Ухвала

від 23.09.2014 по справі 826/6213/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6213/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Промстайл Ком'юніті» звернулося у суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просило визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання договору №190320141 від 19.03.2014 року про визнання електронних документів, по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року, щодо внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в указаному вище акті, зобов'язати відповідача вилучити з названої автоматизованої інформаційної системи інформацію, внесену на підставі згаданого акту, та відобразити показники, задекларовані ТОВ «Промстайл Ком'юніті» за березень 2014 року. Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2014 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та іншим податковим органам використовувати акт перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстайл Ком'юніті» від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 та поширювати інформацію, що викладена у ньому при проведенні зустрічних звірок, а також інших перевірок до вирішення справи по суті. Також, заборонено відповідачу використовувати (направляти до інших податкових органів) інформацію внесену до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, внесену на підставі зазначеного акту, задекларованих ТОВ «Промстайл Ком'юніті» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись із указаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (ч. 1).

Способи забезпечення адміністративним судом позову передбачені частинами 3 та 4 зазначеної правової норми. Так, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, а також заборони вчиняти певні дії.

Враховуючи невизначеність остаточного рішення за наслідками розгляду адміністративного позову, на думку колегії суддів, при розгляді клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як убачається зі змісту адміністративного позову, предметом оскарження у даній справі є, зокрема, дії податкового органу, пов'язані із заходами, направленими на проведення зустрічної звірки позивача, за наслідками яких складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому містяться висновки контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Так, контролюючим суб'єктом зроблені в акті висновки про відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів позивачем.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464.

Доводи заявника про необхідність забезпечення позову полягають у тому, що, використання вказаного акту в роботі відповідачем, зокрема, шляхом направлення його іншим податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів позивача, щодо відсутності об'єктів оподаткування за наслідками відносин з якими останній дійшов висновку, може спричинити подальші небажані звірки інших суб'єктів господарювання. У зв'язку з чим постраждає ділова репутація позивача та що вплине на його усталені господарські зв'язки, відновлення яких буде потребувати значних зусиль.

Обговорюючи такі доводи, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 117 КАС України, самостійною підставою для забезпечення позову є, зокрема, очевидність протиправних дій суб'єкта владних повноважень.

З огляду на що, судова колегія звертає увагу на те, що правове регулювання дій зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків врегульоване Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236.

У вказаних Методичних рекомендаціях в додатку 3 до них затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Згідно форми цього акту, в ньому може відображатись інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно ініціатору звірки надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Отже, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, позаяк віднесена законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». У той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.

Зважаючи на викладене, висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки №1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року вочевидь не відповідають встановленим правилам податкового законодавства, позаяк такі можуть викладатись лише за результатами податкової перевірки чи у разі фактичного проведення зустрічної звірки, що має бути зафіксовано у відповідній довідці, а не в акті в про неможливість її проведення. Зазначене свідчить про протиправність дій податкового органу при вжитті заходів з проведення зустрічної звірки, оскільки такі суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав. До того ж, в апеляційній скарзі відповідач визнає, що на основі згаданого акту була внесена інформація до автоматизованої інформаційної системи податкових органів. Відтак, іншими працівниками податкових інспекцій може використовуватись інформація, зібрана в ході заходів, правомірність яких є предметом розгляду в суді.

За таких умов, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правомірно забезпечив позов шляхом заборони відповідачу та іншим податковим органам використовувати акт про неможливість зустрічної звірки позивача від 07.05.2014 року №1182/26-59-22-02/38956464 та поширювати інформацію, що викладена у ньому при проведенні зустрічних звірок, а також інших перевірок, а також використовувати (направляти до інших податкових органів) інформацію, внесену до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі зазначеного акту до розгляду справи по суті.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що після розгляду та вирішення справи судом першої інстанції було скасовано вжиті задля забезпечення позову заходи ухвалою від 16 липня 2014 року.

Таким чином, апелянт фактично оскаржує встановлену заборону, яка на даний час вже знята.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо клопотання позивача та не зумовлюють скасування ухвали про забезпечення позову.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 199, 200, 206, 211 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення .

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М