Ухвала

від 17.07.2014 по справі 2а-1670/2198/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. м. Київ К/9991/91469/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Бухтіярової І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Чіп і К»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011

у справі № 2а-1670/2198/11

за позовом Приватного підприємства «Чіп і К»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Чіп і К» (далі по тексту - позивач, ПП «Чіп і К») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011, в задоволені позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 67626,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 №0001322301/407, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84530,00 грн., із них за основним платежем - 67626,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16907,00 грн.

Підставою для висновків податкового органу, стало те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 67626,00 грн., в тому числі за травень 2010 року в розмірі - 18400,00 грн., за серпень 2010 року - 5393,00 грн., за жовтень 2010 року - 43833,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Джанкой-Транс» та ТОВ «Агропостзбут». При цьому, відповідач посилався на те, що у ПП «Джанкой-Транс» та ТОВ «Агропостзбут» відсутні трудові ресурси, немає власних або орендованих земельних ділянок, транспортних засобів, складські приміщення та через них проходили фінансові (грошові) потоки.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 31.12.2010) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (у тому числі податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Отже, при розгляді справи для перевірки законності формування платником податкового кредиту, судам необхідно з'ясовувати реальність виконання операцій з поставки покупцеві (позивачу у справі) товарів та послуг у рамках господарських правовідносин з контрагентами. Для цього судам необхідно з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємств-контрагентів основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, що судами попередніх інстанцій в повній мірі зроблено не було.

Таким чином, суди обох інстанцій не в повному обсязі дослідили фактичні обставини справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223 , 227 , 230 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Чіп і К» задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)І.О. Бухтіярова