Постанова

від 23.09.2014 по справі 826/6213/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6213/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

08.05.2014 року ТОВ «Промстайл Ком'юніті» звернулось у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання договору №190320141 від 19.03.2014 року про визнання електронних документів, укладеного між товариством та податковим органом, скасувати рішення останнього про розірвання цього договору та відновити його дію.

27.05.2014 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 34-41), виклавши їх в новій редакції. Згідно цієї заяви, окрім первісних вимог позивач просив також визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті перевірки №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промстайл Ком'юніті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року» деяких висновків, визнати протиправним та скасувати зазначений акт та зобов'язати відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Разом з тим, 24.06.2014 року позивачем, відповідно до ст. 51 КАС України, до суду першої інстанції подано заяву про зміну предмету позову та надано позовну заяву в новій редакції, в прохальній частині якої останній просив:

1) визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року;

2) визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі інформації, викладеної в указаному вище акті;

3) зобов'язати відповідача вилучити з названої автоматизованої інформаційної системи інформацію, внесену на підставі згаданого акту, та відобразити показники, задекларовані ТОВ «Промстайл Ком'юніті» за березень 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання протиправними дії щодо розірвання договору про визнання електронних документів та відновлення його дії, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно розірвано цей договір у зв'язку з тим, що позивачем було змінено фактичне місцезнаходження без повідомлення податкового органу. Також, місцевий суд виходив із того, що акт зустрічної звірки не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не несе жодних правових наслідків для позивача, а висновки в акті - є суб'єктивною думкою контролюючого суб'єкта, який вправі її висловити, а тому вимоги позивача про визнання протиправними дії податкового органу щодо формування в акті висновків та про визнання протиправним і скасування акту задоволенню не підлягають. Вимога позивача про зобов'язання відповідача відновити в АІС відповідні показники судом залишена без задоволення з огляду на попередні висновки.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що судом надано оцінку вимогам позивача, викладеним у заяві про уточнення позову від 27.05.2014 року. При цьому, з постанови не вбачається вирішення місцевим судом питання щодо прийняття чи неприйняття заяви про зміну предмету позову від 24.06.2014 року. ЇЇ подання проігноровано судом.

Із матеріалів справи вбачається, що заява про зміну предмету позову подана позивачем на реалізацію його права, передбаченого ст. 51 КАС України, та у відповідності до вимог, встановлених цією нормою, - до початку розгляду справи по суті. Відтак, суд повинен був вирішити питання про прийняття такої заяви згідно ст. 137 Кодексу.

Разом з тим, частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, місцевим судом порушено норми процесуального права, в результаті чого не надано оцінку вимогам позивача й надано оцінку деяким правовідносинам, що не являлись предметом спору.

Відтак, висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення апеляційним судом (п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України).

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що в даній адміністративній справі повинні бути розглянуті вимоги позивача, заявлені ним, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.06.2014 року. Зі змісту доданого до цієї заяви уточненого позову випливає, що позивач оскаржує дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та наслідки такої у вигляді внесення інформації в АІС податкового органу, зокрема, з підстав неправомірного розірвання відповідачем договору №190320141 від 19.03.2014 року про визнання електронних документів, що призвело до позбавлення платника податків можливості належно виконувати свої зобов'язання з подання контролюючому органу звітності та реєстрації в Єдиному реєстрі виписаних контрагентам податкових накладених. Тобто, позивач фактично просить суд захистити його права, порушені суб'єктом владних повноважень, внаслідок неправомірного розірвання договору та проведення зустрічної звірки.

За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, колегія суддів, розглядаючи справу, доходить висновку, що правовій оцінці підлягають наступні вимоги ТОВ «Промстайл Ком'юніті»:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання договору №190320141 від 19.03.2014 року про визнання електронних документів;

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в указаному вище акті;

- зобов'язати відповідача вилучити з названої автоматизованої інформаційної системи інформацію, внесену на підставі згаданого акту, та відобразити показники, задекларовані ТОВ «Промстайл Ком'юніті» за березень 2014 року.

Обговорюючи обставини справи та вказані вимоги позивача, судова колегія виходить із наступного.

ТОВ «Промстайл Ком'юніті» (ідентифікаційний код юридичної особи 38956464), зареєстровано як юридична особа 30.10.2013 року за №10741020000047412, що підтверджено випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Товариство перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з 31.10.2013 року.

19.03.2014 року між ТОВ «Промстайл Ком'юніті» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено договір №190320141 про визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях. Пунктом 4 розділу 6 цього договору передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Матеріали справи свідчать про те, що в кінці квітня 2014 року відповідачем в односторонньому порядку розірвано зазначений договір, укладений з позивачем, на підставі довідки від 22.04.2014 року №3551, складеної за результатами проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, згідно з якою місцезнаходження ТОВ «Промстайл Ком'юніті» за адресою: 01601, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, кв. 9, не було встановлене (підтверджене).

Обговорюючи наведені обставини, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України на платника податків покладено обов'язок повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до п. 12.2 розділу ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи, а стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Досліджуючи надану відповідачем довідку про відсутність позивача за місцезнаходженням, колегія суддів доходить висновку, що така не свідчить про зміну платником місця реєстрації. Колегія суддів відмічає, що в довідці вказано, що місцезнаходження позивача - вул. Тургенєвська, буд. 8/14, кв. 9, в той час як згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №490161 від 14.03.2014 року та витягу з цього реєстру від 22.07.2014 року офіційне зареєстроване місцезнаходження позивача: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, буд. 8/14, приміщення 9, яке і вказано в договорі, укладеному з податковим органом, про визначення електронних документів. Відтак, відсутність ТОВ «Промстайл Ком'юніті» в квартирі №9 в будинку 8/14 по вулиці Тургенєвській не може свідчити про відсутність цього підприємства в приміщенні №9 цього будинку.

Наведені докази, а саме: виписка та витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджують достовірність зазначеної в договорі адреси місцезнаходження позивача і спростовують припущення відповідача про інакше.

Так, суд враховує, що відповідно до п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби приймається рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП, який в свою чергу і в установленому ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» порядку вживає подальших заходів щодо підтвердження юридичною особою офіційних відомостей. Тобто, згадана довідка не є остаточним за своїм статусом документом, що може підтверджувати відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, позаяк дана обставинам ще має бути перевірена державним реєстратором за встановленою у вказаному Законі процедурою.

Враховуючи положення Порядку обліку платників податків і зборів, відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас, відсутність посадових осіб юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, а також не визначена п. 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів як підстава для одностороннього розірвання цього договору.

Отже, відсутність посадових осіб підприємства за місцезнаходженням в будь-якому разі не можна ототожнити зі зміною цим підприємством місцезнаходження, яке має підтверджуватись відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи викладене, доводи позивача про неправомірність одностороннього розірвання відповідачем договору №190320141 про визнання електронних документів від 19.03.2014 року є обґрунтованими і підтверджуються достатніми доказами. Натомість, відповідач, на якого Кодексом адміністративного судочинства України покладено тягар доказування правомірності вчинених дій, не спростував доводів позивача і наданих ним доказів та не довів наявності підстав для одностороннього розірвання вказаного договору.

З огляду на те, що таке безпідставне одностороннє розірвання договору негативно обмежило і порушило права та законні інтереси позивача на подання податкової звітності в електронному вигляді, вимога про визнання протиправними таких дій є обґрунтованою і підлягає задоволенню судом.

При обговоренні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року, колегією суддів установлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок діяльності кластер них об'єднань управління податкового аудиту, на підставі п. 73.5 ст. 74 Податкового кодексу України та службового посвідчення, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин позивача з платниками податків за лютий, березень 2014 року, за підсумками яких складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464.

У вказаному акті контролюючим суб'єктом зроблено висновок про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання до ТОВ «Промстайл Ком'юніті», ухиляння його від реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі, маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з податку на додану вартість, відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, у зв'язку з чим зазначено, що правочини між ТОВ «Простайл Ком'юніті» та відображеними ним у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальниками та покупцями за березень 2014 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Враховуючи викладене, працівник податкового органу дійшов висновку про проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування технічного податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Аналізуючи правомірність проведення зустрічної звірки, судова колегія зважає на таке.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 2 названого Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 Порядку № 1232 передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3. ст. 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Указана норма кореспондується з положеннями п.6 Порядку № 1232, якою закріплено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться за наявності хоча б одного з приводів: або отримання інформації, за наслідками податкової перевірки інших платників податків (контрагентів суб'єкта звірки), яка викликає сумніви стосовно факту реального здійснення задекларованих господарських операцій, або наявності розбіжностей задекларованих платником у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також тільки у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної в направленому йому запиті, а отже й висновки, в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків, можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Досліджуючи вжиті контролюючим органом заходи на предмет наявності зазначених приводів та підстав, колегія суддів зауважує, що в згаданому акті міститься посилання на акт ДПІ у Бабушкінському району м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.04.2014 року №975/04-62-22-3/33185250, яким не підтверджено податкові зобов'язання ТОВ «Беренат Пром Груп» за березень 2014 року на суму 4 293 369,14 грн. Контролюючим суб'єктом в акті зустрічної звірки позивача, зокрема, зазначено, що назване підприємство в березні 2014 року було контрагентом-постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» та виписувало позивачу податкові накладні, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів припускає, що підставою для зустрічної звірки позивача були сумніви стосовно факту реального здійснення господарських операцій останнього з ТОВ «Беренат Пром Груп» за березень 2014 року, в результаті яких ним задекларовано показники податкового кредиту.

Втім, зі змісту акту не вбачається посилань на наявність будь-яких запитів ДПІ у Бабушкінському району м. Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до відповідача щодо необхідності проведення зустрічної звірки господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Беренат Пром Груп». До того ж, в акті перевіряючим відображено інформацію не тільки стосовно взаємовідносин позивача з названим контрагентом, а й безпідставно досліджено взаємовідносини з іншими господарюючими суб'єктами за березень 2014 року.

Попри наведене, колегією суддів установлено, що відповідачем не направлявся позивачу запит щодо взаємовідносин, що були предметом звірки.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не було передбачених Порядком №1232 підстав та приводів для проведення спірної зустрічної звірки.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту акту від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 випливає, що зустрічну звірку провести не вдалося у зв'язку із тим, що стан платника (позивача) - « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, в зв'язку з чим отримати документальне підтвердження відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з платниками податків за березень 2014 року не має можливості.

Оцінку висновкам податкового органу про відсутність позивача за місцезнаходженням колегією суддів надано при обговоренні вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання договору №190320141 від 19.03.2014 року про визнання електронних документів.

Судова колегія також звертає увагу на те, що в указаних Методичних рекомендаціях в додатку 3 до них затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Згідно форми цього акту, в ньому може відображатись інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно ініціатору звірки надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Отже, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Окрім того, колегія суддів наголошує, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, позаяк віднесена законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». У той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що підставою для вжиття заходів з проведення зустрічної звірки може бути виключно інформація, здобута в ході податкової перевірки, а не в результаті неможливості здійснення заходів із зустрічної звірки платника податків.

Таким чином, дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року, вчинені безпідставно, не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а висновки викладені в акті з перевищенням компетенції, тобто суперечать вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та пп. 21.1.1 п. 21 ст. 21 Податкового кодексу України.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

Колегія суддів зауважує, що Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України. Право податкової інспекції на проведення зустрічної звірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого Податковим кодексом України. Суд може захистити право платника податку в разі проведення звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Крім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення зустрічних звірок взагалі, він доводив протиправність звірки, розпочатої щодо нього. Аналогічна правова позиція щодо можливості оскарження дій по проведенню податкових перевірок висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.01.2006 року та може бути поширена й на відносини з приводу оскарження дій про проведення зустрічної звірки.

Обговорюючи вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в указаному вище акті, та про зобов'язання його вилучити з цієї системи інформацію та відобразити показники, задекларовані ТОВ «Промстайл Ком'юніті» за березень 2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266, який на час проведення звірки позивача хоч і втратив чинність, проте продовжує застосовуватись податковими органами, що, зокрема, визнається відповідачем в апеляційній скарзі, поданій на ухвалу, якою суд першої інстанції вжив заходів із забезпечення даного позову.

Зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 цього Порядку випливає, що співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 цього Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно пункту 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Враховуючи викладене, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує факт внесення змін в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків акта від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464, складеного не у зв'язку з проведенням податкової перевірки платника, а через неможливість проведення щодо нього зустрічної звірки, а також за відсутності визначених податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, апеляційний суд наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення перевірки здійснено не було, то у відповідача були відсутні підстави вносити зміни до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Тому, такі дії податкового органу є протиправними.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання податкового органу вилучити з указаної інформаційної бази результати безпідставної та протиправної зустрічної звірки, а також відобразити у ній задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2014 року.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, які не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року скасувати .

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» задовольнити .

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання договору про визнання електронних документів №190320141 від 19.03.2014 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промстайл Ком'юніті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промстайл Ком'юніті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промстайл Ком'юніті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року», та відобразити показники, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» за березень 2014 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М