Постанова

від 13.08.2014 по справі 910/9209/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Справа№ 910/9209/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Муляр Є.Г., представник за довіреністю №144/10 від 10.07.2014р.;

від відповідача: Долич О.В., представник за довіреністю №1 від 07.07.2014р.;

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. (підписано- 30.05.2014р.)

у справі №910/9209/13 (суддя: Морозов С.М.)

за позовом Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс»

про стягнення 890 916, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП НАЕК «Енергоатом» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» (далі - відповідач) про стягнення 860 169, 55 грн. неустойки за порушення строків поставки за Договором поставки №1116111459 від 15.12.2011р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. у даній справі частково задоволено позовні вимоги в справі №910/9209/13. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» на користь Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі його відокремленого підрозділу «Атомкомплект» 25000,00 грн. штрафу, 25000,00 грн. пені та 17701,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. було залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р., яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. та набрало законної сили 13.02.2014р. було видано наказ від 07.03.2014р.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. були скасовані, а справа №910/9209/13 була передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014р. справу було прийнято до провадження та розгляд призначено на 20.05.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 17.11.2011р. між сторонами було укладено Договір поставки №1116111437, за умовами якого відповідач протягом 6-ти місяців з моменту підписання Договору мав здійснити відповідну поставку визначеної у специфікації продукції. Оскільки, товар був поставлений пізніше строку поставки вказаного у специфікації, а саме 08.08.2012р., позивач вирішив звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача передбачених п. 7.2. Договору пені та штрафу.

Відповідач не погоджувався з мотивами та доводами позовної заяви та подав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких визнав заявлені вимоги частково, оскільки порушення строків поставки спірного товару відбулось, в тому числі з причин надходження із запізненням авансового платежу від позивача. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що у зв'язку з перевантаженням виробника обладнання Canberra Industries по терміновим поставкам в надзвичайній ситуації - аварії на АЕС Фукусима (Японія), відповідач був змушений затримати термін постачання, про що повідомляв позивача, і сторони узгодили термін поставки до 20.06.2012р. відповідно до листа ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» №07/9311 від 08.06.2012р. За твердженнями відповідача, прострочення поставки є незначним і не потягло за собою шкідливих наслідків для позивача, викликано протиправними діями самого позивача, а тому, на думку відповідача, в даному випадку є можливим при прийнятті рішення зменшити розмір неустойки до 20 000,00 грн.

Окрім того, заперечення відповідач ґрунтуються на тому, що розмір штрафних санкцій, які заявлені позовні вимоги, є несправедливими та суперечить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». При цьому, зазначає на наявність підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, звертаючи увагу на те, що позивач не поніс будь-яких збитків за Договором, проте стягнення пені та штрафу у заявленому розмірі призведе до банкрутства відповідача.

Позивачем в свою чергу зазначено про те, що відповідно до п. 4.2. Договору було визначено, що покупець перераховує аванс у розмірі 30% суми Договору протягом 10 робочих днів після надання постачальником гарантійного документу згідно з п. 4.4. Договору. Як зазначає позивач, наданий відповідачем 22.11.2011р. страховий сертифікат не відповідав вимогам оформлення гарантійного документу, з чим фактично погодився і відповідач, який 28.12.2011р. замінив попередньо наданий сертифікат, про що свідчить лист №28/12/3-ТП від 28.12.2011р. Саме з дати отримання належним чином оформленого сертифікату у позивача виникло, на його думку, зобов'язання перерахувати відповідну попередню оплату. Крім того, позивач зазначав, що погодження перенесення строків поставки з ВП «Южно-Українська АЕС» до 20.06.2012р., є неправомірним, оскільки стороною Договору є ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект», а керівник якого мав право вносити зміни до Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» на користь Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі його відокремленого підрозділу «Атомкомплект» суму пені в розмірі 477 484,52 грн., суму штрафу в розмірі 407 608,74 грн. та судовий збір в розмірі 17 701,86 грн. В іншій частині позову відмовлено.

За оцінкою місцевого господарського суду, несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а саме порушення строків поставки продукції, мало наслідком застосування до відповідача передбачених Договором штрафних санкцій. У відповідності до пункту 7.2. Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, а саме стягнення пені в розмірі 477 484,52 грн. за загальний період прострочення з 18.05.2012р. по 07.08.2012р. та штрафу в розмірі 407 608,74 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України в частині зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки (пені та штрафу), господарський суд вказав, що важке матеріальне становище не може підтверджуватися Фінансовим звітом підприємства та не може бути беззаперечним доказом можливого скрутного фінансового становища відповідача у майбутньому, а судове рішення за загальним принципом не може ґрунтуватися не припущеннях.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач посилався на неповне дослідження судом обставин справи, що мають значення для справи, при неправильному застосуванню норм матеріального та процесуального права.

На думку відповідача, місцевим господарським судом порушено норми процесуального права - в оскаржуваному рішенні вказано недостовірну інформацію, а саме: «представник відповідача не з'явився, заяв та клопотань до суду не надіслав…докази чого містяться в матеріалах справи». Разом з тим, відповідач вказує, що ним було подане клопотання про відкладення розгляду справи, яке міститься в матеріалах справи, вказане клопотання не ставилось судом на обговорення та суд виніс рішення у судовому засіданні 27.05.2014р., чим було порушено принцип змагальності.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що листами відповідач попереджав позивача про затримку поставки товару, між тим сам позивач вніс авансову суму, тим самим підтвердив, що останній усвідомлював те, що затримка авансового платежу за Договором призведе до несвоєчасної поставки продукції. Окрім того, заперечення відповідач ґрунтуються на тому, що розмір штрафних санкцій, які заявлені позовні вимоги, є несправедливими та суперечить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». При цьому, зазначав на наявність підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, оскільки стягнення пені та штрафу у заявленому розмірі призведе до банкрутства відповідача.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського від 23.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 прийнято до розгляду, а її судовий розгляд призначено на 23.07.2014р.

Крім того, не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. Державне підприємство «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», в особі свого відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» звернулось, з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 в частині відмови в стягненні пені у розмірі 5 823, 65 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

У доводах апеляційного оскарження позивач посилався на неповне дослідження судом обставин справи, що мають значення для справи, при неправильному застосуванню норм матеріального права.

За твердженням Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», місцевим господарським судом неправомірно здійснено розрахунок пені за період прострочення з 18.05.2012р. по 07.08.2012р. і не враховано день прострочення, у який здійснена поставка продукції - 08.08.2012р., чим порушено п. 7.2. Договору та абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України. На думку Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», поставка товару відбулась з порушенням строків, встановленими Договором, 08.08.2012р. теж вважається днем прострочення, а отже, за цей день також здійснюється нарахування пені, оскільки він є днем неналежного виконання зобов'язання в розумінні ст. 526, 530 ЦК України.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського від 23.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 прийнято до розгляду, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» об'єднано в єдине провадження, а їх судовий розгляд призначено на 23.07.2014р.

09.07.2014р. на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» супровідним листом надійшов лист, яким підтверджується направлення копії апеляційної скарги Державному підприємству «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом».

23.07.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс».

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. у справі №910/9209/13 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. у справі №910/9209/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

23.07.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 06.08.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. та судді Руденко М.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. у справі №910/9209/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Чорна Л.В. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

06.08.2014р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 13.08.2014р.

У судовому засіданні 13.08.2014р. з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 13.08.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 в частині відмови в стягненні пені у розмірі 5 823, 65 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Крім того, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс», просив суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» - без задоволення.

У судовому засіданні 13.08.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», просив суд залишити апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та доводи апеляційної скарги Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та апеляційна скарга Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2011р. між Державним підприємством «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» (надалі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» (надалі - постачальник, відповідач) був укладений Договір поставки №1116111437 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити скануючий спектрометр випромінювання людини виробництва Canberra Industries (США) для енергоблоку №1 ВП «Южноукраїнська АЕС «ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту п. 10.1. Договір, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2012р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань, передбачених Договором, - до закінчення терміну дії гарантії.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціна та належність до СВБ зазначені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна Договору становить 5940000,00грн., у тому числі ПДВ 20 % - 990000,00грн.

У відповідності до п. 4.1. покупець сплачує вартість продукції за цінами зазначеними в Специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 4.2. Договору оплата поставленої партії продукції здійснюється позивачем в наступному порядку: позивач перераховує аванс у розмірі 30 % суми Договору протягом 10 робочих днів після надання відповідачем гарантійного документу згідно з п. 4.4. Договору; остаточна оплата продукції у розмірі 70 % вартості продукції здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі продукції та надання позивачу акту введення продукції в експлуатацію. Якщо відповідач не надав гарантійний документ згідно з п. 4.4. Договору, оплата продукції у розмірі 100 % вартості продукції здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі продукції та надання позивачу акту введення продукції в експлуатацію.

Відповідно до п. 4.4. Договору з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором в частині повернення авансового платежу у випадку невиконання умов Договору з боку постачальника, останній зобов'язується протягом 5 робочих днів від дати укладення Договору надати позивачу банківську гарантію або договір страхування (страховий поліс) повернення авансових платежів страхової компанії, яка пройшла відбір у ДП НАЕК «Енергоатом», що має покривати суму авансового платежу, передбачену Договором.

У відповідності до п. 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені Договором.

Згідно з пунктом 5.1. Договору строк поставки продукції - протягом 6 місяців від дати укладення Договору.

Спір, як вірно встановлено судом першої інстанції, виник внаслідок несвоєчасної поставки продукції позивачу.

Задовольняючи вимоги про стягнення штрафу та пені, місцевий господарський суд виходив з того, що постачальник несвоєчасно виконав взяті на себе зобов'язання - продукція була поставлена, а договір виконаний лише 08.08.2012р., тому до відповідача у відповідності до пункту 7.2. Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, позивач вправі стягнути пені в розмірі 477484,52грн. за загальний період прострочення з 18.05.2012р. по 07.08.2012р. та штраф в розмірі 407608,74грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України в частині зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки (пені та штрафу), господарський суд відхилив доводи відповідача, які ґрунтувались на Фінансовому звіті станом на 30.09.2013р. , зазначивши при цьому, що Фінансовий звіт станом на 30.09.2013р не може бути беззаперечним доказом можливого скрутного фінансового становища відповідача у майбутньому, а судове рішення, за загальним принципом, не може ґрунтуватися не припущеннях.

В обґрунтування доводів для скасування судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» посилалося на те, що відповідач листами попереджав позивача про затримку поставки товару, сам позивач вніс авансову суму з затримкою, тим самим підтвердивши, що затримка авансового платежу за Договором призведе до несвоєчасної поставки продукції. Окрім того, заперечення відповідач ґрунтуються на тому, що розмір штрафних санкцій, які заявлені позовні вимоги, є несправедливими та суперечать Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Між тим, в обґрунтування доводів для скасування судового рішення Державне підприємство «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» зазначало, що поставка товару відбулась з порушенням строків, встановленими Договором, день поставки теж вважається днем прострочення, а отже, нарахування пені за цей день є правомірним, оскільки він є днем неналежного виконання зобов'язання в розумінні ст. 526, 530 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржників і вважає, що відсутні підстави для скасування рішення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Листом за №22/11/1-ТП від 22.11.2011р. надіслав позивачу страховий сертифікат №1033371 від 21.11.2011р., як забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до п. 4.4. Договору.

Пізніше, враховуючи те, що були внесені зміни до вимог оформлення страхового забезпечення виконання договору про закупівлю, 28.12.2011р. відповідач надіслав позивачу Лист №28/12/3-ТП від 28.12.2011р., до якого додане на заміну попереднього сертифіката з внесеними змінами від ПрАТ «Європейський страховий альянс».

16.01.2012р. позивачем було перераховано відповідачу, в якості авансу по Договору, - 1 782 000, 00 грн., що підтверджується випискою банку по поточному рахунку відповідача.

17.05.2012р. відповідач звернувся до позивача з Листом №17/04/-ТП від 17.05.2012р., в якому просив погодити строк постачання продукції до 20.06.2012р., у зв'язку з перевантаженням виробника по термінових постачаннях устаткування для АЕС Фукусима-1в Японії, а також з технічних причин, пов'язаних з виготовленням детекторів з надчистого германію.

Надісланий позивачем, 11.07.2012р. Лист №07/11/29 від 11.07.2012р., свідчить про те, що останній не погодився з перенесенням строків поставки.

У відповідь 13.07.2012р. (Лист №142/07-3-ТП) відповідач повідомив позивача про те, що причиною затримки поставки є прострочення позивачем майже на 2 місяці сплати авансового платежу, що призвело до затримки своєчасного виготовлення та відвантаження продукції.

Листом №26/07/1-ТП від 26.07.2012р. відповідач звернувся до позивача з проханням погодити строк поставки продукції до 15-20 серпня 2012 року, вказуючи на те, що в силу затримки зі сплати авансового платежу позивачем, відбувся несвоєчасний початок виробництва і сертифікації спектрометра.

Як вбачається з матеріалів справи, продукція передбачена Договором на суму 5 822 982, 00 грн., була поставлена відповідачем 08.08.2012р., що підтверджується Видатковою накладною №РН-000004 від 08.08.2012р. та Актом прийому-передачі ТМЦ №04-327/1 від 30.10.2012р.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи постачальника з приводу того, що порушення строків поставки продукції пов'язані з несвоєчасною оплатою покупцем авансового платежу, виходячи з того, що за умовами Договору поставки відповідач мав поставити скануючий спектрометр випромінювання людини виробництва Canberra Industries (США), а строки передачі вказаної продукції пов'язувалися з моментом укладення Договору (п. 5.1. Договору).

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідний товар мало бути поставлено відповідачем позивачу в строк до 17.05.2012 р. включно.

Як слідує з матеріалів справи, товар був поставлений лише 08.08.2012р., отже, постачальник не виконав умов Договору і допустив прострочення у його виконанні.

Колегія суддів, погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про те, що з 18.05.2012р. і до дня фактичної поставки обладнання мало місце прострочення виконання зобов'язань постачальником щодо поставки товару, а тому покупець мав право на застосування до відповідача передбачених договором штрафних санкцій за порушення постачальником умов Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки продукції за Договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Положення п. 7.2. договору узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки (яким є позивач), або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому, оскільки обов'язок відповідача щодо поставки товару не є грошовим зобов'язанням, а та обставина, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов'язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким передбачено застосування відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення пені та з врахуванням вимог процесуального законодавства, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення пені у сумі 477 484,52грн., нарахованої за період з 18.05.2012р. по 07.08.2012р., адже, 08.08.2012р. зобов'язання постачальником було виконане.

Колегія суддів зазначає, що з припиненням зобов'язань виконанням, припиняються заходи його забезпечення, отже позивач не вправі нараховувати неустойку за день, коли відбулося виконання постачальником зобов'язань з поставки продукції.

Перерахувавши суму штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення вимог щодо штрафу на суму 407 608,74грн.

Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» на наявність підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, оскільки стягнення пені та штрафу у заявленому розмірі призведе до банкрутства відповідача, є необгрунтованими, з огляду на таке.

Статтею 233 ГК України та статтею 83 ГПК України встановлено режим зменшення розміру штрафних санкцій, якщо належні до сплати санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому за законом вимагається брати до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, врахування не тільки майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.3.17.4 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судова колегія вважає, що невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання боржником фактично дозволяє йому неправомірно користуватися чужими грошовими коштами, тоді як, виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства, ніхто не вправі отримувати переваг від свої протиправної поведінки.

Поряд з цим, неустойка має компенсаційний характер і є не лише заходом, який стимулює боржника до належного виконання ним зобов'язань, але є мірою відповідальності за допущене правопорушення у зобов'язанні.

У зв'язку з цим завданням суду є встановлення такої величини неустойки, яка є достатньою для компенсації втрат кредитора, і у залежності від встановленого суд має розглянути питання про співрозмірність неустойки наслідкам порушення зобов'язання.

За змістом ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Порушення договірних зобов'язань контрагентами та відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і винятковою обставиною. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів. Наявність у боржника збитків є власним результатом його господарювання, та наслідком ведення підприємництва , а тому не є обставиною, яка може підставою для застосування статтей 83, 233 ГК України..

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 233 ГК України та необхідності зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, адже дані позовні вимоги заявлені у відповідності до умов Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тоді як за змістом ч.2 ст.218 ГК України відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення Державного підприємства від відповідальності за порушення зобов'язання (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012р. у справі №3-28гс12).

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» та апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів (позивача та відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2014р. у справі №910/9209/13 слід залишити - без змін.

4.Матеріали справи №910/9209/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Г.А. Жук

Л.В. Чорна