Рішення

від 20.09.2018 по справі 826/6213/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2018 року № 826/6213/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промстайл Ком'юніті" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання незаконними дії, скасування рішення та визнання протиправними і скасування визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстайл Ком'юніті" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо розірвання договору від 19.03.2014 № 190320141 про визнання електронних документів, проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 07.05.2014 №1182/26-59-22-02/38956464, внесення змін до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в указаному вище акті та зобов'язання вилучити з названої автоматизованої інформаційної системи інформацію, внесену на підставі згаданого акта, та відобразити показники, задекларовані Товариством за березень 2014 року.

24.06.2014 позивачем подано позовну заяву в новій редакції в якій викладено наступні позовні вимоги: " 1.Визнати неправомірними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом № 1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року; 2. Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, щодо внесення змін до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань а податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі інформації, викладеної в акті № 1182/26-59- 22-02/38956464 від 07.05.2014 року; 3. Зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з бази даних ЧІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту № 1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року та відобразити показники задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ за березень 2014 року. "

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 апеляційну скаргу задоволено: постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2014 скасовано; адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 19.03.2014 №190320141, укладеного з позивачем; визнано протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість зустрічної звірки ТОВ "Промстайл Ком'юніті" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року"; визнано протиправними дії відповідача щодо внесення змін до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в акті від 07.05.2014 №1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість зустрічної звірки ТОВ "Промстайл Ком'юніті" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року"; зобов'язано відповідача вилучити з АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акта від 07.05.2014 №1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість зустрічної звірки ТОВ "Промстайл Ком'юніті" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за березень 2014 року", та відобразити показники, задекларовані Товариством за березень 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме, Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 19.03.2014 № 190320141, оскільки позивач місцезнаходження не змінював, нові посилені сертифікати ЕЦП не формував та не надавав їх до контролюючого органу. Також позивач посилався на те, що висновки акту від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464 є хибними та законодавчо необґрунтованими. Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву щодо розгляду справи без його участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення в яких зазначив про те, що дію договору про визнання електронних документів від 19.03.2014 № 190320141 було припинено оскільки відповідно до довідки про місцезнаходження (місце проживання) від 30.04.2014 № 3703 місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

19.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промстайл Ком'юніті" та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів № 190320141 предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

22.04.2014 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстайл Ком'юніті" складено довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 3551 в якій зазначено про те, що місцезнаходження платника податків не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця жодного відношення не мають, вжито всіх заходів передбачених пунктом 4.13 розділу Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України.

07.05.2014 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 1182/26-59-22-02/38956464 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промстайл Ком'юніті" (код ЄДРПОУ 38956464) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2014 року."

В зазначеному акті вказано про те, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що стан платника "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням в зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин із платниками податків за березень 2014 року немає можливості.

Також в акті від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464 зазначено наступне: " Враховуючи вищенаведе, вбачається проведення ТОВ "Простайл Ком'юніті" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування технічного кредиту податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Таким чином, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Промстайл Ком'юніті" (код ЄДРПОУ 38956464) із платниками податків за березень 2014 року."

Позивач вважаючи протиправними дії контролюючого органу по проведенню зустрічної звірки та вважаючи, що на підставі акту від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464 було внесено зміни до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на 18.05.2016) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 18.05.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 зазначив наступне: "Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За змістом частин першої та другої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частиною першою статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що достовірним підтвердженням відсутності юридичної особи за місцезнаходження є відомості, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На підтвердження фактичного знаходження позивача за місцем реєстрації (01601, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, приміщення 9) в матеріалах справи наявна виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Водночас, як свідчать вказані документи, вони видані вже після розірвання договору позивачем, а відтак неможливо перевірити на підставі належних та допустимих доказів чи знаходився позивач за місцем реєстрації саме на час розірвання договору.

Водночас, зазначаючи про те, що місцем реєстрації позивача є 01601, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, приміщення 9, а довідка, яка стала підставою розірвання договору, засвідчує факт відсутності позивача за адресою м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, кв. 9, суди не перевірили чи приміщення та квартира фактично є різними об'єктами.

З урахуванням наведеного висновки судів першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про протиправність/правомірність дій відповідача щодо розірвання договору від 19 березня 2014 року № 190320141 про визнання електронних документів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання &?д;…&?е;.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення на підставі такого акта змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин .

Слід відмітити й те, що роблячи висновки про наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що стосувалися вилучення та відновлення інформації в АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України , суди мають перевіряти на підставі відповідних доказів чи фактично вчинялись дії, що оскаржуються позивачем. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (зокрема витяг з АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ), які б підтвердили факт внесення до зазначеної інформаційної системи інформації на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки."

Отже, Вищий адміністративний суд України скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції зазначив про те, що достовірним підтвердженням відсутності юридичної особи за місцезнаходження є відомості, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на дану встановлення відповідного факту, при цьому звернув увагу на те, що місцем реєстрації позивача є 01601, м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, приміщення 9, а довідка, яка стала підставою розірвання договору, засвідчує факт відсутності позивача за адресою м. Київ, вул. Тургенівська, буд. 8/14, кв. 9, у той час, як судами попередніх інстанцій не було перевірено чи приміщення та квартира фактично є різними об'єктами.

Також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.05.2016 зазначено про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів та не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав, а Внесена до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. При цьому Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (зокрема витяг з АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ), які б підтвердили факт внесення до зазначеної інформаційної системи інформації на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки."

В поданій позивачем суду 24.06.2014 позовній заяві ним заявлено позовні вимоги в наступній редакції: " 1.Визнати неправомірними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом № 1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року; 2. Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, щодо внесення змін до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань а податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі інформації, викладеної в акті № 1182/26-59- 22-02/38956464 від 07.05.2014 року; 3. Зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з бази даних ЧІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту № 1182/26-59-22-02/38956464 від 07.05.2014 року та відобразити показники задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСТАЙЛ КОМ'ЮНІТІ за березень 2014 року. "

При цьому, як вбачається з тексту уточненої позовної заяви позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність у відповідача правових підстав для розірвання договору про визнання електронних документів від 19.03.2014 № 190320141.

Відповідно пункту 4 розділу 6 договору від 19.03.2014 № 190320141 про визнання податкових документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Факт того, що в квітні вказаний договір відповідачем було розірвано в односторонньому порядку сторонами не заперечується.

Як зазначено відповідачем у наданих суду запереченнях договір від 19.03.2014 № 190320141 було припинено у зв'язку з тим, що відповідно до довідки про місцезнаходження (місце проживання) від 30.04.2014 № 3703 місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено.

Довідки від 30.04.2014 № 3703 позивачем суду надано не було, а було надано довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 22.04.2014 № 3551 в якій зазначено про те, що місцезнаходження платника податків не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця жодного відношення не мають, вжито всіх заходів передбачених пунктом 4.13 розділу Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України. При цьому місцезнаходження позивача в зазначеній довідці вказано "1601 М.КИЇВОБЛАСТЬ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ВУЛИЦЯ ТУРГЕНІВСЬКА буд. 8/14 кв. 9".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.09.2018 за № 1004443037 на позивача станом на 22.04.2014 його місцезнаходженням зазначено "01601, М. КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, БУДИНОК 8/14, ПРИМІЩЕННЯ 19".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 відповідача зобов'язано та позивачу запропоновано надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

Відповідачем документів на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2016 надано не було.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином у суду відсутні докази на підтвердження того, що квартира № 19 та приміщення № 19 за адресою м. Київ, вул. Тургенєвська, буд 8/14 є одним і тим самим об'єктом, при цьому відповідач як на підставу для припинення чинності договору від 19.03.2014 № 190320141 посилається на довідку від 30.04.2014 № 3703 у той час, як на підтвердження відповідних підстав надає довідку від 22.04.2014 № 3551, водночас станом на 22.04.2014 адресою місцезнаходження позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було "01601, М. КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, БУДИНОК 8/14, ПРИМІЩЕННЯ 19", що відповідає адресі позивача зазначеній у вказаному договорів.

З огляду на зазначене суд погоджується з твердженнями позивача викладеними у позовній заяві стосовно відсутності у відповідача правових підстав для припинення в односторонньому порядку дії договору.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на зазначене, судом надано оцінку діям відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 19.03.2014 № 190320141. Позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається саме на відсутність у відповідача правових підстав для вчинення відповідних дій, водночас враховуючи те, що позивач після надання уточненої позовної заяви виключив позовну вимогу щодо визнання відповідних дій протиправними зі складу заявлених ним позовних вимог, у суду відсутні правові підстави для визнання дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 19.03.2014 № 190320141 протиправними.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дії чи бездіяльність прийняті/вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дії чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Враховуючи позицію викладену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.05.2016 акт від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464, як і дії за результатами яких його було складено не породжують правових наслідків для позивача та відповідно не порушують його прав, а внесена до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформація на його підставі використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для позивача змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Позивачем доказів та обґрунтувань на спростування зазначених висновків Вищого адміністративного суду України, як і доказів на підтвердження внесення до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації на підставі акта від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464 - не надано.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт від 07.05.2014 № 1182/26-59-22-02/38956464, як і дії за результатами яких його було складено та дії щодо внесення на його підставі до АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації, у разі наявності відповідного факту, на підтвердження чого докази у суду відсутні, самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання відповідних дій неправомірними та зобов'язання виключити з АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України певну інформацію у випадку наявності факту її внесення.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промстайл Ком'юніті" (01601, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 8/14, прим. 9, код ЄДРПОУ 38956464) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю .

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов