Ухвала

від 17.07.2014 по справі 14/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

17.07.2014 Справа № 14/401

Суддя Іваницький Олексій Тихонович , розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вих.02-01-2043 від 16.06.2014р., вх. канцелярії суду № 521 від 16.06.2014р.) про:

- визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови від 14.03.2014р. про закінчення виконавчого провадження № 10254687;

- визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва щодо винесення постанови від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження № 43313456;

- визнання недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва від 16.05.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43313456.

по справі №14/401

за позовом Спільного українсько-шведського підприємства «УМАК» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Кагамлика, 37-а, м. Полтава, 36000

до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Управління з переробки газу та газового конденсату, вул. Польова, 6, с. Базилівщина, Машівський район, Полтавська область,39420

про стягнення 39480,00 грн.

Представники сторін:

від скаржника: Макарова Н.В. дов. №2-519д від 22.04.2014р.

від стягувача:представник не з"явився

від ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області : Бущан А.О. до № 06-03/56 від 10.01.2014р.

від ВДВС Шевченківського РУЮ м.Києва: представник не з"явився

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2014 року ПАТ "Укргазвидобування" подало до суду заяву про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва щодо винесення постанов від 14.03.2014р. про закінчення виконавчого провадження №10254687; та від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження №43313456; визнання недійсною постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження № 43313456.

Представник ПАТ "Укргазвидобування" скаргу підтримує посилаючись на те що, за заявою Спільного українсько-шведського підприємства «УМАК» у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВДВС Машівського РУЮ відкрито виконавче провадження ВП №10254687 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 10.11.2008р. №14/401.

Боржником у виконавчому провадженні є юридична особа ПАТ "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28). Управління з переробки газу та газового конденсату є філією ПАТ "Укргазвидобування", що розташоване - Полтавська область, Машівський район, село Базилівщина, вул. Польова, 6.

Із постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження від 14.03.2014р. по ВП №10254687 слідує, що вона винесена на підставі того, що замінено сторону виконавчого провадження (боржника) з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі УПГГК на ПАТ "У кргазвидобування".

Із викладеного вбачається, що ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області повинно було передати виконавче провадження №10254687 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві лише шляхом винесення постанови про передачу виконавчого провадження, а не закінчувати виконавче провадження.

Під час передачі виконавчого провадження від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого не відбувається закінчення виконавчого провадження.

Державний виконавець оформлює матеріали у хронологічному порядку за датами надходження документів, прошиває та пронумеровує, складає опис документів, а потім виносить постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження.

Інший державний виконавець після отримання постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження та матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження під тим самим номером виконавчого провадження. В даному випадку по суті відбувається подальший процес виконання виконавчого провадження тільки іншим державним виконавцем.

Відповідно розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. № 512/5 передача виконавчого провадження може відбуватися в межах одного органу ДВС або виконавчої групи чи до відділі примусового виконання рішень, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, але в будь-якому випадку на підставі рішення відповідного органу.

Постанова про передачу виконавчого провадження ВП №10254687 ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області взагалі не виносилася.

Щодо постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження №43313456 по виконання наказу №14/401 від 10.11.2008р. скаржник зазначає наступне:

В постанові від 16.05.2014р про відкриття виконавчого провадження зазначено, що до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 14.05.2014р.була подана заява про примусове виконання.

ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області самостійно було вирішено передати виконавче провадження № 10254687 до Києва та Спільне українсько-шведського підприємства «УМАК» у формі товариства з обмеженою відповідальністю не подавало будь-якої заяви до ВДВС Шевченківського РУЮ ум. Києві.

До ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві повинно було б надійти виконавче провадження №10254687 разом із постановою про передачу матеріалів виконавчого провадження, в свою чергу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві повинно було винести постанову про прийняття до виконання виконавче провадження, а не відкривати нове.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами докази які були витребувані господарським судом, заслухавши пояснення представників заявника та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на результатах обговорення в судовому процесі усіх обставини справи та фактів викладених у поданій скарзі в їх сукупності, керуючись законом у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В пп. 9.1. п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 наведено, що у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121 2 ГПК, господарським судам слід мати на увазі таке. За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

II. Ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» перелічує підстави для відкриття виконавчого провадження:

1) за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) уразі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку встановленому законом;

4)в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до п. З.5. Інструкції з організації проведення примусового виконання рішень № 512/5 від 02.04.2012 року, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.І ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Частиною 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення; відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу».

Розділом VI Інструкції визначено що, передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС.

У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

При передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС державний виконавець або керівник виконавчої групи в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, у якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу ДВС, до якого передано виконавче провадження або при якому утворено виконавчу групу.

При передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

При досліджені матеріалів справи суд встановив що, ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 14.03.2014р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 10254687).

На час розгляду скарги по суті виконавчий документ перебуває на виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, що підтверджується постановою від 16.05. 2014 року про відкриття виконавчого провадження (ВП № 43313456).

Відповідно до приписів статей 32-34,36,38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В пп. 9.13. п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 наведено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За даних обставин, зазначені скаржником обставини та надані докази не доводять факт незаконності дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови від 14.03.2014р. про закінчення виконавчого провадження №10254687; Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва щодо винесення постанови від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження № 43313456; та визнання недійсною постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва від 16.05.2014р. про відкриття виконавчого провадження № 43313456 - є необґрунтованою.

З урахуванням вище викладеного скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 86, 1212 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Скаргу відхилити.

Суддя Іваницький О.Т.