Постанова

від 23.07.2014 по справі 6/521-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2014 року Справа № 6/521-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г. , Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Литовченко Д.С. представник, довіреність №1/2014 від 17.06.14;

від відповідача: Русаченко О.В. представник, довіреність №11 від 28.02.14;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська", на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року по справі № 6/521-10

за позовом Сімферопольського спеціалізованого управління № 621 "Гідроспецфундаментбуд" - Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд", м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська", с. Вербки, Дніпропетровська область

про стягнення 1027483грн. 20коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 у справі №6/521-10 (суддя Мельниченко І.Ф.) було відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" про відстрочку виконання та зупинення рішення від 28.11.2013.

Ухвалу вмотивовано тим, що заявником не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість органом виконавчої служби - ВДВС Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області, вчиняти виконавчі дії, направлені на виконання спірного виконавчого документу, а саме, наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2014р. Боржником у даному виконавчому провадженні є заявник, підприємство якого знаходиться на території України, яка не є окупованою, отже, обставини, викладені в заяві не є підставою для відстрочки виконання рішення у справі № 6/521-10. Також зазначено, що зупинення виконання судового рішення, до повноважень суду першої інстанції не віднесено.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування ухвали від 29.05.2014р. та задоволення заяви про відстрочення виконання рішення по справі № 6/521-10 від 28.11.2013р.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник зазначає, що в супереч ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» в наказі суду від 05.02.2014р. відсутні дані про рахунки стягувача, оскільки він зареєстрований на території АР Крим. В заяві стягувача до ВДВС також не зазначено рахунок, на який можливо здійснити стягнення належних йому сум. Зазначає, що згідно Постанови правління НБУ від 06.05.2014р. №260 ПАТ «ВТБ Банк», зазначений стягувачем у позовній заяві, припинив свою діяльність на території АР Крим та м. Севастополі з 07.05.2014р.

Посилається на те, що АР Крим вважається прийнятою в Російську Федерація, то на стягувача поширюються норми законодавства Російської Федерації.

Також зазначає, що Верховною Радою України не прийняті закони, які б регулювали питання щодо виконання рішень судів України щодо стягнення на користь стягувачів які зареєстровані та знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами апелянта не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу першої інстанції в силі.

Звертає увагу на те, що боржник продовжує ухилятись від виконання рішення суду, в тому числі поданням цієї надуманої апеляційної скарги.

Зазначає, 15.05.2014р. заступником начальника ВДВС Павлоградського МУЮ Гудзілою С.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №6/521-10. Та 12.06.2014р., 26.06.2014р. винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, що підтверджує відсутність обставин, що можуть ускладнювати виконання рішення суду.

Також звертає увагу на те, що на даний час підприємство зареєстровано у м.Дніпропетровську та поточний розрахунковий рахунок відкрито у ПАТ «Укрсиббанк» м.Харків.

Представник позивача у судовому засіданні надав аналогічні пояснення викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014р., було задоволено позовні вимоги, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" на користь Сімферопольського спеціалізованого управління №621 "Гідроспецфундаментбуд" - Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" 1027483грн. 20коп. - основна заборгованість; 10274грн. 83коп. - державне мито; 236грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.02.2014р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на виконання рішення.

20.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 6/521-10 від 28.11.2013р. до усунення обставин, що унеможливлюють його виконання, а саме до прийняття Верховною Радою України відповідних законів, а Кабінетом міністрів України відповідних нормативно-правових актів, щодо виконання рішень відносно стягувачів, які зареєстровані та знаходяться на тимчасово окупованих територія Ар Крим та зупинення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №6/521-10 від 28.11.2013р.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд має враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У якості доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем надано суду першої інстанції: копію рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 6/521-10 від 28.11.2013р., копію наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 6/521-10 від 05.02.2014р., копію заяви Сімферопольського спеціалізованого управління № 621 "Гідроспецфундаментбуд" - Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" про примусове виконання рішення суду від 13.05.2014р.

Надані позивачем копії постанови ВДВС ВП № 43351341 від 12.06.2014р., якою накладено арешт на кошти боржника, та постанови ВП № 43351341 від 24.06.2014р., якою накладено арешт на все майно боржника, свідчать про відсутність жодних перешкод органом ВДВС вчиняти передбачені законодавством виконавчі дій по виконанню рішення від 28.11.2013р.

Дослідивши подані відповідачем докази на підтвердження викладених у вказаній заяві обставини, судова колегія дійшла висновку, що обставини на які посилається апелянт не є винятковими обставинами, які міг би врахувати суд для надання відстрочки виконання рішення суду, виконавче провадження відкрито ВДВС Павлоградського МУЮ 15.05.2014р., виконавцем здійснюються дії по виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області, боржник знаходиться на території України, заявник не посилається на будь-які обставини пов'язані зі здійсненням ним господарської діяльності, які є виключними і не унеможливлювали би виконання рішення суду.

Судова колегія також враховує, що з відповідача рішенням суду стягнуто заборгованість, яка виникла у 2008 році. З дня набрання чинності рішенням суду і до часу розгляду заяви судом, відповідачем не вжито будь-яких заходів з погашення боргу, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Крім того стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не наділяє суд повноваженнями зупиняти з будь-яких причин виконання рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року у справі №6/521-10 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 28.07.2014р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд