Постанова

від 23.07.2014 по справі 910/16827/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа№ 910/16827/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Авдеєва П.В.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від прокуратури: Шевченко О.В. посвідчення

від позивача: Шрамко А.В. за довіреністю;

Костенко В.М. за довіреністю;

від відповідача: Лук'яненко П.П. керівник;

Левченко О.В. за довіреністю;

від третьої особи-1: Кочмаровський С.В. - голова комітету;

Бриндак П.А. за довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Святошинського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року

у справі № 910/16827/13 (головуючий суддя Ващенко Т.М., судді Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.)

за позовом: Фонду державного майна України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Первинної організації профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд" (третя особа-1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" (третя особа-2)

за участю Прокуратури Святошинського району міста Києва

про розірвання договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фонд державного майна України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" про:

1. розірвання Договору від 06.07.2012 року № 273 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд", укладеного між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту", правонаступником якого відповідно до договору від 07.11.2012 року про переведення боргу є товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд";

2. зобов'язання відповідача повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", розташований на двох земельних ділянках: у місті Києві на вул. Сім'ї Сосніних, 11, площею 46904 кв.м. і смт. Рокитне Рівненської області на вул. Незалежності, 11, площею 7461 кв.м, який є предметом Договору № 273 від 06.07.2012 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.13 року залучено до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.13 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинну організацію профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд".

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року у справі № 910/16827/13 (головуючий суддя Ващенко Т.М., судді Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.) в задоволенні зазначеного позову Фонду державного майна України відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора Святошинського району міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року та постановити нове, яким позовні вимоги Фонду державного майна України задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Авдеєв П.В., Самсін Р.І. апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2014 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом не надано оцінку тому факту, що відповідачем належним чином не виконуються умови договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, а саме, абз. 5 п. 5.2.2. Договору щодо недопущення появи простроченої заборгованості перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування, та абз. 2 п. 5.2.1. Договору щодо забезпечення збереження профілю основних видів економічної діяльності підприємства з відповідними заходами протягом 5-ти років.

З огляду на таке, апелянт стверджує про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, згідно з поданим до суду 22.07.2014 року відзивом, просить Київський апеляційний господарський суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач стверджує про наявність в матеріалах справи доказів, з яких вбачається здійснення відповідачем заходів стосовно виробничої діяльності та по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства та оновлення обладнання. Відповідач посилається також на відсутність в нього на час подання позову та на даний час заборгованості із заробітної плати перед працівниками підприємства.

Первинною організацією профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд" 22.07.2014 року подано до суду заяву-клопотання про залучення у справу в якості третьої особи на боці апелянта та приєднання до справи Заяви про підтримку апеляційної скарги прокуратури. Третя особа-1, згідно наведеної заяви, просить суд за наслідками розгляду апеляційної скарги оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов ФДМУ України. Так, третя особа-1 стверджує про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, третьою особою-1 надані пояснення щодо істотного порушення відповідачем положень спірного договору.

Третьою особою заявлено клопотання, на підготовчій стадії покласти обов'язок на позивача надати суду та первинній організації профспілки Київського державного підприємства «Ізумруд» завірену копію «Концепції післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд» на 49 аркушах, яку місцевий господарський суд безпідставно відмовив витребувати та оглянути як письмовий доказ взятих відповідачем зобов'язань, які не мав наміру виконувати;

Щодо наведеної заяви третьої особи-1, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, передбачено статтею 27 Господарського процесуального кодексу України. Наведена стаття визначає можливість третьої особи вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Разом з тим, процесуальним законодавством не передбачено можливості залучення у справи в якості третьої особи на стороні апелянта, як того вимагає заявник.

Разом з тим, Первинна організація профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд" була залучена до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.13 року, та здійснення будь-яких інших процесуальних дій щодо зазначеної особи суд не вбачає.

Щодо клопотання третьої особи-1 про покладення обов'язку на позивача надати суду та первинній організації профспілки Київського державного підприємства «Ізумруд» засвідчену копію «Концепції післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд» на 49 аркушах, судова колегія зазначає наступне.

Наведене клопотання було обґрунтовано тим, що вказані докази необхідні для встановлення об'єктивного стану виконання відповідачем інвестиційних, соціально-економічних зобов'язань за спірним Договором.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Третя особа-1 стверджує, що не може та не могла додати до матеріалів справи вказаний доказ самостійно з тієї причини, що в неї його ніколи не було.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що Первинна організація профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд" зверталась до позивача з проханням надати зазначений в клопотанні доказ - Концепцію післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд». В поданому клопотанні заявником не наведено обставин, що перешкоджають йому самостійно надати такий доказ. Наразі, твердження третьої особи-1 про те, що в неї ніколи не була наявною Концепція післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд», матеріалами справи не доводиться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тобто, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування певних обставин покладено на сторону або іншого учасника судового процесу, які посилаються на наведені обставини.

«Концепція післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд», яка, за твердженням третьої особи-1 знаходиться у позивача, може, в свою чергу, на думку третьої особи, підтвердити обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог.

Оскільки, з урахуванням статті 33 Господарського процесуального кодексу України, тягар доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, несе позивач, то суд не вбачає необхідності витребовування від останнього доказів на підтвердження його доводів.

З матеріалів справи не вбачається обмеження судом позивача в праві надати всі необхідні докази, які б, на думку останнього, підтвердили його позовні вимоги.

Судова колегія зауважує, що Господарським процесуальним кодексом не передбачено наявності у суду обов'язку зобов'язувати сторін надавати будь-які докази в обґрунтування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, третьою особою-1 не доведено, що Концепція післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд» є доказом, на підставі якого можуть бути встановлені обставини щодо виконання відповідачем умов спірного договору купівлі-продажу, та, відповідно, доказом, який має значення для вирішення даної справи.

За таких обставин, клопотання третьої особи-1 про покладення на позивача обов'язку надати суду та первинній організації профспілки Київського державного підприємства «Ізумруд» завірену копію «Концепції післяприватизаційного розвитку КДП «Ізумруд» на 49 аркушах, є безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню та таким, що вірно не задоволено також і судом першої інстанції.

Третя особа-2 до судового засідання, що відбулось 23.07.2014 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи-2 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

06.07.2012 року між Фондом державного майна України (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" було укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 06.07.2012 року та зареєстрований в реєстрі за № 3491 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд" (далі - Об'єкт приватизації), який розташований на двох земельних ділянках: у м. Києві на вул. Сім'ї Сосніних, 11 (одинадцять), площею 46904 кв.м. і смт. Рокитне Рівненської області на вул. Незалежності 11 (одинадцять), площею 7461 кв.м., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" зобов'язалось прийняти по акту приймання-передачі Об'єкт приватизації, сплатити ціну продажу і виконати умови, що визначені в Договорі.

07.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" (Первісний боржник) та відповідачем (Новий боржник, Покупець) було укладено Договір про переведення боргу за Договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні від 06.07.2012 року № 273, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1163 (далі - Договір про переведення боргу), за умовами якого Первісний боржник передав до статутного капіталу Нового боржника Об'єкт приватизації за Договором.

Згідно пункту ІІІ.1 Договору про переведення боргу Первісний боржник переводить свої зобов'язання, що випливають з Договору, а Новий боржник замінює Первісного боржника в цих зобов'язаннях і приймає на себе всю юридичну відповідальність Первісного боржника за Договором.

Відповідно до п. 5.5 Договору купівлі-продажу, при зміні власника Об'єкта приватизації, на нового власника покладаються всі невиконані за цим Договором зобов'язання Покупця.

За таких обставин, невиконані зобов'язання Покупця за Договром купівлі-продажу, були покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд"

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Договору Покупець зобов'язаний в термін, встановлений цим Договором, повністю сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації та прийняти від Продавця придбаний Об'єкт приватизації за актом приймання-передачі. Покупець зобов'язується виконати умови продажу Об'єкта приватизації як окремого спеціалізованого виробництва.

А саме, згідно пункту 5.2.1. Договору в економічній діяльності підприємства покупець зобов'язаний:

- забезпечити збереження профілю основних видів економічної діяльності підприємства з відповідними заходами протягом 5-ти років по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва на суму не менше 1,6 млн. дол. США;

- поповнення обігових коштів для закупівлі алмазної сировини та забезпечення виробництва ювелірних виробів в сумі 18 млн. дол. США.

Згідно пункту 5.2.2. Договору в соціальній діяльності підприємства покупець зобов'язаний:

- забезпечити збереження кількості робочих місць, яка була станом на 31 травня 2011 року, створити нові робочі місця;

- не допускати звільнення працівників підприємства з ініціативи покупця або уповноваженого ним органу протягом 6-ти місяців від дати набуття права власності на об'єкт продажу, за винятком звільнень на підставі п. 6 ст. 40, п.п. 3,4, 7, 8 ст. 41 КЗпПУ;

- погасити заборгованість із заробітної плати та відповідних відрахувань по податках, зборах до бюджету і цільових фондів відповідно до законодавства протягом одного місяця з дня набуття права власності на об'єкт продажу, загальна сума якої з урахуванням кредиторської заборгованості по Рокитнівській філії Київського державного підприємства "Ізумруд", станом на 31 травня 2012 року складає 34611,00 тис. грн. (з яких сплачено 692233,69 грн.);

- не допускати появи простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ;

- укласти колективний договір з урахуванням норм та положень Генеральної угоди між Федерацією профспілок України та Кабінетом Міністрів України, галузевої угоди, передбачивши матеріальне заохочення працівників підприємства у вигляді премій, доплат, надбавок до посадового окладу, винагороду за підсумками роботи за рік, інші;

- зберегти соціальні пільги робітникам та пенсіонерам підприємства, які передбачені колективним договором;

- привести умови праці у відповідність вимогам нормативних актів по охороні праці, утриманню та організації експлуатації виробництва продукції, отриманню дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки, розробці планів ліквідації аварій, ідентифікації виробничого комплексу, технічному діагностуванню обладнання, будівель, забезпеченню засобами індивідуального захисту;

- передбачити витрати на поліпшення соціально-побутових умов праці не менше 1,5%, а на охорону праці та створення безпечних і нешкідливих умов праці не менше 0,5% від суми реалізованої продукції за рік; не допускати зниження середнього місячного розміру заробітної плати, що слався станом на 31.05.2011 року, застосовувати коефіцієнт до законодавчо встановленої мінімальної тарифної ставки робітника І розряду ІІІ сітки не менше 1,25.

За умовами п. IV.1 Договору про переведення боргу Новий боржник зобов'язаний виконати наступні умови:

В економічній діяльності підприємства:

- забезпечити збереження профілю основних видів економічної діяльності підприємства з відповідними заходами протягом 5-ти років по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва на суму не менше 1,6 млн. дол. США;

- поповнення обігових коштів для закупівлі алмазної сировини та забезпечення виробництва ювелірних виробів в сумі 18 млн. дол. США.

В соціальній діяльності підприємства:

- забезпечити збереження кількості робочих місць, яка була станом на 31 травня 2011 року, створити нові робочі місця;

- забезпечити переведення працівників Київського державного підприємства "Ізумруд" до Нового боржника та не допускати звільнення цих працівників з ініціативи Нового боржника або уповноваженого ним органу протягом 6-ти місяців від дати набуття Первісним боржником права власності на об'єкт продажу, за винятком звільнень на підставі п. 6 ст. 40, п.п. 3,4, 7, 8 ст. 41 КЗпПУ;

- погасити заборгованість із заробітної плати та відповідних відрахувань по податках, зборах до бюджету і цільових фондів відповідно до законодавства протягом одного місяця з дня набуття права власності на об'єкт продажу, загальна сума якої з урахуванням кредиторської заборгованості по Рокитнівській філії Київського державного підприємства "Ізумруд", станом на 31 травня 2012 року складає 34611,00 тис. грн. (з яких сплачено 692233,69 грн.);

- не допускати появи простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ;

- укласти колективний договір з урахуванням норм та положень Генеральної угоди між Федерацією профспілок України та Кабінетом Міністрів України, галузевої угоди, передбачивши матеріальне заохочення працівників підприємства у вигляді премій, доплат, надбавок до посадового окладу, винагороду за підсумками роботи за рік, інші;

- зберегти соціальні пільги робітникам та пенсіонерам підприємства, які передбачені колективним договором;

- привести умови праці у відповідність вимогам нормативних актів по охороні праці, утриманню та організації експлуатації виробництва продукції, отриманню дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки, розробці планів ліквідації аварій, ідентифікації виробничого комплексу, технічному діагностуванню обладнання, будівель, забезпеченню засобами індивідуального захисту;

- передбачити витрати на поліпшення соціально-побутових умов праці не менше 1,5%, а на охорону праці та створення безпечних і нешкідливих умов праці не менше 0,5% від суми реалізованої продукції за рік;

- не допускати зниження середнього місячного розміру заробітної плати, що склався станом на 31.05.2011 року, застосовувати коефіцієнт до законодавчо встановленої мінімальної тарифної ставки робітника І розряду ІІІ сітки не менше 1,25.

Відповідно до вимог статей 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органом приватизації було здійснено контроль виконання умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд».

За результатами наведеного контролю, було складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд» від 06.07.2012 року №273 від 03-08 квітня 2013 року.

Згідно наведеного акту, під час відповідного контролю було зроблено такі висновки:

- умови договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд» від 06.07.2012 року № 273 станом на 08.04.2013 року не виконуються в частині недопущення виникнення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, на дату підписання цього акту заборгованість перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України погашена в повному обсязі

- у разі невиконання покупцем умов договору купівлі продажу цей акт є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Позивач звернувся до відповідача з претензією №10-23-6731 від 30.05.2013 року щодо виконання умов договору від 06.07.2012 року №273 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд». В наведеній претензії було зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумруд» має забезпечити недопущення виникнення простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України; вжиття заходів по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва; відновлення виробничою діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумруд». Позивачем було повідомлено відповідача про те, що в разі невиконання вимог цієї претензії та неповідомлення про вжиті заходи у строк, встановлений ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, Фонд державного майна України відповідно до умов Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством, буде вимушений поставити питання про розірвання договору та повернення проданого за ним майна в державну власність.

Як зазначалось, позовними вимогами Фонду державного майна України у даній справі є:

1. розірвання Договору від 06.07.2012 року № 273 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд", укладеного між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту", правонаступником якого відповідно до договору від 07.11.2012 року про переведення боргу є товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд";

2. зобов'язання відповідача повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", розташований на двох земельних ділянках: у місті Києві на вул. Сім'ї Сосніних, 11, площею 46904 кв.м. і смт. Рокитне Рівненської області на вул. Незалежності, 11, площею 7461 кв.м, який є предметом Договору № 273 від 06.07.2012 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд".

В обґрунтування зазначених позовних вимог Фонд державного майна України посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо недопущення появи простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а також щодо здійснення виробничої діяльності.

Наведені обставини, за твердженням позивача є істотним порушенням умов спірного Договору та тягнуть за собою його розірвання на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та повернення майна у державну власність.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Положеннями ч. 2 ст. 27 Закон України "Про приватизацію державного майна" визначено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації. За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

Відповідно до вимог статей 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органом приватизації було здійснено контроль виконання умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд».

За результатами наведеного контролю, було складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд» від 06.07.2012 року №273 від 03-08 квітня 2013 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно наведеного акту, під час відповідного контролю було зроблено такі висновки:

- умови договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства «Ізумруд» від 06.07.2012 року № 273 станом на 08.04.2013 року не виконуються в частині недопущення виникнення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України, на дату підписання цього акту заборгованість перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України погашена в повному обсязі

- у разі невиконання покупцем умов договору купівлі продажу цей акт є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Як зазначалось, в обґрунтування вимог про розірвання договору позивач посилається, зокрема, на порушення відповідачем абзацу 5 п. 5.2.2 Договору, а саме, на недопущення появи простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ.

Щодо порушення відповідачем наведеного пункту договору, в Акті перевірки встановлено, що заборгованість із заробітної плати за грудень 2012 року - лютий 2013 року в сумі 1453,9 тис. грн., а також заборгованість зі збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ за лютий 2013 року у сумі 236,19 тис. грн. станом на 05.04.2013 року погашена в повному обсязі. Станом на 08.04.2013 року заборгованість із заробітної плати та зі збору на обов'язкове пенсійне страхування відсутня.

Позивач, як на доказ наявності у відповідача станом на червень 2013 року заборгованості щодо сплати обов'язкових платежів до пенсійного фонду та станом на липень 2013 року заборгованості з виплати заробітної плати посилається на лист № 15222/03 від 21.06.2013 року Головного управління Пенсійного фонду України та на лист № 108/4918/16-10/37 Святошинської районної в місті Києві держаної адміністрації.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції, на противагу вимог приписів Закон України "Про приватизацію державного майна", за вказаними порушеннями позивачем акт перевірки виконання умов Договору, не складався.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" заборгованості перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ.

З огляду на викладене, судова колегія робить висновок про те, що з матеріалів справи не вбачається порушення відповідачем станом на момент подання позову та розгляду справи приписів абзацу 5 п. 5.2.2 Договору щодо недопущення появи простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ.

Позивач також стверджує про порушення відповідачем абзацу 2 п. 5.2.1 Договору щодо забезпечення збереження профілю основних видів економічної діяльності підприємства з відповідними заходами протягом 5-ти років по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва на суму не менше 1,6 млн. дол. США.

Щодо наведеного порушення абзацу 2 п. 5.2.1 Договору, в Акті перевірки від 03-08 квітня 2013 року зазначено, що профіль діяльності не змінено. Виробнича діяльність не здійснюється. Заходи щодо доведення до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва не вживаються.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ "Про приватизацію державного майна" виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема, невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об'єкта.

При цьому, згідно абз. 14 ч. 2 ст. 27 ЗУ "Про приватизацію державного майна", у договорі купівлі-продажу чітко визначаються критичні значення неналежного виконання виключних умов (строк, відсоток виконання).

Умовами пункту 5.2.1 спірного Договору встановлено строк виконання зобов'язання в економічній діяльності підприємства - п'ять років, тобто, до липня 2017 року.

З огляду на таке, підстави для розірвання спірного договору внаслідок невиконання відповідачем пункту 5.2.1. Договору, на даний час відсутні, а відповідні вимоги про розірвання договору - є передчасними.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається здійснення відповідачем заходів щодо виробничої діяльності. Так, 30.10.2013 року відповідачем було укладено з компанією KADI INTERNATIONAL S.P.R.L. було укладено Контракт № 30.10.2013; 01.11.2013 року відповідачем з ТОВ «Алтын-2012» було укладено Контракт №5-11-13 на послуги з обробки алмазів на виробничих площах ТОВ «Завод «Ізумруд».

Враховуючи викладене, судова колегія робить висновок про відсутність обставин істотного порушення відповідачем умов спірного договору, про порушення яких стверджує позивач.

З огляду на викладене, вимоги позивача про розірвання Договору № 273 від 06.07.12. купівлі-продажу цілісного майнового комплексу є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Іншою частиною позовних вимог є зобов'язання відповідача повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", який є предметом Договору № 273 від 06.07.2012 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Наведені вимоги були обґрунтовані тим, що Об'єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність у зв'язку з розірванням договору, який було укладено щодо такого майна.

Оскільки, як встановлено судом, підстав для розірвання Договору № 273 від 06.07.2012 року купівлі-продажу цілісного майнового комплексу не вбачається, та у задоволенні таких позовних вимог судом було відмовлено, то підстави для зобов'язання відповідача повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", який було продано згідно з Договором купівлі-продажу № 273 від 06.07.2012 року, також відсутні.

З огляду на викладене позовні вимоги Фонду державного майна України є в повному обсязі безпідставними та такими, в задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

Щодо доводів Первинної організації профспілки Київське державне підприємство "Ізумруд" про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Третя особа-1 стверджує про порушення судом першої інстанції розумних строків розгляду справи. Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було порушено строки розгляду справи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення» в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відпусткою суддів, у встановленому порядку неодноразово змінювався склад суду, що обумовлювало розпочаток заново передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору.

Також, у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням сторони, строк вирішення спору у даній справі підлягав продовженню судом.

З огляду на таке, апеляційним судом не встановлено порушення місцевим господарським судом при розгляді даної справи строків вирішення спору.

Третя особа стверджує, що в порушення норм процесуального права примірник оскаржуваного рішення, що був наданий третій особі-1, не підписано всім складом суду, що є підставою для скасування такого рішення.

Проте, відповідно до п. 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28, оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи.

Згідно п. 2.6.11. цієї ж інструкції, учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою "Згідно з оригіналом". Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис"

Тобто, надсилання учасникам судового процесу оригіналу рішення з підписами суддів, якими таке рішення прийнято, не передбачено.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься оригінал оскаржуваного рішення, підписаного всім складом суду.

Доводи третьої особи-1 про однобічну позицію господарського суду, про ненадання оцінки деяким доказам, з яких вбачається порушення відповідачем умов спірного договору, спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваного рішення, з якого вбачається, що судом першої інстанції було всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи, та оцінка доказів була здійснена у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи.

За таких обставин, апеляційним судом встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року у справі № 910/16827/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора Святошинського району міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Святошинського району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року у справі № 910/16827/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Святошинського району міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року у справі № 910/16827/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.04..2014 року у справі № 910/16827/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16827/13 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді П.В. Авдеєв

Р.І. Самсін