору оренди від 01 квітня 2006 року, ТОВ ВП "Прогрес" в особі директора ОСОБА_13 передало в оренду ОСОБА_11 земельну ділянку площею 50 кв. метрів для розміщення двох сушильних камер для просушки деревини. (т.7, а.с.61-62)

Відповідно до копії договору № 2 від 01 грудня 2007 року, ТОВ ВП "Прогрес" передало ПП ОСОБА_11 в оренду дві сушильні камери для просушки деревини, розміщені на земельній ділянці площею 50 кв.метрів. (т.25, а.с.226)

Згідно з довідкою СП "Ройек-Львів" від 13 січня 2009 року і копією рахунку № 16 від 15 вересня 2003 року, ОСОБА_11 15 вересня 2003 року придбав через представництво ПП "Альфа-Ройек" енергетичний комплекс, який був запущений на початку 2004 року, і обслуговував дві сушильні камери СК-20 в смт.Коцюбинське по вул.Залізничній,2. (т.7, а.с.238, 239)

Відповідно до довідки Національного академічного театру опери та балету України від 13 січня 2009 року № 17, впродовж 2004-2007 років у СПД ОСОБА_11 здійснювалась закупівля сухої столярної дошки. (т.8, а.с.1, 6-12)

Згідно з рахунком-фактурою № 1 від 15 листопада 2007 року, видатковою накладною № 6 від 20 листопада 2007 року і платіжним дорученням № 134 від 16 листопада 2007 року, СПД ОСОБА_17 продав ТОВ ВП "Прогрес" дві сушильні камери СК-20, бувші в користуванні, за 10 тис. гривень. (т.5, а.с.151, 152, 153, т.26, а.с.6,9)

Відповідно до акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 20 листопада 2007 року, СПД ОСОБА_17 провів ремонтно-відновлювані роботи сушильних камер СК-20 за 10 тис. гривень для ТОВ ВП "Прогрес". (т.5, а.с.184, т.26, а.с.7,8)

Згідно з протоколом огляду місця події від 15 травня 2010 року, на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2 розміщені дві сушильні камери розмірами 740х355х340 см і 670х345х340 см, відповідно. На передній частині камер та дверях є сліди ржавіння. (т.9, а.с.144-162)

Згідно з копією рішення господарського суду Київської області від 14 жовтня 2008 року, залишеного в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року і постановою Вищого господарського суду України від 26 травня 2009 року, у справі за позовом ФОП ОСОБА_11 до ТОВ ВП "Прогрес", третя особа ОСОБА_17 про визнання права власності та витребування майна двох сушильних камер СК-20 загальною вартістю 84 тис. грн. в позові ОСОБА_11 відмовлено повністю. (т.5, а.с.91-94, 95-102, 103-105)

За епізодом обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Свідок ОСОБА_22 засвідчив суду, що в кінці 2007 року він приймав участь у завантаженні дошки в сушильні камери на території ТОВ "Прогрес", а через деякий час за вказівкою ОСОБА_13 завантажував дошку на автомобіль.

Свідок ОСОБА_18 засвідчила, що з травня 2004 року до 2008 року вона підтримувала ділові стосунки з ТОВ "Прогрес" і СПД ОСОБА_11 , зокрема продавала дошку. У зв`язку з її переїздом на інше місце, в кінці 2007 року вона продала ОСОБА_11 32 куб. метра дошки.

Допитаний як свідок ОСОБА_34 засвідчив, що його дружина ОСОБА_18 орендувала у ОСОБА_11 пилораму, розташовану безпосередньо біля сушильних камер.

Згідно з копією договору поставки від 25 грудня 2007 року та специфікації до нього, фізична особа-підприємець ОСОБА_18 уклала договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 про придбання в нього сухої столярної дошки в обсязі по 45 куб. метрів щомісячно з січня по грудень. (т.5, а.с.41-44)

Відповідно до додаткової угоди від 30 квітня 2008 року, дія договору від 25 грудня 2007 року розірвана. (т.5, а.с.45)

Згідно з фотокопією товарного чеку № 171 від 28 грудня 2007 року, ФОП ОСОБА_18 відпустила (кому, не зазначено) 32 куб. метра дошки вартістю 32 тис. гривень. (т.5, а.с.46)

Згідно з фотокопією накладної № 188 від 28 грудня 2007 року, ФОП ОСОБА_18 відпустила ОСОБА_11 32 куб. метра дошки хвойних порід загальною вартістю 32 тис. гривень. (т.5, а.с.47)

Відповідно до договору № 2 від 03 січня 2008 року та акту приймання-передачі від 03 січня 2008 року СПД ОСОБА_21 орендувала у ТОВ ВП "Прогрес" дві сушильні камери СК-20.

Відповідно до копії накладної № 1 та копії акту про надходження лісоматеріалів, 03 січня 2008 року на територію ТОВ ВП "Прогрес" орендар ОСОБА_21 завезла 10,08 куб. метра дошки соснової. (т.25, а.с.271,272, т.26, а.с.181,182)

Згідно з копією акту про надходження лісоматеріалів та копією накладної № 2, 09 січня 2008 року на територію ТОВ ВП "Прогрес" орендар ОСОБА_21 завезла 11,5 куб. метра дошки соснової. (т.25, а.с.269, 270, т.26, а.с.183,184)

Відповідно до копії накладної № 15/4 та копії акту про надходження лісоматеріалів, 15 лютого 2008 року на територію ТОВ ВП "Прогрес" орендар ОСОБА_21 завезла 16 куб. метрів дошки вільхової. (т.25, а.с.273,274, т.26, а.с.185,186)

Згідно з копією акту про надходження лісоматеріалів та копією накладної № 12, 21 лютого 2008 року на територію ТОВ ВП "Прогрес" орендар ОСОБА_21 завезла 9,66 куб. метра дошки соснової. (т.25, а.с.275,276, т.26, а.с.187, 188)

За епізодом обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України.

Згідно з протоколом № 10 від 29 лютого 2008 року зборів учасників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 , ОСОБА_13 і ОСОБА_11 , які мають по 33,33 % голосів, було вирішено виключити ОСОБА_11 з товариства, затвердити нову редакцію статуту ТОВ ВП "Прогрес" та доручити директору товариства здійснити заходи з державної реєстрації статуту. (т.4, а.с.78-82)

Згідно з копією статуту ТОВ ВП "Прогрес", затвердженого рішенням загальних зборів від 29 лютого 2008 року, учасниками товариства є ОСОБА_16 з часткою 45 % і ОСОБА_13 з часткою 55%. (т.6, а.с.197-221)

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 175-ВКД від 21 квітня 2010 року, підписи перед прізвищем ОСОБА_16 в статутах ТОВ ВП "Прогрес" від 29 лютого 2008 року, від 27 грудня 2005 року, від 01 грудня 2004 року, від 17 жовтня 2003 року, а також на сторінці № 6 фотокопії протоколу № 10 загальних зборів ТОВ ВП "Прогрес" від 29 лютого 2008 року виконані однією особою. (т.8, а.с.190-192)

Відповідно до рішення господарського суду Київської області від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_11 до ТОВ ВП "Прогрес", треті особи ОСОБА_16 і ОСОБА_13 про визнання частково недійним рішення загальних зборів учасників товариства від 29 лютого 2008 року, в позові було відмовлено. (т.4, а.с.128-132)

Свідок ОСОБА_48 засвідчила суду, що на початку 2008 року до неї, як державного реєстратора Ірпінської міськради зверталися ОСОБА_13 і ОСОБА_16 з приводу реєстрації змін до статутних документів, але у зв`язку із судовими процесами тоді реєстрація не відбулася. В листопаді 2008 року ОСОБА_13 надав зміни до статутних документів та копії судових рішень про відмову ОСОБА_11 в позові і вона зареєструвала зміни до статуту ТОВ "Прогрес" в картці Ф-3. Смерть одного із учасників товариства ОСОБА_16 після затвердження змін до статуту не є підставою для відмови в реєстрації, оскільки проводилась лише обов`язкова процедура реєстрації змін до статуту, чинного за життя ОСОБА_16 .

Допитана як свідок ОСОБА_49 підтвердила показання ОСОБА_48 щодо правильності і правомірності внесення ОСОБА_13 відомостей до реєстраційної картки.

Згідно з рішенням господарського суду Київської області від 18 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_11 до ТОВ ВП "Прогрес", треті особи ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_50 і ОСОБА_25 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 29 лютого 2008 року, в позові було відмовлено. (т.6, а.с.27-34)

Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.21, а.с.179)

Як убачається з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, заповненої ОСОБА_13 17 листопада 2008 року, серед засновників товариства зазначений ОСОБА_16 (т.6, а.с.187-192)

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, 17 листопада 2008 року державним реєстратором ОСОБА_48 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ ВП "Прогрес". (т.20, а.с.74-79)

Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2010 року, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_11 до начальника відділу державних реєстраторів та адміністраторів виконкому Ірпінської міської ради ОСОБА_48 , треті особи: ТОВ ВП "Прогрес", ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_50 про визнання недійсним рішення державного реєстратора від 17 листопада 2008 року та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, в позові було відмовлено. (т.11, а.с.118-122, т.25, а.с.67-68)

Відповідно до копії статуту ТОВ ВП "Прогрес", затвердженого рішенням загальних зборів від 31 липня 2009 року, учасниками товариства є ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_50 і ОСОБА_25 (т.6, а.с.160-185)

Заепізодом обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Допитана як свідок ОСОБА_35 , яка працювала бухгалтером в ТОВ ВП "Прогрес" засвідчила суду, що по бухгалтерським документам товариство має борг перед ОСОБА_11 в сумі близько 86 тис. грн., як його внесок у статутний фонд, але їй невідомо щоби ОСОБА_31 звертався з приводу одержання цих коштів.

Згідно з протоколом № 10 від 29 лютого 2008 року зборів учасників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_16 , ОСОБА_13 і ОСОБА_11 , які мають по 33,33 % голосів, було вирішено виключити ОСОБА_11 з товариства і виплатити йому у встановленому чинним законодавством порядку належну йому частку майна товариства. Після розподілу частки ОСОБА_11 , частка ОСОБА_13 у статутному капіталі складає 55 %, а ОСОБА_16 45 %. (т.4, а.с.78-82)

Згідно з копією статуту ТОВ ВП "Прогрес", затвердженого рішенням загальних зборів від 29 лютого 2008 року, учасниками товариства є ОСОБА_16 з часткою 45 % і ОСОБА_13 з часткою 55%. (т.6, а.с.197-221)

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 і ч.3 ст.191 КК України, в діяннях обвинуваченого ОСОБА_13 та про відсутність в його діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 і ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.

Згідно з обвинувальним актом, за епізодом обвинувачення за ч.4 ст.191 КК України ОСОБА_13 ставиться у вину заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з іншою особою, яка на даний час померла, належними ОСОБА_11 двома сушильними камерами СК-20 загальною вартістю 84 тис. грн., придбаними ОСОБА_11 03 лютого 2004 року у СПД ОСОБА_17 .

Належність ОСОБА_11 зазначених сушильних камер сторона обвинувачення підтверджує накладною №2 від 03 лютого 2004 року, виданою ОСОБА_17 , і актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року, хоча потерпілий ОСОБА_11 стверджував, що кошти за дві сушильні камери сплачував керівнику ТОВ "Гефест" ОСОБА_20 .

Проте, як засвідчив у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , у 2004 році він, дійсно, продав ОСОБА_11 дві сушильні камери, але не СК-20 за 84 тис. грн., а СК-10 за 20 тис. грн., і лише через декілька років він, на прохання ОСОБА_11 , виготовив накладну та акт здачі-прийомки виконаних робіт за 2004 рік на дві камери СК-20 за 84 тис. грн., хоча це не відповідало дійсності.

Свідок ОСОБА_20 підтвердив в суді ці показання ОСОБА_17 і водночас заперечував, що ТОВ "Гефест" продавало ОСОБА_11 сушильні камери.

Відповідно до висновків судово-технічних експертиз № 430 ВКД від 02 серпня 2012 року, № 6833/12-34 від 22 жовтня 2012 року, № 4707/14-33 від 19 травня 2014 року, зазначені документи, які мають підтверджувати належність ОСОБА_11 двох сушильних камер СК-20, а саме: накладна №2 від 03 лютого 2004 року і акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 04 лютого 2004 року, які були надані ОСОБА_11 , були виготовлені не в той час, яким вони датовані, а значно пізніше, приблизно у 2007 році, і були піддані тепловій обробці з боку виконання написів, що є способом штучного старіння документа створення враження, що документ має більший вік, ніж насправді, що підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_51 .

Пояснити суду зазначені обставини щодо виготовлення цих документів ОСОБА_11 не міг.

З урахуванням викладеного суд вважає неналежними доказами фактичні дані, які містяться у вказаних документах, на підтвердження права власності ОСОБА_11 на дві сушильні камери СК-20.

Водночас, показання ОСОБА_17 про те, що у 2004 році він продав ОСОБА_11 дві камери СК-10 загальною вартістю 20 тис. грн. підтверджуються договором № 2 від 20 лютого 2004 року, накладною № 2 від 20 травня 2004 року та дослідженими судом висновками експертиз про виконання підписів зазначеними в документах особами і про відповідність часу їх виготовлення вказаним датам.

Дані податкового звіту ОСОБА_17 за перший-другий квартал 2004 року про розмір виручки від реалізації товару в сумі 23 тис. 766 грн. також підтверджують показання ОСОБА_17 про одержання від ОСОБА_11 20 тис. грн. за камери СК-10, а не 84 тис. грн. за камери СК-20.

Викладені докази спростовують доводи сторони обвинувачення про придбання ОСОБА_11 у 2004 році двох сушильних камер СК-20 вартістю 84 тис. гривень.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 14 жовтня 2008 року, залишеним в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року і постановою Вищого господарського суду України від 26 травня 2009 року, ОСОБА_11 було відмовлено в позові про визнання за ним права власності на дві сушильні камери СК-20 загальною вартістю 84 тис. гривень.

З урахуванням того, що ОСОБА_11 працював на території ТОВ ВП "Прогрес" одночасно, і як учасник та службова особа цього товариства, і як суб`єкт підприємницької діяльності, показання свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_32 , ОСОБА_30 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_37 , ОСОБА_26 , ОСОБА_52 , ОСОБА_38 , ОСОБА_27 про те, що ОСОБА_11 займався експлуатацією сушильних камер мають суб`єктивний характер і не можуть бути підтвердженням належності ОСОБА_11 на праві власності двох сушильних камер СК-20.

Факт придбання ОСОБА_11 енергокомплексу в СП "Ройек-Львів", на думку суду, також не є підтвердженням належності потерпілому двох сушильних камер СК-20.

Суд критично ставиться до показань потерпілого ОСОБА_11 про обставини придбання ним сушильних камер СК-20, оскільки ці показання є непослідовними і суперечать іншим дослідженим доказам.

Також суд вважає, що суду не надано будь-яких доказів вчинення ОСОБА_13 об`єктивної сторони інкримінованого йому діяння фактичного заволодіння спірним майном.

За таких обставин, суд вважає за необхідне ОСОБА_13 за ч.4 ст.191 КК України виправдати в зв`язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діянні, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Згідно з обвинувальним актом, за ч.3 ст.191 КК України ОСОБА_13 ставиться у вину привласнення 32 кубічних метрів сирої соснової дошки, на загальну суму 52 000 грн., яка зберігалася на території ТОВ ВП "Прогрес" по вул. Залізничній, 2 в смт. Коцюбинське Київської області, і була придбана ОСОБА_11 . 28 грудня 2007 року у СПД ОСОБА_18 , згідно з товарним чеком №171 та накладною №188 від 28 грудня 2007 року.

Проте, суду не були надані для огляду і дослідження оригінали зазначених документів: товарного чеку №171 та накладної №188 від 28 грудня 2007 року, достовірність яких оспорюється стороною захисту, хоча таке питання порушувалось, а тому наявні в матеріалах кримінального провадження фотокопії цих документів не можуть бути прийняті судом як належні докази придбання ОСОБА_11 в зазначений час 32 кубічних метрів сирої соснової дошки.

Свідок ОСОБА_18 засвідчила суду, що в кінці 2007 року вона продала Олійнику 32 куб. метра дошки.

Проте, суду не надано будь-яких інших належних доказів того, що у ОСОБА_18 в зазначений час була в наявності така кількість дошки, що ОСОБА_11 було фактично здійснено оплату вартості цієї дошки, про завезення 32 куб. метрів дошки на територію ТОВ ВП "Прогрес" і заволодіння ОСОБА_13 саме цими 32 куб. метрами дошки.

Водночас, як встановлено судом, з 03 січня 2008 року СПД ОСОБА_21 орендувала у ТОВ ВП "Прогрес" дві сушильні камери СК-20 і здійснювала виробничу діяльність щодо просушки деревини, а тому показання свідка ОСОБА_22 про те, що в кінці 2007 року він приймав участь у завантаженні невизначеної кількості дошки в сушильні камери на території ТОВ "Прогрес" і через деякий час за вказівкою ОСОБА_13 завантажував дошку на автомобіль, не можна вважати беззаперечним доказом обвинувачення про заволодіння ОСОБА_13 32 куб. метрами дошки.

Крім того, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_13 ставиться у вину, що він привласнив 32 куб. метра сирої дошки. Вартість цієї дошки, згідно з копією накладної № 188 від 28 грудня 2007 року, становить 32 тис. гривень.

Водночас, згідно з доводами потерпілого ОСОБА_11 та показаннями свідка ОСОБА_22 , ОСОБА_13 привласнив дошку, яка знаходилась в сушильних камерах, після просушки, і, відповідно, її вартість в обвинувальному акті визначена в 52 тис. грн., тобто за вартістю сухої дошки.

Таким чином, суд вважає, що сам предмет кримінального правопорушення є невизначеним.

Також суд звертає увагу, що відповідно до обвинувального акту, директор ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_13 25 січня 2008 року привласнив 32 кубічних метра сирої соснової дошки і, одночасно, в обвинувальному акті зазначено, що 24 січня 2008 року соснова дошка в кількості 32 кубічних метра, за вказівкою ОСОБА_19 , була вивезена з території підприємства, що унеможливлює однозначне визначення часу вчинення інкримінованого діяння.

До показань потерпілого ОСОБА_11 про обставини привласнення ОСОБА_13 32 куб. метра дошки суд ставиться критично, оскільки ці показання є непослідовними і суперечать іншим дослідженим доказам.

За таких обставин суд вважає за необхідне ОСОБА_13 за ч.3 ст.191 КК України виправдати в зв`язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діянні, відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

За ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_13 ставиться у вину, що він 17 листопада 2008 року при заповненні реєстраційної картки Ф.3 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ВП "Прогрес" вказав як одного з учасників товариства ОСОБА_16 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, і подав цю картку до відділу державної реєстрації.

Стороною захисту не оспорюється вчинення ОСОБА_13 зазначених дій, проте суд вважає, що правова кваліфікація цих дій є очевидно надуманою і такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції Закону станом на 17 листопада 2008 року), зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Відповідно до ст.4 і 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (в редакції Закону станом на 17 листопада 2008 року), державна реєстрація полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи, а також внесенні змін до установчих документів юридичної особи, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру; для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати, зокрема, заповнену реєстраційну картку і примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_13 при заповненні відповідної реєстраційної картки вніс відомості, які повністю відповідають змісту протоколу № 10 від 29 лютого 2008 року зборів учасників ТОВ ВП "Прогрес", а тому доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_13 повинен був вносити до реєстраційної картки інші відомості, ніж ті, що зазначені в протоколі зборів, суперечить вимогам законодавства України.

Правомірність проведеної державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ВП "Прогрес" підтверджується також постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2010 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року.

За таких обставин суд вважає встановленою відсутність в діяннях ОСОБА_13 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_13 необхідно виправдати відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту, за ч.5 ст.191 КК України ОСОБА_13 ставиться у вину те, що 29 лютого 2008 року на зборах засновників ТОВ ВП "Прогрес" ОСОБА_11 був виключений зі складу засновників ТОВ ВП "Прогрес" з одночасним розподілом його частки в статутному фонді між іншими учасниками: ОСОБА_13 і ОСОБА_16 , у яких виник обов`язок сплати ОСОБА_11 відповідну частку після затвердження звіту за квартал, в якому він вийшов з товариства, протягом 12 місяців з дня виходу, проте ОСОБА_13 , як директор товариства, не виплатив ОСОБА_11 його частку в статутному фонді, в зв`язку з чим незаконно заволодів майном та правами на майно ОСОБА_11 у вигляді частки потерпілого у статутному фонді ТОВ ВП "Прогрес" в сумі 85 тис. 786 грн. та частки у майні ТОВ ВП "Прогрес" в сумі 2 млн. 352 тис. 225 грн. 42 копійки.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Обов`язок інших учасників господарського товариства сплатити учаснику, який вийшов з товариства, вартість відповідної частини майна, передбачена законодавством України, зокрема, Законом України "Про господарські товариства", статутом господарського товариства, і відноситься до категорії цивільно-правових зобов`язань між фізичними або юридичними особами, і в даному випадку ОСОБА_13 , як службова особа директор ТОВ ВП "Прогрес", не є суб`єктом цих правовідносин.

Кримінальна відповідальність за невиконання цивільно-правових зобов`язань, зокрема, за несплату боргу Кримінальним кодексом України не передбачена і наявність у фізичної особи грошового зобов`язання перед іншою фізичною особою згідно з чинним законодавством України не може кваліфікуватися як привласнення чужого майна.

Крім того судом враховується, що після прийняття на зборах засновників ТОВ ВП "Прогрес" 29 лютого 2008 року рішення про виключення ОСОБА_11 зі складу засновників товариства, ОСОБА_11 в судовому порядку оспорювалось це рішення, а за постановою заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області від 09 березня 2010 року був накладений арешт на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_13 , що унеможливлювало реальне виконання цього зобов`язання.

За таких обставин суд вважає встановленою відсутність в діянні ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а тому за цим епізодом обвинувачення ОСОБА_13 також необхідно виправдати відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Водночас, доводи сторони захисту про відсутність подій кримінальних правопорушень, вчинення яких ставиться у вину ОСОБА_13 , суд вважає необґрунтованими.

Потерпілий ОСОБА_11 пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_13 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди: за привласнення двох сушильних камер СК-20 в розмірі 800 тис. грн., за неотриманий прибуток як приватного підприємця протягом шести років в розмірі 2 млн. 432 тис. грн., за привласнення готової продукції (пиломатеріалів) в розмірі 105 тис.107 грн., за привласнення частки у майні товариства в розмірі 3 млн. 751 тис. 840 грн., за привласнення частки у статутному фонді в розмірі 136 тис. 707 грн. і про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 млн.100 тис. грн., а всього на загальну суму 9 млн. 325 тис. 654 гривні.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 свій позов підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_13 цивільний позов не визнав.

Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду.

Зважаючи на викладене, цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 необхідно залишити без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, арешт, накладений за постановою заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області від 09 березня 2010 року на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_13 , арешт, накладений за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 02 березня 2011 року на дві сушильні камери СК-20, які знаходяться на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2, і заборону, накладену за постановою начальника відділу розслідування загально кримінальних злочинів СУ ГУ МВС України в Київській області від 02 квітня 2012 року на відчуження Виробничого підприємства "Прогрес" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код 13716697) в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2 необхідно скасувати.

Речові докази: реєстраційну справу ТОВ ВП "Прогрес" необхідно повернути до відділу державної реєстрації Ірпінського міськвиконкому Київської області, книгу обліку електричної енергії ПП ОСОБА_11 необхідно повернути ОСОБА_11 , інвентаризаційну справу ТОВ ВП "Прогрес" необхідно повернути Ірпінському бюро технічної інвентаризації Київської області, дві сушильні камери СК-20 необхідно залишити ТОВ ВП "Прогрес".

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, необхідно покласти на рахунок держави.

Керуючись статтями 370, 371, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

засудив:

ОСОБА_13 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України, і виправдати його: за ч.3 ст.191, ч.4 ст.191 КК України у зв`язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діяннях, за ч.5 ст.191, ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 залишити без розгляду.

Арешт, накладений за постановою заступника начальника СЧ СУ ГУ МВС України в Київській області від 09 березня 2010 року на вклади, цінності та інше майно ОСОБА_13 , скасувати.

Арешт, накладений за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 02 березня 2011 року на дві сушильні камери СК-20, які знаходяться на території ТОВ ВП "Прогрес" в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2, скасувати.

Заборону, накладену за постановою начальника відділу розслідування загально кримінальних злочинів СУ ГУ МВС України в Київській області від 02 квітня 2012 року, на відчуження Виробничого підприємства "Прогрес" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код 13716697) в смт.Коцюбинське Київської області по вул.Залізничній,2, скасувати.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Речові докази: реєстраційну справу ТОВ ВП "Прогрес" повернути до відділу державної реєстрації Ірпінського міськвиконкому Київської області, книгу обліку електричної енергії ПП ОСОБА_11 повернути ОСОБА_11 , інвентаризаційну справу ТОВ ВП "Прогрес" повернути Ірпінському бюро технічної інвентаризації Київської області, дві сушильні камери СК-20 залишити ТОВ ВП "Прогрес".

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, покласти на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_53

Судді

ОСОБА_54 Додатко