Постанова

від 16.07.2014 по справі 826/6213/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2014 року № 826/6213/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними дії відповідача щодо розірвання договору від 19.03.2014 року №190320141 про визнання електронних документів, скасування рішення відповідача щодо розірвання договору від 19.03.2014 року №190320141 про визнання електронних документів, відновити дію договору про визнання електронних документів, визнання дії відповідача щодо формування в акті перевірки від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" висновків про відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання до позивача, ухилення від реєстрації податкових накладних в ЄРПН, маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з ПДВ, відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів-протиправними, визнання протиправним та скасування акту від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464, зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинах з контрагентами".

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно блокується робота програми подання електронної звітності та документів, при чому позивачу відомостей про розірвання договору з будь-яких підстав не надходило. Також позивач вважає безпідставними висновки відповідача в акті перевірки та просить його скасувати. З огляду на це, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні мотивував свої заперечення тим, що позивача було повідомлено про розірвання договору від 19.03.2014 року №9014606804, оскільки ТОВ «ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ» істотно порушено умови договору, а саме податковим органом встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою. Крім цього, відповідач вважає правомірними висновки, викладені в акті перевірки позивача.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. До суду надано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ", зареєстровано як юридична особа 30.10.2013 року №10741020000047412, ідентифікаційний код юридичної особи 38956464, що підтверджено випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.14) Підприємство діє на підставі статуту. (а.с.7)

19.03.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено договір №190320141 «Про визнання електронних документів». (а.с.15)

Відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи ТОВ відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд.8/14, приміщення 9

22.04.2014 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку відповідності місцезнаходження платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ".

За результатами перевірки складено довідку від 22.04.2014 року №3551, в якій зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця жодного відношення не мають.

Отже, довідкою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 8/14, кв.9 не знаходиться.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України покладено в обов'язок на платника податків повідомляти контролюючі органи про заміну місцезнаходження юридичної особи та заміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 12.2 розділу ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 підрозділи органу державної податкової служби, зокрема, стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Статтею 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, заміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначено положенням ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлений договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 розділу 6 договору від 19.03.2014 року №190320141 чітко встановлено, що податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Під час розгляду справи встановлено та не спростовано позивачем зворотне, що підприємство ТОВ "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" відсутнє за податковою адресою 01601, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 8/14, кв.9, а отже відповідач правомірно розірвано договір з позивачем.

Щодо позовної вимоги про визнання дії відповідача щодо формування в акті перевірки від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" висновків про відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання до позивача, ухилення від реєстрації податкових накладних в ЄРПН, маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з ПДВ, відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів-протиправними, визнання протиправним та скасування акту від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464.

Відповідно до пункту 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Суд звертає увагу, що під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки, чи камеральної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти, висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Згідно ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Підпунктами 4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22 грудня 2010 року №984 встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що проведення перевірки та оформлення акту з висновками за результатами її проведення є обов'язком відповідача. При цьому, під час складання акту перевірки посадова особа органу податкової служби викладає висновки на підставі наявних матеріалів, які досліджувались під час перевірки та є підставою для висновків згідно ст.83 Податкового кодексу України, щодо порушень законодавства, які, на його думку, мають місце, відображає думку з питань, що входять до об'єкту перевірки, однак, вищенаведене не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, зокрема, не робить зазначені особою, що здійснювала перевірку, угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. зі сплати податків).

Отже, контролюючий орган зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За таких обставин, суд вважає, що оспорюваний позивачем акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розмінні статті 17 КАС України, оскільки акт перевірки не встановлює права та обов'язки позивача.

Акт від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача не несе ніяких правових наслідків для позивача, та за своєю сутністю є інформаційною довідкою (та висновок, який є невід'ємною частиною акта), то вони не породжують будь-яких юридичних наслідків для позивача. Крім того, сам по собі оспорюваний акт перевірки безпосередньо не тягне для позивача несприятливих наслідків, не є обов'язковим для нього чи його контрагентів.

Отже, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, акт перевірки є підставою для прийняття рішення суб'єктом владних, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову. Акт перевірки не змінює, не породжує та не припиняє правовідносини, які об'єктивно та безпосередньо впливали на позивача як на юридичну особу.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання дії відповідача щодо формування в акті перевірки від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" висновків про відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання до позивача, ухилення від реєстрації податкових накладних в ЄРПН, маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з ПДВ, відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів-протиправними, визнання протиправним та скасування акту від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 задоволенню не підлягають.

Враховуючи попередні висновки суду, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинах з контрагентами також є необґрунтованою, безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-54, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова