Рішення

від 10.07.2014 по справі 522/10737/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10737/14-ц

ЗАОЧНЕ Рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

10 липня 2014 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про внесення змін до кредитного договору та встановлення факту не переробної сили,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про внесення змін до кредитного договору та встановлення факту дії непереборної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 08 листопада 2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі за текстом Банк) укладена Генеральна кредитна угода №010/2-0-1/07-588, за умовами якої Банк зобов'язаний надати позивачці кредитні кошти на суму, що не перевищує 9000000,00 грн., у тому числі СПД ОСОБА_1 суму 1 456 600, грн. та громадянці ОСОБА_1 суму 7543400,00 грн.

08 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/2-0-1/07-589, який є додатком №2 до Генеральної кредитної угоди №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року. Згідно з умовами Кредитного договору № 014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року Банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти двома траншами, 1-й транш на суму 4375800,00 грн., 2-й транш в розмірі 3167600,00 грн. Для забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною кредитною угодою №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року, а також укладених в її рамках кредитних договорів, між тими самими сторонами, 12.11.2007 року укладено Договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передавала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1898,8 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 6080 кв.м.

Також в своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що у період з грудня 2007 року по вересень 2008 року мали місце кілька штормів, які частково зруйнували базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», в підтвердження чого позивачка надає до суду відповідні докази. 27.12.2007 року в результаті шторму відбувся підмив бетонного огородження бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» з боку моря із проникненням морської води на територію бази, в результаті чого відбулась просадка плит, а також стався обвал бетонного огородження і плит перекриття території на ділянці. 03.01.2008 року в 4 години ранку, штормом було зруйновано 18 плит перекриття, вимито пісок з території бази, завалена площадка, зламано 60 метрів бетонного паркану, пошкодженні металеві конструкції. Позивачка стверджує, що 03.05.2008 року були зафіксовані тріщини корпусу, розташованого ближче до моря. За два дні тріщини збільшились на корпусах. які розташовані значно далі від моря. 19.05.2008 року в результаті шторму і переливу морської хвилі на територію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» з'явились тріщини на будинках, що розташовані на території бази відпочинку. 16.09.2008 року знову стався шторм, який пошкодив відновлену у липні 2008 року бетонну огорож. В підтвердження даного факту позивачка надала до суду копії Актів огляду та довідку Гідрометцентру Чорного та Азовського морів. 08.05.2008 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського наукового центру експертних досліджень з проханням провести експертне обстеження об'єктів нерухомості на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», які постраждали в результаті шторму та інтенсивного змиву піску з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік та визначити вартість ремонтно-відновлювальних робіт мостінь та огорожі.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що події які призвели до пошкодження та часткового знищення об'єктів бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», слід вважати як дію непереборної сили та просить суд, на підставі цього, встановити факт дії непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Також ОСОБА_1, просить суд про зобов'язання внести зміни до Кредитної угоди №014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року шляхом її доповнення пунктом 11.6. та викласти його в наступній редакції: Як Позичальник так і Банк не несуть відповідальність за часткове так за повне невиконання зобов'язань по цьому Договору Внаслідок дій обставин непереборної сили. а саме: стихійне лихо, виняткові погодні умови (ураган, буря, повінь, шторм, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту та ін.). масові заворушення, воєнні дії, блокада, безлад та інші протиправні дії третіх осіб, технологічні та метеорологічні фактори, прийняття органами державної влади й управління актів, які є обов'язковими до виконання, які можуть перешкоджати своєчасному виконанню зобов'язань по цьому Договору. Про данні обставини, сторони повинні повідомити один одного в письмовій формі не пізніше ніж п'ять днів після настання дій непереборної сили. Посилаючись на невідповідність укладеної Генеральної кредитної угоди № 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року та додатків до неї у вигляді кредитних договорів № 012/2-0-1/535 від 08.11.2007 року та № 014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року Закону України «Про захист прав споживачів». Незважаючи на неодноразові звернення до Банку з цього приводу і проханням відстрочити платежі за кредитним договором з доданням переліку необхідних документів, з боку Банку ніякої реакції не було, окрім вимог щодо сплати платежів за графіком. А після утворення заборгованості за кредитним договором, Банк в судовому порядку намагався її достроково солідарно стягнути з позичальника і поручителів у повному обсязі та звернути стягнення на предмет іпотеки - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1». Позивач вважає таким чином свої права порушеними і просить їх захистити в судовому порядку задоволенням пред`явленого позову.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Письмової заяви про розгляд справи без його участі, до суду не надходило.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 08 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі за текстом Банк) укладена Генеральна кредитна угода №010/2-0-1/07-588, за умовами якої Банк зобов'язаний надати Позивачці кредитні кошти на суму що не перевищує 9000000,00 грн., у тому числі СПД ОСОБА_1 суму 1 456 600, грн. та громадянці ОСОБА_1 суму 7543400,00 грн.

08 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/2-0-1/07-589, який є додатком №2 до Генеральної кредитної угоди №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року. Згідно з умовами Кредитного договору № 014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року Банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти двома траншами, 1-й транш на суму 4375800,00 грн., 2-й транш в розмірі 3167600,00 грн. Для забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною кредитною угодою №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року, а також укладених в її рамках кредитних договорів, між тими самими сторонами, 12.11.2007 року укладено Договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передавала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1898,8 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 6080 кв.м.

Відповідно до письмових доказів, які ОСОБА_1 надала до суду, в підтвердження обставин викладених в позовній заяві, судом встановлено, що у період з грудня 2007 року по вересень 2008 року мали місце 4 техногенні катастрофи, що поставили під загрозу існування узбережжя смт. Затока, Одеської області та частково зруйнували базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1». Докази техногенної катастрофи та нанесених збитків суду були надані в повному обсязі.

27.12.2007 року в результаті шторму відбувся підмив бетонного огородження бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» з боку моря із проникненням морської води на територію бази, в результаті чого відбулась просадка плит, а також стався обвал бетонного огородження і плит перекриття території на ділянці, про що свідчить, наданий позивачкою до матеріалів цивільної справи, акт перевірки від 27.12.2007 року. 03.01.2008 року в 4 години ранку, штормом було зруйновано 18 плит перекриття, вимито пісок з території бази, завалена площадка, зламано 60 метрів бетонного паркану, пошкодженні металеві конструкції, про що свідчить акт перевірки від 09.01.2008 року.

03.05.2008 року були зафіксовані тріщини корпусу, розташованого ближче до моря. За два дні тріщини збільшились на корпусах, які розташовані значно далі від моря, про даний факт свідчить акт огляду майна від 05.05.2008 року.

19.05.2008 року в результаті шторму і переливу морської хвилі на територію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» з'явились тріщини на будинках, що розташовані на території бази відпочинку. 16.09.2008 року знову стався шторм, який пошкодив відновлену у липні 2008 року бетонну огорожу. В підтвердження даного факту позивачка надала до суду копії Актів огляду та довідку Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.

08.05.2008 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського наукового центру експертних досліджень з проханням провести експертне обстеження об'єктів нерухомості на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», які постраждали в результаті шторму та інтенсивного змиву піску з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік та визначити вартість ремонтно-відновлювальних робіт мостінь та огорожі, висновок експерта №139/2008 від 11.08.2008 року наявний в матеріалах справи. Суд встановив, що згідно даного висновку експертом було встановлено що існує причинно-слідчий зв'язок між виявленими ушкодженнями та подіями у вигляді штормів, що мали місце з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік.

Позивачем повністю доведено, що з грудня 2007 року по вересень 2008 року відбувалися техногенні катастрофи, які характеризуються як непереборна сила, тобто форс-мажор. Також, позивачем повністю доведено, що в період з грудня 2007 року вона неодноразово зверталась з заявами до Банку з проханням полегшити тяготи по виконанню зобов'язань за кредитом, шляхом надання канікул на період дії спрямованих на ремонтно-відновлювальні роботи, які унеможливили функціонування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до умов Генеральної кредитної угоди позичальник повинен сумлінно використовувати свої права стосовно зобов'язань, пов'язаних із виконанням даної Угоди. Судом встановлено, що позивачка виконувала свої зобов'язання своєчасно та у повному обсязі, сплачувала кредитні платежі до вересня 2008 року, але в зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, відмови банку у розгляді звернень стосовно канікул, витрати власних коштів на ремонтно-відновлювані роботи, ОСОБА_1 опинилась в лихому матеріальному становищі, та втратила можливість виконувати свої зобов'язання за кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст.256 ЦПК України передбачено що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку іх встановлення. Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, який наводиться в ст.. 256 ЦПК України, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти ,які мають юридичне значення.

З огляду на викладене, враховуючи що події, які призвели до пошкодження та часткового знищення об'єктів бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та обставини за яких вони відбулись, а саме те що: 1) події є надзвичайними, тобто час, місце, тривалість та їх наслідки передбачити було неможливо; 2) події перебували поза контролем власника майна і не були пов'язаними з його діями; 3) власниця майна не могла своїми розумними діями запобігти настанню вказаних подій та обставин або подолати їх; 4) існує і встановлено причинно-наслідковий зв'язок між настанням події і завданою шкодою (про що свідчіть висновок Одеського науково-дослідницького центру експертних досліджень №139/2008 від 11.08.2008 року); 5) факт настання події та обставин належним чином засвідчені (про що свідчить довідка від 14.10.2009 року №21, акт від 27.12.2007 року, акт від 09.01.2008 року, акт огляду майна від 05.05.2008 року, акт від 16.09.2008 року, копії яких є наявними в матеріалах цивільної справи.) Виходячи з цього суд приходить до висновку про визначення даного випадку як дію непереборної сили (форс-мажор).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року (опубліковано 15.11.2011 року) Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У п. 3.4 рішення Конституційний Суд України вказує, що захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664II (далі - Закон про фінансові послуги).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Статтею 652 ЦК України регламентовано перечень обставин для змінення або розірвання договору, яке передбачено частиною 4 цієї статті: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає. що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи викладене, та те що судом встановлено, що по-перше, події які викликали істотні зміни обставин та обумовили ускладнення у виконанні договору, мали місце після укладення договору між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», тобто в момент укладення договору передбачити час. місце. тривалість та наслідки стихійного лиха було неможливо. По-друге зміна обставин виконання договору зумовлена стихійним лихом (в даному випадку штормами), позивачка за будь якого бажання не могла вплинути на перебіг шторму. Також, враховуючи наслідки стихійного лиха позивачка не могла усунути наслідки змін, які відбулись, так як внаслідок вказаної негоди зник пляж на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також змінилась берегова лінія в районі розташування бази відпочинку. Територія бази зазнала змін, які погіршили її привабливість для відпочиваючих. По-третє подальше виконання договору позбавляє позивачку тієї матеріальної вигоди на яку вона розраховувала під час укладення договору та порушила співвідношення майнових інтересів сторін так як Генеральна угода №№010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 укладалась між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з метою отримання фінансування на реконструкцію, ремонт та розвиток діяльності бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1. Розрахунки з Банком планувалось здійснювати з урахуванням середньої кількості відпочиваючих та відповідно отриманого прибутку. Враховуючи зміни, які відбулись внаслідок дії непереборної сили база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» фактично припинила роботу.

Враховуючи зазначені вище встановлені факти, наявність підстав передбачених ст.. 651, 652 ЦК України, з огляду на те що обставини якими керувалась позивачка при укладенні кредитного договору змінились, суд приходить до висновку про можливість внесення змін до Кредитного договору №014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року.

На підставі викладеного. керуючись ст.ст. 15, 16, 256, 617, 651, 652, ЦК України, ст. 10, 11, 31, 60, 169, 212- 215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про встановлення факту дії непереборної сили на та внесення змін до Кредитного Договору №014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року - задовольнити.

Встановити факт дії непереборної сили (форс-мажорних обставин) на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 27.12.2007 року, 03.01.2008 року, 19.05.2008 року, 16.09.2008 року.

Внести зміни до Кредитного Договору №014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року шляхом його доповнення пунктом 11.6. та викласти його в наступній редакції: Як Позичальник так і Банк не несуть відповідальність за часткове так за повне невиконання зобов'язань по цьому Договору Внаслідок дій обставин непереборної сили. а саме: стихійне лихо, виняткові погодні умови (ураган, буря, повінь, шторм, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту та ін.). масові заворушення, воєнні дії, блокада, безлад та інші протиправні дії третіх осіб, технологічні та метеорологічні фактори, прийняття органами державної влади й управління актів, які є обов'язковими до виконання, які можуть перешкоджати своєчасному виконанню зобов'язань по цьому Договору. Про данні обставини, Сторони повинні повідомити один одного в письмовій формі не пізніше ніж п'ять днів після настання дій непереборної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя