Ухвала

від 28.07.2014 по справі 535/552/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р.Справа № 535/552/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області на постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 23.06.2014р. по справі № 535/552/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати дії Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку державної пенсії в розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області провести йому з 01 січня 2014 року, нарахування та виплату пенсії по інвалідності, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, передбаченої ч. 4 ст. 54, ст.. 50 закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно, з урахуванням проведених виплат.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 23.06.2014 року задоволено повністю позов ОСОБА_1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, , з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 17 грудня 2009 року Полтавською облдержадміністрацією (а.с. 10) та являється інвалідом 2 групи, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС , що підтверджується довідкою МСЕ серії 7-66 ТЕ № 0018567 від 08.12. 2009 року (а.с. 11). Інвалідність позивачу встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. У зв'язку з цим позивач отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду, як інвалід 2-ої групи за захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою.

Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області № 12/Ш-02 від 10.06.2014 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку і виплати пенсії згідно вимог 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 6).

Також судом встановлено, що з 01.01.2014 року розмір даної пенсії позивача згідно довідки відповідача щомісячно становить 2419, 95 грн. (а.с. 8).

Відповідно до довідки № 265/02-28 Управління пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області від 10.06.2014 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи , відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «« Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір отриманої пенсії за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року: щомісячно становить 2419 грн. 95 коп., з них основна пенсія (ст. 54) становить 1518, 40 грн. та додаткова пенсія (ст. 50) становить 379, 60 грн.(а.с. 8-9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 05.10.06 р. N 231-V) встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Разом з тим, 14.06.11 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.11 р. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнані такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.12 р. визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2. 1, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог, постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.11 р. та № 1210 від 23.11.11 р. були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, у період з 23.07.11 р. по 31.12.13 р. розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинен визначатися відповідно до вказаних постанов КМУ.

В свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у період з 01.01.14 р. має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилання відповідача на той факт, що пенсія позивачу у спірний період була проведена та виплачена у розмірі визначеному постановами КМ України № 745 від 06.07.11 р. та № 1210 від 23.11.11 р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки застосування зазначених постанов було розраховано на бюджетний період в 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках, а тому у період з 01.01.14 р. вказані постанови застосуванню не підлягали.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Котелевського районного суду Полтавської області від 23.06.2014 року по справі № 535/552/14-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 23.06.2014р. по справі № 535/552/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.