Рішення

від 26.05.2015 по справі 522/10737/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10737/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Кінгольц М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про внесення змін до кредитного договору та встановлення факту непереробної сили,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про внесення змін до кредитного договору та встановлення факту непереборної сили.

27.04.2015 до суду надійшла заява про зміну предмету позову в якої позивачка просить суд встановити факт існування дії непереборної сили на території бази відпочинку «Волна», що знаходиться за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області, 27.12.2007 року, 03.01.2008 року, 19.05.2008 року, 16.09.2008 року та визнати неправомірними дії ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» щодо застосування до ОСОБА_1 відповідальності за порушення нею зобов'язань за Генеральною кредитною угодою 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 р., в період існування дії непереборної сили на території бази відпочинку «Волна», що знаходиться за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 зазначає, що 08.11.2007 р. ОСОБА_3 та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції (надалі за текстом ОСОБА_4) була укладена Генеральна кредитна угода № 010/2-0-1/07-588 (надалі за текстом Генеральна кредитна угода), на підставі якої у подальшому будо укладено два кредитних договори, які є Додатками № 1 та № 2 до зазначеної Угоди та її невід'ємними частинами.

Відповідно до Генеральної кредитної угоди № 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 р. кредитні кошти надаються на рефінансування діючого кредиту в ВАТ «ВАБанк» та на споживчі цілі по програмі НУФ/ЕБРР, та Інвестиційний кредит суб'єктам Малого бізнесу на придбання обладнання.

В якості забезпечення вимог, що витікають з Генеральної кредитної угоди, був оформлений договір іпотеки від 12.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 174. Предметом іпотеки за цим договором було нерухоме майно: база відпочинку «Волна», загальною площею 1 898,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, смт. Затока (район «Сонячний») Одеської області.

Після укладення вказаних угод ОСОБА_3 добросовісно виконувала договірні зобов'язання, своєчасно та в повному обсязі сплачувала кредитні платежі до вересня 2008 року. Але, у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, які сталися не з її волі, а саме штормів, які мали місце на Чорному морі починаючи з грудня 2007 року по вересень 2008 року, база відпочинку «Волна» та узбережжя, на якому вона розташована, зазнали значних пошкоджень, що у повному обсязі підтверджується матеріалами справи. 27.12.2007 року в результаті шторму відбувся підмив бетонного огородження бази відпочинку «Волна» з боку моря із проникненням морської води на територію бази, в результаті чого відбулась просадка плит, а також стався обвал бетонного огородження і плит перекриття території на ділянці. 03.01.2008 року в 4 години ранку, штормом було зруйновано 18 плит перекриття, вимито пісок з території бази, завалена площадка, зламано 60 метрів бетонного паркану, пошкодженні металеві конструкції. Позивачка стверджує, що 03.05.2008 року були зафіксовані тріщини корпусу, розташованого ближче до моря. За два дні тріщини збільшились на корпусах. які розташовані значно далі від моря. 19.05.2008 року в результаті шторму і переливу морської хвилі на територію бази відпочинку «Волна» з'явились тріщини на будинках, що розташовані на території бази відпочинку. 16.09.2008 року знову стався шторм, який пошкодив відновлену у липні 2008 року бетонну огорож. В підтвердження даного факту позивачка надала до суду копії Актів огляду та довідку Гідрометцентру Чорного та Азовського морів. 08.05.2008 року ОСОБА_3 звернулась до Одеського наукового центру експертних досліджень з проханням провести експертне обстеження об'єктів нерухомості на території бази відпочинку «Волна», які постраждали в результаті шторму та інтенсивного змиву піску з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік та визначити вартість ремонтно-відновлювальних робіт мостінь та огорожі.

Ситуація ускладнювалася і діями/бездіяльністю самого Відповідача. Так, в забезпечення укладеної між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», був укладений ОСОБА_6 добровільного страхування майна, що є предметом застави № 016223/0220/0000224 від 12.11.2007 р. (надалі - ОСОБА_6 страхування). На укладені Договору страхування саме з цією страховою компанією наполягав безпосередньо Відповідач, виставляючи це беззаперечною умовою фактичної видачі кредиту. Здійснюючи тиск на ОСОБА_3 щодо укладення Договору страхування з Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», Відповідач посилався на п. 4.1.5. Договору Іпотеки від 12.11.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_3 не має права самостійно, без погодження з відповідачем, обирати страхову компанію, для страхування предмету іпотеки і повинна укласти договір страхування саме с Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК».

Укладаючи Генеральну кредитну угоду, ОСОБА_3 не могла передбачити виникнення у подальшому страхових випадків, а саме штормів, які мали місце на Чорному морі починаючи з грудня 2007 року по вересень 2008 року, які вона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Також, укладаючи на вимогу Відповідача ОСОБА_6 страхування з вибраною Відповідачем в імперативному порядку страховою компанію, ОСОБА_3 не могла уявити, що Відповідач, як Іпотекодержатель, виявиться незацікавленим в отриманні страхових виплат і відновленні за рахунок цих коштів предмету іпотеки. Завдяки неправомірним діям/бездіяльності Відповідача, усі фінансові тяготи по відновленню та недопущенню руйнування предмету іпотеки - бази відпочинку «Волна», були перекладені на Іпотекодавця - ОСОБА_7 У зв'язку з браком власних коштів та відмовою Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування, яке обґрунтовувалося, тим, що за Страховим договором Вигодонабувачем (п. 1 Страхового договору) та Заставодержателем права вимоги до страховика (п. 3.1.5. Договору Іпотеки) є ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», який ні яких вимог з цього приводу не заявляє, остаточно ремонтно-відновлювані роботи були закінчені лише у березні 2009 року. Вартість ремонтно-відновлюваних робіт, які Позивачка у повному обсязі здійснила за власний рахунок склала 586 000 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 вважає, що події які призвели до пошкодження та часткового знищення об'єктів бази відпочинку «Волна», слід вважати як дію непереборної сили та просить суд, на підставі цього, встановити факт дії непереборної сили.

Також ОСОБА_3 просить суд визнати неправомірними дії ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» щодо застосування до ОСОБА_1 відповідальності за порушення нею зобов'язань за Генеральною кредитною угодою 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 р., в період існування дії непереборної сили на території бази відпочинку «Волна» посилаючись на те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про настання обставин непереборної сили, неправомірно стягнув з Позивачки пеню за порушення строків сплати відсотків та кредиту і не відстрочив виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою на період дії обставин непереборної сили.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Банку позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, просить у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 08 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» (далі за текстом ОСОБА_2) укладена Генеральна кредитна угода №010/2-0-1/07-588, за умовами якої ОСОБА_2 зобов'язаний надати Позивачці кредитні кошти на суму що не перевищує 9000000,00 грн., у тому числі СПД ОСОБА_3 суму 1 456 600, грн. та громадянці ОСОБА_3 суму 7543400,00 грн.

08 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» укладено кредитний договір № 014/2-0-1/07-589, який є додатком №2 до Генеральної кредитної угоди №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року. Згідно з умовами Кредитного договору № 014/2-0-1/07-589 від 08.11.2007 року ОСОБА_2 зобов'язався надати ОСОБА_3 кредитні кошти двома траншами, 1-й транш на суму 4 375 800,00 грн., 2-й транш в розмірі

3 167 600,00 грн. Для забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною кредитною угодою №010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 року, а також укладених в її рамках кредитних договорів, між тими самими сторонами, 12.11.2007 року укладено ОСОБА_6 іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передавала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме базу відпочинку «Волна», що розташовано за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області, загальною площею 1898,8 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 6080 кв.м.

Відповідно до письмових доказів, які ОСОБА_3 надала до суду, в підтвердження обставин викладених в позовній заяві, судом встановлено, що у період з грудня 2007 року по вересень 2008 року мали місце 4 техногенні катастрофи, що поставили під загрозу існування узбережжя смт. Затока, Одеської області та частково зруйнували базу відпочинку «Волна». Докази техногенної катастрофи та нанесених збитків суду були надані в повному обсязі.

27.12.2007 року в результаті шторму відбувся підмив бетонного огородження бази відпочинку «Волна» з боку моря із проникненням морської води на територію бази, в результаті чого відбулась просадка плит, а також стався обвал бетонного огородження і плит перекриття території на ділянці, про що свідчить, наданий позивачкою до матеріалів цивільної справи, акт перевірки від 27.12.2007 року. 03.01.2008 року в 4 години ранку, штормом було зруйновано 18 плит перекриття, вимито пісок з території бази, завалена площадка, зламано 60 метрів бетонного паркану, пошкодженні металеві конструкції, про що свідчить акт перевірки від 09.01.2008 року.

03.05.2008 року були зафіксовані тріщини корпусу, розташованого ближче до моря. За два дні тріщини збільшились на корпусах, які розташовані значно далі від моря, про даний факт свідчить акт огляду майна від 05.05.2008 року.

19.05.2008 року в результаті шторму і переливу морської хвилі на територію бази відпочинку «Волна» з'явились тріщини на будинках, що розташовані на території бази відпочинку. 16.09.2008 року знову стався шторм, який пошкодив відновлену у липні 2008 року бетонну огорожу. В підтвердження даного факту позивачка надала до суду копії Актів огляду та довідку Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.

08.05.2008 року ОСОБА_3 звернулась до Одеського наукового центру експертних досліджень з проханням провести експертне обстеження об'єктів нерухомості на території бази відпочинку «Волна», які постраждали в результаті шторму та інтенсивного змиву піску з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік та визначити вартість ремонтно-відновлювальних робіт мостінь та огорожі, висновок експерта №139/2008 від 11.08.2008 року наявний в матеріалах справи. Суд встановив, що згідно даного висновку експертом було встановлено що існує причинно-слідчий зв'язок між виявленими ушкодженнями та подіями у вигляді штормів, що мали місце з 27.12.2007 року по 03.01.2008 рік.

Позивачем повністю доведено, що з грудня 2007 року по вересень 2008 року відбувалися техногенні катастрофи, які характеризуються як непереборна сила, тобто форс-мажор. Також, позивачем повністю доведено, що в період з грудня 2007 року вона неодноразово зверталась з заявами до Банку з проханням полегшити тяготи по виконанню зобов'язань за кредитом, шляхом надання канікул на період дії спрямованих на ремонтно-відновлювальні роботи, які унеможливили функціонування бази відпочинку «Волна».

Відповідно до умов Генеральної кредитної угоди позичальник повинен сумлінно використовувати свої права стосовно зобов'язань, пов'язаних із виконанням даної Угоди. Судом встановлено, що позивачка виконувала свої зобов'язання своєчасно та у повному обсязі, сплачувала кредитні платежі до вересня 2008 року, але в зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, відмови банку у розгляді звернень стосовно канікул, витрати власних коштів на ремонтно-відновлювані роботи, ОСОБА_3 опинилась в лихому матеріальному становищі, та втратила можливість виконувати свої зобов'язання за кредитом.

Чинним порядком не передбачено іншого порядку встановлення факту дії непереборної сили і немає жодної іншої можливості встановити факт, що має юридичне значення. На запит до Одеської регіональної Торгово-промислової палати про надання висновку щодо підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які мали місце починаючи з грудня 2007 року по вересень 2008 року на території бази відпочинку «Волна» за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області, Одеська регіональна Торгово-промислова палата листом від 12.01.2010 р. повідомила позивачку, що в цьому випадку компетенція Торгово-промислової палати України стосовно підтвердження форс-мажорних обставин законодавством України не встановлена.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України передбачено що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, який наводиться в ст. 256 ЦПК України , не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, які мають юридичне значення.

З огляду на викладене, враховуючи що події, які призвели до пошкодження та часткового знищення об'єктів бази відпочинку «Волна» та обставини за яких вони відбулись, а саме те що: 1) події є надзвичайними, тобто час, місце, тривалість та їх наслідки передбачити було неможливо; 2) події перебували поза контролем власника майна і не були пов'язаними з його діями; 3) власниця майна не могла своїми розумними діями запобігти настанню вказаних подій та обставин або подолати їх; 4) існує і встановлено причинно-наслідковий зв'язок між настанням події і завданою шкодою (про що свідчіть висновок Одеського науково-дослідницького центру експертних досліджень №139/2008 від 11.08.2008 року); 5) факт настання події та обставин належним чином засвідчені (про що свідчить довідка від 14.10.2009 року №21, акт від 27.12.2007 року, акт від 09.01.2008 року, акт огляду майна від 05.05.2008 року, акт від 16.09.2008 року, копії яких є наявними в матеріалах цивільної справи. Виходячи з цього суд приходить до висновку про визначення даного випадку, як дію непереборної сили.

Згідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У цивільному праві непереборна сила, що є обставиною для звільнення від відповідальності, це надзвичайна та незапобіжна при даних умовах подія (стихійне лихо, військові дії, інші громадські явища).

Враховуючи зазначені вище встановлені факти, наявність підстав передбачених ст. 617 ЦК України, з огляду на те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про настання обставин непереборної сили, суд приходить до висновку про неправомірність дій Банку щодо застосування до ОСОБА_3 відповідальності за порушення нею зобов'язань за Генеральною кредитною угодою 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 р., в період дії непереборної сили

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 256, 617 ЦПК України, ст.ст. 10, 11, 31, 60, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про внесення змін до кредитного договору та встановлення факту непереробної сили - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт існування дії непереборної сили на території бази відпочинку «Волна», що знаходиться за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області 27.12.2007 р., 03.01.2008 р., 19.05.2008 р., 16.09.2008 р.

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» щодо застосування до ОСОБА_1 відповідальності за порушення нею зобов'язань за Генеральною кредитною угодою 010/2-0-1/07-588 від 08.11.2007 р., в період існування дії непереборної сили на території бази відпочинку «Волна», що знаходиться за адресою: смт. Затока (район «Сонячний»), Білгород-Дністровський район Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

26.05.2015