Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/9209/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9209/13 17.12.14

За позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово фінансова компанія "Технополюс"

про стягнення 890 916,91 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники

від позивача Муляр Є.Г. - пред. по дов. від відповідача Домич О.В. - пред по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово фінансова компанія "Технополюс" про стягнення 890 916,91 грн. неустойки, з яких 483 308,17грн. -пені та 407 608,74грн.- штрафу, у зв'язку із допущеним відповідачем простроченням поставки обладнання за договором поставки від 17.11.2011 № 1116111437 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2013 у справі №910/9209/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 25 000,00грн. штрафу, 25 000,00грн. пені, 17 701,87грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 судові рішення попередніх інстанцій у справі № 910/9209/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва № 910/9209/13 від 27.05.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 477 484,52 грн. пені, 407 608,74грн. штрафу, 17 701,86грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 у справі № 910/9209/13 рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатом повторного автоматичного розподілу даної справи, остання була передана для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.14р. суддею Шкурдовою Л.М. справу № 910/9209/13 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 02.12.14р. оголошувалася перерва до 17.12.14р.

В судовому засіданні 17.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки № 1116111437, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити скануючий спектрометр випромінювання людини виробництва Canberra Industries (США) для енергоблоку № 1 ВП «Южноукраїнська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціна та належність до СВБ зазначені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 5 940 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 990 000, 00 грн.

Відповідно до п. 4.1. покупець сплачує вартість продукції за цінами зазначеними в Специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

Оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем в наступному порядку: покупець перераховує аванс у розмірі 30 % суми Договору протягом 10 робочих днів після надання постачальником гарантійного документу згідно з п. 4.4. Договору; остаточна оплата продукції у розмірі 70 % вартості продукції здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі продукції та надання покупцю акту введення продукції в експлуатацію. Якщо постачальник не надав гарантійний документ згідно з п. 4.4. Договору, оплата продукції у розмірі 100 % вартості продукції здійснюється протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі продукції та надання покупцю акту введення продукції в експлуатацію (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором в частині повернення авансового платежу у випадку невиконання умов Договору з боку постачальника, останній зобов'язується протягом 5 робочих днів від дати укладення Договору надати покупцю банківську гарантію або договір страхування (страховий поліс) повернення авансових платежів страхової компанії, яка пройшла відбір у ДП НАЕК «Енергоатом», що має покривати суму авансового платежу, передбачену Договором.

Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки продукції - протягом 6 місяців від дати укладення Договору.

За змістом п. 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Листом за № 22/11/1-ТП від 22.11.2011 р. відповідач направив позивачу забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до п. 4.4. - сертифікат № 1033371 від 21.11.2011 р.

Листом за № 28/12/3-ТП від 28.12.2011 р. відповідач, враховуючи те, що були внесені зміни до вимог оформлення стразового забезпечення виконання договору про закупівлю направив позивачу заміну попереднього сертифіката з внесеними змінами від ПрАТ «Європейський страховий альянс».

16.01.2012 р. позивач перерахував відповідачу 1 782 000, 00 грн. в якості авансу по Договору, що підтверджується випискою банку по поточному рахунку останнього.

Листом № 17/04/-ТП від 17.05.2012 р. відповідач звернувся до позивача з проханням погодити строк постачання продукції до 20.06.2012 р., у зв'язку з перевантаженням виробника по термінових постачаннях устаткування для АЕС Фукусима-1в Японії, а також з технічних причин, пов'язаних з виготовленням детекторів з надчистого германію.

Оскільки станом на липень 2012 року продукція не була поставлена, 11.07.2012 р. позивач направив відповідачу лист № 07/11/29, яким просив надати роз'яснення щодо причин зриву строків поставки за Договором.

Листом № 142/07-3-ТП від 13.07.2012 р. відповідач повідомив позивача про те, що причиною затримки поставки є прострочення позивачем майже на 2 місяці сплати авансового платежу, що призвело до затримки своєчасного виготовлення та відвантаження продукції.

Листом № 26/07/1-ТП від 26.07.2012 р. відповідач звернувся до позивача з проханням погодити строк поставки продукції до 15-20 серпня 2012 року, вказуючи на те, що в силу затримки зі сплати авансового платежу позивачем, відбувся несвоєчасний початок виробництва і сертифікації спектрометра.

Як вбачається з матеріалів справи, обумовлена Договором продукція на суму 5 822 982, 00 грн. була поставлена відповідачем позивачу: 08.08.2012 р., що підтверджується Видатковою накладною № РН-000004 від 08.08.2012 р. та Актом прийому-передачі ТМЦ № 04-327/1 від 30.10.2012 р.

Листом № 9953/51 від 18.10.2012 р., позивач звертався до відповідача з Претензією, якою просив сплатити передбачені п.7.2. Договору пеню та штраф за порушення строків поставки визначеної Договором продукції.

У відповідь листом № 2410/01-ТП від 24.10.2012 р. відповідач повідомив, що причиною затримки поставки продукції є те, що позивач із запізненням здійснив сплату визначеного Договором авансового платежу, у зв'язку з чим виготовлення продукції також було відстрочене. Як зазначає відповідач у своїй відповіді, про можливі зміни строків поставки він повідомляв позивача відповідними листами.

Листом № 11011/51 від 21.11.2012 р. позивач повідомив відповідача, що твердження, викладені в листі № 2410/01-ТП не відповідають дійсності, оскільки страховий сертифікат, визначений п. 4.4. Договору, надійшов від відповідача 28.12.2011 р., а не 22.11.2011 р. та крім того позивач не погоджував запропонованих відповідачем нових строків поставки. Враховуючи зазначене, позивач просив сплатити нараховані ним штрафні санкції.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу відповідних штрафних санкцій, останній вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.2 ст.269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, згідно з п. 5.1. Договору строк поставки продукції - протягом 6 місяців від дати укладення Договору.

Таким чином, відповідний товар мало бути поставлено відповідачем позивачу в термін до 17.05.2012 р. включно.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено строки поставки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним було поставлено товар в термін до 17.05.2012 р. включно.

При цьому, доводи, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень, до уваги судом не приймаються, оскільки ним не надано до матеріалів справи доказів прийняття позивачем умов листів з пропозиціями щодо перенесення строків поставки, а що стосується посилань на те, що позивачем із запізненням було перераховано авансовий платіж за Договором, то суд звертає увагу, що сторони не передбачили його умовами право постачальника притримати поставку товару або в односторонньому порядку змінити строки поставки у разі несвоєчасного проведення розрахунків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 12.1. Договору його сторони визначили, що специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу за умови укладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами і скріплення печатками обох сторін.

Доказів того, що між сторонами укладались додаткові угоди до Договору, відповідно до яких сторони б змінювали строки поставки ним визначені, суду не надано.

У зв'язку з несвоєчасною поставкою відповідачем товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 890 916,91 грн. неустойки, з яких 483 308,17грн. -пені та 407 608,74грн.- штрафу.

Так, пунктом 7.2. Договору його сторони передбачили, що за порушення строку поставки продукції за Договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30 % вартості непоставленої в строк продукції.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Положення пункту 7.2. Договору узгоджуються з приписами частини другої статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки (яким є позивач), або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, оскільки обов'язок відповідача щодо поставки товару не є грошовим зобов'язанням, а та обставина, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов'язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено застосування відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 18.05.2012 р. та по дату поставки 08.08.2012 р. включно у розмірі 483 308, 17 грн.

Слід зазначити, що при обрахунку пені, позивач невірно визначає останній день прострочення, в тому числі нараховує пеню за день, в який відбулась поставка відповідного товару, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення штрафних, а день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, оскільки суб'єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій припиняє таке зобов'язання (ст. 599 ЦК України).

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що її розмір має становити 477 484, 52 грн.

Також, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 407 608,74 грн. відносно товару, поставленого 08.08.2012 р., розрахунок якого є вірним.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. № 3-88гс11 та є обов'язковою відповідно до приписів ст. 111-28 ГПК України.

Стосовно заяви відповідача про зменшення неустойки суд відзначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За приписами статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту вищенаведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку за встановлених судом обставин прострочення відповідача не завдало будь-яких значних збитків позивачу, позивачем не доведені обставини щодо збитків, не зазначений їх розмір, не наданий відповідний розрахунок.

Проаналізувавши подані відповідачем докази у підтвердження можливого скрутного фінансового стану, суд звертає увагу на показники наданих до матеріалів справи фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва.

Так, відповідно до Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва на 30.09.2013 р. за відповідачем рахуються основні засоби вартістю 28, 7 тис. грн., виробничі запаси вартістю 253, 7 тис. грн., грошові кошти в сумі 663 тис. грн., інші оборотні активи - 8, 2 тис. грн. При цьому, в той же час відповідач має кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 11 213, 5 тис. грн., заборгованість перед бюджетом в сумі 2, 9 тис. грн., зі страхування - 8, 7 тис. грн., з оплати праці 17, 5 тис. грн., інші поточні зобов'язання в сумі 229, 7 тис. грн.

Під час оцінки фінансового стану відповідача наявність дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 10 976, 1 тис. грн., дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом 66, 1 тис. грн., іншу поточну дебіторську заборгованість 694, 6 тис. грн., - суд однозначно не може прийняти до уваги, оскільки відповідні активи не є реальними на відповідну дату, так як така заборгованість може набувати статусу як поточної (буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу), так і довгострокової (буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу) або безнадійної.

Таким чином, з наведених показників вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій в розмірі 860 169,55 грн. може негативно відобразитись на господарській діяльності відповідача, в тому числі призвести до його фінансової неспроможності.

При цьому, суд також звертає увагу на поведінку винної сторони - відповідача у спірних правовідносинах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом за № 22/05/1-ТП від 22.05.2013 р. відповідач звертався до ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» з повідомленням про те, що він має можливості надати своїм партнерам безповоротну технічну допомогу у формі додаткових запасних резервних вузлів та виробів для вертикального скануюючого спектрометру випромінювання людини Accuscan ІІ моделі 2280, що з 28.09.2012 р. успішно експлуатується персоналом ЦРБ.

У відповідь листом за № 09/14354 від 19.09.2013 р. ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» висловило відповідачу щиру подяку за додаткову технічну допомогу та поставку додаткових запасних частин та вузлів, що не входили в договір поставки. Також, було висловлено подяку спеціалістам компанії Canberra Industries за успішне проведення гарантійного обслуговування та модернізації програмного забезпечення встановленого обладнання.

На підставі зазначеного, враховуючи незначний термін прострочення поставки товарів, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення поставки відповідачем товару, суд на підставі системного аналізу змісту приписів ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, приймаючи до уваги інтереси сторін у даній справі, дійшов висновку про можливість зменшення нарахованого позивачем штрафу до 50 000, 00 грн., пені до 50 000, 00 грн.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач порушив строки поставки за Договором та з огляду на допущену позивачем помилку при здійснені розрахунку розміру пені, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово Фінансова Компанія «Технополюс» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 31305025) на користь Державного підприємства «Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вулиця Вєтрова, будинок, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі його відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 108, літ. А, код ЄДРПОУ 26251923) 50 000 ( п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. пені та 17 701 (сімнадцять тисяч сімсот одну) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Повне рішення складено 23.12.2014 р.

Суддя Шкурдова Л.М.