Постанова

від 25.07.2014 по справі 826/8431/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року № 826/8431/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабурнум" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» (далі по тексу - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 квітня 2014 року № 60726552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8431/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 липня 2014 року.

У судове засідання 10 липня 2014 року представник позивача не з'явився, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу від 02 квітня 2014 року № 1102 та направлення від 02 квітня 2014 року № 742/26-55-22-08, відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 та підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лабурнум» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком компані» (код 38275186) за період з 01 січня 2011 року по 20 серпня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 14 квітня 2014 року № 334/26-55-22-08/35197446.

Як висновок проведеної перевірки, серед іншого, встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Лабурнум» завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Інтерком Компані» всього у сумі 264 589 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 66 666,67 грн., за квітень 2013 року в сумі 99 000,00 грн., за червень 2013 року в сумі 98 922,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 квітня 2014 року № 60726552208 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396 884,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 264589,00 грн., за штрафними санкціями - 132295,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, останній не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Інтерком Компані».

Заперечення відповідача співпадають з висновкам акту перевірки від 14 квітня 2014 року № 334/26-55-22-08/35197446.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтерком Компані», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 23 січня 2013 року між ТОВ «Лабурнум» (Покупець) та ТОВ «Інтерком Компані» укладено Договір купівлі-продажу торгівельного обладнання, за умовами якого Продавець постачає, а Покупець отримує та оплачує торгівельне обладнання на умовах, зазначених у чинному Договорі та документах, що до нього додаються.

Пунктом 1.2. цього Договору визначено, що ціна, кількість, якість, асортимент Обладнання, загальна сума постачання - узгоджуються Сторонами та фіксуються у Супровідних документах: Додатках/Специфікаціях, податковій накладній, видатковій накладній.

Відповідно до розділу 2 цього Договору умови постачання: на склад Покупця транспортним засобом Покупця, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Згідно Додатків до Договору №№ 1-4 та видаткових накладних № РН-0000030 від 06 лютого 2013 року, № РН-0000046 від 27 лютого 2013 року, № РН-0000072 від 28 березня 2013 року, № РН-0000162 від 27 червня 2013 року позивачу поставлено торгівельного обладнання на загальну суму 1161191,00 грн., в тому числі ПДВ.

Матеріали справи містять копії податкових накладних від 06 лютого 2013 року № 25 на суму 311482,00 грн., від 27 лютого 2013 року № 134 на суму 396580,00 грн., від 26 березня 2013 року № 170 на суму 230844,00 грн., від 27 червня 2014 року № 107 на суму 222285,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

Крім цього, 18 березня 2013 року між ТОВ «Лабурнум» (Замовник) та ТОВ «Інтерком Компані» (Виконавець) укладено Договір на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції, за умовами якого виготовлення і розповсюдження (розсилка) Виконавцем поліграфічних матеріалів (продукції), надалі Продукції згідно з макетами або вихідною інформацією для створення макетів, які надаються Замовником, згідно з Додатками до даного Договору, які є його невід ємною частиною; розробка дизайн-проектів, макетів, ескізів, зразків і т. інше; Виготовлення іншої продукції, а також надання інших послуг; Кожне конкретне замовлення Замовника оформляється у вигляді Додатка до даного Договору і підписується двома Сторонами. В Додатках вказуються умови виконання Виконавцем конкретного замовлення, строки його виконання і вартість, а також інші додаткові умови.

Матеріали справи містять копії додатків до Договору №№ 1-2 від 18 березня 2013 року, 30 квітня та акти приймання - передачі робіт від 30 квітня 2013 року, 27 червня 2013 року, згідно яких позивачем замовлялось виготовлення та розповсюдження брошур.

В свою чергу, ТОВ «Інтерком Компані» виписано на адресу позивач податкові накладні від 30 квітня 2013 року № 199 на суму 594000,00 грн., від 27 червня 2013 року № 108 на суму 371250,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

Також, 20 листопада 2012 року між ТОВ «Лабурнум» (Замовник) та ТОВ «Інтерком Компані» (Виконавець) укладено Договір на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції, за умовами якого виготовлення і розповсюдження (розсилка) Виконавцем поліграфічних матеріалів (продукції), надалі Продукції згідно з макетами або вихідною інформацією для створення макетів, які надаються Замовником, згідно з Додатками до даного Договору, які є його невід ємною частиною; розробка дизайн-проектів, макетів, ескізів, зразків і т. інше; Виготовлення іншої продукції, а також надання інших послуг; Кожне конкретне замовлення Замовника оформляється у вигляді Додатка до даного Договору і підписується двома Сторонами. В Додатках вказуються умови виконання Виконавцем конкретного замовлення, строки його виконання і вартість, а також інші додаткові умови.

Матеріали справи містять копії додатків до Договору №№ 1-2 від 20 листопада 2012 року та від 12 лютого 2013 року, та акти приймання - передачі робіт, згідно яких позивачем замовлялось виготовлення та розповсюдження брошур.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та копії платіжних доручень.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за грудень 2012 року, за квітень 2013 року, за червень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтерком Компані» у зв'язку з придбанням торгівельного обладнання та послуг з виготовлення та розповсюдження брошур.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

На підтвердження реальності господарських відносин ТОВ «Лабурнум» та ТОВ «Інтерком Компані» позивачем надано роздруківки брошурок, фотографії торгівельного обладнання та копії інвентаризаційного опису основних засобів від 01 жовтня 2013 року та зазначено, що обладнання та послуги замовлялись, які дійсно придбавались позивачем, використовувались останнім у власній господарській діяльності.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме суду не надано інформації з приводу мети придбання у ТОВ «Інтерком Компані» торгівельного обладнання та брошурок.

При цьому, з фотознімків брошурок, які додані позивачем до матеріалів справи не вбачається можливим ідентифікувати участь ТОВ «Інтерком Компані» у їх виготовленні та їх розповсюдженні.

Згідно додатків до Договорів на виготовлення і розповсюдження поліграфічної продукції від 18 березня 2013 року та 20 листопада 2012 року розповсюдження продукції здійснювалось кур'єрською та іншими засобами розсилки згідно клієнтської бази Виконавця по місту Києві та регіонам України.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження реальності виготовлення брошурок та їх розповсюдження ТОВ «Інтерком Компані» кур'єрською та іншими засобами розсилки матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що позивачем надано фото роздруківки, з яких встановити вид предмету, що сфотографований не вбачається можливим, оскільки предмети зняті частково і є незрозумілим їх призначення та вид.

Вищезазначені фотороздруківки надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції з купівлі - продажу торгівельного обладнання ТОВ «Інтерком Компані», при цьому, напис, що міститься на сфотографованих предметах наступного змісту «торгівельне обладнання. Постачальник ТОВ «Інтерком Компані», Київська область, Кєво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, б.37-А, тел. 044-221-29-89» на думку суду не можу вважатись належним доказом реальності господарської операції в даному випадку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Лабурнум» є роздрібна торгівля косметичними та туалетними принадлежностями в спеціалізованих магазинах.

Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем роздрібної торгівлі косметичними та туалетними принадлежностями в спеціалізованих магазинах, зокрема, матеріали справи не містять інформації про адреси магазинів, в яких останній здійснює продаж косметичними та туалетними принадлежностями, в яких останній використовує торгівельне обладнання.

Із наданих позивачем документів суд не вбачає, що замовлені у ТОВ "Інтерком Компані" обладнання та послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів) по ланцюгу постачання.

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

При цьому, враховуючи навіть отримання послуг з виготовлення та розповсюдження брошур, не вбачається можливим встановити, яким чином вони використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та видаткові накладні містять лише загальну назву - виготовлення примірника брошури та розповсюдження примірника брошури, без деталізації змісту та обсягу таких послуг, кількості брошур; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, відповідно до розділу 2 цього Договору від 23 січня 2013 року умови постачання: на склад Покупця транспортним засобом Покупця, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Матеріали справи не містять доказів перевезення торгівельного обладнання зі складу ТОВ «Інтерком Компані» на склад Покупця, як це встановлено розділом 2 Договору від 23 січня 2013 року, зокрема, товарно-транспортних накладних, інформації про наявні автомобілі, довіреностей на водіїв, тощо. Наявні в матеріалах справи копії подорожних листів не беруться судом до уваги як належний доказ, оскільки зазначені документи складені у довільні формі, не місять інформації про водія, його водійське посвідчення, довіреності від ТОВ «Лабурнум», заповнені не в повному обсязі.

Також, актом Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 12 липня 2013 року № 392/22-3/33987341 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтерком Компані» (код за ЄДРПОУ 38275186) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період з 01 лютого 2013 року по 31 березня 2013 року» встановлено відсутність на ТОВ «Інтерком Компані» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий - березень 2013 року, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України; господарські операції між ТОВ «Інтерком Компані» та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують статті 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

В акті перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 квітня 2014 року № 334/26-55-22-08/35197446 зазначено, згідно показів свідка ОСОБА_1, який по документах рахувався засновником ТОВ «Інтерком Компані» (код за ЄДРПОУ 38275186) останній діяльністю товариства не займався, доступу до банківський рахунків не мав, бухгалтерську та податкову звітність складав, не підписував до ДПІ не подавав.

У наданих позивачем податкових, видаткових накладних та актів приймання міститься підпис ОСОБА_1 - як директора ТОВ «Інтерком Компані».

В свою чергу, позивач у судове засіданні взагалі не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника), у позовній заяві не надано пояснення з приводу того, ким підписані Договори та податкові накладні ТОВ " Інтерком Компані", якщо ОСОБА_1 документів господарської діяльності товариства не підписував.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком Компані" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Лабурнум» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1827,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабурнум» (код ЄДРПОУ 35197446) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4684,80 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник