Рішення

від 29.07.2014 по справі 922/2135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р.Справа № 922/2135/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Концерну "Військторгсервіс", м. Київ до Приватної фірми "Антарес", м. Чугуїв про розірвання договору оренди нерухомого майна за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Військторгсервіс" 26.05.2014р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної фірми "Антарес" про розірвання договору оренди державного майна №85, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України від 01 січня 2003 року.

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором оренди державного майна №85 від 01.01.2003р., норми ст.ст. 610, 611, 651, 652 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання 29.07.2014р. не з"явився, причини неявки суду не повідомив, доказів, за-для надання яких представник позивача у судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи (а.с. 138), - не надав, а саме до суду не надано копій виписок про здійснення оплат відповідачем. В судовому засіданні 19.06.2014р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги, з підстав вказаних у позовній заяві та у нормативно-правовому обгрунтуванні заявлених позовних вимог №10/1418 від 18.06.2014р., в яких вказує, що наявна у відповідача заборгованість у розмірі 451903,48грн. є істотним порушенням договору, що за змістом ч.2 ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання спірного договору.

Відповідач явки свого представника в жодне судове засідання (19.06.2014р. та 29.07.2014р.) не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвал суду про порушення провадження у справі та від 19.06.2014р. не надав, ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.06.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 19.06.2014р., які були направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаною у витягу з ЄДР: 63505, Харківська область, місто Чугуїв, село Клугино-Башкирівка, вулиця Горішного, буд. 1-б, - повернулися до суду 10.07.2014р. та 15.07.2014р., відповідно, без доказів вручення відповідачу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 159-168).

Приймаючи до уваги, що сторони, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

Між Державним підприємством "Центральна торгівельно-закупівельна база Міністерства оборони України" (орендодавець) та приватною фірмою "Антарес" (орендар) 01 січня 2003 року було укладено договір оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України №85 (а.с. 11-17), на частку нежитлового приміщення, загальною площею 344,62 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного. Даний договір був укладений строком на 2 роки з 1 січня 2003 року до 1 січня 2005 року.

На підтвердження передачі майна за договором позивачем надано разом із позовною заявою додаток №2 прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду (а.с.18), який не містить ані дати складення, ані підпису начальника ЦТЗБ МОУ "ХТЗБ" ОСОБА_1, ані печатки особи, що передає майно.

Строк даного договору неодноразово продовжувався:

Додатковою угодою від 30 грудня 2004 року (а.с. 19) дію вищевказаного договору було продовжено на 1 рік, а саме з 01 січня 2005 року по 01 січня 2006 року.

Додатковою угодою від 29 грудня 2005 року (а.с. 20) дію договору було продовжено на 1 рік, а саме з 01 січня 2006 року по 01 січня 2007 року.

Додатковою угодою від 10 листопада 2006 року (а.с. 21) дію договору було продовжено на 11 місяців, а саме з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2007 року.

У період дії договору, наказом Міністра оборони України від 05 квітня 2007 року (а.с. 55-56) Державне підприємство "Центральна торгівельно-закупівельна база Міністерства оборони України" було реорганізовано шляхом приєднання його до Концерну "Військторгсервіс". При цьому було визначено, що всі права та обов'язки ДП "Центральна торгівельно-закупівельна база Міністерства оборони України" переходять до Концерну "Військторгсервіс".

Додатковою угодою від 30 листопада 2007 року (а.с. 22) дію договору було продовжено на 11 місяців: з 01 грудня 2007 року по 30 листопада 2008 року.

При цьому, стосовно даної додаткової угоди, що була підписана з боку Державного підприємства "Центральна торгівельно-закупівельна база Міністерства оборони України", що вже на той момент було реорганізовано, дію договору № 85 від 01 січня 2003 року було продовжено на 11 місяців, а саме з 01 грудня 2007 року по 30 листопада 2008 року, позивач вказує, що для укладення даної угоди у ДП "Центральна торгівельно-закупівельна база Міністерства оборони України" не було жодних повноважень.

Додатковою угодою від 31 липня 2007 року дію вищевказаного договору було продовжено на 5 місяців, а саме з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Дана угода була підписана начальником Харківської філії Концерну "Військторгсервіс".

Додатковою угодою від 28 березня 2008 року (а.с. 24) дію договору було продовжено на 2 роки і 9 місяців, а саме з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року. Дана угода також була підписана начальником Харківської філії Концерну "Військторгсервіс".

Угодою про внесення змін до Договору № 85 від 01 січня 2003 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01 липня 2012 року (а.с. 25-31) сторони підтвердили, що з моменту підписання та скріплення печатками цієї угоди, попередня редакція Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №85 від 01.01.2003 року з усіма наступними змінами і доповненнями, внесеними до нього, внесеними шляхом підписання і скріплення печатками відповідних угод, вважається такою, що втратила юридичну силу.

Як слідує з позовної заяви угодою про внесення змін до Договору № 85 від 01 січня 2003 року від 01 липня 2012 року вищевказаний договір було викладено в новій редакції, а саме:

Передано в оренду індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 4 , площею 481, 74 кв. м.; м. Чугуїв, вул. Гвардійська 8, площею 304, 10 кв. м., м. Чугуїв, вул. Горішного, 122-А, площею 462,00 кв. м.; м. Чугуїв, вул. Р. Люксембург, 24, площею 742,70 кв. м.; м. Чугуїв, вул. Комарова, 1, площею 74, 70 кв. м.; м. Балаклея, вул. Першого Травня, 8, площею 472, 60 кв. м.; м. Чугуїв, в/ч А - 0501, площею 40 кв. м.; Харківська обл., Куп'янський р-н., с. Курилівка -1, 17-А, площею 142, 80 кв. м.; м. Харків, вул. Кільцевий проїзд, 1, площею 8457, 70 кв. м. (в тому числі залізничні шляхи); м. Харків, вул. Переможців, 6-А, площею 789, 76 кв. м.; м. Харків, вул. С. Тархова, 13, площею 111, 50 кв. м.; м. Харків, вул. Полтавський шлях, 179-В, площею 205, 00 кв.м.

Визначено Концерн "Військторгсервіс" орендодавцем.

Укладено з 01 липня 2012 по 01 липня 2017 року - тобто на 5 років.

За змістом п.3.1. договору (в редакції визначеній угодою від 01.12.2012р.), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), і становить за домовленістю сторін за базовий місяць оренди - червень 2012 року 86.821,44грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 01.01.2013 року до договору індивідуально визначеного нерухомого майна від 01 січня 2013 року № 85 вищевказаний договір було викладено в новій редакції, а саме:

Передано в оренду індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Гребінки, 26-а, площею 1800 кв. м.; м . Полтава, вул. 1100 річчя Полтави 14/а-22, площею 1600 кв.м. (акт приймання-передачі від 01.01.2013р., а.с. 38, підписаний сторонами та скріплений печатками).

В редакції угоди від 01.01.2013р. цей договір діє з моменту його укладення і до 01 липня 2017 року включно (п.10.1. договору).

Відповідно п.3.1. договору (в редакції визначеній угодою від 01.01.2013р.), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), і становить за домовленістю сторін за місяць оренди - 34.000,00 грн. з ПДВ.

Також у п.3.6. договору (в редакції визначеній угодою від 01.01.2013р.), сторонами погоджено, що не пізніше 15 числа наступного місяця за поточним місяцем, орендар вносить орендну плату за попередній місяць на рахунок орендодавця.

Підставою звернення із даним позовом до суду позивач вказує те, що станом на 23 травня 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 451.903,48грн., в якості правових підстав посилається на норми ч.2 ст. 651, ч.1 ст. 652 ЦК України.

Оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договір оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України від 01.01.2003р. №85 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.01.2013 р. строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та інших платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів у розмірі 451.903,48грн., що за твердженням позивача утворилася станом на 23.05.2014р., відповідачем не спростована, доказів її оплати до суду не надано, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за Договором по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання Договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1.218,00грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 173, 174, 175, 284 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 629, 651, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди державного майна №85, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України від 01 січня 2003 року.

3. Стягнути з Приватної фірми "Антарес" (63505, Харківська область, місто Чугуїв, село Клугино-Башкирівка, вулиця Горішного, буд. 1-б, код 22679096) на користь Концерну "Військторгсервіс" (03051, місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 28-А, код 33689922) 1.218,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев