Постанова

від 29.07.2014 по справі 904/659/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 року Справа № 904/659/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.

при секретарі : Назаренко С.Г.

за участю представників :

позивача: не явився

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014р. у справі № 904/659/14

за позовом: спільного підприємства «Вест-Транс» (м. Ужгород Закарпатської області)

до: публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення 55133 грн. 00 коп. невикористаних за договором доручення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року (підписано 10.06.2014р.) по справі №904/659/14 (суддя Рудь І.А.) частково задоволені позовні вимоги спільного підприємства «Вест-Транс» (м. Ужгород Закарпатської області) до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ) про стягнення 55133 грн. 00 коп. невикористаних за договором доручення від 07.09.2006р. Рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто 39663 грн.00 коп. і 1314 грн.35 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову -відмовлено.

Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» - відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду відповідач вважає порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаржник вказав, що виконав свій обов'язок за договором від 07.09.2006р. з перерахування коштів ОСОБА_1 та вважає, що відповідно ст.. 1002 ЦК України і п. 5 договору має право на виплату винагороди. Відповідач вважає безпідставними і необґрунтованими посилання суду на наявність запитів Довірителя з вимогою надати звіти про виконання договору, оскільки запити не відповідали вимогам ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Судом не враховано умови п. 4 договору щодо винагороди Повіреного за виконання зобов'язання. В порушення ст.ст.33,34 ГПК України позивач не довів належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Представник відповідача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №17490295).

Спільне підприємство «Вест-Транс» - позивач, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Крім того, позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Беручи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про час розгляду справи, але не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, матеріали справи є достатніми для її розгляду, неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між спільним підприємством «Вест-Транс» (Довіритель) і філією «Закарпатське регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк» (Повірений) 07.09.2006р. був укладений договір, за яким Довіритель доручив, а Повірений зобов'язався від імені, в інтересах та за рахунок Довірителя проводити виплату коштів в розмірі 55133,00 грн. вказаним Довірителем особам (згідно додатків до даного договору).

Згідно Додатку №1 до договору виплата кредиторської заборгованості сумі 15470,00 грн. підлягає ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2 і п. п. 3 договору, на виконання даного договору Довіритель перераховує Повіреному на рахунок суму коштів до виплати та винагороду Повіреному. Повірений проводить необхідні грошові розрахунки з особами Довірителя вказаними коштами. Обов'язок повідомлення осіб, яким підлягають до виплати кошти, лежить на Повіреному.

Сторонами передбачено в п. 5 договору повернення Повіреним Довірителю коштів, не виплачених на виконання умов даного договору, здійснюється на вимогу Довірителя.

За умовами договору п. 6 договору Повіреного зобов'язано надати Довірителю Звіт про виконання доручення. Отримання Довірителем Звіту Повіреного про виконання доручення спричиняє наступні наслідки:заборгованість по виплаті особам, визначених даним Договором, у відповідному розмірі вважається виплаченою; у Довірителя виникає заборгованість по сплаті платежів до бюджету та державних цільових фондів у відповідному обсязі.

Пунктом 7 договору встановлено, що до Звіту Повіреного про виконання доручення додається копія платіжної відомості (або інших фінансово-розрахункових документів) про виплату коштів особам.

Доручення за даним договором повинно бути виконано Повіреним у відповідності до вказівок Довірителя (п. 8 договору).

Господарським судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено перерахування позивачем відповідачу на виконання укладеного договору 55133,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №06 від 07.09.2006р. і не заперечується відповідачем.

Умови укладеного договору були виконані відповідачем не належним чином, а саме не надано Звіту про виконання доручення позивача - Довірителя.

Дані обставини стали причиною для звернення позивача в особі арбітражного керуючого Бахтіна В.В. 18.11.2013р. за №9/98-07 до відповідача з відмовою від договору доручення від 27.09.2006р. на підставі ст. 1008 Цивільного кодексу України. Позивач також просив відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 55133,00 грн. на рахунок позивача. (а.с.10)

Грошові кошти позивачу повернуті не були.

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За визначенням ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим (ч. 1 ст. 1004 ЦК України).

Виходячи зі змісту договору доручення від 07.09.2006р., а саме з п. 1, 3, 5, 6, 7, 8 на відповідача, як на Повіреного були покладені наступні обов'язки: за рахунок Довірителя проводити виплату коштів вказаним Довірителем особам, повідомляти осіб, яким підлягають до виплати кошти, на вимогу Довірителя повернути кошти, не виплачені на виконання умов даного договору, про виконання доручення надати Довірителю Звіт із копією платіжної відомості (або інших фінансово-розрахункових документів) про виплату коштів особам, виконати доручення за даним договором у відповідності до вказівок Довірителя.

Відповідно до вимог ст. 1006 ЦК України, Повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Пунктом 10 договору, сторони встановили, що у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами договірних зобов'язань винна сторона несе відповідальність в порядку та у формі, що встановлені чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається неодноразове звернення арбітражного керуючого Бахтіна В.В. до установи банку із запитами про надання відповідно до укладеного договору звіту повіреного про проведенні виплати із наданням підтверджуючих документів: №9/98-03 від 01.03.2012р.(а.с.91), №9/98-07 від 10.05.2012р.(а.с.92), №9/98-07 від 05.06.2012р.(а.с.94), №5/04-07 від 23.07.2012р. (а.с.96).

Листом №30.1.0.0/2-120606/1736 від 07.06.2012р. ПАТ КБ «Приватбанк» відмовив арбітражному керуючому Бахтіну В.В. з посиланням на віднесення інформації до банківської таємниці відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121 та на відсутність постанови господарського суду про визнання банкротом СП «Вест-Транс» та призначення Бахтіна В.В. ліквідатором відповідно до вимог ст.ст. 24, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-ХІІ. (а.с.93)

Останнім же листом №38.1.0.0/2-20120725/1419 від 27.07.2012р. ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив про неможливість надати копію платіжного доручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання документів відповідно до ст. 674 Постанови Правління Національного банку України від 08.12.2004р. №601 «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання».(а.с.95)

Оцінивши надані сторонами докази у справі, колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором доручення від 07.09.2006р.

В порушення пунктів 5-7 договору та ст. 1006 ЦК України відповідачем не надано Звіту про виконання доручення з копією платіжної відомості (або інших фінансово-розрахункових документів) про виплату коштів, відповідач не повернув на вимогу позивача кошти, не виплачені на виконання умов договору.

Зміст укладеного договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, договір набув чинності (відповідно до п. 9) з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, тобто зміст договору відомий всім його сторонам. Як вбачається зі спірного договору зі сторони Довірителя - спільного підприємства «Вест-Транс» на підставі ухвали господарського суду Закарпатської області по справі №16/10 від 17.10.2005р. діяв ліквідатор Бахтін В.В. Ця обставина не могла бути не відома відповідачу, а отже колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставною відмову відповідача у наданні Звіту з посиланням на норми Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підтвердження своїх доводів щодо виконання своїх обов'язків за договором відповідачем надано копію меморіального ордеру №1 від 02.10.2006р., яким відповідно до додатку 1 до договору від 07.09.2006р. перераховано на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15470 грн. 00 коп. (а.с.22) При цьому копія меморіального ордеру була надана до суду 27.02.2014р., тоді як листом №38.1.0.0/2-20120725/1419 від 27.07.2012р. відповідач відмовив позивачу у надані копії платіжного доручення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи сплату відповідачем 15470 грн. 00 коп. на виконання договору та не повернення на вимогу позивача коштів перерахованих для виплати, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в сумі 39663,00 грн. обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.

Щодо доводів відповідача стосовно не врахування місцевим господарським судом при прийнятті рішення виплати винагороди Повіреному за виконання зобов'язання, то ці доводи не є правомірними в силу наступного:

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняються лише виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 договору від 07.09.2006р. дійсно передбачено перерахування Довірителем Повіреному винагороди, яка згідно п. 4 договору склала 1 відсоток фактично виплачених коштів та 3 грн. за кожну людину.

Цим же п.4 визначено, що це винагорода Повіреного за виконання доручення за умовами даного договору, тобто дійшовши до висновку про неналежне виконання обов'язків Повіреного за договором, доводи відповідача не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Крім того, зобов'язання щодо виплати винагороди Повіреному не були предметом розгляду цієї справи, а відповідач не позбавлений права звернення з відповідними вимогами до господарського суду у встановленому законом порядку.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду прийнято за повністю дослідженими матеріалами, відповідає вимогам чинного законодавства, є законним і обґрунтованим. Підстави для скасування зазначеного рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року у справі №904/659/14 залишити без зміни.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М.Бахмат

І.М.Кощеєв