Постанова

від 23.09.2014 по справі 910/16827/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Справа № 910/16827/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Акулова Н.В.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києва на рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. (судді: Ващенко Т.М., Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. (судді: Гончаров С.А., Авдеєв П.В., Самсін Р.І.) у справі№ 910/16827/13 господарського суду міста Києва за позовомФонду державного майна України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПервинна організація профспілки Київського державного підприємства "Ізумруд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" за участюПрокуратури міста Києва пророзірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд" за участю представників: від позивачаГаркавенко О.М., довіреність №565 від 27.12.2013 р. від відповідачаЛевченко О.В., довіреність б/н від 20.02.2013 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились від прокуратурине з'явились

В С Т А Н О В И В:

Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" (далі - ТОВ "Завод "Ізумруд") про розірвання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні №273 від 06.07.2012 р. та зобов'язання ТОВ "Завод "Ізумруд" повернути у державну власність цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", розташований на двох земельних ділянках: у місті Києві на вул. Сім'ї Сосніних, 11, площею 46904 кв.м. і АДРЕСА_1, площею 7461 кв.м, який є предметом договору № 273 від 06.07.2012 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. у справі №910/16827/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р., в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р., рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. у справі №910/16827/13 та винести нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника Секретаря першої судової палати №02-05/415 від 16.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, для розгляду справи №910/16827/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді -Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.09.2014 р.

Через відділ документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України 22.09.2014 р. Заступником прокурора міста Києва подано відмову від касаційної скарги.

В судове засідання 23.09.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представники прокуратури та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників прокуратури та третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача при вирішенні питання щодо заяви про відмову від касаційної скарги поклався на розсуд суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про відмову від касаційної скарги не заперечив.

Відповідно до ст. 111 6 Господарського процесуального кодексу України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 22 цього кодексу. Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, подана Заступником прокурора міста Києва заява про відмову від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. у справі №910/16827/13 порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, з огляду на що вказана заява не підлягає задоволенню.

За таких обставин, судовою колегію Вищого господарського суду України продовжено розгляд по суті касаційної скарги Заступником прокурора міста Києва у справі №910/16827/13 в порядку касаційного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р., рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. у справі №910/16827/13 та винести нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без змін оскаржувані судові акти.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами попередніх інстанцій, 06.07.2012 р. між Фондом державного майна України (продавець) та ТОВ "Імперія комфорту" (покупець) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні №273, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 06.07.2012 р. та зареєстрований в реєстрі за №3491, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс Київського державного підприємства "Ізумруд", який розташований на двох земельних ділянках: у АДРЕСА_1, площею 46904 кв.м. і АДРЕСА_1, площею 7461 кв.м., а продавець зобов'язався прийняти по акту приймання-передачі об'єкт приватизації, сплатити ціну продажу і виконати умови, що визначені в договорі.

Відповідно до п. 5.5 договору купівлі-продажу, при зміні власника об'єкта приватизації, на нового власника покладаються всі невиконані за цим договором зобов'язання покупця.

Надалі, 07.11.2012 р. між ТОВ "Імперія комфорту" (первісний боржник) та відповідачем (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні №273 від 06.07.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №1163, за умовами якого первісний боржник передав до статутного капіталу нового боржника об'єкт приватизації за договором.

Згідно пункту ІІІ.1 договору про переведення боргу первісний боржник переводить свої зобов'язання, що випливають з договору, а новий боржник замінює первісного боржника в цих зобов'язаннях і приймає на себе всю юридичну відповідальність первісного боржника за договором.

Таким чином, зобов'язання покупця за договором купівлі-продажу, були переведені на ТОВ "Завод "Ізумруд".

Обов'язки покупця за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні визначені п.п. 5.2.1, 5.2.2 вказаного договору. Зокрема, до обов'язків покупця в соціальній діяльності підприємства віднесено зобов'язання погасити заборгованість із заробітної плати та відповідних відрахувань по податках, зборах до бюджету і цільових фондів відповідно до законодавства протягом 1-го місяця з дня набуття права власності, загальна сума якої з урахуванням кредиторської заборгованості по Рокитнівській філії Київського державного підприємства "Ізумруд", станом на 31.05.2012 р. складає 34 611 000 грн. 00 коп. (з яких сплачено 692 233 грн. 69 коп.), не допускати появи простроченої заборгованості перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ, а також забезпечити збереження профілю основних видів економічної діяльності підприємства з відповідними заходами протягом 5-ти років по доведенню до належного технічного стану приміщень підприємства, оновлення обладнання з метою забезпечення ефективності подальшого функціонування виробництва на суму не менше 1 600 000 дол. США.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації. Державний орган приватизації має право залучати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (за їх згодою) до здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу. За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою ФДМУ.

На підставі ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ФДМУ проведено перевірку.

За результатами даної перевірки складено акт від 03-08.04.2013 р. поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" з аукціону №273 від 06.07.2012 р., в якому зазначено, що підприємство не здійснює виробничу діяльність та покупцем не виконується обов'язок з недопущення виникнення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати та по збору на обов'язкове пенсійне страхування до ПФУ.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №10-23-6731 від 30.05.2013 р. щодо виконання умов договору від 06.07.2012 р. №273 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд".

Вищевказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, досліджені судами попередніх інстанцій та їм надана відповідна правова оцінка.

За таких обставин, позовні вимоги у справі №910/16827/13 мотивовані тим, що договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" з аукціону №273 від 06.07.2012 р. підлягає розірванню внаслідок невиконання покупцем своїх обов'язків за договором, а об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Вказане передбачено ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, правовідносини, що виникають в процесі приватизації державного майна, регулюються спеціальними нормативно правовими актами.

Так, в ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначені виключні умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а саме:

1) несплата коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору;

2) невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об'єкта;

3) невиконання умов договору купівлі-продажу у зв'язку з банкрутством приватизованого підприємства або підприємства, до якого було передано приватизований об'єкт.

У договорі купівлі-продажу чітко визначаються критичні значення неналежного виконання.

До виключних умов не можуть включатися вимоги щодо обсягів і строків внесення інвестицій на розвиток об'єкта приватизації, крім випадків, передбачених законодавством про особливості приватизації окремих видів об'єктів державної власності.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Як встановлено в ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія Вищого господарського суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведеності передбачених чинним законодавством підстав для розірвання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні №273 від 06.07.2012 р., з огляду на наступне.

Актом поточної перевірки від 03-08.04.2013 р. підтверджено, що станом на 08.04.2013 р. заборгованість із заробітної плати та збору на обов'язкове пенсійне страхування на підприємстві відсутня.

Строк виконання зобов'язання в економічній діяльності підприємства становить п'ять років, тобто, до липня 2017 року.

Отже, судова колегія погоджується з твердженням місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №273 від 06.07.2012 р.

В свою чергу, вимога позивача про повернення об'єкта приватизації в державну власність є похідною та не підлягає задоволенню, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, наявність передбачених законодавством підстав для розірвання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Київського державного підприємства "Ізумруд" на аукціоні №273 від 06.07.2012 р. позивачем не доведена.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, посилання скаржника на надання судами попередніх інстанцій неправильної оцінки окремим доказам у справі №910/16827/13, фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, що встановлено ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду, що закріплено в ч. 2 ст. 111 5 вказаного кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті судами попередніх інстанцій при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

За таких обставин, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. у справі №910/16827/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко