Рішення

від 29.07.2014 по справі 904/1839/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.14р. Справа № 904/1839/13-г

За позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі: Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Сириус ІІІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 461 692 грн. 91 коп. за договором пайової участі

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Прокурор: Несевря Д.С., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посвідчення № 011405 від 24.10.2012 р.

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Сириус ІІІ" про стягнення 438 871,67 грн. основного боргу та 22 821,24 грн. пені за договором пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська № 41 від 11.12.2012р.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська № 41 від 11.12.2012р щодо несвоєчасної сплати пайової участі.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. розгляд справи призначено на 20.03.13р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013р. № 116 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Ємельянової О.О. на лікарняному, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/1839/13-г передано для розгляду судді Петренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013р. справу № 904/1839/13-г прийнято до провадження суддею Петренко І.В. та призначено її розгляд на 04.04.2013р.

04.04.2013р. розгляд справи відкладено на 18.04.2013р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. № 169 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Петренко І.В. на лікарняному, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/1839/13-г передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2013 р. суддею Назаренко Н.Г. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в засіданні на 07.05.2013 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.05.2013 р. до 21.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2013р. провадження у справі № 904/1839/13-г зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 183/1726/13-а за позовом Приватного підприємства "СИРИУС ІІІ" до Новомосковської міської ради про скасування рішення Новомосковської міської ради № 357 від 02.12.2011р., зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано сторін повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі, в підтвердження чого подати належні докази.

15.07.2014р. до канцелярії суду від Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява № 62-2196-вих/14 від 11.07.2014 р. про поновлення провадження у справі № 904/1839/13-г, у якій зазначено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 р. у справі № 183/1726/13-а постанову Новомосковського міськрайонного суду від 07.05.2013 р. у вказаній справі скасовано, у задоволенні позовних вимог ПП "Сириус ІІІ" відмовлено.

Ухвалою суду від 16.07.2014р. провадження у справі поновлено з 29.07.2014р. та розгляд справи призначено на 29.07.2014р.

В ході розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не заявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання 29.07.2014р. свого представника не направив, документи, витребувані судом не надав.

Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 29.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

11.12.2012 року між Новомосковською радою (далі - Міська рада, Позивач) та Приватним підприємством "Сириус ІІІ" (далі - Інвестор, Відповідач) укладено Договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська № 41 (далі - Договір пайової участі).

Відповідно до п. 1.1. Договору пайової участі предметом договору є залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а також фізичних осіб (інвесторів) до створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська шляхом:

- відшкодування витрат бюджету м. Новомосковська на розширене відтворення його ресурсів;

- плати Інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території міста.

Пунктом 2.1. Договору пайової участі встановлено, що величина пайової участі замовника будівництва у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська визначається відповідно до Нормативів для визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та Методики розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затверджених рішеннями Новомосковської міської ради № 238 від 05.06.2011р. та № 357 від 02.12.2011р.

Розмір пайової участі (внеску) становить 438 871,67 грн. згідно розрахунку, розробленого відділом інвестицій, приватизації та адміністративних послуг управління економіки виконавчого комітету Новомосковської міської ради, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. Договору пайової участі).

Згідно п. 3.2. Договору пайової участі термін сплати пайової участі до 01.01.2013р.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору пайової участі встановлено, що Інвестор зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплатити пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Новомосковська. Повідомити Міську раду при винекненні обставин які унеможливлюють сплату пайового внеску у визначений термін.

Відповідно до п. 7.1. Договору пайової участі договір діє до виконання сторонами зобов'язань за ним у повному обсязі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується розрахунком пайової участі до цільового фонду "Фонд соціально-економічного розвитку міста" (а.с. 11).

У свою чергу відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання з перерахування суми пайової участі у розмірі 438 871,67 грн. не виконав.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 438 871,67 грн. - основного боргу, що і є причиною виникнення спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Частиною 11 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", визначено, що істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін.

Згідно ч. 12. ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 13 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинному на момент виникнення договірних взаємовідносин між сторонами за Договором), пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною першою пункту 5 цієї ж статті передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 09.01.2013р. № 17, в якій він вимагав сплатити пайовий внесок у сумі 438 871,67 грн.

Відповідач надав позивачеві відповідь від 11.01.2013р. № 1101 на претензію, в якій зазначив, що він не погоджується з розміром пайового внеску та з Методикою розрахунку розміру пайового внеску, оскільки вона суперечить чинному законодавству.

Відповідачем було подано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області адміністративний позов до Новомосковської міської ради, в якому ПП "Сириус ІІІ" просив:

- скасувати рішення Новомосковської міської ради № 357 від 02.12.2011р. в частині затвердження Методики розрахунку розміру пойової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська та внесення змін з урахуванням даної Методики до рішення Новомосковської міської ради № 238 від 05.07.2011р. "Про затвердження Положен6ня про цільовий фонд "Фонд соціально - економічного розвитку міста", порядку визначення розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська",

- визнати "Методику розрахунку розміру пойової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затвердженої рішенням Новомосковської міської ради № 357 від 02.12.2011р." нормативно-правовим актом таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в частині:

а) визначення загальної кошторисної вартості будівництва для розрахунку величини пайової участі;

б) визначення граничного розміру пайової участі;

в) визначення умов зменшення розміру пайової участі.

- зобов'язати Новомосковську міську раду розглянути питання щодо внесення змін в "Методику розрахунку розміру пойової участі у розвитку інфраструктури м. Новомосковська, затвердженої рішенням Новомосковської міської ради № 357 від 02.12.2011р." з урахуванням:

а) частини 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначити, що загальна кошторисна вартість будівництва для розрахунку величини пайової участі визначається згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій;

б) ч.6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визнати, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків;

в) ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" внести положення щодо зменшення розміру величини пайової участі на суму кошторисної вартості інженерних мереж або обов'язків поза межами його земельної ділянки, якщо їх будівництво передбачається технічними умовами інженерного забезпечення об'єкта.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2013р. у справі № 183/1726/13-а вказану позовну заяву задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014р. у справі № 183/1726/13-а постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2013р. скасовано, у задоволенні позовних вимог ПП "Сириус ІІІ" відмовлено.

На підставі викладено рішення Новомосковської міської ради № 357 від 02.12.2011р. залишено в силі.

Відповідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора в частині стягнення розміру пайової участі у сумі 438 871,67 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі 22 821,24 за період з 01.01.2013р. по 22.02.2013р.

Пунктом 6.1. Договору пайової участі встановлено, що у разі прострочення терміну сплати інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсоток від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за спірним Договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України .

Перевіривши розрахунок пені наданий Прокурором, судом встановлено, що вона нарахована не вірно, тому розмір пені з 01.01.2013р. по 22.02.2013р. становлять 9 378,63 грн.

В частині стягнення 13 442,61 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягнення з відповідача на користь позивача розміру пайової участі у сумі 438 871,67 грн. та пені - 9 378,63 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сириус ІІІ" (49019 , м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненко, 5, код ЄДРПОУ 33275197) на користь Новомосковської міської ради Дніпропетровської області (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 14, код ЄДРПОУ 34359199) розміру пайової участі у сумі 438 871,67 грн. (чотириста тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят одна грн. 67 коп.), пеню у сумі 9 378,63 грн. (дев'ять тисяч триста сімдесят вісім грн. 63 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Сириус ІІІ" (49019 , м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненко, 5, код ЄДРПОУ 33275197) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) судовий збір в розмірі 8 965,01 грн. (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 01 коп.), про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.08.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко