Постанова

від 07.08.2014 по справі 5/62

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2014 р. Справа№ 5/62

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Рябухи В.І.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Таболіна О.С.-довіреність №192 від 28.02.14р.

від відповідача 1 за первісним позовом: не з'явився

від відповідача 2 за первісним позовом: не з'явився

від третьої особи 1 за первісним позовом: не з'явився

від третьої особи 2 за первісним позовом: не з'явився

за участю прокурора: Левицької Н.В. - посвідчення №002805 від 05.09.12р.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Головного управління Національного банку України по місту Києву та Київській області та приватного підприємства "Маркос"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11 січня 2011 року

у справі № 5/62 (суддя: Іванова Л.Б.)

за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області

до Приватного підприємства "Маркос" та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «С-ПРОФІТ ЛТД»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Маркос"

до Національного банку України

про визнання іпотечного договору припиненим в зв'язку із банкрутством іпотекодавця

за участю прокуратури міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11 січня 2011 року по справі № 5/62 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено (т. ІІ, а.с. 72-84).

Не погоджуючись із згаданим рішенням суду, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив рішення в частині відмови у задоволенні первіснго позову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Національного банку України в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, а окремі обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими є недоведеними.

До апеляційного господарського суду зі скаргою звернувся також відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом), просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 11 січня 2011 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та визнати припиненим укладений між Національним банком України та ТОВ "Стайєр" на забезпечення кредитного договору № 08/08/10 від 16 березня 2009 року іпотечний договір, зареєстрований за № 525 від 16 березня 2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2011 року апеляційні скарги прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження (т. ІІ, а.с.88).

Ухвалою від 14 березня 2011 року зупинено апеляційне провадження у справі № 5/62 до вирішення пов'язаної з нею справи № 44/209-б про банкрутство ТОВ "Стайєр" (т. ІІ, а.с. 152-154).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2013 року провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду на 10 вересня 2013 року (т. ІІ, а.с. 160-162).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року залучено ТОВ «Стайєр»до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Маркос». Апеляційну скаргу Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області залишено без задоволення. Рішення господарського суду м.Києва від 11 січня 2011 року по справі № 5/62 залишено без змін ( т.3 а.с.229-239).

Постановою Вищого господарського суду України від 12 грудня 2013 року касаційну скаргу Національного банку України задоволено, касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду ( т.4 а.с.38-46).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2014 року апеляційні скарги прийнято до провадження ( т.4 а.с.50-51), ухвалою суду від 06 лютого 2014 року (т.4 а.с.103-109) продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 07 серпня 2014 року. До участі у справі залучено в якості відповідача-2 за первісним позовом Приватну компанію з обмеженою відповідальністю «С-ПРОФІТ ЛТД» та в якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп». Одночасно позивача за первісним позовом зобов»язано здійснити переклад ряду документів та надіслати їх відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів компетентному органу Сполученого королівства, а також надати суду належні докази про направлення поштового відправлення тощо.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 07 серпня 2014 року, після проведення повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справу передано судді Дикунській С.Я., а через перебування суддів Алданової С.О. та Коршун Н.М. у відпустці, колегію суддів сформовано в складі: головуючий суддя: Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Рябуха В.І.

Ухвалою Киівського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2014 року вищенаведеною колегією справу № 5/62 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом свою апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та постановити нове рішення, яким цей позов задовольнити в повному обсязі, рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ним не оскаржено. Аналогічну позицію по справі висловив й представник прокуратури.

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання апеляційного суду не з»явивлись, хоча про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, про неявку та причини такої суд не інформували, клопотань про відкладення справи не надіслали, відтак апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та прокуратури, розглянувши доводи апеляційних скарг в сукупності із фактичними обставинами справи та наданими сторонами й долученими до матеріалів справи письмовити доказами, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість апеляційних вимог позивача за первісним позовом, відтак визнав їх такими, що підлягають задоволенню. Натомисть рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову як таке, що відповідає обставинам та матеріалам справи, вимогам закону слід залишити без змін, провадження по апеляційній скарзі відповідача за первісним позовом належить припинити в зв»язку з припиненням діяльності цього суб»єкта підприємницької діяльності.

Так, 06 лютого 2009 року між Національним банком України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (кредитор) та АКБ "Східно-Європейський банк" (позичальник) укладено кредитний договір № 08/09 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії на 150 000 000 грн. на строк з 06.02.2009 по 05.02.2010 за ставкою 16,5% річних, в рамках цього договору укладаються окремі кредитні договори (т. І а.с. 57-60)

16 березня 2009 року між Національним банком України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (кредитор) та АКБ "Східно-Європейський банк" (позичальник) укладено кредитний договір № 08/09/10 (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в межах відкритої невідновлювальної кредитної лінії за договором від 06 лютого 2009 року № 08/09 у розмірі 40 200 000,00 грн. на строк з 16 березня 2009 року до 05 лютого 2010 року з відсотковою ставкою 16,5 % річних (т. І, а.с. 8-9).

Кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання кредиту виконав в повному обсязі, що сторонами не заперечується та підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку за 16.03.2009 року (т. І, а.с. 63).

Кредитним договором, зокрема: п. 1.2. сторони погодили, що під забезпечення кредиту надається офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить майновому поручителю товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" на праві власності вартістю 93 772 718,00 грн., про що укладається іпотечний договір.

На виконання цих приписів Кредитного договору 16 березня 2009 року Національним банком України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (іпотекодержателем) та ТОВ "Стайєр" (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору з повернення наданого у сумі 40 200 000,00 грн. кредиту та строком повернення не пізніше 05 лютого 2010 року, сплати процентів за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних, сплати штрафних санкцій, а також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням умов Іпотечного та Кредитного договорів (т. І, а.с. 10-12).

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного договору, предметом іпотеки є офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно).

Іпотечний договір 16 березня 2009 року посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №771.

Як встановлено матеріалами справи, станом 01.10.2010 року та на час розгляду справи в господарському суді позичальник - АКБ "Східно-європейський банк" своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав, отриманих у позивача грошових коштів не повернув. Згідно довідки-розрахунку (не заперечується сторонами) заборгованість АКБ "Східно-Європейський банк" перед позивачем за первісним позовом становить 43 384 854,90 грн. з урахуванням простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованих процентів та суми пені за прострочення оплати процентів по кредиту (т. І а.с. 13).

Оскільки АКБ "Східно-Європейський банк" своїх зобов'язань за Кредитним договором не виконав, у Національного банку України виникло право вимоги від ТОВ "Стайєр" виконання обов'язків згідно Іпотечного договору

За своє правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Відносини пов'язані з виконанням іпотечних договорів регулюються Законом України "Про іпотеку" від 15 грудня 2005 року N 3201-IV зі змінами та доповненнями ( далі Закон).

Абзацом 2 статті 1 цього закону встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 20 Іпотечного договору звернення стягнення на майно здійснюється у випадках, передбачених умовами Іпотечного договору, відповідно до статті 24 та розділу 5 Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із пунктом 24 цього закону.

З огляду на приписи Кредитного договору, Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" повинен виконати свій обов'язок по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків в строк до 05.02.2010 року, а отже з 06.02.2010 року зобов'язання вважається простроченим, й Національний банк України саме з 06.02.2010 р. вправі вимагати від АКБ "Східно-Європейський банк" виконання обов'язків за Кредитним договором.

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість АКБ "Східно-Європейський банк" перед позивачем за первісним позовом становить 43 384 854, 90 грн. (сорок три мільйони триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні дев'яносто копійок), в тому числі: 40 200 000 гривень - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 3 143 860, 25 грн. (три мільйони сто сорок три тисячі вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 40 994, 65 (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. - сума пені за прострочення оплати процентів по кредиту.

Постановою Правління Національного банку України № 756 від 18 грудня 2009 року "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк" з 21.12.2009 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку ( т. ІІ а.с. 46-48).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2010 року порушено провадження у справі № 44/209-б про банкрутство ТОВ "Стайєр" (т. І а.с. 127-128).

29 червня 2010 року ухвалою господарського суду міста Києва було затверджено мирову угоду по справі № 44/209-6 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр", відповідно до якої право власності на предмет іпотеки перейшло до приватного підприємства "Маркос" (т. І а.с. 21-25).

02 серпня 2010 року, ухвалою господарського суду міста Києва №44/209-6 затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано банкрута - ТОВ "Стайєр" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2011 року по справі № 44/209-б скасовано ухвали господарського суду міста Києва від 01 червня 2010 року, 29 червня 2010 року та 02 серпня 2010 року, а справу № 44/209-б направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.12р. у справі №44/209-б-50/118-б, залишеною в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012р., Національний банк України визнано кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр" на суму 43 384 854,91грн. (перша черга). Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Стайєр" внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Національного банку України у розмірі 43 384 854,91 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня 2012 року у справі №44/209-б-50/118-б ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.12р та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012р у справі №44/209-б-50/118-б залишено без змін, касаційну скаргу ТОВ "Стайєр" в особі ліквідатора залишено без задоволення ( т. ІІ а.с.172-174).

За наведених обставин позивач за первісним позовом просив звернути стягнення на майно, а саме: офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на яке право власності набуло приватне підприємство "Маркос" на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва 29 червня 2010 року по справі № 44/209-6 про банкрутство ТОВ "Стайєр", оскільки у разі переходу права власності ( права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою ( ст. 23 Закону).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно: "офісно-складський комплекс літ. "А", загальною площею 6 390,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з 22.06.2012 року належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів", а з 22.10.2012 року, належить на праві власності Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "С-ПРОФІТ ЛТД" на підставі "договору про задоволення вимог іпотеко держателя р.№ 9493 від 12.10.2012."

Тому Приватну компанію з обмеженою відповідальністю «С-ПРОФІТ ЛТД» притягнуто апеляційним судом до участі у справі в якості відповідача-2, про це належним чином повідомлено з одержанням відповідних документів ( т.4 а.с.208,209).

За таких обставин, з врахуванням приписів ст. 23 Закону про те, що у разі переходу права власності ( права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що первісний позов як підставний та обґрунтований підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги приватного підприємства "Маркос" про визнання Іпотечного договору на забезпечення Кредитного договору припиненим ( т. І а.с. 112-116) обґрунтовано тим, що грошові вимоги, які виникли на підставі Іпотечного договору, не заявлені згідно вимог Закону в процедурі банкрутства ТОВ "Стайєр" до 11.05.2010 р. не розглядаються і вважаються погашеними, відтак дія Іпотечного договору припинена з моменту припинення ТОВ «Стайєр». Згадане повністю спростовано раніш наведеними матеріалами справи. Крім цього, як вище згадувалось, постановою Вищого господарського суду від 11 грудня 2012 р. у справі №44/209-б-50/118-б всі судові рішення, якими Національний банк України визнано кредитором ТОВ «Стайєр» на суму 43 384 854,91 грн. залишено без змін.

Крім цього, зустрічні позовні вимоги не відповідають визначеним ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав та інтересів, не призводять до поновлення порушеного права та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконаними в примусовому порядку, адже відсутній механізм виконання таких рішень.

В даному випадку заявлено вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення. Однак така вимога не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту, що має юридичне значення може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому, питання про те, чи припинений договір, чи ні - вирішується судом при розгляді конкретного спору між сторонами.

За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважав, що місцевий господарський суд при постановленні рішення в цій частині дійшов вірного висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні зустрічного позову, підстав для скасування цього рішення не вбачає.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АВ № 515809-810) ПП "Маркос" код 33643768 станом на 07.08.2013 року, внесено "запис про припинення державної реєстрації юридичної особи 29.08.2012 року, припинено за рішенням засновників".

З огляду на наведене та приписи п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України"): "Апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.", апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Маркос" необхідно припинити на підставі ч. 6 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства "Маркос" на рішення господарського суду м. Києва від 11 січня 2011 року у справі № 5/62.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області на рішення господарського суду міста Києва від 11 січня 2011 року по справі № 5/62 задовольнити, рішення скасувати частково - в частині відмови у задоволенні первісного позову, постановити в цій частині нове рішення : Позов Національного банку України в особі Головного управління Нацбанку України по місту Києву та Київській області до Приватного підприємства «Маркос» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «С-ПРОФІТ ЛТД» про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити в повносу обсязі.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.03.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 771, а саме, офісно-складський комплекс літ. «А», загальною площею 6 390,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог Національного банку України за кредитним договором № 08/09/10 від 16.03.2009 року в розмірі 43 384 854,90 грн. (сорок три мільйони триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні дев'яносто копійок), у тому числі: 40 200 000,00 грн.(сорок мільйонів двісті тисяч) суми кредиту, 3 143 860,25 грн. (три мільйони сто сорок три тисячі вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) процентів за користування кредитом, 40 994,65 грн. (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) суми пені за прострочення сплати процентів по кредиту.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - офісно-складського комплексу літ. «А», загальною площею 6 390,0 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для його подальшої реалізації у сумі 43 384 854,90 грн.(сорок три мільйони триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні дев'яносто копійок).

3. В решті рішення господарського суду міста Києва від 11січня 2011 року по справі № 5/62 залишити без змін.

4. Справу № 5/62 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

В.І. Рябуха